ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
м. Київ
26 березня 2018 року № 826/7173/17
Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Вєкуа Н.Г., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу
за позовомОСОБА_1
доУповноваженої особи Фонду Гарантування вкладів фізичних осіб Кононця Вадима Валерійовича
про визнання протиправним та скасування рішення,-
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб Кононця Вадима Валерійовича (далі - відповідач), в якому просить визнати протиправним та скасувати наказ Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ПАТ КБ «Євробанк» Кононця В.В. від 12.12.2016 № 237-ОД «Щодо заходів, пов'язаних з наслідками виявлення нікчемних правочинів (договорів, операцій) за вкладними операціями» в частині визнання нікчемним правочину за операцією з розміщення 15 червня 2016 року коштів у сумі 200 000,00 грн. за договором банківського вкладу (депозиту) з Правилами «Вклад на вимогу «Вільний доступ» № ДВ-28564-UAH, а також в частині ототожнення цієї операції з операцією ПП «Деліція» зі зняття готівки 15 червня 2016 року.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 07.06.2017 відкрито провадження у справі та призначено справу до судового розгляду.
В обґрунтування позову зазначено, що заявлені вимоги підлягають задоволенню, оскільки дії та рішення відповідача є такими, що суперечать нормам законодавства та, як наслідок, порушують права та інтереси позивача.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та просив суд їх задовольнити повністю, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві.
В наданих суду запереченнях представник відповідача вказав, що оскаржувані дії вчинені відповідно до вимог чинного законодавства, посилаючись на обставини, викладені в запереченнях проти адміністративного позову.
В судовому засіданні представник відповідача проти позову заперечив, просив суд відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
Суд ухвалив перейти до письмового розгляду справи з урахуванням вимог частини 4 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України.
Законом України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» внесені зміни до Кодексу адміністративного судочинства України, які набрали чинності 15 грудня 2017 року.
Відповідно до ч. 3 ст. 3 Кодексу адміністративного судочинства України, в редакції Закону України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів», провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Приписами п. 10 ч. 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, встановив наступне.
15 червня 2016 року між Публічним акціонерним товариством комерційний банк «Євробанк» та позивачем було укладено договір № ДВ-28564-UAH банківського вкладу (депозиту) з Правилами «Вклад на вимогу «Вільний доступ», за умовами якого Банк 15 червня 2016 року прийняв від позивача кошти на зберігання та зобов'язався повернути їх разом з процентами.
За умовами вказаного договору Банк приймає на зберігання від Вкладника грошові кошти та зобов'язується виплачувати Вкладнику таку суму вкладу та проценти на нього на умовах та в порядку, встановлених Договором. За основними умовами розміщення та зберігання Вкладу:
- початкова сума вкладу - 10,00 грн. (п. 3.1 договору);
- процентна ставка на вклад - 9% річних (п. 3.2 договору);
- початок строку розміщення вкладу - 15.06.2016 (п. 3.3 договору);
- номер вкладного рахунка - № 26202344380001 (далі - Рахунок) (п. 3.4 договору);
- мінімальна сума поповнення - 10,00 грн. (п. 3.5 договору);
- сума незнижуваного (мінімального) залишку - 10,00 грн. (п. 3.6 договору).
Відповідно до п. 4 договору вкладник вносить (розміщує на рахунку) суму не меншу, ніж сума, визначена п. 3.1 договору на строк зберігання з дати внесення (п. 3.3. договору) до фактичної дати отримання вкладником коштів в банку. Протягом строку дії договору вкладник або інша особа має право поповнювати рахунок, при цьому сума кожного поповнення повинна бути не менше ніж та, що зазначена в п. 3.5 договору. Протягом строку дії договору вкладник має право знімати з рахунку грошові кошти, але при цьому вкладник зобов'язаний залишати на рахунку незмиваний (мінімальний) залишок у розмірі, визначеному п. 3.6 договору.
Відповідно до квитанції № 240030 від 15.06.2016, позивачем на вказаний вище рахунок були внесені кошти в розмірі 200 000,00 грн. з призначенням платежу «Надходження коштів на депозит № ДВ-28564/UAН від 15.06.2016р.».
На підставі рішення Правління НБУ від 17.06.2016 № 73-рш «Про віднесення Публічного акціонерного товариства Комерційний банку «Євробанк» до категорії неплатоспроможних» виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 17.06.2016 №1041 «Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ КБ «Євробанк» та делегування повноважень тимчасового адміністратора банку» було розпочато процедуру виведення ПАТ КБ «Євробанк» з ринку шляхом запровадження тимчасової адміністрації строком на один місяць з 17.06.2016 по 16.07.2016, та призначено уповноваженою особою Фонду з делегуванням усіх повноважень тимчасового адміністратора, які визначені ст.ст. 37-39 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», Кононцю Вадиму Валерійовичу.
07 липня 2016 року рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 1183 «Щодо продовження строку тимчасової адміністрації у ПАТ КБ «Євробанк» продовжено строк тимчасової адміністрації та повноваження Уповноваженої особи Фонду на здійснення тимчасової адміністрації до 16.08.2016 включно.
Відповідно до рішення Правління НБУ від 16.08.2016 № 215-рш «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Євробанк» виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд гарантування) прийнято рішення від 16.08.2016 № 1523 «Про початок процедури ліквідації ПАТ КБ «Євробанк» та делегування повноважень ліквідатора банку».
Згідно з зазначеним рішенням розпочато процедуру ліквідації ПАТ КБ «Євробанк» з 17.08.2016 до 16.08.2018 включно, призначено уповноважену особу Фонду гарантування та делеговано всі повноваження ліквідатора ПАТ КБ «Євробанк», визначені зокрема ст..37, 38, 47-52, 52-1, 53 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», в тому числі з підписання всіх договорів, пов'язаних з реалізацією активів банку у порядку, визначеному законом, окрім повноважень в частині організації реалізації активів банку, Кононця Вадима Валерійовича з 17.08.2016 до 16.08.2018 включно.
19серпня 2016року розпочато процедуру виплати вкладникам гарантованих сум відшкодування банком-агентом АТ «Таскомбанк».
20 вересня 2016 року позивач, звернувшись до ПАТ КБ «Євробанк» з заявою про включення до переліку вкладників, дізнався що його не буде включено до такого переліку, оскільки Договір з позивачем потрапив до переліку, який додатково перевіряється на наявність ознак нікчемності.
Оскільки жодних повідомлень від ПАТ КБ «Євробанк» чи відповідача позивач не отримав, він звернувся до суду з вимогою про зобов'язання включити його до переліку вкладників.
Як зазначає позивач, в судовому засіданні 25.05.2017 представник позивача дізнався, що відповідачем винесено наказ від 12.12.2016 № 237-ОД «Щодо заходів, пов'язаних із наслідками виявлення нікчемних правочинів (договорів, операцій) за вкладними операціями», яким визнано нікчемною операцію з розміщення позивачем коштів на власному вкладному рахунку.
При цьому, як вбачається з матеріалів справи, 12.12.2016 відповідачем 1 прийнято наказ № 237-ОД «Щодо заходів, пов'язаних із наслідками виявлення нікчемних правочинів (договорів, операцій) за вкладними операціями», яким, у зв'язку з виявлення комісією правочинів, укладених ПАТ КБ «Євробанк», що мають ознаки нікчемності відповідно до ч. 3 ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», вирішено визнати нікчемними операції з розміщення коштів на карткових/поточних рахунках фізичними особам, перелік яких зазначено у додатку № 1 та № 2 до цього наказу.
