Ухвала від 21.03.2018 по справі 905/1224/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м.Харків, пр.Науки, 5

УХВАЛА
ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ ПОПЕРЕДНЬОГО ЗАСІДАННЯ

21.03.2018 Справа № 905/1224/17

За заявою кредитора (заявника) ОСОБА_1 акціонерного товариства “Сбербанк”, м.Київ

до боржника ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю “Хлібсервіс”, м.Донецьк

про банкрутство

розпорядник майна ОСОБА_3

Суддя господарського суду Донецької області Чорненька І.К.

Представники сторін:

від кредиторів: ОСОБА_4 (за довіреністю від ТОВ “Централізована резервна компанія”, ТОВ “ТК “Урожай”, ТОВ “Вінницькі активи”);

від боржника: ОСОБА_5 (за довіреністю);

розпорядник майна: не з'явився.

Суд перебував у нарадчій кімнаті

21.03.2018р. з 12:43год. до 12:50год.

30.05.2017р. до господарського суду Донецької області надійшла заява ОСОБА_1 акціонерного товариства “Сбербанк”, м.Київ (далі - Заявник), про порушення справи про банкрутство ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю “Хлібсервіс”, м.Донецьк ( (далі - Боржник) на підставі ст.ст.9-12 ОСОБА_6 України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” (далі - Закон про банкрутство).

Відповідно до вимог ст.114 ОСОБА_6 про банкрутство та Положення про автоматизовану систему з відбору кандидатів на призначення арбітражного керуючого у справах про банкрутство, затвердженого Постановою Пленуму Вищого господарського суду України від 14.07.2016р. №8, 31.05.2017р. суддею Чорненькою І.К. здійснено електронний запит на автоматичне визначення кандидатури арбітражного керуючого.

Автоматизованою системою з відбору кандидатів на призначення арбітражного керуючого у справах про банкрутство з числа осіб, внесених до Єдиного реєстру арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) України визначено ОСОБА_3 (свідоцтво № 137 від 06.02.2013р.; поштова адреса: вул. Кар'єрна, 80, м.Київ, 01001).

Ухвалою господарського суду Донецької області від 06.06.2017р. прийнято до розгляду заяву ПАТ “Сбербанк” про порушення справи про банкрутство ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю “Хлібсервіс”, м.Донецьк та призначено проведення підготовчого засідання на 20.06.2017р.

16.06.2017р. на електронну пошту господарського суду надійшла заява арбітражного керуючого ОСОБА_3 про згоду на участь у справі №905/1224/17 та відсутність обставин, що перешкоджають призначенню розпорядником майна юридичної особи.

Ухвалою господарського суду від 20.06.2017р. відкладено підготовче засідання на 04.07.2017р.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 04.07.2017р. за результатами підготовчого засідання порушено провадження у справі про банкрутство ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю “Хлібсервіс”; введений мораторій на задоволення вимог кредиторів, введена процедура розпорядження майном боржника строком на сто п'ятнадцять календарних днів, розпорядником майна боржника призначений арбітражний керуючий ОСОБА_3; встановлена дата попереднього засідання суду з розгляду реєстру вимог кредиторів на 05.09.2017р.

05.07.2017р. за номером 44233 на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України в мережі Інтернет оприлюднено оголошення (повідомлення) про порушення справи про банкрутство ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю “Хлібсервіс”, м.Донецьк.

10.07.2017р. до господарського суду Донецької області надійшла апеляційна скарга ТОВ "Хлібсервіс" б/н від 10.07.2017р. на ухвалу господарського суду Донецької області від 04.07.2017р. по справі №905/1224/17 про порушення провадження у справі про банкрутство ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю “Хлібсервіс” м.Донецьк. Вказана апеляційна скарга та матеріали справи направлені на адресу Донецького апеляційного господарського суду 12.07.2016р.

Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 17.07.2017р.:

- клопотання ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю “Хлібсервіс” про відстрочення сплати судового збору залишено без задоволення;

- апеляційну скаргу ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю “Хлібсервіс” б/н від 10.07.17 на ухвалу господарського суду Донецької області від 04.07.17 у справі №905/1224/17 повернуто заявникові;

- справу №905/1224/17 повернуто господарському суду Донецької області.

26.07.2017р. справа №905/1224/17 про банкрутство ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю “Хлібсервіс” повернута до Господарського суду Донецької області.

15.08.2017р. на запит Донецького апеляційного господарського суду від 14.08.2017р. у зв'язку з надходженням касаційної скарги ТОВ “Хлібсервіс” на ухвалу Донецького апеляційного господарського суду від 17.07.2017р у справі №905/1224/17 про банкрутство ТОВ “Хлібсервіс”, господарським судом Донецької області направлені матеріали зазначеної справи на адресу Донецького апеляційного господарського суду.

Після публікації оголошення про порушення справи про банкрутство ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю “Хлібсервіс”, м.Донецьк, до суду з письмовими заявами з вимогами до боржника звернулись:

- 08.08.2017р. - ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю “Вінницькі активи” на суму 16038000,00грн. та 3200,00грн. судового збору;

- 08.08.2017р. - ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю “Торгівельна компанія “Урожай” на суму 44408574,01грн.;

- 08.08.2017р. - Публічне акціонерне товариство "Сбербанк" на суму додаткових кредиторських вимог у розмірі 167262932,20грн.;

- 08.08.2017р. - ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю “Централізована резервна компанія” на суму 4474690,00грн. та 3200,00грн. судового збору;

- 09.08.2017р. - ГУ ДФС у Донецькій області на суму 142161,94грн.

Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 17.07.2017р. апеляційну скаргу ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю “Хлібсервіс” б/н від 10.07.17 на ухвалу господарського суду Донецької області від 04.07.2017р. у справі №905/1224/17 повернуто заявникові.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 05.09.2017р. зупинено провадження у справі №905/1224/17 про банкрутство ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю “Хлібсервіс” м.Донецьк до розгляду Вищим господарським судом України касаційної скарги ТОВ "Хлібсервіс" на ухвалу Донецького апеляційного господарського суду від 17.07.2017р у справі №905/1224/17 про банкрутство ТОВ “Хлібсервіс” та повернення матеріалів справи до господарського суду Донецької області.

16.11.2017р. матеріали справи №905/1224/17 про банкрутство ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю “Хлібсервіс” м.Донецьк повернуті господарському суду Донецької області з постановою Вищого господарського суду України.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 23.10.2017р. у справі №905/1224/17 касаційну скаргу (б/н) від 04.08.2017 року на ухвалу Донецького апеляційного господарського суду від 17.07.2017 року у справі №905/1224/17 повернуто ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю "Хлібсервіс".

Ухвалою господарського суду Донецької області від 22.11.2017р. поновлено провадження у справі, розгляд справи призначено на 06.12.2017р. та зобов'язано заявника, боржника, розпорядника майна та усіх кредиторів надати суду додаткові документи.

Ухвалою господарського суду від 06.12.2017р. відкладено попереднє судове засідання на 23.01.2018р.

Ухвалою господарського суду від 23.01.2018р. продовжено строк процедури розпорядження майном боржника ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю “Хлібсервіс”, м.Донецьк (код ЄДРПОУ 3183239), на 2 місяці; відкладено попереднє судове засідання на 12.02.2018 року.

12.02.2018р. на електронну адресу суду від розпорядника майна надійшли: клопотання №02-32/2 від 10.02.2018р. про розгляд справи за відсутністю представника; повідомлення №2-33/1 від 15.01.2018р. про призначення проведення зборів комітету кредиторів; пояснення №02-32/3 від 10.02.2018р. про відсутність можливості провести інвентаризацію майна.

Ухвалою господарського суду від 12.02.2018р. відкладено розгляд справи на 28.02.2018. та зобов'язано сторін до дати судового засідання надати суду:

- ТОВ “Вінницькі активи”: докази перерахування грошових коштів ТОВ “Азовська продовольча компанія” на користь ТОВ “Хлібсервіс” у розмірі 16038000,00грн. за договором №28/08/12 від 28.08.2012р, за яким в подальшому було здійснено відступлення права вимоги згідно договору №02/12/13 від 02.12.2013р.;

- боржнику: докази зарахування грошових коштів ТОВ “Азовська продовольча компанія” на користь ТОВ “Хлібсервіс” у розмірі 16038000,00грн. за договором №28/08/12 від 28.08.2012р, за яким в подальшому було здійснено відступлення права вимоги згідно договору №02/12/13 від 02.12.2013р.

У судовому засіданні 28.02.2018р. судом оголошена перерва у попередньому судовому засіданні до 21.03.2018р., про що винесена ухвала, та зобов'язано сторін до дати судового засідання надати суду:

- ТОВ “Вінницькі активи” надати суду докази перерахування грошових коштів ТОВ “Азовська продовольча компанія” на користь ТОВ “Хлібсервіс” у розмірі 16038000,00грн. за договором №28/08/12 від 28.08.2012р, за яким в подальшому було здійснено відступлення права вимоги згідно договору №02/12/13 від 02.12.2013р.;

- боржнику надати суду докази зарахування грошових коштів ТОВ “Азовська продовольча компанія” на користь ТОВ “Хлібсервіс” у розмірі 16038000,00грн. за договором №28/08/12 від 28.08.2012р, за яким в подальшому було здійснено відступлення права вимоги згідно договору №02/12/13 від 02.12.2013р.

Розглянувши в судовому засіданні 21.03.2018р. заяви конкурсних кредиторів, відзиви арбітражного керуючого на заяви кредиторів, реєстр вимог кредиторів, заслухавши пояснення боржника та присутніх представників кредиторів, суд встановив:

Відповідно до п.2 ст.25 ОСОБА_6 України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” у попередньому засіданні господарський суд розглядає всі вимоги кредиторів, у тому числі щодо яких були заперечення боржника і які не були внесені розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів, а також ті, що визнані боржником та внесені розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів, і вирішує питання про його затвердження.

За результатами розгляду господарський суд виносить ухвалу, в якій зазначається розмір визнаних судом вимог кредиторів, які включаються розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів.

Отже, незалежно від того чи визнані вимоги кредитора боржником разом з розпорядником майна, чи ні, чи були стосовно них рішення юрисдикційних органів, чи визнані вони в претензійному порядку, суд самостійно розглядає кожну заявлену грошову вимогу, перевіряє її відповідність чинному законодавству та визначає правомірність і обґрунтованість грошових вимог кредитора до боржника й за результатами такого розгляду визнає або відхиляє частково чи повністю грошові вимоги кредитора.

Згідно ч.6 ст.1 ОСОБА_6 України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” кредитор - юридична або фізична особа, яка має у встановленому порядку підтверджені документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника.

За загальним правилом, визначеним ст. 74 ГПК України кожна сторона належними засобами доказування повинна довести підстави своїх вимог.

Розпорядник майна, згідно відзивів та реєстру вимог кредиторів, визнав наступні кредиторські вимоги:

- ПАТ “Сбербанк” на суму 138063329,15грн. та 19200,00грн. судового збору;

- ГУ ДФС України у Донецькій області на суму 142161,94грн. та 3200,00грн. судового збору;

а, також окремо внесені до реєстру вимоги кредиторів, забезпечені заставою:

- ПАТ “Сбербанк” на суму 28545500,00грн.

