Провадження № 6/331/75/2018
Справа № 331/5193/14-ц
23 березня 2018 року місто Запорожжя
Жовтневий районний суд міста Запоріжжя у складі :
головуючого судді - Скользнєвої Н.Г.,
при секретарі - Постарнак М.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Запоріжжя справу за заявою ОСОБА_1 (місце проживання: 69002, АДРЕСА_1) про скасування тимчасового обмеження у праві виїзду за кордон без вилучення паспортного документу, -
У лютому 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про скасування тимчасового обмеження у праві виїзду за кордон без вилучення паспортного документу.
В обґрунтування подання зазначив, що на виконанні в Олександрівському ВДВС ЗМУЮ перебувало виконавче провадження № 43033372 з примусового виконання виконавчого листа по справі № 161/737/13-ц, по якому ухвалою Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 11.07.2014 року було тимчасового обмежено його у праві виїзду за кордон без вилучення паспортного документу. На цей час виконавче провадження № 43033372 знищено, у зв'язку із закінченням строків його зберігання.
Крім того, зідно даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 15.02.2018р. він не є керівником юридичної особи - Товариства з обмеженою відповідальністю «ПСО Гермесбуд», а відтак не може відповідати за зобов'язаннями зазначеного підприємства.
Згідно постанови державного виконавця Жовтневого ВДВС ЗМУЮ від 20.10.2014 року зазначене виконавче провадження закрито, а виконавчий документ повернуто стягувачу і не на цей час не перебуває на виконанні.
Таким чином, на даний час відсутні підстави для його обмеження у праві виїзду за кордон.
У зв'язку з вищевикладеним, просить суд скасувати, встановлене ухвалою Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 11 липня 2018 тимчасове обмеження ОСОБА_1, мешкаючого за адресою: АДРЕСА_2, у праві виїзду за кордон без вилучення паспортного документу.
Відповідно до ст. 441 ЦПК України тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути застосоване судом як захід забезпечення виконання судового рішення. Тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України застосовується в порядку, визначеному цим Кодексом для забезпечення позову, із особливостями, визначеними цією статтею. Суд може постановити ухвалу про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України фізичної особи, яка є боржником за невиконаним нею судовим рішенням, на строк до повного виконання такого судового рішення.
Заявник надав суду заяву з проханням розглянути справу без застосування засобів технічної фіксації, зазначивши, що заяву підтримує та просить її задовольнити.
Представник Олександрівського ВДВС ГТУЮ в Запорізькій області ОСОБА_2 надав суду заяву про розгляд справу без застосування засобів технічної фіксації, зазначивши, що при розгляді заяви покладається на розсуд суду, додавши до заяви витяг з реєстру виконавчих проваджень з інформацією щодо стану виконавчого провадження № 43033372.
Вивчивши матеріали справи, заяву ОСОБА_1 та долучені до неї документи, заяву представника Олександрівського ВДВС ГТУЮ в Запорізькій області ОСОБА_2, суд приходить до наступного.
Матеріалами справи встановлено, що на виконанні у Олександрівському (Жовтневому) ВДВС ГТУЮ в Запорізькій області перебувало виконавче провадження № 43033372 з примусового виконання виконавчого листа № 161/737/13-ц від 29.05.2013р., виданого Луцьким міськрайонним судом Волинської області про стягнення з ТОВ «ПСО Гермесбуд» на користь ФОП ОСОБА_3 суми боргу в розмірі 24660,16 грн..
17 квітня 2014 року державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження по виконанню виконавчого листа № 161/737/13-ц від 29.05.2013р., виданого Луцьким міськрайонним судом Волинської області про стягнення з ТОВ «ПСО Гермесбуд» на користь ФОП ОСОБА_3 суми боргу в розмірі 24660,16 грн., копія якої направлена сторонам для відома. (а.с. 6)
Боржником судові рішення та законні вимоги державного виконавця не виконуються, станом на 27 червня 2014 року сума заборгованості за виконавчим провадженням становить 24660,16 грн.. та боржником не погашена.
