ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
м. Київ
26 березня 2018 року № 826/12895/15
Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Вєкуа Н.Г., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу
за позовомОСОБА_1
до третя особаСолом'янського районного відділу Головного управління ДМС у місті Києві Солом'янська районна в м. Києві державна адміністрація ОСОБА_2
провизнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернувся в Окружний адміністративний суд міста Києва з позовом до Солом'янського районного відділу Головного управління ДМС у місті Києві, Солом'янської районної в м. Києві державної адміністрації, третя особа - ОСОБА_2, в якому просить:
- визнати неправомірними дії відповідача із зняття з реєстрації позивача за адресою: АДРЕСА_1;
- зобов'язати відповідача поновити реєстрацію місця проживання позивача за адресою: АДРЕСА_1;
- визнати нечинним рішення позивача про зняття з реєстрації позивача за адресою: АДРЕСА_1.
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 02.10.2015 року залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 09.12.2015 року в задоволенні позову відмовлено повністю.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 02.06.2016 року постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 02.10.2015 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 09.12.2015 року скасовано, а справу направлено на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 21.06.2016 року справу прийнято до розгляду суддею Погрібніченко І.М.
У зв'язку з припиненням повноважень судді Погрібніченка І.М., в провадженні якого перебувала адміністративна справа та не була ним розглянута, справу було повторно розподілено між суддями.
За результатом повторного автоматичного розподілу судових справ, для розгляду справи було визначено суддю Вєкуа Н.Г.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 11.04.2017 року прийнято справу до провадження та призначено по справі судове засідання.
Протокольною ухвалою суду від 20.06.2017 року ОСОБА_2 залучено до розгляду справи в якості третьої особи.
Під час судового засідання 06.12.2017 року представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити.
Представник Солом'янського районного відділу Головного управління ДМС у місті Києві в судове засідання не з'явився про дату, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином.
Представник Солом'янської районної в м. Києві державної адміністрації в судовому засіданні просив суд відмовити в задоволенні позовних вимог.
Третя особа будучи належним чином повідомлена про дату, час та місце розгляду судової справи в судове засідання не з'явилась, жодних пояснень суду не надала.
Враховуючи неявку представника відповідача та третьої особи, суд, керуючись ч.6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України, ухвалив розглядати справу у порядку письмового провадження.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.
Судом встановлено, що 12 серпня 2011 року між позивачем - ОСОБА_3 та ПАТ «Ерде Банк» укладено кредитний договір №К-182/11, відповідно до якого ОСОБА_4 отримав 150 000,00 доларів США зі строком повернення до 11 серпня 2012 року.
12 серпня 2011 року, на забезпечення виконання зазначеного договору, укладено іпотечний договір та договір про задоволення вимог іпотекодержателя.
Оскільки, станом на 11 серпня 2012 року позивач не повернув кошти за кредитним договором №К-182/11, 20 серпня 2012 року позивачу було надіслано лист-вимогу від 13 серпня 2012 року №4920/1.
14 вересня 2012 року кредитним комітетом ПАТ «Ерде Банк» прийнято рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки позивача, а саме квартири №199, яка розташована по вул. курській, 13-Е, м. Київ.
20 листопада 2012 року КП «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна» проведено державну реєстрацію предмета іпотеки за ПАТ «Ерде Банк» та внесено запис до реєстру прав власності на нерухоме майно про реєстрацію права власності за ПАТ «Ерде Банк» та надано витяг №36327529 про державну реєстрацію прав (реєстраційний номер 34349053, номер запису 45370 в книзі 541-50,125).
18 квітня 2013 року листом №2143 ПАТ «Ерде Банк» повідомив позивача про те, що згідно з витягом №36327529 від 20 листопада 2012 року, реєстраційною службою Головного управління юстиції у місті Києві здійснено державну реєстрацію права власності на вказану квартиру за ПАТ «Ерде Банк».