Відповідно до ст.86 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

· 08.08.2017р. до господарського суду надійшла заява ініціюючого кредитора ОСОБА_1 акціонерного товариства “Сбербанк” про визнання додаткових грошових вимог, за якою просить суд:

1. визнати додаткові кредиторські вимоги на суму 167262932,20грн., з яких:

- 138625152,20грн. (що еквівалентно 5326949,13 дол. США за курсом станом на 03.07.2017р.) - заборгованість по відсотками за користування кредитом;

- 73080,00грн. - витрати по сплаті судового збору відповідно до рішення господарського суду Донецької області №905/1927/15;

- 28545500,00грн. - вимоги, які забезпечені заставою майна боржника;

- 19200,00грн. - витрати пов'язані з провадженням у справі про банкрутство.

2. Окремо до реєстру вимог кредиторів включити вимоги забезпечені заставою майна боржника - 28545500,00грн.

В обґрунтування додаткових кредиторських вимог, заявник посилається на договір про відкриття кредитної лінії №26-Н/12/24/ЮО-KL від 06.03.2012р., договір поруки від 03.12.2013р., рішення Постійно діючого Третейського суду при Всеукраїнській громадській організації “Союз інвесторів України” від 07.09.2015р. у справі №83/15, ухвалу господарського суду міста Києва від 23.02.2016р. у справі №910/28706/15.

28.08.2017р. від ініціюючого кредитора ПАТ “Сбербанк” надійшли уточнення до заяви про визнання додаткових грошових вимог до боржника, за якими уточнює суму додатково заявлених кредиторських вимог, загальний розмір яких становить 166628029,15грн., з яких:

- 137990249,15грн. (що еквівалентно 5326949,13 дол. США за курсом станом на 03.08.2017р.) - заборгованість по відсотками за користування кредитом;

- 73080,00грн. - витрати по сплаті судового збору відповідно до рішення господарського суду Донецької області №905/1927/15;

- 28545500,00грн. - вимоги, які забезпечені заставою майна боржника за іпотечних договором від 06.03.2012р. №266 згідно рішення господарського суду Донецької області від 25.01.2017р. по справі №905/1927/15;

- 19200,00грн. - витрати пов'язані з провадженням у справі про банкрутство.

Згідно відзиву розпорядника майна додаткові вимоги ПАТ “Сбербанк” у розмірі 138063329,15грн. мають достатнє нормативне та документарне обґрунтування, визнаються у повному обсязі та підлягають включенню до реєстру вимог кредиторів. Також ліквідатором визнані та включені окремо де реєстру вимог кредиторів вимоги кредитора, що забезпечені заставою майна боржника на суму 28545500,00грн.

Розглянувши у судовому засіданні 21.03.2018р. заяву ОСОБА_1 акціонерного товариства “Сбербанк” про визнання кредиторських вимог, наявні в матеріалах справи документи, суд встановив:

Відповідно до ч.2 ст. 23 ОСОБА_6 України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” кредитор, за заявою якого порушено провадження у справі, має право заявити додаткові грошові вимоги до боржника у межах строку, встановленого частиною першою цієї статті.

За заявою ОСОБА_1 акціонерного товариства “Сбербанк” 04.07.2017р. ухвалою господарського суду відкрито провадження у справі про банкрутство ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю “Хлібсервіс”; визнані грошові вимоги ініціюючого кредитора - ОСОБА_1 акціонерного товариства “Сбербанк”, м.Київ до боржника, як майнового поручителя за договором про відкриття кредитної лінії №26-Н/12/24/ЮО-KL, в сумі 543809769,74грн., з яких:

- 543776351,20грн. - заборгованість за кредитом;

- 1643270,39грн. - відсотки за користуванням кредитом (станом на 30.06.2017р.);

- 33418,54грн. - пеня за несвоєчасну сплату кредиту.

Ухвала господарського суду Донецької області від 04.07.2017р. у справі №905/1224/17 про банкрутство ТОВ “Хлібсервіс” вступила у законну силу та є чинною.

Згідно матеріалів справи, сума додатково заявлених кредиторських вимог ПАТ “Сбербагнк” в частині нарахованих та непогашених відсотків за користування кредитом у розмірі 166628029,15грн., є заборгованістю боржника ТОВ “Хлібсервіс” за договором про відкриття кредитної лінії №26-Н/12/24/ЮО-KL від 06.03.2012р.

Як зазначено вище, ухвалою господарського суду від 04.07.2017р. про відкриття провадження у справі про банкрутство ТОВ “Хлібсервіс”, визнані грошові вимоги ініціюючого кредитора ПАТ “Сбербанк” до боржника, як майнового поручителя за договором про відкриття кредитної лінії №26-Н/12/24/ЮО-KL від 06.03.2012р., у тому числі на суму заборгованості по відсоткам за користування кредитом станом на 30.06.2017р. у розмірі 1643270,39грн.

Згідно заяви про визнання додаткових кредиторських вимог ініціюючого кредитора, ПАТ “Сбербанк” нараховані відсотки за користування кредитом за період з 01.07.2015р. по 03.07.2017р. на суму 137990249,15грн. (що еквівалентно 5326949,13 дол. США за офіційним курсом НБУ станом на 03.08.2017р.).

Господарський суд, перевіривши наданий ініціюючим кредитором розрахунок донарахованих відсотків за користування кредитом за договором про відкриття кредитної лінії №26-Н/12/24/ЮО-KL від 06.03.2012р., вважає додаткові вимоги кредитора в цій частині обґрунтованими та підтвердженими матеріалами справи.

Також згідно заяви, ініціюючим кредитором додатково заявлені вимоги у розмірі 73080,00грн., які, як зазначено кредитором, є витратами по сплаті судового збору та стягнуті з боржника відповідно досудового рішення по справі №905/1927/15.

Рішенням господарського суду Донецької області від 25.01.2017р. у справі №905/1927/15, у тому числі, стягнуту з ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю “ХЛІБСЕРВІС”, м. Донецьк на користь ОСОБА_1 акціонерного товариства “Сбербанк ”, м. Київ судовий збір у розмірі 73080,00грн.

Таким чином, господарський суд дійшов висновку, що додаткові вимоги ініціюючого кредитора в частині стягнутих з боржника за рішенням суду судових витрат у розмірі 73080,00грн., є обґрунтованими та підтвердженими рішенням господарського суду Донецької області від 25.01.2017р. у справі №905/1927/15.

Ініціюючий кредитор ПАТ “Сбербанк”, згідно заяви про визнання додаткових кредиторських вимог, просить суд визнати його додаткові вимоги до боржника у розмірі 28545500,00грн., які на його думку забезпечені заставою за іпотечним договором №266 від 06.03.2012р. згідно рішення господарського суду Донецької області від 25.01.2017р. у справі №905/1927/15.

Як встановлено ухвалою господарського суду про відкриття провадження у справі про банкрутство ТОВ “Хлібсервіс” від 04.07.2017р., рішенням господарського суду Донецької області від 25.01.2017р. у справі №905/1927/15 в рахунок часткового погашення заборгованості перед ПАТ Сбербанк” за договором кредитної лінії №26-Н/12/24/ЮО/KL від 06.03.2017р. в розмірі 22050935,49 доларів США та 33418,54грн., звернуто стягнення на майно, що передано іпотекодавцем ТОВ “Хлібсервіс” (майнового поручителя ТОВ “Торговий дім урожай” за договором поруки від 13.12.2013р.) в іпотеку ПАТ “Сбербанк” відповідно до договору від 06.03.2012р., посвідченого Приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу ОСОБА_7 та зареєстрованого в реєстрі за №266, та встановлена вартість заставного майна у розмірі 28545500,00грн. (згідно звітів про оцінку 28424400,00грн. та 121100,00грн.).

Статтею 572 Цивільного кодексу України передбачено, що в силу застави, кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставного майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом.

Згідно ст. 590 Цивільного кодексу України, заставодержатель може задовольнити свої вимоги за рахунок заставного майна поручителя шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки (застави), а у разі порушення щодо майнового поручителя справи про банкрутство - шляхом заявлення до такого боржника грошових вимог у встановленому порядку.

Таким чином, у разі невиконання основним боржником зобов'язання, забезпеченого заставою майна майнового поручителя, заставодержатель, як кредитор, вправі вимагати виконання основного зобов'язання як від боржника, так і його майнового поручителя разом, так і від будь-кого з них окремо, а у разі пред'явлення таких вимог до майнового поручителя, майновий поручитель несе відповідальність перед кредитором за невиконання боржником основного зобов'язання виключно в межах вартості предмета застави.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного суду України від 03.06.2014р. у справі №25/5005/6641/2012.

Згідно ч.2 п.8 ст. 23 ОСОБА_6 про банкрутство, вимоги конкурсних кредиторів, визнані боржником або господарським судом, вносяться розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів. Розпорядник майна зобов'язаний окремо внести до реєстру вимоги кредиторів, які забезпечені заставою майна боржника, згідно з їхніми заявами, а за їх відсутності - згідно з даними обліку боржника, а також внести окремо до реєстру відомості про майно боржника, яке є предметом застави згідно з державним реєстром застав.

З огляду на наведене, господарський суд дійшов висновку, що додаткові грошові вимоги ініціюючого кредитора ПАТ “Сбербанк” у розмірі 28545500,00грн., які забезпечені заставою майна боржника, є обґрунтованими та підтвердженими наданими документами.

Крім того, ПАТ “Сбербанк” за подачу заяви про порушення провадження у справі про банкрутство та заяви про визнання додаткових кредиторських вимог було сплачено судовий збір у розмірі 19200,00грн., що підтверджується платіжними дорученнями:

- №35777020 від 13.05.2017р. на суму 1600,00грн.

- №55965267 від 03.08.2017р. на суму 3200,00грн.

Відповідно до ч.1 ст.45 ОСОБА_6 про банкрутство вимоги, які є витратами у зв'язку із провадженням у справі про банкрутство, підлягають включенню до першої черги реєстру вимог кредиторів.

Станом на 21.03.2018р. доказів погашення заборгованості перед ПАТ “Сбербанк” боржником суду не надано.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що додаткові грошові вимоги ОСОБА_1 акціонерного товариства “Сбербанк” до ТОВ “Хлібсервіс” в загальному розмірі 166628029,15грн., з яких:

- 137990249,15грн. - заборгованість по відсотками за користування кредитом за договором кредитної лінії №26-Н/12/24/ЮО/KL від 06.03.2017р.;

- 73080,00грн. - витрати по сплаті судового збору згідно рішення господарського суду Донецької області від 25.01.2017р. у справі №905/1927/15;

- 28545500,00грн. - вимоги, які забезпечені заставою майна боржника за іпотечних договором від 06.03.2012р. №266 згідно рішення господарського суду Донецької області від 25.01.2017р. по справі №905/1927/15;

- 19200,00грн. - витрати, пов'язані з провадженням у справі про банкрутство,

є обґрунтованими, доведеними, підтвердженими наданими документами, та такими, що підлягають визнанню.

· 09.08.2017р. Головне управління Державної фіскальної служби України у Донецькій області звернулось до господарського суду із заявою про визнання кредитором боржника на суму 142161,94грн.

В обґрунтування заявлених вимог, заявник посилається на наявність у боржника податкової заборгованості:

1) з орендної плати з юридичних осіб у розмірі 141547,36грн.;

2) з єдиного внеску на загальнообов'язкове соціальне страхування у розмірі 614,58грн.