Ухвалою Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 11 липня 2014 року по справі № 331/5193/14-ц (провадження № 6/331/369/14) обмежено у праві виїзду за кордон керівника Товариства з обмеженою відповідальністю «ПСО Гермесбуд» ОСОБА_1, мешкаючого за адресою: АДРЕСА_2 (ІПН невідомий) - без вилучення паспортного документу (а.с. 17-19).
Листом № 2481 від 21.02.2018 року Олександрівський ВДВС ГТУЮ у Запорізькій області повідомило ОСОБА_1 про те, що відповідно до діючого законодавства вирішення питання щодо зняття тимчасового обмеження у праві виїзду за кордон відноситься до компетенції суду.
З витягу з реєстру виконавчих проваджень вбачається, що виконавче провадження № 43033372 перебувало у провадженні Олександрівського ВДВС ГТУЮ у Запорізькій області, однак постановою державного виконавця від 20 жовтня 2014 року зазначене виконавче провадження повернуто стягувачеві на підставі п. 2 ч. 1 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження».
Згідно даних, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ОСОБА_1 не є керівником юридичної особи Товариства з обмеженою відповідальністю "ПСО Гермесбуд".
За даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань керівником та підписантом ТОВ "ПСО Гермесбуд" є фізична особа ОСОБА_4. Також, було внесено і зміни до відомостей про юридичну особу ТОВ "ПСО Гермесбуд", зокрема, змінено юридичну адресу на: 65000, Одеська область, м. Одесса, вулиця Героїв Крут, будинок 15.
Надаючи правову кваліфікацію спірним правовідносинам, суд враховує наступне.
Відповідно до ст. 6 Закону України "Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України" громадянинові України, який має паспорт, може бути тимчасово відмовлено у виїзді за кордон у випадку, якщо діють неврегульовані аліментні, договірні чи інші невиконані зобов'язання - до виконання зобов'язань.
Відповідно до п.18 ч.3 ст.11 Закону України "Про виконавче провадження" (яка діяла на час застосування обмеження) державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження має право у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи або керівника боржника - юридичної особи за межі України - до виконання зобов'язань за рішенням.
Відповідно до ч. 1 ст.18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань", в редакції станом на 17.12.2014 року, якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.
Відповідно до ст.33 Конституції Україникожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишити територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом.
Згідно зі ст.2 Протоколу №4 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, який гарантує деякі права і свободи, не передбачені вКонвенціїта уПершому протоколідо неї, кожен є вільним залишати будь-яку країну, включно зі своєю власною. На здійснення цих прав не може бути встановлено жодних обмежень, крім тих, що передбачені законом і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах національної чи громадської безпеки, для підтримання публічного порядку, запобігання злочину, для захисту здоров'я чи моралі або з метою захисту прав і свобод інших осіб.
Також, відповідно до ст.12 Міжнародного пакту про громадянські та політичні правапередбачено, що кожна людина має право покидати будь-яку країну, включаючи свою власну. Згадані вище права не можуть бути об'єктом ніяких обмежень, крім тих, які передбачено законом, які є необхідними для охорони державної безпеки, громадського порядку, здоров'я чи моральності населення або прав і свобод інших і є сумісними з іншими правами, визначеними в цьому Пакті.
Відповідно до пункту 91 рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Хлюстов проти Росії", у справі Гочева проти Росії Суд коротко узагальнив принципи стосовно оцінки необхідності заходів, що обмежують свободу пересування, наступним чином: "49. Стосовно співрозмірності обмеження, накладеного через несплату боргів, Суд нагадує, що обмеження обгрунтоване лише поки переслідує законну ціль забезпечення погашення вказаних боргів (див. Napijalo v. Croatia, №66485/01, §§ 78 по 82, 13 листопада 2003 р.). Більше того, навіть будучи обгрунтованим початково, захід обмеження свободи пересування особи може стати неспіврозмірним і порушувати право особи, якщо автоматично поширюється на тривалий строк (див. Luordo V. Italy, №32190/96, § 96, ECHR 2003-IX; Foldes and Foldesne Hajlik v. Hungary, № 41463/02, § 35, ECHR 2006".
