Справа № 323/3283/17
№ провадження 2/323/133/18
іменем УКРАЇНИ
20.03.2018 року м. Оріхів
Оріхівський районний суд Запорізької області в складі судді Плечищевої О.В. при секретарі Щербині Л.Г. за участю адвоката ОСОБА_1 розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Селянського (фермерського) господарства «Міраж» про стягнення матеріальних збитків та моральної шкоди, завданих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди,-
Позивач ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом, який було уточнено, в якому зазначає, що 29.10.2016 року о 19-50 годин на проїжджій частині вулиці Гагаріна в с.Преображенка Оріхівського району Запорізької області, що є складовою автодороги «Запоріжжя - Маріуполь», зі сторони м.Оріхів, сталося ДТП за участю водія трактора ХТЗ - 17221-21, реєстраційний номер НОМЕР_1 ОСОБА_3 та автомобіля марки DAEWOO MATIZ, реєстраційний номер НОМЕР_2 під керуванням позивача.
Під час руху, водій трактора ОСОБА_3, з метою об'їзду земельного насипу, що займав 1,5 метри смуги його руху, не переконавшись, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху, порушив вимоги п.п.10.1, 11.3, 13.4, 22.6 Правил дорожнього руху України, здійснив зміну напрямку руху в ліву сторону за напрямком свого руху, таким чином, що габарити причепу «дискова борона» виступала на смугу зустрічного руху. Внаслідок порушення вказаних пунктів Правил дорожнього руху, водієм ОСОБА_3 відбулося зіткнення лівої частини автомобілю DAEWOO MATIZ , реєстраційний номер НОМЕР_2 з лівою частиною причепу «дискова борона», при цьому відповідно до висновків експертів № 9-151 від 29.03.2017 року та № 9-322 від 09.06.2017 року, водій ОСОБА_2 не мав технічної можливості уникнути зіткнення із причепом «Дискова борона». У діях водія трактора ХТЗ 172221-21 ОСОБА_3 є невідповідності вимогам п.п.10.1,11.3,13.4, 22.6 Правил дорожнього руху України, що з технічної точки зору знаходиться в причинному зв'язку з подією даної дорожньо-транспортної пригоди.
У результаті даної дорожньої пригоди позивач отримав тілесні ушкодження у вигляді закритого перелому правої променевої кістки, саден голови, носу, синця та саден лівого колінного суглобу, синця лівого плеча, які згідно висновку судової медичної експертизи № 884 від 11.11.2016 року по ступеню тяжкості у своїй сукупності відносяться до тілесних ушкоджень середньої тяжкості, як тим, що потребують тривалого строку лікування (понад 21 день), та було пошкоджено автомобіль позивача.
Вироком Оріхівського районного суду Запорізької області від 18.08.2017 року, ОСОБА_3 визнано винним за ст.286 ч.1 КК України та призначено покарання у вигляді обмеження волі строком на 3 роки без позбавлення права керування транспортними засобами. На підставі ст..75 КК України звільнено обвинуваченого ОСОБА_3 від відбування з іспитовим строком на 1 рік. На підставі ст..76 КК України покладено обов'язки.
З метою оцінки розміру матеріального збитку, завданого позивачу внаслідок пошкодження автомобіля позивач звернувся до автотоварознавця.
Відповідно до звіту № 697 про оцінку автомобіля DAEWOO MATIZ , реєстраційний номер НОМЕР_2 від 21.11.2017 року, вартість матеріального збитку, спричиненого в результаті пошкодження автомобіля складає 103657, 65 грн. При цьому витрати на проведення даного дослідження скали 1900 грн. та витрати на поштове повідомлення відповідача 16,00 грн.
В зв'язку з тим, що враховуючи даний звіт, вартість відновлювального ремонту перевищує вартість транспортного засобу та відновлювати зазначений автомобіль економічно не доцільно та при залишені вказаного автомобіля володільцеві, від вартості матеріального збитку має бути відмінусована його утилізаційна вартість.
У відповідності до звіту № 697/1 (додаткового) по встановленню утилізаційної вартості автомобіля від 30.12.2017 року, утилізаційна вартість автомобіля складає 9454, 75 грн., при цьому витрати на проведення даного (додаткового) дослідження склали 1000,00 грн.
Водій ОСОБА_3 перебуває у трудових відносинах з Селянським (фермерським) господарством «Міраж». Оскільки ДТП біло вчинено працівником даного СФГ, яке є володільцем джерела підвищеної небезпеки, на їх покладається відшкодування завданої шкоди у розмірі 97118, 90 грн.