На підтвердження заявлених грошових вимог до боржника, кредитором надані наступні документи:

- копії податкових декларацій з плати за землю №9001357703 від 21.01.2014р. та №9006046520 від 04.02.2014р.;

- копії роздруківок інтегрованих карток платника податків за 2013 - 2017 роки;

- копія звіт про нарахування єдиного внеску №1409937769 від 07.08.2014р.;

- копії роздруківок інтегрованих карток платника податків за 2014-2017 роки.

Згідно відзиву, розпорядник майна кредиторські вимоги ГУ ДФС у Донецькій області у розмірі 142161,94грн. визнав частково в сумі 77822,22грн. (77207,64грн. - орендна плата з юридичних осіб; 614,58грн. - єдиний внесок на загальнообов'язкове соціальне страхування). Розпорядник майна зазначає, що кредитором незаконно нарахована сума податкової заборгованості з земельного податку з юридичних осіб за період з 30.04.2014р. по 30.01.2015р. у розмірі 64339,72грн., тобто без урахування приписів ст.6 ОСОБА_6 України Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції).

Розглянувши заяву ОСОБА_8 управління Державної фіскальної служби України у Донецькій області про визнання кредиторських вимог, наявні в матеріалах справи документи, суд встановив:

Відповідно до п.п.14.1.39 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України (надалі - ПК України) грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Згідно п.п.16.1.4 п.16.4 ст.16 ПК України, платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим кодексом та законами з питань митної справи.

Виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк (п.38.1 ст.38 ПК України).

Відповідно до п. 57.1 ст.57 ПК України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно п.129 ПК України після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня. Пунктом 129.3.3 встановлений кінцевий строк нарахування пені на суму податкового боргу, зокрема, день запровадження мораторію на задоволення вимог кредиторів (при винесенні відповідної ухвали суду у справі про банкрутство або прийнятті відповідного рішення Національним банком України).

1) Відповідно до наданих заявником податкових декларацій з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки держаної або комунальної власності) за 2013 - 2014 роки (№9001357703 від 21.01.2013р.; №9006046520 від 05.02.2014р.) за боржником обліковується податкова заборгованість з земельного податку у розмірі 141547,36грн. за період з 31.12.2013р. по 31.12.2016р.

Дана податкова заборгованість підтверджується роздруківкою інтегрованої картки платника податків з орендної плати з юридичних осіб щодо ТОВ “Хлібсервіс”.

Згідно ст.6 ОСОБА_6 України “Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції” під час проведення антитерористичної операції суб'єктів господарювання, які здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, звільнені від сплати за користування земельними ділянками державної та комунальної власності.

ОСОБА_6 України “Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції” визначений період проведення антитерористичної операції - час між датою набрання чинності зазначеним Указом Президента України (14 квітня 2014 року) та датою набрання чинності Указом Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України.

У відповідності до ч.5 ст.11 ОСОБА_6 України “Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції” на Кабінет Міністрів України покладено обов'язок у 10-денний строк з дня опублікування вказаного ОСОБА_6 затвердити перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року №405/2014, у період з 14 квітня 2014 року до її закінчення.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України №1053-р від 30.10.2014р. був затверджений перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, до якого включено м. Маріуполь, де проводить свою господарську діяльність боржник, що підтверджується даними з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

ОСОБА_6 України “Про внесення змін до ОСОБА_6 України “Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції” щодо безперешкодної діяльності органів місцевого самоврядування” від 17.05.2016р. (набрав чинності з 08.06.2016р.) внесено зміни до ОСОБА_6 України “Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції”,

ОСОБА_6 про внесення змін до ОСОБА_6 України “Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції” внесено зміни до ОСОБА_6 України “Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції”, зокрема, до ст.ст.4, 6.

Статтею 6 ОСОБА_6 України “Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції” в редакції ОСОБА_6 про внесення змін від 17.05.2016р. (чинний з 08.06.2016р.), передбачено звільнення суб'єктів господарювання від плати за користування земельними ділянками державної та комунальної власності в населених пунктах згідно з переліками, передбаченими частиною четвертою статті 4 цього ОСОБА_6.

Згідно з ч.4 ст.4 ОСОБА_6 України “Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції” в редакції ОСОБА_6 від 17.05.2016р. (набрав чинності 08.06.2016р.) перелік населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та перелік населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення, затверджуються Кабінетом Міністрів України, який забезпечує своєчасну їх актуалізацію (який затверджений Розпорядженням Кабінету Міністрів України №1085-р від 07.11.2014р.).

Судом встановлено, що м. Донецьк входить до “Переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та переліку населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення”, затверджених розпорядженням Кабінету Міністрів України №1085-р від 07.11.2014р.”, на території яких суб'єкти господарювання звільнені від плати за користування земельними ділянками державної та комунальної власності у відповідності до ОСОБА_6 України “Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції” в редакції ОСОБА_6 від 17.05.2016р. (набрав чинності 08.06.2016р.).

Таким чином, з моменту набрання чинності Указу Президента України №405/214 від 14.04.2014р. “Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014р. “Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України” - з 14.04.2014р., та станом на теперішній час боржник звільнений від плати за користування земельними ділянками державної та комунальної власності за орендоване земельну ділянку у м. Донецьку.

Частина заборгованості боржника з земельного податку (орендна плата з юридичних осіб), яка виникла за податковою декларацією з плати за землю №9001357703 від 21.01.2013р. та №9006046520 від 05.02.2014р. за період з 14.04.2014р. по 31.12.2016р. у розмірі 51471,80грн., тобто в період дії норми ст.6 ОСОБА_6 України “Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції”, суд вважає необґрунтованою.

З огляду на наведене, суд дійшов висновку що сума податкової заборгованості ПАТ “Будівельно-монтажна фірма “Азовстальбуд” з земельного податку (орендна плата з юридичних осіб) до органів доходів і зборів за податковою декларацією №9001357703 від 21.01.2013р. та №9006046520 від 05.02.2014р. у розмірі 90075,56грн., яка виникла у період з 31.12.2013р. по 31.03.2014р. (до дії мораторію, встановленого ст.6 ОСОБА_6 України “Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції”), є обґрунтованою та підлягає визнанню

2) Згідно звітності Маріупольської ОДПІ ГУ ДФС у Донецькій області №1409937769 від 07.08.2014р., про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування до органів доходів і зборів щодо боржника - ТОВ “Хлібсервіс” (ЄДРПОУ 31832393), за боржником обліковується податкова заборгованість з єдиного внеску у розмірі 614,58грн.

Наявність зазначеної податкової заборгованості з нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування до фіскальних органів також відображена у роздруківках інтегрованих карток платника податків єдиного внеску щодо ТОВ “Хлабсервіс”.

З огляду на наведене , суд дійшов висновку що сума податкової заборгованості ТОВ “Хлібсервіс” з єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування становить 614,58грн.

Станом на теперішній час докази сплати боржником податкової заборгованості суду не надані.

Крім того, ОСОБА_8 управлінням Державної фіскальної служби України у Донецькій області за подачу заяви про визнання кредиторських вимог було сплачено судовий збір у розмірі 3200,00грн., що підтверджується платіжним дорученням №677 від 17.08.2017р.

Відповідно до ч.1 ст.45 ОСОБА_6 про банкрутство вимоги, які є витратами у зв'язку із провадженням у справі про банкрутство, підлягають включенню до першої черги реєстру вимог кредиторів.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку що кредиторські вимоги ОСОБА_8 управління ДФС у Донецькій області у розмірі 93890,14грн. (90075,56грн. - податкова заборгованість з земельного податку; 614,58грн. - податкова заборгованість з єдиного соціального внеску; 3200,00грн. - судовий збір за подання заяви з кредиторськими вимогами) обґрунтовані та підлягає визнанню.

Кредиторські вимоги ОСОБА_8 управління ДФС у Донецькій області у сумі 51471,80грн. - податкова заборгованість з земельного податку (орендна плата з юридичних осіб) за період з 14.04.2014р. по 31.12.2016р., суд вважає не обґрунтованими та такими, що не підлягають визнанню.

· 08.08.2017р. до господарського суду надійшла заява ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю “Торгівельна компанія “Урожай” з кредиторськими вимогами на суму 44408574,01грн. та 3200,00грн. судового збору.

В обґрунтування кредиторських вимог, заявник посилається на договір про надання поворотної фінансової допомоги №409-13-ФП від 16.09.2013р. та первинні документи до нього, акт звірки розрахунків від 04.07.2017р. та копії банківських виписок за 18 вересня 2013 року.

Згідно відзиву, боржником визнані вимоги ТОВ “Торгівельна компанія “Урожай” у розмірі 44408574,01грн. у повному обсязі.

Відповідно до відзиву, розпорядник майна не визнає вимоги ТОВ “Торгівельна компанія “Урожай” у розмірі 44408574,01грн. у повному обсязі та вважає дані вимоги не підтвердженими доданими до заяви документами.

Відповідно до ст.86 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Розглянувши у судовому засіданні 21.03.2018р. заяву ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю “Торгівельна компанія “Урожай” про визнання кредиторських вимог, наявні в матеріалах справи документи, суд встановив:

16.09.2013р. між ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю “Торгівельна компанія “Урожай” (позикодавець) та ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю “Хлібсервіс” (позичальник) укладено договір про надання поворотної фінансової допомоги №409-13-ФП, за яким “позикодавець” зобов'язався надати “позичальнику” поворотну фінансову допомогу, а “позичальник” зобов'язався повернути надані грошові кошти в порядку та на умовах, передбачених цим договором (п.1.1 договору).

Поворотна фінансова допомога надається в національній валюті України в межах суми 45000000,00грн. без ПДВ (п.2.1 договору).

Поворотна фінансова допомога надається “позичальнику” на безоплатній основі, тобто плата за користування грошовими коштами не стягується (п.2.2. договору).

Поворотна фінансова допомога може видаватися частинами, розмір яких вказується “позичальником” в усній або письмовій заявці на одержання допомоги в межах суми, вказаної в п.2.1 договору. Термін надання не повинен перевищувати одного календарного дня з дати надання “позичальником” “позикодавцю” усної або письмової заявки на одержання допомоги. Перерахування грошових коштів здійснюється “позикодавцем” на поточний рахунок “позичальника” (п.2.3. договору).

Згідно п.3.1 договору, поворотна фінансова допомога підлягає поверненню до 16.09.2016р. Повернення грошових коштів проводиться шляхом перерахування грошових коштів на особовий рахунок “позикодавця” в установі банку. (п.3.2 договору).

Даний договір вступає в силу з моменту його підписання та діє до 16 вересня 2016 року, але в будь-якому разі до повного виконання Сторонами своїх обов'язків. (п.8.1. договору).

Відповідно до ч. 1 ст. 67 Господарського кодексу України відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності, виконуються на підставі договорів.

За умовами статті 193 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону і укладеного договору.

На виконання вимог п.п. 2.1, 2.3 договору поворотної фінансової допомоги №409-13-ФП від 16.09.2013р., ТОВ “Торгівельна компанія “Урожай” перераховано на поточний рахунок ТОВ “Хлібсервіс” грошові кошти (фінансову допомогу) у розмірі 44408574,01грн., що підтверджується банківською довідкою ПАТ “ПУМБ” за 18.09.2013р. по рахунку ТОВ “ТК “Урожай”.

