19.03.2018
Справа № 337/5209/17
Провадження № 2/337/429/2018
19 березня 2018 року Хортицький районний суд м. Запоріжжя у складі головуючого судді Кучерук І.Г. розглянувши в порядку спрощеного провадження цивільну справу за позовом ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА ОСОБА_1«ІІРИВАТБАНК» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості
Позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, в якому вказав, що відповідач звернувся до ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» з метою отримання банківських послуг, у зв'язку з чим підписала Заяву № б/н від 28.02.2007 року, згідно якої отримала кредит у розмірі 7500 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок. Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг» та «Тарифами Банку», які викладені на банківському сайті www.privatbank.ua, складає між ним та банком договір про надання банківських послуг, що підтверджується підписом у заяві. При укладанні Договору сторони керувались ч. 1 ст. 634 ЦК України, згідно якої договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору. Відповідач не надавав своєчасно банку грошові кошти для погашення заборгованості за борговими зобов'язаннями, що має відображення у розрахунку заборгованості за договором. У зв'язку з порушеннями зобов'язань за кредитним договором та з урахуванням внесених коштів на погашення заборгованості відповідач станом на 15.11.2017 року має заборгованість 19741,85 грн.., з яких: 979,03 грн. тіло кредиту; 10138,72 грн. нараховано відсотків за користуванням кредитом; 7207,82 грн. - нараховано пені; а також штрафи відповідно до пункту 2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг: 500 грн. штраф (фіксована частина), 916,28 грн. штраф (процентна складова). Просить суд стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 19741,85 грн. за кредитним договором № б/н від 28.02.2007 року, та судові витрати у розмірі 1600 грн.
11.01.2018 року відкрито провадження у справі, ухвалено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення(викликом) сторін.
14.02.20128 року до суду надійшов відзив на позовну заяву, у якому ОСОБА_2 вказала, що з позовними вимогами погоджується лише частково, а саме не заперечує проти тіла кредиту в сумі 979,03 грн.; частково не заперечує проти відсотків (без їх обчислення в подвійному розмірі), тобто, які визначено та пораховано не на підставі розрахунку, доданого позивачем до позову. Проти інших вимог заперечує так як вона дійсно 28.02.2007 року отримала від позивача кредитну картку з встановленим лімітом карткового рахунку. Однак, при цьому вона заповнювала лише Анкету-Заяву від 28.02.2007 року, будь-яких інших документів, які б містили умови кредиту, зобов'язання кредитора та позичальника вона не підписувала та не ознайомлювалась з такими. Вважає, що посилання позивача на додані ним до позову невідомі документи, які не містять її підпису («Умови та правила надання банківських послуг», «Тарифи банку»), як на підставу нарахування змінених відсотків (нібито, збільшених до подвійного розміру) за кредитом, а також пені, штрафів - є незаконним та необґрунтованим. До того ж заява має розбіжності з обставинами, викладеними в позові та розрахунку заборгованості. Так, у заяві зазначено процентну ставку 3 %, а в розрахунку застосовуються три різні процентні ставки 2,5%, 2,9%, а також 3,6%, що взагалі не співвідноситься з позовом, у якому вказано лише про «нарахування процентів в подвійному розмірі». У заяві вказано інший розмір кредитного ліміту, аніж в позові. Просить у задоволенні позовних вимог про стягнення заборгованості за відсотками в розмірі 10138,72 грн., пені в розмірі 7207,82 грн., штрафів в розмірі 500 грн. та 916,28 грн. відмовити, і пропорційно зменшити розмір судового збору.
Також надано клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Ухвалою від 15.02.2018 року в задоволенні клопотання ОСОБА_2 щодо проведення розгляду цивільної справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін, було відмовлено.
19.03.2018 року відповідачем до суду надана заява у якій вказано, що вона не визнає обставини викладені у позові, щодо отримання грошових коштів, проти позову заперечує у повному обсязі.