Таким чином, заходи, які обмежують право громадян на вільне пересування, є обґрунтованими лише тоді, коли переслідують законну мету щодо забезпечення погашення заборгованості. Окрім того, такий захід обмеження свободи пересування може стати неспіврозмірним і порушувати право особи, якщо автоматично поширюється на невизначений строк.
Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Європейського Суду як джерело права.
Законодавством України зазначені правовідносини регулюються ст.313 Цивільного кодексу України, відповідно до якої фізична особа має право на свободу пересування. Фізична особа, яка досягла шістнадцяти років, має право на вільний самостійний виїзд за межі України. Фізична особа може бути обмежена у здійсненні права на пересування лише у випадках, встановлених законом.
Це право віднесено у ЦК України до особистих немайнових прав фізичної особи, а саме - до особистих немайнових прав, що забезпечують природне існування фізичної особи (гл. 21 ЦК). Відповідно до ч. 3 ст. 269 ЦК особисті немайнові права тісно пов'язані з фізичною особою. Фізична особа не може відмовитись від особистих немайнових прав, а також не може бути позбавлена цих прав.
Відповідно до ст.1 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Відповідно до ч.1 ст.15 Закону України "Про виконавче провадження" сторонами виконавчого провадження є стягувач і боржник. За ч.2 цієї статті боржником є визначена виконавчим документом фізична або юридична особа, держава, на яких покладається обовязок щодо виконання рішення.
Згідно з виконавчим листом № 161/737/13-ц, який виданий 29.05.2013 року Луцьким міськрайонним судом Волинської області, боржником визначена юридична особа ТОВ "ПСО Гермесбуд".
На теперішній час ОСОБА_1 не є керівником юридичної особи боржника - ТОВ "ПСО Гермесбуд", а тимчасове обмеження на право виїзду за межі України встановлювалося виключно для керівника юридичної особи-боржника з метою виконання ТОВ "ПСО Гермесбуд" своїх зобов'язань по сплаті заборгованості.
На даний час ОСОБА_1 не може впливати на фінансово-економічний стан та господарську діяльність ТОВ "ПСО Гермесбуд" та не має можливості сприяти погашенню заборгованості.
Таким чином, застосовані відносно ОСОБА_1 заходи забезпечення виконання обов'язків ТОВ "ПСО Гермесбуд", шляхом тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України без вилучення паспорта громадянина України, не можуть забезпечити своєї мети, а саме вплинути на виконання ТОВ "ПСО Гермесбуд" своїх зобов'язань по сплаті заборгованості.
Аналізуючи вищенаведені обставини та норми процесуального та матеріального права, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення заяви ОСОБА_1 про скасування тимчасового обмеження у праві виїзду за кордон без вилучення паспортного документу.
Керуючись ст. 6 Закону України «Про порядок виїзду з України та виїзду в Україну», ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження», суд, -
Заяву ОСОБА_1 (місце проживання: 69002, АДРЕСА_1) про скасування тимчасового обмеження у праві виїзду за кордон без вилучення паспортного документу, задовольнити.
Скасувати обмеження у праві виїзду за кордон ОСОБА_1, мешкаючого за адресою: АДРЕСА_2, без вилучення паспортного документу, встановлене ухвалою Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 11 липня 2014 року по справі по справі № 331/5193/14-ц (провадження № 6/331/369/14).
Виконання ухвали покласти на Державну прикордонну службу України.
Копію ухвали, після набрання нею законної сили, направити Олександрівському відділу державної виконавчої служби м. Запоріжжя Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області.
Повний текст ухвали складено 23 березня 2018 року.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до апеляційного суду Запорізької області в 15-денний строк з дня складення повного тексту ухвали суду.
У відповідності до п.п. 15.5) п.п.15 п. 1 Розділу ХІІІ Перехідних Положень ЦПК України в новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.
Суддя: Н.Г.Скользнєва
23.03.2018