Боржником ТОВ “Хлібсервіс” отримана поворотна фінансова допомога від позикодавця (заявника) ТОВ “Торгівельна компанія “Урожай” за договором поворотної фінансової допомоги №409-13-ФП від 16.09.2013р. заявнику не повернута.

Станом на 24.03.2018р. доказів повернення поворотної фінансової допомоги, наданої ТОВ “Торгівельна компанія “Урожай” за договором поворотної фінансової допомоги №409-13-ФП від 16.09.2013р., боржником суду не надано.

З огляду на наведене, заборгованість ТОВ “Хлібсервіс” перед ТОВ “Торгівельна компанія “Урожай” за договором поворотної фінансової допомоги №409-13-ФП від 16.09.2013р. станом на теперішній час становить 44408574,01грн.

Наявність заборгованості ТОВ “Хлібсервіс” перед ТОВ “Торгівельна компанія “Урожай” за договором поворотної фінансової допомоги №409-13-ФП від 16.09.2013р. у розмірі 44408574,01грн. також відображена в акті звірки взаємних рахунків за період з 01.01.2012р. по 04.07.2017р., який підписаний ТОВ “Торгівельна компанія “Урожай” та ТОВ “Хлібсервіс”, а також скріплений печаткою боржника ТОВ “Хлібсервіс”.

Згідно відзиву, боржником визнані кредиторські вимоги ТОВ ““Торгівельна компанія “Урожай” у розмірі 44408574,01грн. у повному обсязі.

Крім того, “Торгівельна компанія “Урожай” за подачу заяви про визнання кредиторських вимог було сплачено судовий збір у розмірі 3200,00грн., що підтверджується квитанцією №0.0.820677937.1 від 03.08.2017р.

Відповідно до ч.1 ст.45 ОСОБА_6 про банкрутство вимоги, які є витратами у зв'язку із провадженням у справі про банкрутство, підлягають включенню до першої черги реєстру вимог кредиторів.

Враховуючи вищевикладене, господарський суд дійшов висновку, що вимоги ТОВ “Торгівельна компанія “Урожай” за договором поворотної фінансової допомоги №409-13-ФП від 16.09.2013р. у розмірі 44408574,01грн. та 3200,00грн. судового збору є обґрунтованими, доведеними, підтверджені належними та допустимими доказами, та підлягають визнанню.

· 08.08.2017р. до господарського суду надійшла заява ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю “Централізована резервна компанія” з кредиторськими вимогами на суму 4474690,00грн. та 3200,00грн. судового збору.

В обґрунтування кредиторських вимог, заявник посилається на договори комісії №28/08-2 від 28.07.2011р., №28/08-3 від 28.07.2011р., №28/08-4 від 28.07.2011р., №28/08-5 від 28.07.2011р., №28/08-6 від 28.07.2011р., №30/08-1 від 30.08.2011р., №23/12-1 від 23.12.2011р., №2501-2012 від 25.01.2012р. та первинні документи до них, акт звірки взаємних рахунків від 04.07.2017р. та копії платіжних доручень в підтвердження виконання договірних умов.

Згідно відзиву, боржником визнані вимоги ТОВ “Централізована резервна компанія” у розмірі 4474690,00грн. у повному обсязі.

Відповідно до відзиву, розпорядник майна не визнає вимоги ТОВ “Централізована резервна компанія” у розмірі 4474690,00грн. у повному обсязі та вважає дані вимоги такими, що заявлені з пропуском строку позовної давності.

Відповідно до ст.86 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Розглянувши у судовому засіданні заяву ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю “Централізована резервна компанія” про визнання кредиторських вимог, наявні в матеріалах справи документи, суд встановив:

1) 28.07.2011р. між ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю “Хлібсервіс” (комісіонер) та ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю “Централізована резервна компанія” (комітент) укладено договір комісії №28/08-2, за яким “комітент” доручає, а “комісіонер” зобов'язується заключити від свого імені за рахунок “комітенту” угоду з третьою особою по закупівлі шпаклівки, цементу та утеплювача (далі товар), на загальну суму 593210,00грн., передати весь одержуваний за угодою товар “комітенту” та надати звіт про виконання договору останньому (п.1.1. договору).

Асортимент, кількість та ціна товару визначаються сторонами додатково в підписаній сторонами специфікації, яка є невід'ємною частиною даного договору (п.1.1 договору).

Згідно п.3.1.1 договору, “комітент” зобов'язаний забезпечити “комісіонера” фінансовими засобами в розмірі 593210,00грн., які необхідні для здійснення угоди, виплатити комісійну винагороду, відшкодувати витрати “комісіонера” по виконанню даного договору та прийняти придбаний за угодою товар, за договорами укладеним “комісіонером” за вказівкою “комітента”.

“Комісіонер” зобов'язаний виконати доручення по закупці товару до 31.07.2012р. (п.6.1 договору).

Договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами та діє до закінчення виконання сторонами своїх зобов'язань за договором, здійснених належним чином (п.8.1 договору).

Відповідно до ч. 1 ст. 67 Господарського кодексу України відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності, виконуються на підставі договорів.

Згідно ст. 1012 Цивільного кодексу України за договором комісії одна сторона (комісіонер) зобов'язується за дорученням другої сторони (комітента) за плату вчинити один або кілька правочинів від свого імені, але за рахунок комітента.

За умовами ст. 193 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону і укладеного договору.

28.07.2011р. між ТОВ “Хлібсервіс” та ТОВ “Централізована резервна компанія” укладено специфікацію до договору комісії №28/08-2 від 28.07.2011р., за якою сторони визначили асортимент, кількість та ціну товару, загальна вартість якого визначена у розмірі 593210,00грн. Специфікація підписана та скріплена печатками сторін.

На виконання вимог п.3.1.1 договору комісії №28/08-2 від 28.07.2011р., ТОВ “Центральна резервна компанія” перераховано на поточний рахунок ТОВ “Хлібсервіс” грошові кошти у розмірі 593210,00грн., що підтверджується платіжним дорученням №24 від 28.07.2011р.

Боржником ТОВ “Хлібсервіс” умови договору комісії №28/08-2 від 28.07.2011р. не виконані, угода з третьою особою по закупівлі товару на загальну суму 593210,00грн. не укладена.

Станом на 21.03.2018р. доказів виконання умов договору комісії №28/08-2 від 28.07.20111р. або повернення грошових коштів ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю “Центральна резервна компанія”, отриманих за вказаним договором, боржником суду не надано.

Таким чином, заборгованість ТОВ “Хлібсервіс” перед ТОВ ТОВ “Центральна резервна компанія” за договором комісії №28/08-2 від 28.07.2011р. станом на теперішній час становить 593210,00грн.

Наявність зазначеної заборгованості ОВ “Хлібсервіс” перед ТОВ “Центральна резервна компанія” у розмірі 593210,00грн. також відображена в акті звірки взаємних рахунків станом на 04.07.2017р., який підписаний та скріплений печатками ТОВ “Хлібсервіс” та ТОВ “Центральна резервна компанія”.

2) 28.07.2011р. між ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю “Хлібсервіс” (комісіонер) та ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю “Централізована резервна компанія” (комітент) укладено договір комісії №28/08-3, за яким “комітент” доручає, а “комісіонер” зобов'язується заключити від свого імені за рахунок “комітенту” угоду з третьою особою по закупівлі бетону товарного (далі товар), на загальну суму 573650,00грн., передати весь одержуваний за угодою товар “комітенту” та надати звіт про виконання договору останньому (п.1.1. договору).

Асортимент, кількість та ціна товару визначаються сторонами додатково в підписаній сторонами специфікації, яка є невід'ємною частиною даного договору (п.1.1 договору).

Згідно п.3.1.1 договору, “комітент” зобов'язаний забезпечити “комісіонера” фінансовими засобами в розмірі 573650,00грн., які необхідні для здійснення угоди, виплатити комісійну винагороду, відшкодувати витрати “комісіонера” по виконанню даного договору та прийняти придбаний за угодою товар, за договорами укладеним “комісіонером” за вказівкою “комітента”.

“Комісіонер” зобов'язаний виконати доручення по закупці товару до 31.07.2012р. (п.6.1 договору).

Договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами та діє до закінчення виконання сторонами своїх зобов'язань за договором, здійснених належним чином (п.8.1 договору).

Відповідно до ч. 1 ст. 67 Господарського кодексу України відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності, виконуються на підставі договорів.

Згідно ст. 1012 Цивільного кодексу України за договором комісії одна сторона (комісіонер) зобов'язується за дорученням другої сторони (комітента) за плату вчинити один або кілька правочинів від свого імені, але за рахунок комітента.

За умовами ст. 193 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону і укладеного договору.

28.07.2011р. між ТОВ “Хлібсервіс” та ТОВ “Централізована резервна компанія” укладено специфікацію до договору комісії №28/08-3 від 28.07.2011р., за якої сторони визначили асортимент, кількість та ціну товару, загальна вартість якого визначена у розмірі 573650,00грн. Специфікація підписана та скріплена печатками сторін.

На виконання вимог п.3.1.1 договору комісії №28/08-3 від 28.07.2011р., ТОВ “Центральна резервна компанія” перераховано на поточний рахунок ТОВ “Хлібсервіс” грошові кошти у розмірі 573650,00грн., що підтверджується платіжним дорученням №25 від 28.07.2011р.

Боржником ТОВ “Хлібсервіс” умови договору комісії №28/08-3 від 28.07.2011р. не виконані, угода з третьою особою по закупівлі товару на загальну суму 573650,00грн. не укладена.

Станом на 21.03.2018р. доказів виконання умов договору комісії №28/08-3 від 28.07.2011р. або повернення грошових коштів ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю “Центральна резервна компанія”, отриманих за вказаним договором, боржником суду не надано.

Таким чином, заборгованість ТОВ “Хлібсервіс” перед ТОВ ТОВ “Центральна резервна компанія” за договором комісії №28/08-3 від 28.07.2011р. станом на теперішній час становить 573650,00грн.

Наявність зазначеної заборгованості ОВ “Хлібсервіс” перед ТОВ “Центральна резервна компанія” у розмірі 573650,00грн. також відображена в акті звірки взаємних рахунків станом на 04.07.2017р., який підписаний та скріплений печатками ТОВ “Хлібсервіс” та ТОВ “Центральна резервна компанія”.

3) 28.07.2011р. між ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю “Хлібсервіс” (комісіонер) та ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю “Централізована резервна компанія” (комітент) укладено договір комісії №28/08-4, за яким “комітент” доручає, а “комісіонер” зобов'язується заключити від свого імені за рахунок “комітенту” угоду з третьою особою по закупівлі розчину цементного (далі товар), на загальну суму 593750,00грн., передати весь одержуваний за угодою товар “комітенту” та надати звіт про виконання договору останньому (п.1.1. договору).

Асортимент, кількість та ціна товару визначаються сторонами додатково в підписаній сторонами специфікації, яка є невід'ємною частиною даного договору (п.1.1 договору).

Згідно п.3.1.1 договору, “комітент” зобов'язаний забезпечити “комісіонера” фінансовими засобами в розмірі 593750,00грн., які необхідні для здійснення угоди, виплатити комісійну винагороду, відшкодувати витрати “комісіонера” по виконанню даного договору та прийняти придбаний за угодою товар, за договорами укладеним “комісіонером” за вказівкою “комітента”.