З витягу з додатку № 1 до такого наказу, копія якого наявна в матеріалах справи, видно, що до вказаної операції щодо внесення коштів на рахунок позивача № 26202344380001 у розмірі 200 000,00 грн. з призначенням платежу «Надходження коштів на депозит № ДВ-28564/UAН від 15.06.2016р.», застосовано наслідки нікчемності, а також ця операція ототожнюється з операцією ПП «Деліція» зі зняття готівки 15.06.2016.
Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає наступне.
Статтею 1 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» визначено, що цим законом встановлюються правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд), порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами, а також регулюються відносини між Фондом, банками, Національним банком України, визначаються повноваження та функції Фонду щодо виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків.
Метою вказаного нормативно-правового акту є захист прав і законних інтересів вкладників банків, зміцнення довіри до банківської системи України, стимулювання залучення коштів у банківську систему України, забезпечення ефективної процедури виведення неплатоспроможних банків з ринку та ліквідації банків.
Відносини, що виникають у зв'язку із створенням і функціонуванням системи гарантування вкладів фізичних осіб, виведенням неплатоспроможних банків з ринку та ліквідації банків, регулюються цим Законом, іншими законами України, нормативно-правовими актами Фонду та Національного банку України.
Відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 37 розділу VII «Тимчасова адміністрація» вказаного Закону Фонд безпосередньо або уповноважена особа Фонду у разі делегування їй повноважень має право повідомляти сторони за договорами, зазначеними у частині другій статті 38 цього Закону, про нікчемність цих договорів та вчиняти дії щодо застосування наслідків нікчемності договорів.
Згідно з ч. 2 ст. 38 розділу VII «Тимчасова адміністрація» Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» протягом дії тимчасової адміністрації Фонд зобов'язаний забезпечити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою цієї статті.
Водночас, згідно з п. 1 ч. 2 ст. 46 розділу VIII «Ліквідація банків» Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» з дня початку процедури ліквідації банку: припиняються всі повноваження органів управління банку (загальних зборів, спостережної ради і правління (ради директорів)) та органів контролю (ревізійної комісії та внутрішнього аудиту). Якщо в банку, що ліквідується, здійснювалася тимчасова адміністрація, з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку тимчасова адміністрація банку припиняється. Керівники банку звільняються з роботи у зв'язку з ліквідацією банку.
Таким чином, законодавець застосовуючи таку структуру та побудову норм, чітко розмежував такі стадії як «Тимчасова адміністрація» та «Ліквідація банків» та, відповідно, правове регулювання таких стадій та можливість здійснювати ті чи інші повноваження уповноваженій особі на відповідній стадії, зокрема, стосовно вчинення дій щодо застосування наслідків нікчемності правочинів.
З огляду на те, що ч. 2 ст. 38 розміщена в розділі VII «Тимчасова адміністрація» Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» та, відповідно до її змісту, стосується дій, які Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ПАТ КБ «Євробанк» зобов'язана вчинити протягом дії тимчасової адміністрації, суд приходить до висновку, що перевірка правочинів на предмет їх нікчемності повинна бути проведена протягом дії саме тимчасової адміністрації у банку.
Натомість, Порядок виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними, а також дій Фонду гарантування вкладів фізичних осіб у разі їх виявлення, затверджений рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 26.05.2016 № 826 та зареєстрований в Міністерстві юстиції України 15.06.2016 за № 863/28993 (далі - Порядок № 826), розширив повноваження Фонду щодо перевірки правочинів на предмет нікчемності на період процедури ліквідації банку, а саме.
Відповідно до п. 5 роз. ІІ Порядку № 826 перевірка правочинів (договорів) на предмет нікчемності проводиться Комісією у період здійснення Фондом тимчасової адміністрації банку. У разі необхідності проведення перевірки протягом процедури ліквідації банку така перевірка повинна бути завершена не пізніше шести місяців з дня початку процедури ліквідації банку. За рішенням виконавчої дирекції Фонду перевірку може бути продовжено, але не більше, ніж на шість місяців.
