ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
21 березня 2018 року № 826/16619/17
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючої судді Кузьменко А.І., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1
до Генеральної прокуратури України
про визнання дій та рішення неправомірними, зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач, ОСОБА_1) звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Генеральної прокуратури України (далі по тексту - відповідач), в якому просив:
- визнати протиправними дії та рішення Генеральної прокуратури України від 21 листопада 2017 року №18-1698 вих.17 щодо відмови у наданні позивачу довідки про розмір заробітної плати за посадою, з якої він звільнився у зв'язку з виходом на пенсію;
- зобов'язати відповідача надати позивачу довідку про заробітну за посадою, з якої він звільнився у зв'язку з виходом на пенсію за вислугою років, з урахуванням фактично отримуваних виплат і умов оплати праці, що існували на день звільнення ОСОБА_1 з роботи, а саме: окладу, класного чину, вислуги років, щомісячної премії, надбавки за виконання особливо важливої роботи, виконання роботи, пов'язаної з державною таємницею, матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги на вирішення соціально - побутових потреб - станом на момент звернення позивача за довідкою відповідно до Постанови кабінету міністрів України №657 від 30 серпня 2017 року «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо оплати праці працівників прокуратури» з деталізацією відповідних сум.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що у жовтні 2006 йому призначена пенсія за вислугою років, відповідно до статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру» в редакції Закону України №1789-ХІІ від 1991 року.
Так, у зв'язку з підвищенням посадових окладів і зміною розміру надбавок за класні чини працівникам органів прокуратури на підставі внесених змін Постановою Кабінету Міністрів України №657 від 30 серпня 2017 року до Постанови Кабінету Міністрів України №505 від 31 травня 2012 року, позивач звернувся до відповідача з письмовою заявою про надання довідки про заробітну плату за посадою, з якої він вийшов на пенсію.
Листом від 21 листопада 2017 року за №18-1698вих17 Генеральна прокуратура України відмовила позивачу у видачі такої довідки з посиланням на зміни в пенсійному законодавстві, згідно з якими розмір призначеної на підставі Закону України «Про прокуратуру» пенсії не переглядається, право на перерахунок пенсії у прокурорів відсутнє.
Позивач вважає таку відмову у наданні довідки про розмір заробітної плати не правомірною та такою, що порушує його права, оскільки право на здійснення перерахунку з урахуванням законодавчих змін, як зазначає позивач, вже було предметом судового розгляду, питання про перерахунок пенсії у 2016 році вирішено та Пенсійним фондом України здійснено такий перерахунок.
Крім того, у своїй позовній заяві позивач вказав, що, на його думку, відповідач вийшов за межі своєї компетенції, оскільки вирішення питань щодо перерахунку пенсії є виключною компетенцією Пенсійного фонду України.
Тому позивач вважає, що його право на отримання довідки, необхідної для звернення до Пенсійного фонду України із заявою про перерахунок пенсії порушене, а будь - які зміни у пенсійному законодавстві не є підставою для відмови у видачі такої довідки.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 грудня 2017 року відкрито провадження в адміністративній справі та призначено підготовче засідання.
13 лютого 2018 року на підставі частини 7 статті 181 Кодексу адміністративного судочинства України судом закінчено підготовче засідання та розпочато розгляд справи по суті.
В судовому засіданні 13 лютого 2018 року позивач підтримав позовні вимоги у повному обсязі та просив їх задовольнити.
Представник відповідача позовні вимоги не визнав та просив у їх задоволенні відмовити та зазначив, що з урахуванням змін в законодавстві, пов'язаних із прийняттям 03 жовтня 2017 року Закону України №2148-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій», підстави для надання довідки про заробітну плату для перерахунку пенсії відсутні. Також, представник відповідача посилався на відсутність нормативно - правового акту Уряду щодо визначення порядку перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про прокуратуру».
На підставі частини 3 статті 194 Кодексу адміністративного судочинства України, в судовому засіданні 13 лютого 2018 року судом прийнято рішення про подальший розгляд та вирішення справи у порядку письмового провадження.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив наступне.
ОСОБА_1 з 04 жовтня 2006 року перебуває на пенсійному обліку у Правобережному об'єднаному Управлінні Пенсійного фонду України в місті Києві за вислугою років, про що свідчить наявна в матеріалах справи копія пенсійного посвідчення серії АЗ №220920.
18 вересня 2015 року Наказом Генеральної прокуратури України №424ц ОСОБА_1 звільнено з посади старшого прокурора відділу охорони державної таємниці та допускної роботи управління забезпечення охорони державної таємниці Генеральної прокуратури України з 19 березня 2015 року за власним бажанням (стаття 38 КЗпП України).