“Комісіонер” зобов'язаний виконати доручення по закупці товару до 31.07.2012р. (п.6.1 договору).

Договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами та діє до закінчення виконання сторонами своїх зобов'язань за договором, здійснених належним чином (п.8.1 договору).

Відповідно до ч. 1 ст. 67 Господарського кодексу України відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності, виконуються на підставі договорів.

Згідно ст. 1012 Цивільного кодексу України за договором комісії одна сторона (комісіонер) зобов'язується за дорученням другої сторони (комітента) за плату вчинити один або кілька правочинів від свого імені, але за рахунок комітента.

За умовами ст. 193 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону і укладеного договору.

28.07.2011р. між ТОВ “Хлібсервіс” та ТОВ “Централізована резервна компанія” укладено специфікацію до договору комісії №28/08-4 від 28.07.2011р., за якою сторони визначили асортимент, кількість та ціну товару, загальна вартість якого визначена у розмірі 593750,00грн. Специфікація підписана та скріплена печатками сторін.

На виконання вимог п.3.1.1 договору комісії №28/08-4 від 28.07.2011р., ТОВ “Центральна резервна компанія” перераховано на поточний рахунок ТОВ “Хлібсервіс” грошові кошти у розмірі 593750,00грн., що підтверджується платіжним дорученням №26 від 28.07.2011р.

Боржником ТОВ “Хлібсервіс” умови договору комісії №28/08-4 від 28.07.2011р. не виконані, угода з третьою особою по закупівлі товару на загальну суму 593750,00грн. не укладена.

Станом на 21.03.2018р. доказів виконання умов договору комісії №28/08-4 від 28.07.2011р. або повернення грошових коштів ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю “Центральна резервна компанія”, отриманих за вказаним договором, боржником суду не надано.

Таким чином, заборгованість ТОВ “Хлібсервіс” перед ТОВ ТОВ “Центральна резервна компанія” за договором комісії №28/08-4 від 28.07.2011р. станом на теперішній час становить 593750,00грн.

Наявність зазначеної заборгованості ОВ “Хлібсервіс” перед ТОВ “Центральна резервна компанія” у розмірі 593750,00грн. також відображена в акті звірки взаємних рахунків станом на 04.07.2017р., який підписаний та скріплений печатками ТОВ “Хлібсервіс” та ТОВ “Центральна резервна компанія”.

4) 28.07.2011р. між ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю “Хлібсервіс” (комісіонер) та ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю “Централізована резервна компанія” (комітент) укладено договір комісії №28/08-5, за яким “комітент” доручає, а “комісіонер” зобов'язується заключити від свого імені за рахунок “комітенту” угоду з третьою особою по закупівлі ламінату (далі товар), на загальну суму 569280,00грн., передати весь одержуваний за угодою товар “комітенту” та надати звіт про виконання договору останньому (п.1.1. договору).

Асортимент, кількість та ціна товару визначаються сторонами додатково в підписаній сторонами специфікації, яка є невід'ємною частиною даного договору (п.1.1 договору).

Згідно п.3.1.1 договору, “комітент” зобов'язаний забезпечити “комісіонера” фінансовими засобами в розмірі 569280,00грн., які необхідні для здійснення угоди, виплатити комісійну винагороду, відшкодувати витрати “комісіонера” по виконанню даного договору та прийняти придбаний за угодою товар, за договорами укладеним “комісіонером” за вказівкою “комітента”.

“Комісіонер” зобов'язаний виконати доручення по закупці товару до 31.07.2012р. (п.6.1 договору).

Договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами та діє до закінчення виконання сторонами своїх зобов'язань за договором, здійснених належним чином (п.8.1 договору).

Відповідно до ч. 1 ст. 67 Господарського кодексу України відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності, виконуються на підставі договорів.

Згідно ст. 1012 Цивільного кодексу України за договором комісії одна сторона (комісіонер) зобов'язується за дорученням другої сторони (комітента) за плату вчинити один або кілька правочинів від свого імені, але за рахунок комітента.

За умовами ст. 193 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону і укладеного договору.

28.07.2011р. між ТОВ “Хлібсервіс” та ТОВ “Централізована резервна компанія” укладено специфікацію до договору комісії №28/08-5 від 28.07.2011р., за якою сторони визначили асортимент, кількість та ціну товару, загальна вартість якого визначена у розмірі 569280,00грн. Специфікація підписана та скріплена печатками сторін.

На виконання вимог п.3.1.1 договору комісії №28/08-5 від 28.07.2011р., ТОВ “Центральна резервна компанія” перераховано на поточний рахунок ТОВ “Хлібсервіс” грошові кошти у розмірі 569280,00грн., що підтверджується платіжним дорученням №27 від 28.07.2011р.

Боржником ТОВ “Хлібсервіс” умови договору комісії №28/08-5 від 28.07.2011р. не виконані, угода з третьою особою по закупівлі товару на загальну суму 569280,00грн. не укладена.

Станом на 21.03.2018р. доказів виконання умов договору комісії №28/08-5 від 28.07.2011р. або повернення грошових коштів ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю “Центральна резервна компанія”, отриманих за вказаним договором, боржником суду не надано.

Таким чином, заборгованість ТОВ “Хлібсервіс” перед ТОВ ТОВ “Центральна резервна компанія” за договором комісії №28/08-5 від 28.07.2011р. станом на теперішній час становить 569280,00грн.

Наявність зазначеної заборгованості ОВ “Хлібсервіс” перед ТОВ “Центральна резервна компанія” у розмірі 569280,00грн. також відображена в акті звірки взаємних рахунків станом на 04.07.2017р., який підписаний та скріплений печатками ТОВ “Хлібсервіс” та ТОВ “Центральна резервна компанія”.

5) 28.07.2011р. між ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю “Хлібсервіс” (комісіонер) та ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю “Централізована резервна компанія” (комітент) укладено договір комісії №28/08-6, за яким “комітент” доручає, а “комісіонер” зобов'язується заключити від свого імені за рахунок “комітенту” угоду з третьою особою по закупівлі віконних блоків та гіпсу (далі товар), на загальну суму 584800,00грн., передати весь одержуваний за угодою товар “комітенту” та надати звіт про виконання договору останньому (п.1.1. договору).

Асортимент, кількість та ціна товару визначаються сторонами додатково в підписаній сторонами специфікації, яка є невід'ємною частиною даного договору (п.1.1 договору).

Згідно п.3.1.1 договору, “комітент” зобов'язаний забезпечити “комісіонера” фінансовими засобами в розмірі 584800,00грн., які необхідні для здійснення угоди, виплатити комісійну винагороду, відшкодувати витрати “комісіонера” по виконанню даного договору та прийняти придбаний за угодою товар, за договорами укладеним “комісіонером” за вказівкою “комітента”.

“Комісіонер” зобов'язаний виконати доручення по закупці товару до 31.07.2012р. (п.6.1 договору).

Договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами та діє до закінчення виконання сторонами своїх зобов'язань за договором, здійснених належним чином (п.8.1 договору).

Відповідно до ч. 1 ст. 67 Господарського кодексу України відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності, виконуються на підставі договорів.

Згідно ст. 1012 Цивільного кодексу України за договором комісії одна сторона (комісіонер) зобов'язується за дорученням другої сторони (комітента) за плату вчинити один або кілька правочинів від свого імені, але за рахунок комітента.

За умовами ст. 193 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону і укладеного договору.

28.07.2011р. між ТОВ “Хлібсервіс” та ТОВ “Централізована резервна компанія” укладено специфікацію до договору комісії №28/08-6 від 28.07.2011р., за якою сторони визначили асортимент, кількість та ціну товару, загальна вартість якого визначена у розмірі 584800,00грн. Специфікація підписана та скріплена печатками сторін.

На виконання вимог п.3.1.1 договору комісії №28/08-6 від 28.07.2011р., ТОВ “Центральна резервна компанія” перераховано на поточний рахунок ТОВ “Хлібсервіс” грошові кошти у розмірі 584800,00грн., що підтверджується платіжним дорученням №28 від 28.07.2011р.

Боржником ТОВ “Хлібсервіс” умови договору комісії №28/08-6 від 28.07.2011р. не виконані, угода з третьою особою по закупівлі товару на загальну суму 584800,00грн. не укладена.

Станом на 21.03.2018р. доказів виконання умов договору комісії №28/08-6 від 28.07.2011р. або повернення грошових коштів ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю “Центральна резервна компанія”, отриманих за вказаним договором, боржником суду не надано.

Таким чином, заборгованість ТОВ “Хлібсервіс” перед ТОВ ТОВ “Центральна резервна компанія” за договором комісії №28/08-6 від 28.07.2011р. станом на теперішній час становить 584800,00грн.

Наявність зазначеної заборгованості ОВ “Хлібсервіс” перед ТОВ “Центральна резервна компанія” у розмірі 584800,00грн. також відображена в акті звірки взаємних рахунків станом на 04.07.2017р., який підписаний та скріплений печатками ТОВ “Хлібсервіс” та ТОВ “Центральна резервна компанія”.

6) 30.08.2011р. між ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю “Хлібсервіс” (комісіонер) та ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю “Централізована резервна компанія” (комітент) укладено договір комісії №30/08-1, за яким “комітент” доручає, а “комісіонер” зобов'язується заключити від свого імені за рахунок “комітенту” угоду з третьою особою по закупівлі вати мінеральної (далі товар), на загальну суму 598000,00грн., передати весь одержуваний за угодою товар “комітенту” та надати звіт про виконання договору останньому (п.1.1. договору).

Асортимент, кількість та ціна товару визначаються сторонами додатково в підписаній сторонами специфікації, яка є невід'ємною частиною даного договору (п.1.1 договору).

Згідно п.3.1.1 договору, “комітент” зобов'язаний забезпечити “комісіонера” фінансовими засобами в розмірі 598000,00грн., які необхідні для здійснення угоди, виплатити комісійну винагороду, відшкодувати витрати “комісіонера” по виконанню даного договору та прийняти придбаний за угодою товар, за договорами укладеним “комісіонером” за вказівкою “комітента”.

“Комісіонер” зобов'язаний виконати доручення по закупці товару до 31.07.2012р. (п.6.1 договору).

Договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами та діє до закінчення виконання сторонами своїх зобов'язань за договором, здійснених належним чином (п.8.1 договору).

Відповідно до ч. 1 ст. 67 Господарського кодексу України відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності, виконуються на підставі договорів.

Згідно ст. 1012 Цивільного кодексу України за договором комісії одна сторона (комісіонер) зобов'язується за дорученням другої сторони (комітента) за плату вчинити один або кілька правочинів від свого імені, але за рахунок комітента.

За умовами ст. 193 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону і укладеного договору.

30.08.2011р. між ТОВ “Хлібсервіс” та ТОВ “Централізована резервна компанія” укладено специфікацію до договору комісії №30/08-1 від 30.08.2011р., за якою сторони визначили асортимент, кількість та ціну товару, загальна вартість якого визначена у розмірі 598000,00грн. Специфікація підписана та скріплена печатками сторін.

На виконання вимог п.3.1.1 договору комісії №30/08-1 від 30.08.2011р., ТОВ “Центральна резервна компанія” перераховано на поточний рахунок ТОВ “Хлібсервіс” грошові кошти у розмірі 598000,00грн., що підтверджується платіжним дорученням №93 від 31.08.2011р.

