Справа № 33/777/169/18
21.03.2018 м. Ужгород
Апеляційний суд Закарпатської області в особі судді Мишинчук Н.С., з участю особи, яка притягнута до відповідальності ОСОБА_1, його захисника- адвоката Кулієвича Б.Р., розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Берегівського районного суду Закарпатської області від 18 січня 2018 року.
Цією постановою ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України мешканця АДРЕСА_1,
притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП з накладенням адміністративного стягнення у виді штрафу 10 200 грн. та позбавленням прав керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.
Стягнуто з ОСОБА_1 352, 40 грн. судового збору.
За постановою суду ОСОБА_1 визнаний винним у тому, що він 21 жовтня 2017 року об 11 год.30 хв. по вул. Арань Яноша в м. Берегово керував автомобілем ВАЗ 2107, реєстраційний номерний знак НОМЕР_1, в стані алкогольного сп'яніння.
Висновок про доведеність вини ОСОБА_1. у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП суд обґрунтував протоколом про адміністративне правопорушення серії БР № 059739 від 21.10.2017 року, поясненнями ОСОБА_4, актом та висновком № 897 від 21.10.2017 медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно якого ОСОБА_1 перебував в стані алкогольного сп'яніння.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати постанову суду першої інстанції та постановити нову. Обгрунтовує тим, що суд розглянув справу у його відсутності, незважаючи на його клопотання про відкладення та надання ним доказів того, що не може прибути у судове засідання, у зв'язку із тяжкою хворобою, що перешкодило йому подати докази його невинності. Вважає, що суд допустив однобічність, неповноту у з'ясуванні доказів, тому його рішення є нобгрунтоване та незаконне. Стверджує, що працівники поліції його не зупиняли під час руху та не бачили його у русі. Під'їхали до стоячого автомобіля, який не був заведеним, більш того у замку запалювання навіть ключа не було. Апелянт категорично заперечує факт вчиненням ним правопорушення та не погоджується зі складеним щодо нього протоколом про адміністративне правопорушення, оскільки не керував автомобілем у стані сп'яніння, що можуть підтвердити свідки. Крім того, під час розгляду справи суд повинен врахувати і відомості щодо особи, судом не враховано, що він інвалід другої групи, учасник бойових дій.
Заслухавши пояснення апелянта та його захисника про підтримання апеляційної скарги, прохання про закриття провадження, у зв'язку з відсутністю складу правопорушення, дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до вимог ст.ст. 245, 280 КУпАП, при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено таке правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
З матеріалів справи про адміністративне правопорушення убачається, що суд розглянув справу без участі ОСОБА_1, незважаючи на його клопотання про відкладення розгляду у зв'язку з перебуванням на стаціонарному лікуванні ( а.с. 20), чим допустив порушення норм ст. 268 КУпАП.
Відповідно до ст. 268 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду.
Таким чином розглянувши справу без особи, суд поверхово з'ясував обставини правопорушення, а тому дійшов помилкового висновку про доведеність вини особи у його вчиненні .
ОСОБА_1 ствердив апеляційному суду, що займається ремонтом автомобілів і в цей ранок, переганяючи після ремонту чужий автомобіль, розвертаючись по вул. Лісовій, допустив наїзд на ворота будинку № 2 внаслідок того, що машина заглохла, однак ні автомобіль, ні ворота, жодних пошкоджень не зазнали, він вибачився перед власником ОСОБА_4 та поїхав до будинку своєї бабусі, де і залишив ремонтований автомобіль, а сам з товаришем, оскільки закінчив роботу, пригостився спиртним. Через декілька хвилин приїхали працівники поліції, викликали його вулицю і відразу посадили в автомобіль та відвезли на медичне освідування. Протокол про адміністративне правопорушення підписав будучи нетверезим і його не читав, при цьому вважав, що на нього складено протокол за допущення зіткнення з воротами будинку гр. ОСОБА_4
Відповідно до ст. 251 КУпАП обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративне правопорушення, визначених ст. 255 КУпАП.
Убачається, що протокол про адміністративне правопорушення складений до моменту встановлення факту сп'яніння водія ОСОБА_1 - об 11 год. 50 хв., а з висновку щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного сп'яніння та акту № 897 від 21.10.2017 час освідування зазначений 12 год. 05 хв. Розбіжності щодо часу ставлять під сумнів подію правопорушення.
Крім того, відсутні очевидці того, що ОСОБА_5 керував автомобілем і під час руху його було зупинено. Сама процедура направлення останнього на освідування порушена, оскільки відомостей про те, що ОСОБА_5 керував транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння та відмовився від освідування на місці зупинки на приладі "Драгер", поліцейськими не надано. Водночас і немає відомостей про те, що ОСОБА_5 притягнутий до відповідальності за інші порушення правил дорожнього руху, зокрема, за допущений наїзд на ворота будинковолодіння гр. ОСОБА_4
Письмове пояснення гр. ОСОБА_6, в якому він вказав, що ОСОБА_5 керував автомобілем з ознаками алкогольного сп'яніння, та який взяв до уваги як доказ суд першої інстанції, апеляційний суд вважає неналежним доказом та не бере до уваги, оскільки ОСОБА_4 є зацікавленою особою, окрім того, зазначений свідок не допитаний судом першої інстанції, такий і не з'явився на виклик до апеляційного суду, відтак його письмове пояснення щодо ознак сп'яніння слід визнати припущенням. Також і не може бути належним доказом розписка гр. ОСОБА_7 про те, що він "забирає автомобіль ВАЗ 2107 та зобов'язується доставити по місцю проживання ОСОБА_1. ( а.с. 4). Дана розписка не містить повних відомостей про особу ОСОБА_7, про автомобіль та його власника, а також про місце проживання ОСОБА_1 З-за відсутності адреси особи, перевірити обставини складання нею цієї розписки є неможливим.
Тому апеляційний суд бере до уваги пояснення ОСОБА_5, що у стані алкогольного сп'яніння не керував, а алкоголь вжив після того, як автомобіль запаркував, що й узгоджується з показниками освідування про надто високий вміст алкоголю в організмі - 4%.
Інших доказів факту керування ОСОБА_5 транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння до протоколу не додано та в апеляційному суді не встановлено.
З наведених підстав, постанова суду першої інстанції як винесена з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права є необгрунтованою, тому підлягає скасуванню, а провадження в справі з-за відсутності належних та допустимих доказів - закриттю, у зв'язку відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд, -
апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Постанову Берегівського районного суду Закарпатської області від 18 січня 2018 року, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення - скасувати, а провадження в справі закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП
Постанова касаційному оскарженню не підлягає.
Суддя: