Справа № 333/932/18
Пр. №1-кп/333/277/18
Іменем України
26 березня 2018 року м. Запоріжжя
Комунарський районний суду м. Запоріжжя у складі головуючого судді ОСОБА_1 за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , обвинуваченого ОСОБА_4 , захисника обвинуваченого - ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі Комунарського районного суду м. Запоріжжя матеріали кримінального провадження відносно:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Сімферополь АР Крим, громадянина України, освіта - середня, не працюючого, не одруженого, на утриманні малолітніх дітей не має, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , на теперішній час постійного місця проживання не має, раніше судимого:
1) 25.03.1996р. Залізнодорожнім районним судом м. Сімферополь за ч. 1 ст. 229-6 КК України (ред. 1960 року) до 1 року 6 місяців позбавлення волі;
2) 09.07.1999р.Сімферопольським районним судом АР Крим за ч. 2 ст. 17 ч. 1 ст. 81, ч. 1 ст. 89, ч. 1 ст. 42 КК України (ред. 1960 року) до 4 років позбавлення волі;
3) 15.06.2009р. Сімферопольським районним судом АР Крим за ч. 1 ст. 187 КК України до 6 років 6 місяців позбавлення волі,
обвинуваченого у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 186 КК України,-
03.02.2018 приблизно о 19 год. 00 хв. ОСОБА_4 , маючи умисел на відкрите викрадення чужого майна, знаходячись поблизу будинку АДРЕСА_2 , реалізуючи свій злочинний умисел направлений на відкрите викрадення чужого майна, з метою особистого збагачення, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, діючи умисно, повторно, передбачаючи настання суспільно-небезпечних наслідків, із застосуванням насильства, яке не є небезпечним для життя та здоров'я потерпілого підійшов до ОСОБА_6 штовхнув останню в результаті чого ОСОБА_6 впала на землю. Після чого ОСОБА_4 скориставшись тим, що мобільний телефон марки «MEIZU M3S Gold», вартістю 4687 грн. 87 коп., випав з рук потерпілої, відкрито викрав його та зник з місця вчинення злочину, тим самим викраденим розпорядився на власний розсуд.
06.02.2018 приблизно о 19 год. 40 хв. ОСОБА_4 , маючи умисел на відкрите викрадення чужого майна, знаходячись поблизу житлового будинку №27 по вул. Тополіна у місті Запоріжжі, реалізуючи свій злочинний умисел направлений на відкрите викрадення чужого майна, з метою особистого збагачення, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, діючи умисно, повторно, передбачаючи настання суспільно-небезпечних наслідків, із застосуванням насильства, яке не є небезпечним для життя та здоров'я потерпілого підійшов до ОСОБА_7 наніс один удар по задній частині голови в результаті чого остання впала на землю. Після чого ОСОБА_4 скориставшись безпораднім станом потерпілої, із застосуванням фізичної сили з рук останньої відкрито викрав її планшет марки «Irulu АХ 106», вартістю 1500 гривень.
Допитаний у судовому засіданні ОСОБА_4 свою вину у пред'явленому обвинувачені визнав повністю, щиро покаявся, підтвердив обставини вчинення злочинів, викладених вище та при цьому зазначив наступне, що всі грабежі він вчинив особисто, викрадений телефон продав на ринку «Анголенко», гроші витратив на особисті потреби. Планшет не встиг продати, оскільки був затриманий працівниками поліції одразу після вчинення злочину.
Інші учасники кримінального провадження, які належним чином були сповіщені про день та час судового засідання, не з'явились, причини неявки суду не повідомили.
Враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_4 не оспорює всі фактичні обставини справи і судом встановлено, що він правильно розуміє зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності його позиції, суд, роз'яснивши учасникам процесу положення ст.349 КПК України, провів з'ясування обставин справи із застосуванням правил ч.3 ст.349 КПК України, визнавши недоцільним дослідження в цій частині інших доказів по справі.
За таких обставин, суд вважає доведеним пред'явлене обвинувачення ОСОБА_4 та кваліфікує дії останнього: за ч.2 ст.186 КК України, як відкрити викрадення чужого майна (грабіж), поєднаний із застосуванням насильства, яке не є небезпечним для життя та здоров'я потерпілого, вчиненого повторно.
Обставинами, що пом'якшують покарання ОСОБА_4 , суд визнає його щире каяття та активне сприяння розкриттю злочинів.
Обставини, що обтяжують покарання ОСОБА_4 - рецидив злочину.
При призначенні міри покарання, суд враховує, ступінь тяжкості вчинених злочинів, які віднесені згідно ст. 12 КК України до тяжкого злочину, особу обвинуваченого ОСОБА_4 , який опосередковано характеризується, офіційно не працює, на обліку у лікаря-психіатра та лікаря-наркологане перебуває, раніше неодноразово засуджувався за корисливі злочини до реальної міри покарання, не має постійного місця проживання, інші обставини справи, суд вважає, що перевиховання та виправлення обвинуваченого ОСОБА_4 не можливе без ізоляції від суспільства, а тому йому необхідно призначити покарання у виді реального позбавлення волі.
Процесуальні витрати згідно обвинувального акту у кримінальному провадженні відсутні.
Цивільні позови у кримінальному провадженні не заявлялися.
Долю речових доказів вирішити на підставі ст.100 КПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 349,369,373,374,376 КПК України, суд, -
ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст.186 КК України та призначити йому наступне покарання:
- за ч.2 ст.186 КК України у вигляді 4 років позбавлення волі
Міру запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_4 до вступу вироку в законну силу залишити - тримання під вартою.
Строк відбуття покарання обвинуваченому ОСОБА_4 відраховувати з дати його фактичного затримання - з 20 год. 00 хв. 06.02.2018 року.
Речові докази:
- планшет «Irulu AX106»- повернути потерпілій ОСОБА_7 .
Копія вироку негайно після його проголошення вручається засудженому та прокурору.
Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Запорізької області через Комунарський районний суду м. Запоріжжя шляхом подачі апеляції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя ОСОБА_1