Боржником ТОВ “Хлібсервіс” умови договору комісії №30/08-1 від 30.08.2011р. не виконані, угода з третьою особою по закупівлі товару на загальну суму 598000,00грн. не укладена.

Станом на 21.03.2018р. доказів виконання умов договору комісії №30/08-1 від 30.08.2011р. або повернення грошових коштів ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю “Центральна резервна компанія”, отриманих за вказаним договором, боржником суду не надано.

Таким чином, заборгованість ТОВ “Хлібсервіс” перед ТОВ ТОВ “Центральна резервна компанія” за договором комісії №30/08-1 від 30.08.2011р. станом на теперішній час становить 598000,00грн.

Наявність зазначеної заборгованості ОВ “Хлібсервіс” перед ТОВ “Центральна резервна компанія” у розмірі 598000,00грн. також відображена в акті звірки взаємних рахунків станом на 04.07.2017р., який підписаний та скріплений печатками ТОВ “Хлібсервіс” та ТОВ “Центральна резервна компанія”.

7) 23.12.2011р. між ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю “Хлібсервіс” (комісіонер) та ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю “Централізована резервна компанія” (комітент) укладено договір комісії №23/12-1, за яким “комітент” доручає, а “комісіонер” зобов'язується заключити від свого імені за рахунок “комітенту” угоду з третьою особою по закупівлі цегли повнотілої М-100 (далі товар), на загальну суму 250000,00грн., передати весь одержуваний за угодою товар “комітенту” та надати звіт про виконання договору останньому (п.1.1. договору).

Асортимент, кількість та ціна товару визначаються сторонами додатково в підписаній сторонами специфікації, яка є невід'ємною частиною даного договору (п.1.1 договору).

Згідно п.3.1.1 договору, “комітент” зобов'язаний забезпечити “комісіонера” фінансовими засобами в розмірі 250000,00грн., які необхідні для здійснення угоди, виплатити комісійну винагороду, відшкодувати витрати “комісіонера” по виконанню даного договору та прийняти придбаний за угодою товар, за договорами укладеним “комісіонером” за вказівкою “комітента”.

“Комісіонер” зобов'язаний виконати доручення по закупці товару до 31.07.2012р. (п.6.1 договору).

Договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами та діє до закінчення виконання сторонами своїх зобов'язань за договором, здійснених належним чином (п.8.1 договору).

Відповідно до ч. 1 ст. 67 Господарського кодексу України відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності, виконуються на підставі договорів.

Згідно ст. 1012 Цивільного кодексу України за договором комісії одна сторона (комісіонер) зобов'язується за дорученням другої сторони (комітента) за плату вчинити один або кілька правочинів від свого імені, але за рахунок комітента.

За умовами ст. 193 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону і укладеного договору.

23.12.2011р. між ТОВ “Хлібсервіс” та ТОВ “Централізована резервна компанія” укладено специфікацію до договору комісії №23/12-1 від 23.12.2011р., за якою сторони визначили асортимент, кількість та ціну товару, загальна вартість якого визначена у розмірі 250000,00грн. Специфікація підписана та скріплена печатками сторін.

На виконання вимог п.3.1.1 договору комісії №23/12-1 від 23.12.2011р., ТОВ “Центральна резервна компанія” перераховано на поточний рахунок ТОВ “Хлібсервіс” грошові кошти у розмірі 250000,00грн., що підтверджується платіжним дорученням №349 від 26.12.2011р.

Боржником ТОВ “Хлібсервіс” умови договору комісії №23/12-1 від 23.12.2011р. не виконані, угода з третьою особою по закупівлі товару на загальну суму 250000,00грн. не укладена.

Станом на 21.03.2018р. доказів виконання умов договору комісії №23/12-1 від 23.12.2011р. або повернення грошових коштів ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю “Центральна резервна компанія”, отриманих за вказаним договором, боржником суду не надано.

Таким чином, заборгованість ТОВ “Хлібсервіс” перед ТОВ ТОВ “Центральна резервна компанія” за договором комісії №23/12-1 від 23.12.2011р. станом на теперішній час становить 250000,00грн.

Наявність зазначеної заборгованості ОВ “Хлібсервіс” перед ТОВ “Центральна резервна компанія” у розмірі 250000,00грн. також відображена в акті звірки взаємних рахунків станом на 04.07.2017р., який підписаний та скріплений печатками ТОВ “Хлібсервіс” та ТОВ “Центральна резервна компанія”.

8) 25.01.2012р. між ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю “Хлібсервіс” (комісіонер) та ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю “Централізована резервна компанія” (комітент) укладено договір комісії №2501-2012, за яким “комітент” доручає, а “комісіонер” зобов'язується заключити від свого імені за рахунок “комітенту” угоду з третьою особою по закупівлі гіпсокартону стінового LNAUFF Україна (далі товар), на загальну суму 712000,00грн., передати весь одержуваний за угодою товар “комітенту” та надати звіт про виконання договору останньому (п.1.1. договору).

Асортимент, кількість та ціна товару визначаються сторонами додатково в підписаній сторонами специфікації, яка є невід'ємною частиною даного договору (п.1.1 договору).

Згідно п.3.1.1 договору, “комітент” зобов'язаний забезпечити “комісіонера” фінансовими засобами в розмірі 712000,00грн., які необхідні для здійснення угоди, виплатити комісійну винагороду, відшкодувати витрати “комісіонера” по виконанню даного договору та прийняти придбаний за угодою товар, за договорами укладеним “комісіонером” за вказівкою “комітента”.

“Комісіонер” зобов'язаний виконати доручення по закупці товару до 31.07.2012р. (п.6.1 договору).

Договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами та діє до закінчення виконання сторонами своїх зобов'язань за договором, здійснених належним чином (п.8.1 договору).

Відповідно до ч. 1 ст. 67 Господарського кодексу України відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності, виконуються на підставі договорів.

Згідно ст. 1012 Цивільного кодексу України за договором комісії одна сторона (комісіонер) зобов'язується за дорученням другої сторони (комітента) за плату вчинити один або кілька правочинів від свого імені, але за рахунок комітента.

За умовами ст. 193 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону і укладеного договору.

25.01.2012р. між ТОВ “Хлібсервіс” та ТОВ “Централізована резервна компанія” укладено специфікацію до договору комісії №2501-2012 від 25.01.2012р., за якою сторони визначили асортимент, кількість та ціну товару, загальна вартість якого визначена у розмірі 712000,00грн. Специфікація підписана та скріплена печатками сторін.

На виконання вимог п.3.1.1 договору комісії №2501-2012 від 25.01.2012р., ТОВ “Центральна резервна компанія” перераховано на поточний рахунок ТОВ “Хлібсервіс” грошові кошти у розмірі 712000,00грн., що підтверджується платіжними дорученнями:

- №43 від 31.01.2012р. на суму 302000,00грн.;

- №43 від 31.01.2012р. на суму 410000,00грн.

Боржником ТОВ “Хлібсервіс” умови договору комісії №2501-2012 від 25.01.2012р. не виконані, угода з третьою особою по закупівлі товару на загальну суму 712000,00грн. не укладена.

Станом на 21.03.2018р. доказів виконання умов договору комісії №2501-2012 від 25.01.2012р. або повернення грошових коштів ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю “Центральна резервна компанія”, отриманих за вказаним договором, боржником суду не надано.

Таким чином, заборгованість ТОВ “Хлібсервіс” перед ТОВ ТОВ “Центральна резервна компанія” за договором комісії №2501-2012 від 25.01.2012р. станом на теперішній час становить 712000,00грн.

Наявність зазначеної заборгованості ОВ “Хлібсервіс” перед ТОВ “Центральна резервна компанія” у розмірі 712000,00грн. також відображена в акті звірки взаємних рахунків станом на 04.07.2017р., який підписаний та скріплений печатками ТОВ “Хлібсервіс” та ТОВ “Центральна резервна компанія”.

Згідно відзиву, розпорядник майна визнав кредиторські вимоги ТОВ “Центральна резервна компанія” на загальну суму 4474690,00грн. у повному обсязі.

Відповідно до відзиву, розпорядник майна не визнає вимоги ТОВ “Централізована резервна компанія” у розмірі 4474690,00грн. у повному обсязі та вважає дані вимоги такими, що заявлені з пропуском строку позовної давності.

Суд не приймає до уваги відзив арбітражного керуючого щодо вимог ТОВ “Централізована резервна компанія” у розмірі 4474690,00грн., оскільки даний відзив є безпідставним та необґрунтованим з огляду на наступне:

Відповідно до ст.. 223 Господарського кодексу України, при реалізації в судовому порядку відповідальності за правопорушення у сфері господарювання застосовуються загальний та скорочені строки позовної давності, передбачені Цивільним кодексом України, якщо інші строки не встановлено цим Кодексом.

Згідно ст. 256 Цивільного кодексу України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Відповідно до ст. 257 Цивільного кодексу України, загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Суть і призначення строку позовної давності полягає у забезпеченні стабільності цивільно-правових відносин у гарантуванні принципу правової визначеності між сторонами таких відносин.

Згідно частин 2, 3 ст. 267 Цивільного кодексу України, заява про захист цивільного права або інтересу має бути прийнята судом до розгляду незалежно від спливу позовної давності. Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Сторонами за вищевказаними договорами комісії (№28/08-2 від 28.07.2011р., №28/08-3 від 28.07.2011р., №28/08-4 від 28.07.2011р., №28/08-5 від 28.07.2011р., №28/08-6 від 28.07.2011р., №30/08-1 від 30.08.2011р., №23/12-1 від 23.12.2011р., №2501-2012 від 25.01.2012р.) є боржник - ТОВ «Хлібсервіс» та кредитор - ТОВ «Центральна резервна компанія».

Боржником заяви про застосування строку позовної давності щодо зазначених вище договорів суду не надано. При цьому згідно відзиву боржника, останній визнає кредиторські вимоги ТОВ «Центральна резервна компанія» у повному обсязі.

Крім того, розпорядником майна згідно відзиву не визнані вимоги ТОВ “Центральна резервна компанія” до боржника ТОВ “Хлібсервіс” за договором №2601-2012, за яким, на думку розпорядника майна, 31.07.2015р. сплинув строк позовної давності.

При цьому суд зазначає, що ТОВ “Центральна резервна компанія” не зверталось до господарського суду Донецької області із заявою про визнання кредиторських вимог до боржника ТОВ “Хлібсервіс” за договором №2601-2012.

Враховуючи вищевикладене, господарський суд дійшов висновку, що вимоги ТОВ “Центральна резервна компанія” за вищевказаними договорами у загальному розмірі 4474690,00грн. є обґрунтованими, доведеними, та підтверджені належними та допустимими доказами.

· 08.08.2017р. до господарського суду надійшла заява ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю “Вінницькі активи” з кредиторськими вимогами на суму 16038000,00грн. та 3200,00грн. судового збору.

В обґрунтування кредиторських вимог, заявник посилається на договір переведення боргу №02/12/13 від 02.12.2013р., та документи до нього, акт звірки взаєморозрахунків від 30.11.2013р. та 04.07.2017р., договір купівлі-продажу №28/08/12 від 28.08.2012р.

Згідно відзиву, боржником визнані вимоги ТОВ “Вінницькі активи” у розмірі 16038000,00грн. та 3200,00грн. судового збору у повному обсязі.