З наданої суду копії постанови Солом'янського районного суду міста Києва від 08 серпня 2016 року в адміністративній справі №760/9710/16-а за позовом ОСОБА_1 до Правобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в місті Києві про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії, якою адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено частково, вбачається, що судом при розгляді справи встановлені наступні обставини:
- ОСОБА_1 знаходиться на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в Солом'янському районі міста Києва та отримує пенсію за вислугу років, яка призначена відповідно до статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру» (у редакції чинній на момент призначення пенсії).
Крім того, зі змісту постанови Солом'янського районного суду міста Києва від 04 січня 2016 року в адміністративній справі № 760/21595/15-а та постанови Солом'янського районного суду міста Києва від 08 серпня 2016 року в адміністративній справі № 760/9710/16-а судом встановлено, що позивач звертався до Солом'янського районного суду міста Києва з позовами про визнання дій Управління Пенсійного фонду України в Солом'янському районі міста Києва та до Правобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в місті Києві щодо відмови у здійсненні перерахунку пенсії неправомірними та зобов'язання здійснити такий перерахунок.
В обґрунтування вказаних позовних вимог, позивач посилався на розмір заробітної плати, який визначений у довідках Генеральної прокуратури України від 19 жовтня 2015 року №18-72зп та від 18 лютого 2016 року № 18-161зп.
З урахуванням положень частини 4 статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом, судом встановлено, що відповідачем у 2015 - 2016 роках видавались довідки аналогічного змісту.
Так, Постановою Кабінету Міністрів України №657 від 30 серпня 2017 року внесено зміни до Постанови Кабінету Міністрів України №505 від 31 травня 2012 року «Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників органів прокуратури», відповідно до яких затверджено нові схеми посадових окладів працівників органів прокуратури.
У зв'язку з наведеним, 15 листопада 2017 року ОСОБА_1 звернувся до Генеральної прокуратури України з письмовою заявою, в якій просив надати йому довідку про заробітну плату за посадою, з якої він звільнився на пенсію, з урахуванням фактично отриманих виплат і умов оплати праці, що існувала на день його звільнення з роботи: зокрема: окладу, класного чину, вислуги років, надбавки за виконання особливо важливого завдання, щомісячної премії, матеріальної допомоги на оздоровлення - станом на даний час, відповідно до постанови Кабінету міністрів України №657 від 30 серпня 2017 року «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо оплати праці працівників прокуратури».
За результатами розгляду вказаної заяви позивача, Генеральна прокуратура України листом від 21 листопада 2017 року №18-1698вих-17 повідомила ОСОБА_1 про відсутність підстав для видачі довідки про розмір заробітної платі для перерахунку пенсії з огляду на те, що на теперішній час порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури Кабінетом міністрів України не прийнятий, а відповідно до пункту 13 розділу XV Прикінцевих положень Закону України від 09 липня 2003 року №1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» зі змінами, внесеними Законом України від 03 жовтня 2017 року №2148-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій», розмір пенсії, встановлений до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» не переглядається та пенсія не індексується. Також у вказаному листі відповідач послався на те, що з 01 жовтня 2017 року з урахуванням положень пунктів 4-3 та 4-7 розділу XV Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» всім пенсіонерам буде здійснено перерахунок за нормами цього Закону.
При цьому, зі змісту наданих суду письмових заперечень, які були підтримані представником відповідача під час судового розгляду справи, вбачається, що окрім обставин, викладених у листі - відповіді від 21 листопада 2017 року №18-1698вих-17, відповідач обґрунтовує свої заперечення також й тим, що на момент звернення ОСОБА_1 до Генеральної прокуратури України із заявою про надання йому довідки про розмір заробітної плати, у останнього діючим законодавством не передбачено обов'язку на видачу довідки про розмір заробітної плати особі, яка не перебуває у трудових відносинах, та за період, коли такі відносини з роботодавцем відсутні, а тому, на думку відповідача, зміни щодо збільшення посадових окладів прокурорів і слідчих, що відбулися з 06 вересня 2017 року внаслідок внесення Кабінетом Міністрів України змін до Постанови від 31 травня 2012 року №505, не мають відношення до трудових правовідносин, які існували між ОСОБА_1 та Генеральною прокуратурою України та наразі є припиненими.
Так, у відповідності до статті 49 Кодексу законів про працю України власник або уповноважений ним орган зобов'язаний видати працівникові на його вимогу довідку про його роботу на даному підприємстві, в установі, організації із зазначенням спеціальності, кваліфікації, посади, часу роботи і розміру заробітної плати.