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 листопада 2013 року у справ №826/16627/13-а, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 15 травня 2014 року: визнано протиправними дії Комунального підприємства «Київське бюро технічної інвентаризації та реєстрації прав власності на об'єкти нерухомого майна» щодо реєстрації права власності за ПАТ «Ерде Банк» на нерухоме майно - трикімнатну квартиру « 199, загальною площею 129,6 кв. м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, яка належала на праві власності ОСОБА_3; скасовано рішення Комунального підприємства «Київське бюро технічної інвентаризації та реєстрації прав власності на об'єкти нерухомого майна» від 20 листопада 2012 року, номер запису 45370 в книзі 541-50,125 щодо реєстрації права власності за ПАТ «Ерде Банк» на нерухоме майно - трикімнатну квартиру « 199, загальною площею 129,6 кв. м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1. яка належала на праві власності ОСОБА_3.
25 червня 2014 року на підставі договору купівлі-продажу, укладеного між ПАТ «Ерде Банк» (продавець) та ОСОБА_5, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Прокудіною Л.Д., квартира №199, загальною площею 129,6 кв. м., за адресою: АДРЕСА_1 була передана у власність ОСОБА_5.
20 квітня 2015 року з відповіді начальника Солом'янського районного відділу Головного управління ДМС у місті Києві №10/г позивачу стало відомо про зняття його з реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 - за заявою нового власника квартири ОСОБА_7.
Вважаючи такі дії та рішення відповідача протиправними, позивач звернувся до суду першої інстанції з адміністративним позовом про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії.
Скасовуючи попередні рішення у справі та направляючи справу на новий розгляд до Окружного адміністративного суду міста Києва, Вищий адміністративний суд України в ухвалі від 02.06.2016 року № К/800/54327/15 вказав, що для правильного вирішення спору суди мали встановити обставини відчуження позивачем житла та з'ясувати, яким чином і на підставі яких документів здійснювався перехід права власності від позивача до банку та у зв'язку з цим вирішити питання про залучення нових власників квартири до участі у справі.
Відповідно до частини п'ятої статті 353 Кодексу адміністративного судочинства України висновки і мотиви, з яких скасовані рішення, є обов'язковими для суду першої або апеляційної інстанції при новому розгляді справи.
Таким чином, Окружний адміністративний суд міста Києва, виходячи зі змісту пред'явлених позовних вимог та враховуючи вказівки Вищого адміністративного суду України, звертає увагу на наступне.
Статтею 33 Конституції України встановлено, що кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом.
Відносини, пов'язані зі свободою пересування та вільним вибором місця проживання в Україні, визначення порядку реалізації свободи пересування та вільного вибору місця проживання та встановлення випадків їх обмеження регулюються Законом України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні»
Дія Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» поширюється як на громадян України, так і на іноземців, осіб без громадянства, що перебувають у країні на законних підставах.
Відповідно до ст.7 Закону України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні", зняття з реєстрації місця проживання здійснюється протягом семи днів на підставі заяви особи, запиту органу реєстрації за новим місцем проживання особи, остаточного рішення суду (про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням, визнання особи безвісно відсутньою або померлою), свідоцтва про смерть.
Згідно з розділом ІІІ Порядку реєстрації місця проживання та місця перебування фізичних осіб в Україні та зразків необхідних для цього документів, затвердженого наказом МВС України №1077 від 22 листопада 2012 року, зняття з місця реєстрації місця проживання особи здійснюється на підставі:
- заяви про зняття особи з реєстрації місця проживання, яка подається особою або її законним представником;
- судового рішення, яке набрало законної сили, про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням, про виселення, про визнання особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою;
свідоцтва про смерть;
- паспорта або паспортного документа, що надійшов з органу державної реєстрації актів цивільного стану, або документа про смерть, виданого компетентним органом іноземної держави, легалізованого в установленому порядку;
- інших документів, які свідчать про припинення:
підстав для перебування на території України іноземців та осіб без громадянства. Інформація територіального органу ДМС або територіального підрозділу ДМС, на території обслуговування якого зареєстровано місце проживання особи, про закінчення строку дії посвідки на тимчасове проживання або копія рішення про скасування посвідки на тимчасове проживання чи посвідки на постійне проживання в Україні;
підстав для проживання або перебування особи на обліку у закладі/установі (повідомлення про припинення підстав для проживання/перебування особи у спеціалізованій соціальній установі, закладі соціального обслуговування та соціального захисту) (додаток 13);
підстав на право користування житловим приміщенням (закінчення строку дії договору оренди, найму, піднайму житлового приміщення, строку навчання в навчальному закладі (у разі реєстрації місця проживання в гуртожитку навчального закладу на час навчання), відчуження житла та інших визначених законодавством документів).