Відповідно до відзиву, розпорядник майна не визнає вимоги ТОВ “Вінницькі активи” у розмірі 16038000,00грн. у повному обсязі та вважає дані вимоги такими, що заявлені з пропуском строку позовної давності.

Відповідно до ст.86 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Розглянувши у судовому засіданні 21.03.2018р. заяву ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю “Вінницькі активи” про визнання кредиторських вимог, наявні в матеріалах справи документи, суд встановив:

28.08.2012р. між ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю “Азовська продовольча компанія” (покупець) та ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю “Хлібсервіс” (продавець) укладено договір купівлі продажу №28/08/12, за яким “продавець” зобов'язався передати, а “покупець” прийняти та сплатити соняшникову олію нерафіновану невиморожену 1 сорт (далі товар), у кількості 1527,429 тонн на умовах та строки, передбачені даним договором (п.1.1. договору).

Ціна товару становить 10500,00грн. за тонна, включаючи ПДВ. (п.3.2. договору).

Загальна вартість товару за договором становить орієнтовано 16038000,00грн. (+/-5%).

Поставка здійснюється на умовах, вказаних в додатках (специфікаціях) до договору, які є невід'ємними частинами (п.4.1. договору).

Пункт поставки товару: 84112, Україна, м. Слов'янськ, вул.. Свободи, 85 (п.4.2. договору).

Строк поставки товару - до 31.12.2013р. (п.4.3. договору).

Згідно п.6.1. договору, “покупець” проводить передплату товару в розмірі 100% шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок “продавця” протягом 10 банківських днів з моменту підписання договору.

Договір вступає в силу з дати його підписання та діє до 31.12.2013р., але у будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за даним договором (п.11.5. договору).

02.12.2013р. між ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю “Азовська продовольча компанія” (кредитор) та ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю “Полтавське молоко” (новий боржник) та ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю “Хлібсервіс” (первісний боржник) укладено договір переведення боргу №02/12/13.

Згідно п.1 даного договору, цим договором регулюються відносини, пов'язані із заміною зобов'язаної сторони (первісного боржника) у зобов'язанні, що виникає із договору - №28/08/12 від 28.08.2012р., укладеного між “первісним боржником” та “кредитором” щодо постачання олії соняшникової (далі “основний борг”).

Відповідно до п.2 договору “Первісний боржник” переводить на “нового боржника” борг (грошове зобов'язання) у розмірі 16038000,00грн., що виник на підставі “основного договору”, а також зобов'язання щодо сплати штрафних санкцій та іншої відповідальності за невиконання зобов'язань за “основний договором”, що виникли у “первісного кредитора” до укладення даного договору, а “новий боржник” приймає та погоджує виконати всі зобов'язання та нести відповідальність за їх невиконання.

“Первісний боржник” поручається перед “кредитором” за виконання обов'язків “новим боржником” за “основним договором” в повному обсязі, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки (штрафу, пені), відшкодування збитків. У разі порушення “новим боржником” взятих на себе зобов'язань за “основним договором”, “новий боржник” і “первісний боржник” відповідають перед “кредитором” як солідарні боржники (п.3 договору).

Розрахунок між “первісним боржником” та “новим боржником” здійснюється шляхом перерахування “первісним боржником” суми заборгованості, зазначеної у п.2 даного договору, на розрахунковий рахунок “нового боржника” або іншим узгодженим сторонами способом (п.6. договору).

Цей договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами та його скріплення печатками сторін (п.9 договору).

Згідно Статуту ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю “Вінницькі активи”, затвердженого загальними зборами учасників відповідно до протоколу від 05.01.2015р., ТОВ “Вінницькі активи” є правонаступником прав та обов'язків ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю “Полтавське молоко”.

На підтвердження заявлених ТОВ «Вінницькі активи» кредиторських вимог за договором №02/12/13 від 02.12.2013р. та договору купівлі-продажу №28/08/12 від 28.08.2012р. (первісний договір), ТОВ “Винницькі активи” надані суду:

- копія акту звіряння взаємних рахунків між ТОВ “Хлібсервіс” та ТОВ “Азовська продовольча компанія” станом на 30.11.2013р.;

- копія акту звіряння взаємних рахунків між ТОВ “Хлібсервіс” та ТОВ “Вінницькі активи” станом на 04.07.2017р.

Відповідно до п.1 ст.14 ОСОБА_6 про банкрутство після опублікування оголошення в передбачений законом строк конкурсні кредитори подають до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують.

В силу ст.1 ОСОБА_6 про банкрутство грошове зобов'язання - зобов'язання боржника заплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового договору та на інших підставах, передбачених цивільним законодавством України.

Згідно абз.6. ст.1 ОСОБА_6 про банкрутство кредитор - юридична або фізична особа, яка має у встановленому порядку підтверджені документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника.

На підставі положень ОСОБА_6 про банкрутство, у справі про банкрутство спір не вирішується по суті, а лише встановлюються грошові вимоги кредиторів на підставі поданих документів.

Отже, виходячи з системного аналізу положень чинного законодавства, заявлені у справі про банкрутство грошові вимоги можуть підтверджуватися або первинними документами (угодами, накладними, рахунками, актами виконаних робіт, тощо), що свідчить про цивільно-правові відносини сторін та підтверджують заборгованість боржника перед кредитором, або рішенням юрисдикційного органу, до компетенції якого віднесено вирішення такого спору.

Згідно ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За загальним правилом, визначеним ст. 73, 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ст. 75 ГПК України у разі посилання учасника справи на не вчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов'язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину не вчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

В силу приписів ст.86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Згідно заяви ТОВ “Вінницькі активи” про визнання кредитором у справі про банкрутство, заявник посилається на перерахування ТОВ “Азовська продовольча компанія” на користь боржника ТОВ “Хлібсервіс” грошових коштів у розмірі 16038000,00грн. за договором купівлі-продажу №28/08/12 від 28.08.2012р., за яким в подальшому було здійснено відступлення права вимоги згідно договору №02/12/13 від 02.12.2013р.

Судом встановлено, що права та обов'язки ТОВ “Вінницькі активи” та боржника ТОВ “Хлібсервіс”, як зазначає заявник, виникли на підставі договору купівлі-продажу №28/08/12 від 28.08.2012р. щодо продажу “продавцем” ТОВ “Хлібсервіс” “покупцю” ТОВ “Азовська продовольча компанія” олії соняшникової на умовах 100% передплати товару, а також на підставі договору №02/12/13 від 02.12.2013р. про переведення боргу, укладеного між ТОВ “Азовська продовольча компанія” - кредитором, ТОВ “Полтавське молоко” (правонаступником якого є ТОВ “Вінницькі активи”), як новим боржником, та ТОВ “Хлібсервіс” як первісним боржником у зобов'язанні з поставки олії соняшникової.

Відповідно до п.6.1. договору купівлі-продажу №28/08/12 від 28.08.2012р., “покупець” ТОВ “Азовська продовольча компанія” проводить передплату товару в розмірі 100% (16038000,00грн. згідно п.3.3. договору) шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок “продавця” - ТОВ “Хлібсервіс” протягом 10 банківських днів з моменту підписання договору.

Згідно п.6 договору про переведення боргу №02/12/13 від 02.12.2013р. розрахунок між “первісним боржником” та “новим боржником” здійснюється шляхом перерахування “первісним боржником” суми заборгованості, зазначеної у п.2 даного договору, на розрахунковий рахунок “нового боржника” або іншим узгодженим сторонами способом.

Ухвалами господарського суду від 14.08.2017р., 22.11.2017р., 06.12.2017р., 12.02.2018р., 28.02.2018р., суд зобов'язував кредитора ТОВ “Вінницькі активи” в підтвердження заявлених кредиторських вимог надати суду:

- докази перерахування грошових коштів ТОВ “Азовська продовольча компанія” на користь ТОВ “Хлібсервіс” у розмірі 16038000,00грн. за договором №28/08/12 від 28.08.2012р, за яким в подальшому було здійснено відступлення права вимоги згідно договору №02/12/13 від 02.12.2013р.

В супереч вимогам ухвал суду від 14.08.2017р., 22.11.2017р., 06.12.2017р., 12.02.2018р., 28.02.2018р. ТОВ “Вінницькі активи” витребувані судом документи в підтвердження перерахування грошових коштів ТОВ “Азовська продовольча компанія” на користь ТОВ “Хлібсервіс” у розмірі 16038000,00грн. за договором №28/08/12 від 28.08.2012р, за яким в подальшому було здійснено відступлення права вимоги згідно договору №02/12/13 від 02.12.2013р., суду не надано.

Цивільний кодекс не містить визначення боргу. Найближче до нього поняття боржника в частині першій ст. 509 ЦК розуміється як особа, зобов'язана вчинити на користь кредитора певну дію або утриматися від дій. Таке визначення поняття боржника дає підставу стверджувати, що борг у законодавстві розуміється як обов'язок, який несе суб'єкт у зобов'язанні на всіх стадіях розвитку останнього, тобто з моменту виникнення зобов'язання, у період, коли строк виконання зобов'язання настав, але не минув, у період, коли строк виконання минув, до моменту припинення зобов'язання.

Положеннями статті 11 ЦК України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини. Загальними засадами цивільного законодавства є справедливість, добросовісність та розумність (стаття 3 ЦК України).

Заявником ТОВ “Вінницькі активи” не надано суду належних та допустимих доказів на підтвердження виникнення зобов'язань у ТОВ “Хлібсервіс” перед ТОВ “Азовська продовольча компанія” за договором купівлі-продажу №28/08/12 від 28.08.2012р., а саме доказів перерахування грошових коштів ТОВ “Азовська продовольча компанія” на користь ТОВ “Хлібсервіс” у розмірі 16038000,00грн. (100% передплата згідно п.6.1. договору купівлі-продажу №28/08/12 від 28.08.2012р.).

Таким чином, договір про переведення боргу №02/12/13 від 02.12.2013р. укладено за первісним договором купівлі-продажу №28/08/12 від 28.08.2012р., який сторонами не виконаний. Будь-які докази виникнення прав та зобов'язань по договору купівлі-продажу №28/08/12 від 28.08.2012р. суду не надані.

Щодо наданих заявником ТОВ “Вінницькі активи” копій актів звірок взаємних рахунків (між ТОВ “Хлібсервіс” та ТОВ “Азовська продовольча компанія” станом на 30.11.2013р.; між ТОВ “Хлібсервіс” та ТОВ “Вінницькі активи” станом на 04.07.2017р.), суд зазначає наступне:

Відповідно до ст.1 ОСОБА_6 України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

За приписами ч.1, 2 ст.9 вказаного нормативно-правового акту підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатись зведені облікові документи. Аналогічну позицію наведено у постановах Вищого господарського суду України від 06.12.2010р. по справі №2-11/5956-2006, від 28.02.2006р. по справі №14/158.

Таким чином, надані заявником ТОВ “Вінницькі активи” акти звірок як зведений обліковий документ не належить до первинних документів бухгалтерської звітності та не можуть вважатись належним доказом проведення господарських операцій та наявності заборгованості у суб'єкта господарювання.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що заборгованість боржника перед ТОВ “Вінницькі активи” у розмірі 16038000,00грн. та 3200,00грн. судового збору не обґрунтована, оскільки не підтверджена належними та допустимими доказами у розумінні ст.ст. 73, 74, 75 ГПК України, у зв'язку з чим, суд дійшов висновку відмовити ТОВ “Вінницькі активи” у визнанні кредитором боржника на суму 16038000,00грн. та 3200,00грн.