Подія ДТП, як зазначає позивач, спричинила для нього стан стійкої емоціональної напруги, відчуття тривоги та нервові переживання. Порушено нормальний ритм його життя, який був позбавлений можливості користуватися автомобілем для особистих цілей та робочих поїздок, оскільки той був пошкоджений та не підлягає відновленню. Позивач змушений був докладати додаткових зусиль для організації робочого процесу, витрачати час на збирання документів, витрачати кошти на отримання юридичної допомоги. Крім того, внаслідок ДТП отримав тілесні ушкодження та тривалий час був змушений обмежувати себе в русі бо не міг вільно користуватися правою рукою, що викликало необхідність звертатися за сторонньою допомогою.
З моменту події і до сьогоднішнього часу ні водій ОСОБА_3, ні відповідач не вибачилися за скоєне, не вжили жодних заходів щодо відшкодування завданої шкоди.
Зважаючи на той факт, що відповідач в добровільного порядку завдану матеріальну шкоду не відшкодував до теперішнього часу, самостійно не взяв на себе обов'язок щодо лікування потерпілого та відновлення пошкодженого автомобіля, позивач змушений звернутися до суду, а бездіяльність відповідача вочевидь свідчить про намагання уникнути цивільної відповідальності по відшкодуванню завданих збитків та вважає, що є достатньою підставою для відшкодування моральної шкоди в розмірі 15 000 грн.
Крім того позивачем понесені витрати на професійну правову допомогу в сумі 10 000, 00 грн. та витрати зі сплати судового збору, які він також прохає стягнути з відповідача.
Позивач ОСОБА_2 прохає стягнути з Селянського (фермерського) господарства «Міраж» на його користь матеріальні збитки в сумі 97118, 90 грн., моральну шкоду в розмірі 15000, 00 грн., судові ви трати на правову допомогу в сумі 10 000, 00 грн., а також витрати на сплату судового збору в сумі 1600, 00 грн.
В судове засідання позивач, його представник не з'явилися, до суду надали заяву, в якій прохають справу розглянути без їхньої участі, на позовних вимогах наполягають у повному обсязі.
Представник відповідача в судовому засіданні з позовними вимогами згодна частково, прохає матеріальну шкоду стягнути в повному обсязі, частково задовольнити моральну шкоду, витрати на правову допомогу та повністю задовольнити вимоги в частині сплати судового збору.
Суд, заслухавши представника відповідача, вивчивши матеріали справи та надані суду докази, вважає, що позовні вимоги позивача підлягають до часткового задоволення, виходячи з наступного.
У частині третій статті 3 ЦПК України визначено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до частини третьої, четвертої статті 82 ЦПК України (в редакції, чинній на момент розгляду справи) обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, в яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Преюдиційні факти - це факти, встановлені судовими рішеннями, що набрали законної сили і не підлягають доведенню в іншій справі.
Як було встановлено в судовому засіданні, вироком Оріхівського районного суду Запорізької області від 18.08.2017 року, ОСОБА_3, який працює трактористом в Селянському (фермерському) господарстві «Міраж», було засуджено за скоєння ДТП, за його участю, який керував трактором ХТЗ-172221-21 реєстраційний номер НОМЕР_3 та за участю водія ОСОБА_2,
який керував автомобілем DAEWOO MATIZ , реєстраційний номер НОМЕР_2. Зазначеним вироком ОСОБА_3 було визнано винним за ч.1 ст.286 КК України та призначено покарання у вигляді обмеження волі строком на 3 роки без позбавлення права керування транспортними засобами. На підставі ст..75 КК України звільнено від відбування покарання з іспитовим строком на 1 рік та на підставі ст..76 КК України покладено обов»язки ( а.с.9-10). Вирок не оскаржував ся в апеляційному порядку та вступив законну силу 18.09.2017 року.
Відповідно до звіту № 697 про оцінку автомобіля DAEWOO MATIZ , реєстраційний номер НОМЕР_2 від 21.11.2017 року, вартість матеріального збитку, спричиненого в результаті пошкодження автомобіля складає 103657, 65 грн. При цьому витрати на проведення даного дослідження скали 1900 грн. та витрати на поштове повідомлення відповідача 16,00 грн. (а.с.11-18).
У відповідності до звіту № 697/1 (додаткового) по встановленню утилізаційної вартості автомобіля від 30.12.2017 року, утилізаційна вартість автомобіля складає 9454, 75 грн., при цьому витрати на проведення даного (додаткового) дослідження склали 1000,00 грн.(а.с.61- 67).
В зв'язку з тим, що враховуючи даний звіт, вартість відновлювального ремонту перевищує вартість транспортного засобу та відновлювати зазначений автомобіль економічно не доцільно, а також бажання позивача залишити собі вказаний автомобіль, від вартості матеріального збитку має бути відмінусована його утилізаційна вартість.