Судом встановлено, що новим власником житла - ОСОБА_7 до Солом'янського районного відділу Головного управління ДМС у місті Києві було подано заяву про зняття з реєстрацію позивача - ОСОБА_3 та ОСОБА_8.
До зазначеної заяви ОСОБА_7 додано витяг з державного реєстру прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності , відповідно до якого він є власником квартири №199 за адресою: АДРЕСА_1.
Підставою виникнення права власності на спірну нерухомість у ОСОБА_7 є договір купівлі-продажу, укладеного між ПАТ "Ерде Банк" (продавець) та ОСОБА_5, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Прокудіною Л.Д.
Відповідно до вимог ст.ст. 319, 321, 391 Цивільного кодексу України, право власності є непорушним, ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Він має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження майном.
Так, у договорі купівлі-продажу від 25 червня 2014 року зазначено, що майно належить продавцю (ПАТ "Ерде Банк") на праві власності на підставі договору про задоволення вимог іпотекодерджателя, посвідченого 12 серпня 2011 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Прокудіною Л.Д. та зареєстрованого в реєстрі №2073.
Договір про задоволення вимог іпотекодержателя наявний в матеріалах справи (І том ст. 14).
Згідно із частиною першою статті 37 Закону України «Про іпотеку» іпотекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки. Правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, яке є предметом іпотеки, є договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками та передбачає передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання.
Разом з тим позивачем зазначається, що право власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 оспорюється у цивільному порядку (справа №760/9283/15-ц за позовом ОСОБА_3 до ПАТ "ЕРДЕ БАНК", ОСОБА_5, ОСОБА_2, треті особи: Реєстраційна служба ГУЮ в м. Києві, КП "КМБТІ" - про припинення права власності банку на квартиру, набутого на підставі договору про задоволення вимог іпотекодержателя, витребування майна із чужого незаконного володіння та визнання права власності.
Проте, станом на момент вчинення реєстраційних дій із зняття з реєстрації позивача за адресою: АДРЕСА_1 та станом на час винесення рішення відсутні рішення щодо припинення права власності банку на квартиру, набутого на підставі договору про задоволення вимог іпотекодержателя, витребування майна із чужого незаконного володіння та визнання права власності.
Водночас, у матеріалах справи відсутні та сторонами не подавались докази, які б спростовували законність набуття ПАТ "Ерде Банк" спірної квартири за адресою: АДРЕСА_1 так як і докази, що спростовують наявність у ОСОБА_5 права власності на квартиру № 199 за адресою: АДРЕСА_1
Судом встановлено, що ОСОБА_5 були надані всі необхідні документи для зняття позивача з реєстрації місця проживання у квартирі, яку придбав ОСОБА_5, тому суд дійшов висновку, що дії Солом'янського районного відділу Головного управління ДМС у місті Києві є правомірними, посадові особи діяли на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, тому підстави для зобов'язання відповідача поновити реєстрацію місця проживання позивача за адресою: АДРЕСА_1 та визнати нечинним рішення позивача про зняття з реєстрації позивача відсутні.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Таким чином, з'ясувавши фактичні обставини справи та проаналізувавши зібрані по справі докази, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позову ОСОБА_1.
Керуючись ст.ст. 2, 3, 19, 73-77, 79, 90, 139, 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва -
У задоволенні позову відмовити повністю.
Рішення набирає законної сили у порядку та строки, встановлені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України, та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення за правилами, встановленими статтями 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Н.Г. Вєкуа