Суд звертає увагу, що положеннями вказаної правової норми не встановлено обмежень щодо періоду, за який така довідка може бути видана працівникові, в той же час, передбачено обов'язок власника або уповноваженого ним органу видати працівникові на його вимогу таку довідку.
Більш того, суд вважає безпідставними та необґрунтованими посилання відповідача на неможливість надати довідку про розмір заробітної плати у зв'язку з прийняттям Закону України від 03 жовтня 2017 року №2148-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій», на підставі якого у прокурорів відсутнє право на перерахунок пенсії відповідно до Закону України «Про прокуратуру» з огляду на наступне.
Закон України «Про прокуратуру» від 05 листопада 1991 року №1789-ХІІ, згідно якого ОСОБА_1 у 2006 році було призначено пенсію за вислугою років, втратив чинність у зв'язку з прийняттям Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року №1697-VІІ, який набрав чинності 15 липня 2015 року, крім окремих статей, зокрема, які регулюють призначення пенсії працівникам прокуратури, а саме: частини 3, 4, 6, 11 статті 50-1, частини 3 статті 51-2 та статті 53 (щодо класних чинів) Закону України «Про прокуратуру».
Водночас, положення частини 17 статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру» від 05 листопада 1991 року №1789-XII, яка визначала умови та порядок перерахунку пенсії працівникам прокуратури у зв'язку з підвищенням заробітної плати, втратили чинність з дня набрання чинності Законом України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року №1697-VII.
Тобто, на момент звернення ОСОБА_1 до Генеральної прокуратури України із заявою про надання довідки про розмір заробітної плати для перерахунку пенсії у листопада 2017 року, положення статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру» від 05 листопада 1991 року № 1789-ХІІ втратили чинність на підставі Закону України «Про прокуратуру» № 1697-VII від 14 жовтня 2014 року.
При цьому, згідно частини 20 статті 86 Закону України «Про прокуратуру» № 1697-VII від 14 жовтня 2014 року, в редакції Закону України №76-VIII від 24 грудня 2014 року, умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України, тобто вказаний Закон не містить аналогічної норми, яка б визначала умови та порядок перерахунку пенсії у зв'язку з підвищенням заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників. На даний момент нормативно-правових актів, які регулювали умови та порядок перерахунку пенсій не прийнято. Тобто, дійсно, законодавець встановивши право на перерахунок пенсії працівникам прокуратури, не визначив умови та порядок такого перерахунку.
Разом з тим, суд вважає за необхідне зазначити, що відсутність затвердженого Кабінетом Міністрів України порядку перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури, який було передбачено статтею 50-1 Закону України «Про прокуратуру» від 05 листопада 1991 року № 1789-ХІІ, а в подальшому частиною 20 статті 86 Закону України «Про прокуратури» від 14 жовтня 2014 року, та набрання чинності змін до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», відповідно до яких розмір пенсії встановлений до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» не переглядається та пенсія не індексується, зумовлює неможливість проведення саме перерахунку пенсії, а не видачі довідки про розмір заробітної плати.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
На думку Окружного адміністративного суду міста Києва, позивачем надано суду достатні документальні докази, якими підтверджується протиправність відмови Генеральної прокуратури України у видачі довідки про заробітну плату, в той час, як відповідачем не доведено правомірність та обґрунтованість відмови у видачі такої довідки з урахуванням вимог, встановлених частиною 2 статті 19 Конституції України та частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог та системного аналізу положень законодавства України, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для задоволення позову в повному обсязі.
Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 72-77, 139, 143, 241-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити.
2. Визнати неправомірними дії Генеральної прокуратури України щодо відмови ОСОБА_1 у наданні довідки про розмір заробітної плати за посадою, з якої останній вийшов на пенсію.
3. Зобов'язати Генеральну прокуратуру України надати довідку про розмір заробітної плати працівника Генеральної прокуратури України відносно посади за останнім місцем роботи ОСОБА_1 - старший прокурор відділу охорони державної таємниці та допускної роботи управління забезпечення охорони державної таємниці Генеральної прокуратури України, за всіма складовими, на які нараховуються страхові внески та з якої було призначено пенсію, після набрання чинності змін, внесених постановою Кабінету Міністрів України № 657 від 30 серпня 2017 року «Про внесення змін до деяких Постанов Кабінету Міністрів України щодо оплати праці працівників прокуратури».
4. Стягнути на користь ОСОБА_1 (адреса: 03151, АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_1) понесені ним судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 640 (шістсот сорок) гривень 00 копійок за рахунок бюджетних асигнувань Генеральної прокуратури України ( адреса: 01011, місто Київ, вулиця Різницька, 13/15, код ЄДРПОУ 00034051).
Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Суддя А.І. Кузьменко