Ухвалою господарського суду Донецької області про відкриття провадження у спраі про банкрутство від 04.07.2017р. визнані грошові вимоги ініціюючого кредитора ОСОБА_1 акціонерного товариства “Сбербанк”, м.Київ в сумі 543776351,20грн. та пені у розмірі 33418,54грн., що підлягають включенню до реєстру вимог кредиторів.

Суд також зазначає, що при оголошенні винесеної господарським судом Донецької області вступної та резолютивної частин ухвали суду за результатами попереднього судового засідання від 21.03.2018р. в резолютивній частині ухвали була допущена помилка при зазначенні черговості задоволення кредиторських вимог ОСОБА_8 управління Державної фіскальної служби у Донецькій області, які підлягають визнанню та включенню до реєстру вимог кредиторів боржника, а саме: замість “Головне управління Державної фіскальної служби у Донецькій області на суму 93890,14грн., з яких: 90075,56грн. - третя черга, 614,58грн. - друга черга, 3200,00грн. - перша черга.”, було оголошено та надруковано “Головне управління Державної фіскальної служби у Донецькій області на суму 93890,14грн., з яких: 90075,56грн. - друга черга, 614,58грн. - третя черга, 3200,00грн. - перша черга.”.

Резолютивну частину вступної та резолютивної частин ухвали господарського суду Донецької області від 21.03.2018р. по справі №905/1224/17 в частині визнаних вимог кредитора ОСОБА_8 управління Державної фіскальної служби у Донецькій області ,що підлягають визнанню та включенню до реєстру вимог кредиторів боржника, слід вважати в наступній редакції: “Головне управління Державної фіскальної служби у Донецькій області на суму 93890,14грн., з яких: 90075,56грн. - третя черга, 614,58грн. - друга черга, 3200,00грн. - перша черга”

Вказане виправлення відповідно до приписів ч.7 ст.233 Господарського процесуального кодексу України підлягає застереженню перед підписом судді.

Керуючись ст.1, ч.2 ст.22, ч.1 ст.2, ст.ст. 23, 25 ОСОБА_6 України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, ст.6 ОСОБА_6 України “Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції”, ст.ст. 14, 16, 57, 129, 153 Податкового кодексу України, ст.ст., 3, 11, 256, 257, 267 509, 512, 572, 574, 590, 1011 Цивільного кодексу України, ст..ст. 67, 173, 174, 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 219, 233, 234, 256, 257 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

УХВАЛИВ:

Визнати кредиторами та затвердити реєстр вимог кредиторів:

- Публічне акціонерне товариство "Сбербанк" на суму 681839680,35грн. - четверта черга, 19200,00грн. - перша черга;

- Головне управління Державної фіскальної служби у Донецькій області на суму 93890,14грн., з яких: 90075,56грн. - третя черга, 614,58грн. - друга черга, 3200,00грн. - перша черга.

- ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю “Централізована резервна компанія” на суму 4477890,00грн., з яких: 4474690,00грн. - четверта черга, 3200,00грн. - перша черга;

- ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю “Торгівельна компанія “Урожай” на суму 44411774,01грн., з яких: 44408574,01грн. - четверта черга, 3200,00грн. - перша черга.

Окремо до реєстру вимог кредиторів підлягає включенню у шосту чергу пеня та штрафні санкції:

- ОСОБА_1 акціонерного товариства “Сбербанк” на суму 33418,54грн.

Окремо до реєстру вимог кредиторів включити вимоги кредитора, які забезпечені заставою майна боржника:

- ОСОБА_1 акціонерного товариства “Сбербанк” на суму 28545500,00грн.

Відмовити ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю “Вінницькі активи” у визнанні кредитором боржника на суму 16038000,00грн. та 3200,00грн. судового збору.

Відмовити ОСОБА_8 управлінню Державної фіскальної служби у Донецькій області у визнанні кредитором боржника на суму 51471,80грн.

Вимоги кредиторів, які забезпечені заставою майна боржника підлягають погашенню за рахунок майна банкрута, що є предметом забезпечення, здійснюється в позачерговому порядку.

Майно банкрута, що є предметом забезпечення, не включається до складу ліквідаційної маси і використовується виключно для задоволення вимог кредитора за зобов'язаннями, які воно забезпечує.

Продаж майна банкрута, що є предметом забезпечення, здійснюється в порядку, передбаченому цим ОСОБА_6, виключно за згодою кредитора, вимоги якого воно забезпечує, або суду.

Кошти, що залишилися після задоволення забезпечених вимог та покриття витрат, пов'язаних з утриманням, збереженням та продажем предмета забезпечення, підлягають включенню до складу ліквідаційної маси.

Призначити дату проведення зборів кредиторів та комітету кредиторів на 30.03.2018р.

Збори кредиторів та комітету кредиторів розпоряднику майна провести відповідно до ст. 26 ОСОБА_6 України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”.

Розпоряднику майна надати суду:

- протокол загальних зборів кредиторів на якому обраний комітет кредиторів,

- протокол зборів комітету кредиторів, на якому вирішене питання щодо подальшої процедури банкрутства по справі;

- аналіз фінансово-господарської діяльності боржника.

Призначити дату підсумкового засідання суду, на якому буде винесено ухвалу про санацію боржника чи постанову про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, чи ухвалу про припинення провадження у справі про банкрутство або ухвалу про продовження строку процедури розпорядження майном та відкладення підсумкового засідання суду на 17.04.2018р. о 12:00год., каб. 320.

Викликати у підсумкове засідання комітет кредиторів, боржника та розпорядника майна.

У судовому засіданні 21.03.2018р. оголошено і підписано вступну та резолютивну частини ухвали.

Повний текст ухвали складено та підписано 26.03.2018р.

Ухвала набирає чинності у строк та порядку, визначеному ст. 8 ОСОБА_6 України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”.

Ухвала може бути оскаржена протягом строку, встановленого ст. 256 Господарського процесуального кодексу України.

Апеляційна скарга може бути подана учасниками справи до Донецького апеляційного господарського суду через господарський суд Донецької області (п.17.5 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України).

Суддя І.К. Чорненька

Попередній документ
72951683
Наступний документ
72951685
Інформація про рішення:
№ рішення: 72951684
№ справи: 905/1224/17
Дата рішення: 21.03.2018
Дата публікації: 29.03.2018
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Господарське
Суд: Господарський суд Донецької області
Категорія справи:
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Закрито провадження (14.05.2025)
Дата надходження: 30.05.2017
Предмет позову: Банкрутство
Розклад засідань:
26.02.2020 12:30 Господарський суд Донецької області
24.06.2021 14:15 Східний апеляційний господарський суд
27.07.2021 15:15 Східний апеляційний господарський суд
14.09.2021 12:00 Східний апеляційний господарський суд
02.02.2022 11:30 Господарський суд Донецької області
05.09.2022 12:15 Східний апеляційний господарський суд
02.11.2022 12:00 Господарський суд Донецької області
24.11.2022 15:30 Господарський суд Донецької області
08.12.2022 10:45 Господарський суд Донецької області
25.01.2023 11:30 Господарський суд Донецької області
23.02.2023 15:15 Касаційний господарський суд
15.03.2023 14:30 Господарський суд Донецької області
18.05.2023 13:15 Касаційний господарський суд
27.02.2024 13:00 Господарський суд Донецької області
14.05.2025 11:00 Господарський суд Донецької області
03.07.2025 11:00 Східний апеляційний господарський суд
Учасники справи:
головуючий суддя:
БАНАСЬКО О О
МІНА ВІРА ОЛЕКСІЇВНА
СТОЙКА ОКСАНА ВОЛОДИМИРІВНА
ТАРАСОВА ІРИНА ВАЛЕРІЇВНА
суддя-доповідач:
БАНАСЬКО О О
ЛЕЙБА МАКСИМ ОЛЕКСАНДРОВИЧ
ЛЕЙБА МАКСИМ ОЛЕКСАНДРОВИЧ
МІНА ВІРА ОЛЕКСІЇВНА
СТОЙКА ОКСАНА ВОЛОДИМИРІВНА
ТАРАСОВА ІРИНА ВАЛЕРІЇВНА
ЧОРНЕНЬКА ІРИНА КУЗЬМІНІЧНА
ЧОРНЕНЬКА ІРИНА КУЗЬМІНІЧНА
арбітражний керуючий:
Арбітражний керуючий Іванюк Олександр Миколайович
відповідач (боржник):
Товариство з обмеженою відповідальністю "Хлібсервіс"
Товариство з обмеженою відповідальністю "Хлібсервіс" м.Донецьк
за участю:
Арбітражний керючий Петросян Арман Саркісович
заявник:
Акціонерне товариство "Міжнародний резервний банк" м. Київ
Головне управління ДПС у Донецькій області м.Маріуполь
Арбітражний керуючий Іванюк Олександр Миколайович с.Піщане
Арбітражний керуючий Костюк Іван Володимирович м.Київ
Арбітражний керуючий Петросян Арман Саркісович м.Київ
Товариство з обмеженою відповідальністю "Вінницькі активи" м.Полтава
Товариство з обмеженою відповідальністю "Хлібсервіс" м.Донецьк
заявник апеляційної інстанції:
АТ "Міжнародний резервний банк"
Товариство з обмеженою відповідальністю "Хлібсервіс" м.Донецьк
заявник касаційної інстанції:
Уповноважена особа ФГВФО на ліквідацію АТ "МР БАНК" Луньо І.В.
кредитор:
Акціонерне товариство "Міжнародний резервний банк" м. Київ
Акціонерне товариство "Сбербанк" м.Київ
Головне управління державної податкової служби у Донецькій області
Головне управління ДПС у Донецькій області
Головне управління ДПС у Донецькій області м.Маріуполь
ТОВ "Торгівельна компанія "Урожай"
Товариство з обмеженою відповідальністю "Централізована резервна компанія"
Товариство з обмеженою відповідальністю "Централізована резервна компанія" м.Київ
орган або особа, яка подала апеляційну скаргу:
АТ "Міжнародний резервний банк"
АТ "Міжнародний резервний банк"в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ "МР Банк" Луньо І.В.
позивач (заявник):
Акціонерне товариство Міжнародний резервний банк
АТ "Міжнародний резервний банк"
АТ "Міжнародний резервний банк"в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ "МР Банк" Луньо І.В.
АТ "Сбербанк"
Публічне акціонерне товариство "Сбербанк" м.Київ
представник кредитора:
Сахаров Віталій Вікторович
Сахаров Віталій Вікторович м.Київ
суддя-учасник колегії:
БІЛОУСОВА ЯРОСЛАВА ОЛЕКСІЇВНА
ГРЕБЕНЮК НАТАЛІЯ ВОЛОДИМИРІВНА
ІСТОМІНА ОЛЕНА АРКАДІЇВНА
КАРТЕРЕ В І
КРЕСТЬЯНІНОВ ОЛЕКСІЙ ОЛЕКСАНДРОВИЧ
ПЄСКОВ В Г
ПОГРЕБНЯК В Я
ПОПКОВ ДЕНИС ОЛЕКСАНДРОВИЧ
ПУЛЬ О А
ТИХИЙ ПАВЛО ВОЛОДИМИРОВИЧ
ШЕВЕЛЬ ОЛЬГА ВІКТОРІВНА