ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
про забезпечення адміністративного позову
26 березня 2018 року м. Київ № 826/4287/18
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Власенкової О.О. в адміністративній справі
за позовом ОСОБА_1
до третя особа Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві Державна архітектурно-будівельна інспекція України
про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії
Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача, в якому просить:
- скасувати постанову державного виконавця Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві Борисюка Р.А. про відкриття виконавчого провадження від 19.02.2018 №55827279;
- скасувати постанову державного виконавця Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві Борисюка Р.А. про арешт майна боржника від 19.02.2018 №55827279;
- скасувати постанову державного виконавця Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві Борисюка Р.А. про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника від 20.02.2018 №55827279.
23.03.2018 через канцелярію Окружного адміністративного суду міста Києва до суду від представника позивача надійшло клопотання про забезпечення позову.
Необхідність забезпечення позову вмотивована тим, що з метою недопущення ускладнення або унеможливлення поновлення порушених прав та інтересів позивача у разі, якщо судом буде задоволено позов, необхідно вжити заходів щодо забезпечення позову шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого документу - постанови Департаменту Держархбудінспекції у місті Києві від 07.12.2017 №49.
Вирішуючи клопотання по суті, суд виходить з наступного.
Відповідно до частини першої статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
Частиною другою цієї статті передбачено, що забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:
1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або
2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Подання позову, а також відкриття провадження в адміністративній справі не зупиняють дію оскаржуваного рішення суб'єкта владних повноважень, якщо суд не застосував відповідні заходи забезпечення позову (частина четверта статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України).
Розглядаючи та вирішуючи клопотання представника позивача про забезпечення позову, суд зазначає, що вжиття заходів забезпечення позову допускається, якщо невжиття таких заходів може ускладнити або призвести до неможливості виконання судового рішення.
Забезпечення позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, до прийняття у справі судового рішення по суті заходів щодо створення можливості реального виконання у майбутньому постанови суду, якщо її буде прийнято на користь позивача.
У вирішенні питання про вжиття заходів забезпечення позову суд повинен здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності їх вжиття з урахуванням: розумності, обґрунтованості та адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом забезпечення позову та його предметом; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду у разі невжиття заходів забезпечення позову; запобігання порушенню охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками судового процесу, у разі вжиття заходів забезпечення позову.
Суд звертає увагу на те, що наявність очевидних ознак протиправності оскаржуваних рішення, дій та/або бездіяльності може бути виявлена судом тільки на підставі з'ясування фактичних обставин справи, а також оцінки належності, допустимості та достовірності як кожного доказу окремо, так і достатності та взаємного зв'язку наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності.
Під час розгляду вищевказаного клопотання судом не встановлено існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам та інтересам позивача до прийняття у справі судового рішення, або неможливості захисту таких прав та інтересів без вжиття заходів забезпечення позову, або необхідності докласти значних зусиль та витрат для відновлення таких прав та інтересів при виконанні у майбутньому судового рішення, якщо його буде прийнято на користь позивача.
Таким чином, перевіривши зазначені в клопотанні про забезпечення позову доводи на предмет їх відповідності вище викладеним нормам та з'ясованим судом обставинам, а також оцінивши докази, які містяться в матеріалах справи, суд дійшов висновку про необґрунтованість заяви та про відсутність підстав для її задоволення.
Керуючись статтями 150-154, 241, 243, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні заяви відмовити.
Ухвала набирає законної сили відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України
Суддя О.О. Власенкова