Відповідно до ст. 247 ч.2 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд розглядає справу у відповідності до вимог ч. 5 ст. 279 ЦПК України.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню частково з наступних підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_2, 28.02.2007 року у ЗАТ КБ «ІІРИВАТБАНК», правонаступником якого виступає ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК», оформила заяву про надання грошових коштів у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок в розмірі 1000 грн. зі сплатою 3% на місяць, зі строком дії кредитного ліміту, який співпадає зі строком дії кредитної картки.
Відповідач ОСОБА_2 підписала заяву, та тим самим виявила свою згоду з усіма її пунктами та зобов'язувалася їх виконувати.
Відповідно до тексту заяви, ОСОБА_2 виявила згоду з тим, що заява разом з Умовами надання банківських послуг, Правилами користування платіжною картою, Тарифами, складає між нею та банком договір про надання банківських послуг.
ОСОБА_2 також констатувала, що ознайомилась і згодна з умовами надання банківських послуг, Правилами користування платіжною картою і тарифами банку, про що свідчить її особистий підпис.
Згідно із ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог Цивільного Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Суд вважає, що сторони уклали договір кредиту, суть якого полягає у наданні грошових коштів у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок, що підтверджується наданими суду письмовими фактичними даними.
Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
ОСОБА_2 не виконувала свої обов'язки за договором належним чином, та станом на 15.11.2017 року, відповідно до розрахунку наданого суду, сума заборгованості за кредитом становить 19741,85 грн., з яких: 979,03 грн. тіло кредиту; 10138,72 грн. нараховано відсотків за користуванням кредитом; 7207,82 грн. - нараховано пені; а також штрафи 500 грн. штраф (фіксована частина), 916,28 грн. штраф (процентна складова).
Виходячи з презумпції свободи правочину та паритету сторін у визначенні умов договору, суд вважає, що сторони, які уклали договір, прийняли на себе тягар виконання зобов'язань за ним, тому не вбачає підстав для відмови в задоволенні позову у повному обсязі.
Згідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору. Згідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Щодо твердження відповідача про те, що у заяві вказано інший розмір кредитного ліміту, аніж в позові.
Відповідно до п. 1.1.3.2.4 Умов та правил надання банківських послуг, передбачено право банку зміни розмір наданого на платіжну картку кредиту(кредитного ліміту) в однобічному порядку, за власним рішенням банка, та без попереднього повідомлення клієнта.
Таким чином вказана у позовній заяві сума кредиту в розмірі 7500 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок, суд вважає обґрунтованою.
Щодо посилання відповідача у відзиві на застосовування трьох різних процентних ставок.
Відповідно до п. 1.1.3.2.4 Умов та правил надання банківських послуг, передбачено право банку зміни розмір тарифів з інформуванням позичальника щодо внесених змін шляхом надання виписки по картковому рахунку.
До обов'язків клієнта входить одержання виписки про стан картрахунків та про здійснені операції по карткових рахунках (п. 1.1.2.1.5 Договору), та неотримання або несвоєчасне отримання клієнтом виписок про стан рахунків не звільняє клієнта від виконання його зобов'язань за даним договором(п. 1.1.5.2 Договору).
Згідно п. 1.1.6.1, 1.1.6.2 Договору, зміни в «Умови та правила надання банківських послуг» вносяться банком щомісячно в односторонньому порядку, а у випадках, коли в односторонньому порядку внесення змін неможливо, банк повідомляє клієнтів про внесені зміни шляхом використання різних каналів зв'язку, серед яких: офіційний сайт банку www.privatbank.ua, SMS - повідомлення клієнтам про зміни даних правил, клієнтські виписки, інші канали інформування.
У разі незгоди зі змінами «Умов та правил надання банківських послуг» або «Тарифів Банку» клієнт має право надати Банку заяву про розірвання Договору виконавши умови п. 2.1.1.5.4 Договору.