Тому, сума матеріальних збитків складає 97118, 90 грн.
У результаті даної дорожньої пригоди позивач отримав тілесні ушкодження у вигляді закритого перелому правої променевої кістки, саден голови, носу, синця та саден лівого колінного суглобу, синця лівого плеча, які згідно висновку судової медичної експертизи № 884 від 11.11.2016 року по ступеню тяжкості у своїй сукупності відносяться до тілесних ушкоджень середньої тяжкості, як тим, що потребують тривалого строку лікування (понад 21 день) (а.с.39-40).
В матеріалах справи наявні два акти виконаних робіт адвоката Молоткової В.В. від 02.10.2017 року на суму 5760, 00 грн. за надання консультацій щодо процесуальних питань, пов'язаних з дорожньо-транспортною пригодою, підготовка та участь у слідчих діях по кримінальному провадженню та підготовка до участі в судових засіданнях по кримінальному провадженню, а також акт від 01.12.2017 року на суму 4240 грн. за надання консультацій щодо процесуальних питань, пов'язаних з підготовкою матеріалів для стягнення матеріальних та моральної шкоди, підготовки матеріалів для подання цивільного позову та виготовлення цивільної заяви ( а.с.34, 37).
Відповідно до ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.
Згідно ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Відповідно до ч. 1, 2 та 5 ст. 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. Особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.
Згідно зі статтею 1192 ЦК України з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати
річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі.
Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
Враховуючи наведене та звіти про матеріальну шкоду, суд вважає, що з відповідача на користь відповідача слід стягнути матеріальні збитки в сумі 97 118 грн. 90 коп.
Згідно ч.ч. 1, п. 3 2, 3, 4 та 5 ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.
Постановою Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року №4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» надано визначення моральної шкоди, під якою розуміються втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб, а відповідно до п. 9 розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.
З врахуванням перелічених факторів, виходячи з засад розумності, виваженості та справедливості, та те, що позивач є власником пошкодженого транспортного засобу, суд вважає, що заявлений позивачем розмір відшкодування моральної шкоди в 15 000,00 гривень є значно завищеним. Суд враховує обставини по справі, та вважає , що з виниклим ДТП позивачу були спричинені моральні страждання, стресова ситуація внаслідок ДТП, тривалий час він позбавлений можливості використовувати автомобіль, що суттєво погіршує якість його життя, повинен надавати пояснення в органах поліції, суді, що безумовно змінило його нормальний життєвий ритм. Тому суд приходить до висновку, що за вказаних обставин, відшкодування моральної шкоди в сумі 8000,00 гривень є достатнім та обґрунтованим.
Відповідно до ст..137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони. Розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт( наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Статтею 141 ЦПК України визначено, що при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує чи пов'язані ці витрати з розглядом справи.
Враховуючи зазначене, суд вважає, що підлягають стягненню витрати на правничу допомогу в розмірі 4240 грн., відповідно до акту виконаних робіт адвоката від 01.12.2017 року, оскільки вони безпосередньо пов'язані з розглядом зазначеної цивільної справи та не підлягають стягненню витрати на правничу допомогу, згідно акту виконаних робіт від 02.10.2017 року в розмірі 5760 грн., оскільки вони пов'язані з витратами щодо участі адвоката у кримінальному провадженні.
Відповідно до ст. 141 ч.1 ЦПК України, суд стягує з відповідача витрати по оплаті судового збору пропорційно до задоволених позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 12, 13, 76, 80, 81, 82, 133, 137, 141, 259, 263, 264, 265 ЦПК України, ст.ст.22, 1166, 1167, 1187 ЦК України, суд, -
Позов ОСОБА_2 до Селянського (фермерського) господарства «Міраж» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди - задовольнити частково.
Стягнути з Селянського (фермерського) господарства «Міраж» на користь ОСОБА_2 97118 гривень 90 копійок в рахунок відшкодування матеріальної шкоди.
Стягнути з Селянського (фермерського) господарства «Міраж» на користь ОСОБА_2 8 000 (вісім тисяч) гривень в рахунок відшкодування моральної шкоди.
Стягнути з Селянського (фермерського) господарства «Міраж» на користь ОСОБА_2 судові витрати на правову допомогу в сумі 4240 гривень та витрати по оплаті судового збору в розмірі 1600 гривень.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги до апеляційного суду Запорізької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У відповідності до п.п. 15.5) п.п.15 п. 1 Розділу ХІІІ Перехідних Положень ЦПК України в новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судово їінформаційно- телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.
Суддя: Плечищева О.В.