За таких умов, суд приходить до висновку, що норми підзаконного нормативно-правового акту суперечать вимогам Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», оскільки наділяють додатковими повноваженнями Комісію з перевірки правочинів, а Уповноважена особа діє за вказаних обставин всупереч вимогам ч. 2 ст. 19 Конституції України та з перевищенням наданих їй повноважень - здійснюючи повноваження надані на стадії тимчасової адміністрації в межах ліквідації банку, з огляду на що, в силу вимог ч. 3 ст. 7 КАС України, суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу - названий Закон.
Таким чином, оскільки відповідно до рішення Правління Національного банку України від 16.08.2016 № 215-рш «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ КБ «Євробанк» виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 16.08.2016 № 1523 «Про початок процедури ліквідації ПАТ КБ «Євробанк» та делегування повноважень ліквідатора банку», то станом на момент вчинення оскаржуваних дій та прийняття наказу від 12.12.2016 № 237-ОД, в силу вимог п. 1 ч. 2 ст. 46 названого Закону, тимчасова адміністрація вже не діяла, оскільки проводилась процедура ліквідації ПАТ КБ «Євробанк», суд прийшов до висновку, що вчинені дії щодо застосування наслідків нікчемності до вищевказаної операції здійснено відповідачем всупереч вимогам ч. 2 ст. 19 Конституції України та з перевищенням наданих Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» повноважень.
За таких умов, вчинення таких дій та винесення відповідних рішень (наказів) на стадії ліквідації ПАТ КБ «Євробанк», за висновком суду, не можуть мати правових наслідків, з огляду на що, а також зважаючи на зазначені обставини, є безумовною підставою для визнання протиправним та скасування наказу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ПАТ КБ «Євробанк» від 12.12.2016 № 237-ОД «Щодо заходів, пов'язаних з наслідками виявлення нікчемних правочинів (договорів, операцій) за вкладними операціями» в частині визнання нікчемним правочину за операцією з розміщення 15 червня 2016 року коштів у сумі 200 000,00 грн. за договором банківського вкладу (депозиту) з Правилами «Вклад на вимогу «Вільний доступ» № ДВ-28564-UAH.
Що стосується ототожнення операції з розміщення коштів позивачем на рахунку та операції з ПП «Деліція» зі зняття готівки 15 червня 2016 року, слід зазначити, що хоча у витягу з акта перевірки № 22 зазначається, одночасно, з коротким проміжком часу, були оформлені операції із зняття готівки ПП «Деліція» у сумі 8 418 637,19 грн. та оформлено внесення готівки на рахунки фізичних осіб, у т. ч. позивача, відносно чого відповідачем не надано відповідні відомості та докази.
Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд приходить до висновку про те, що вимоги позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню повністю.
В силу норми ч. 2 ст. 19 Конституції України посадові особи контролюючих органів зобов'язані дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами.
Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно з положеннями статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись ст.ст. 6, 72-77, 139, 143, 241-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва,-
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати наказ Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ПАТ КБ «Євробанк» Кононця В.В. від 12.12.2016 № 237-ОД «Щодо заходів, пов'язаних з наслідками виявлення нікчемних правочинів (договорів, операцій) за вкладними операціями» в частині визнання нікчемним правочину за операцією з розміщення 15 червня 2016 року коштів у сумі 200 000,00 грн. за договором банківського вкладу (депозиту) з Правилами «Вклад на вимогу «Вільний доступ» № ДВ-28564-UAH, а також в частині ототожнення цієї операції з операцією ПП «Деліція» зі зняття готівки 15 червня 2016 року.
Присудити з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 (АДРЕСА_1 реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) понесені ним витрати по сплаті судового збору у розмірі 640,00 грн. (шістсот сорок гривень) за рахунок бюджетних асигнувань Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ПАТ КБ «Євробанк» (01032, м. Київ, бульвар Тараса Шевченка, буд. 35).
Рішення набирає законної сили в порядку передбаченому ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства та може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими ст. ст. 293, 295-297 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги).
Суддя Н.Г. Вєкуа