233 № 233/260/18
26.03.2018 Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області в складі:
головуючого судді Мартиненко В. С. ,
за участю секретаря судового засідання Ліман С.М.,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про надання дозволу на тимчасовий виїзд дитини за кордон без згоди і супроводу батька,-
ОСОБА_1 звернулась до суду із позовною заявою до ОСОБА_2, уточненою 13 лютого 2018 року, в якій просила надати дозвіл на тимчасове вивезення з території України неповнолітньої дитини, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки ІНФОРМАЦІЯ_2, в супроводі матері ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, до досягнення дитиною шістнадцятилітнього віку, а саме до 13 лютого 2027 року, без згоди батька - ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4.
Позивач ОСОБА_1 в підготовче засідання не з'явилась, про дату, час та місце його проведення була повідомлена належним чином, в матеріалах справи наявне клопотання позивача про розгляд справи у її відсутність, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.
Відповідач ОСОБА_2 в підготовче засідання не з'явився, про дату, час та місце його проведення був повідомлений належним чином в порядку п. 19 розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України, до суду надійшла заява відповідача про визнання позову та розгляд справи у його відсутність.
Відповідно до ч.ч. 3-4 ст. 200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем. Ухвалення в підготовчому засідання судового рішення у разі відмови від позову, визнання позову, укладення мирової угоди проводиться в порядку, встановленому статтями 206, 207 цього Кодексу.
Згідно із ч. 1 ст. 206 ЦПК України позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.
Частиною 4 статті 206 ЦПК України передбачено, що у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.
На виконання вимог ч. 4 ст. 206 ЦПК України судом була перевірена наявність законних підстав для ухвалення рішення про задоволення позову у зв'язку з визнанням відповідачем позову.
Так, судом встановлено, що позивачем викладені позовні вимоги щодо надання дозволу на тимчасове вивезення з території України без згоди батька неповнолітньої дитини до досягнення нею шістнадцятилітнього віку, а саме до 13 лютого 2027 року. Відповідач надав заяву про визнання позову в повному обсязі.
Проте надання за рішенням суду дозволу на майбутнє на постійні виїзди дитини з території України без згоди одного із батьків до досягнення дитиною шістнадцятирічного віку, а саме до 13 лютого 2027 року, суперечить п. 4 Правил перетинання державного кордону громадянами України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 27.01.95 № 57, відповідно до якого виїзд з України громадян, які не досягли 16-річного віку, в супроводі одного з батьків здійснюється за нотаріально посвідченою згодою другого з батьків із зазначенням у ній держави прямування та відповідного часового проміжку перебування у цій державі.
З вищевказаної норми права вбачається, що дитина може виїжджати за кордон за визначеними батьками підставами: із зазначенням держави прямування та відповідного часового проміжку перебування у цій державі.
Оскільки визнання відповідачем позову суперечить закону, суд дійшов до висновку про те, що у прийнятті визнання позову відповідачем ОСОБА_2А слід відмовити, в зв'язку з чим судовий розгляд підлягає продовженню.
Керуючись ст.ст. 197, 198, 200, 206, 260, 261, 353 ЦПК України, п.п. 15.5 розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України, суд, -
Відмовити у прийнятті визнання відповідачем ОСОБА_2 позову ОСОБА_1 про надання дозволу на тимчасовий виїзд дитини за кордон без згоди і супроводу батька та продовжити судовий розгляд у цивільній справі.
Ухвала не може бути оскаржена в апеляційному порядку окремо від рішення суду. Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.
Суддя