Суду не надано доказів у підтвердження не згоди відповідача зі зміною тарифу у вигляді процентної ставки, що свідчить про правомірність застосування банком різних процентних ставок за договором.
Щодо заперечень відповідача про не отримання грошових коштів.
Відповідно до розрахунку заборгованості наданого суду, ОСОБА_2 періодично до 01.03.2016 року робила витрати кредитних коштів, та до 28.02.2018 року здійснювала внесення коштів на погашення заборгованості, що свідчить про фактичне отримання відповідачем кредитних коштів та розпорядження ними.
Згідно ст. 61 Конституції України, ніхто не може бути двічі притягнутий до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.
У позовній заяві позивач просить стягнути пеню в 7207,82 грн., нарахованої за прострочене зобов'язання та 500 грн. штраф (фіксована частина), 916,28 грн. штраф (процентна складова), нараховані за несвоєчасність сплати боргу.
Суд вважає, що до відповідача застосована подвійна санкція за одне і те саме правопорушення у вигляді невчасного повернення заборгованості по кредиту, що не відповідає ст. 61 Конституції України, а одночасне стягнення двох видів пені та штрафу за одне і те саме правопорушення є неприпустимим, а тому ці вимоги позивача в цій частині задоволенню не підлягають.
Також позивачем нараховано 5% штрафу (процентна складова) від ціни позову. Оскільки ціна позову включає також штрафні санкції, то фактично позивач нараховує штрафні санкції на штрафні санкції, що знову ж таки є неприпустимим у розумінні ст. 61 Конституції України.
Таким чином суд вважає, що позовні вимоги в частині стягнення штрафів, необхідно залишити без задоволення.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом України у постановах від 21 жовтня 2015 року № 6-2003цс15, від 11 жовтня 2017 року № 6-1374цс17.
Відповідно до ч. 3 ст. 551 ЦК України, розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
Враховуючи, що сума неустойки (пеня) нарахована позивачем у розмірі 7207,82 грн., що значно перевищує суму заборгованості за тілом кредиту, яка становить 979,03 грн., суд вважає за можливе зменшити суму неустойки до 1000 грн., тобто в межах заборгованості за тілом кредиту.
Враховуючи, що ОСОБА_2 порушила умови кредитного договору, має невиконані перед позивачем зобов'язання за кредитним договором, суд дійшов висновку, що є всі передбачені законом підстави для часткового задоволення позовних вимог шляхом стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за кредитним договором в сумі 12117,75 грн., в тому числі: тіло кредиту 979,03 грн.; відсотки за користуванням кредитом 10138,72 грн.; пеня 1000 грн.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст. 89, 141, 229, 247, 263, 264, 274, 279, 354 ЦПК України, ст. 526, 551, 625, 634, 1054 ЦК України, суд
Позовні вимоги задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2(ІНФОРМАЦІЯ_1, іпн. НОМЕР_1, м. Запоріжжя вул. Хортицьке шосе б. 42, кв. 32) на користь ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА ОСОБА_1 «ІІРИВАТБАНК» (рр 29092829003111, МФО 305299, код ЄДРПОУ 14360570) заборгованість за кредитним договором від 28.02.2007 року у розмірі 12117(дванадцять тисяч сто сімнадцять) грн. 75 коп., яка складається з: тіло кредиту 979,03 грн.; відсотки за користуванням кредитом 10138,72 грн.; пеня 1000 грн.
Стягнути з ОСОБА_2(ІНФОРМАЦІЯ_1, іпн. НОМЕР_1, м. Запоріжжя вул. Хортицьке шосе б. 42, кв. 32) на користь ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА ОСОБА_1 «ІІРИВАТБАНК» (рр 29092829003111, МФО 305299, код ЄДРПОУ 14360570) сплачені судові витрати у розмірі 982(дев'ятсот вісімдесят дві)грн. 40 коп.
В іншій частині позову відмовити.
Рішення може бути оскаржене в Апеляційний суд Запорізької області протягом 30 днів.
Суддя: