Справа № 234/19126/17
Провадження № 2-а/234/101/18
16 березня 2018 року м. Краматорськ
Краматорський міський суд Донецької області у складі:
головуючого судді Данелюк О.М.,
при секретарі Аксеніної В.М.,
за участі позивача ОСОБА_1,
представника відповідача ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 праці та соціального захисту населення Краматорської міської ради про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії,
Обставини справи:
14.12.2017 року позивач ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 (зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, проживаючий за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3) звернувся з позовною заявою до ОСОБА_3 праці та соціального захисту населення Краматорської міської ради (юридична адреса: Донецька область м. Краматорськ вул. Героїв небесної сотні, 23) про визнання протиправними дій відповідача щодо призначення та відмови йому як уповноваженому члену родини в призначенні щомісячної адресної грошової допомоги для внутрішньо переміщених осіб за період з 28.04.2017р. по 28.10.2017р.; визнати протиправними дії відповідача щодо відмови йому як уповноваженому члену родини в призначенні щомісячної адресної грошової допомоги для внутрішньо переміщених осіб з 22.11.2017р.; зобов'язання відповідача здійснити виплату позивачу як уповноваженому члену родини щомісячну адресну допомогу внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, згідно Постанови Кабінету Міністрів України №505 від 01 жовтня 2014 року «Про надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг», за період з 28.04.2017р. до 28.10.2017р., та починаючи з 22.11.2017 року.
Позов вмотивував тим, що він є переселенцем з міста Горлівки Донецької області, що підтверджується довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи від 24 квітня 2017 року № НОМЕР_1. З 12 вересня 2016 року він почав працювати в компанії ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» та працюю на даний час, що підтверджується договором доручення №7113084 від 12.10.2016 р. 28 квітня 2017 року він звернувся до ОСОБА_3 праці та соціального захисту населення Краматорської міської ради з питання надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання. На протязі довгого часу йому не виплачувалася адресна допомога і не було ніякого повідомлення від ОСОБА_3 праці та соціального захисту населення Краматорської міської ради. В липні місяці прийшло повідомлення ОСОБА_3 праці та соціального захисту населення Краматорської міської ради від 18.07.2017 року № 1470, в якому йому відмовлено в призначенні цієї допомоги на підставі п. 7 Постанови Кабінету Міністрів № 505 від 01.10.2014 року «Про надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг», якщо працездатна особа не працевлаштувалась протягом двох місяців з дня призначення допомоги на проживання, її розмір на наступні два місяці зменшується на 50%, а на наступний період припиняється. В зв'язку з тим що на протязі довгого часу він не отримував ніяких виплат і не отримував повідомлення-відмову в призначення адресної допомоги в мене вже з'явилось право на призначення адресної допомоги на новий період. Він звернувся за призначенням адресної допомоги на новий період і також отримав повідомлення-відмову №142 від 23.11.2017 року з тих же самих підстав, зазначених в попередній відмові. Таким чином відмова в наданні щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг є протиправною.
Ухвалою Краматорського міського суду Донецької області від 14.12.2017 провадження по адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 праці та соціального захисту населення Краматорської міської ради про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні діївідкрито та призначено судовий розгляд по справі у судовому засіданні на 19.01.2018 року.
В судовому засіданні ОСОБА_1 позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив їх задовольнити.
Представник відповідача ОСОБА_3 праці та соціального захисту населення Краматорської міської ради ОСОБА_2в судовому засіданні заперечувала щодо задоволення вимог позивача, про що надала письмові заперечення, вважає, що дії відповідача не порушували прав позивача, управління діяло в межах повноважень та й у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, вважає позовні вимоги необґрунтованими та просить повністю відмовити в їх задоволенні.
Розглянувши матеріали справи, суд встановив:
Відповідно до частини 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства (далі КАС) України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У відповідності до вимог ст.72 КАС України, Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
У відповідності з вимогами ч. 2 вищевказаної статті, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення покладається на відповідача.
Частиною 1 статті 90 КАС України визначено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Згідно статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до ч.1 ст.6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Статтею 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставах, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Так, судом встановлено, що ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, є громадянином України, який постійно проживав за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4. Внаслідок проведенням антитерористичної операції у м. Горлівка Донецької області, постійними бойовими діями на території міста позивач покинув фактичне місце проживання у м. Горлівка та переїхав до м. Краматорська Донецької області.
Відповідно до довідки ОСОБА_3 соціального захисту населення Бахмутської міської ради від 24 квітня 2017 року № НОМЕР_1, позивача взято на облік, як особу яка переміщується з тимчасово окупованої території України або району проведення антитерористичної операції, тобто визнано внутрішньо переміщеною особою, фактичне місце проживання позивача визначено за адресою: АДРЕСА_1.
Позивач 28 квітня 2017 року звернувся до ОСОБА_3 праці та соціального захисту населення Бахмутської міської ради із заявою про призначення (відновлення) соціальних виплат щомісячної адресної допомоги для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг.
Відповідно Повідомленні про відмову у наданні допомоги переміщеним особам на проживання №1470 від 18.07.2017 року, ОСОБА_1 не має права на допомогу переміщеним особам на проживання.
Відповідно Повідомлення про відмову у наданні допомоги переміщеним особам на проживання №142 від 23.11.2017р., ОСОБА_1 з 22.11.2017 року не має права на допомогу переміщеним особам на проживання.
Відповідно до договору доручення №7113084 від 12.10.2016р. укладеного між ПАТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_1, останній працює в даному банку з 12.09.2016р.
Відповідно до довідки №20171023PBDNXK002 від 23.10.2017р., наданої ОСОБА_1, що він дійсно працює в ПАТ КБ «Приватбанк» з 21.09.2016р. по теперішній час на посаді Оператор 2-го рівня з обробки вхідних звернень Департаменту «Сервісні дзвінки» НМКЦ за договором ЦПХ ГО (№7113084 від 12.10.2016р.) в м. Краматорську.
Відповідно до довідки ПАТ КБ «Приватбанк» ОСОБА_1 дійсно залучався по договору цивільно-правового характеру №7113084 в строк з 12.09.2016р. ПАТ КБ «Приватбанк», на 20.10.2017р. договорі №7113084 від 12.10.2016р. є дійсним.
У відповідності до ч.1 ст.1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб», внутрішньо переміщеною особою є громадянин України, іноземець або особа без громадянства, яка перебуває на території України на законних підставах та має право на постійне проживання в Україні, яку змусили залишити або покинути своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру.
Згідно ст.4 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб», факт внутрішнього переміщення підтверджується довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, що діє безстроково, крім випадків, передбачених статтею 12 цього Закону.
Порядок надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 01 жовтня 2014 року №505 (далі Порядок №505), у пункті 2 якого визначено, що грошова допомога надається внутрішньо переміщеним особам, які стоять на обліку в структурних підрозділах з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві держадміністрацій, виконавчих органах з питань соціального захисту населення міських, районних у містах (у разі утворення) рад, з дня звернення за її призначенням і виплачується по місяць зняття з такого обліку включно, але не більше ніж шість місяців.
Відповідно до пункту 5 Порядку №505 надання щомісячної адресної допомоги, для отримання грошової допомоги уповноважений представник сім'ї звертається до уповноваженого органу за фактичним місцем проживання (перебування) з відповідною заявою та пред'являє паспорт громадянина України або інший документ, що посвідчує особу, та довідки всіх членів сім'ї про взяття на облік осіб, які переміщуються. До заяви додається копія свідоцтва про одруження, копії свідоцтв про народження дітей та письмова згода довільної форми про виплату грошової допомоги уповноваженому представнику сім'ї від інших членів сім'ї та згода на обробку персональних даних.
Пунктом 6 Порядку №505 (в редакції чинній у спірний період) встановлено, що грошова допомога не призначається у разі, коли будь-хто із членів сім'ї (крім сімей, до складу яких входять військовослужбовці з числа внутрішньо переміщених осіб, які захищають незалежність, суверенітет і територіальну цілісність України та беруть безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції) має у власності житлове приміщення/частину житлового приміщення, що розташоване в інших регіонах, ніж тимчасово окупована територія України, населені пункти, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та населені пункти, що розташовані на лінії зіткнення, крім житлових приміщень, які непридатні для проживання, що підтверджується відповідним актом технічного стану
Відповідач вважає, що у відповідності до наведеної норми позивач не має права на отримання адресної допомоги для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, оскільки в заяві позивач як представник сім'ї зазначив, що він не працює. Наступне звернення позивача до управління з питання призначення адресної допомоги відбулося 28.04.2017р.
Відповідно до ст.1 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» від 02 вересня 2014 року №1669-VII (надалі Закон №1669) територія проведення антитерористичної операції територія України, на якій розташовані населені пункти, визначені у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року №405/2014.
На виконання Закону №1669 розпорядженнями Кабінету Міністрів України №1053-р від 30 жовтня 2014 року та від 02 грудня 2015 року №1275-р затверджено перелік населених пунктів, на території яких здійснювалась антитерористична операція, до якого включено, зокрема Донецька область, м. Горлівка.
Крім того, статтею 1 Закону України «Про боротьбу із тероризмом» від 20 березня 2003 року №638-IV, передбачено, що район проведення антитерористичної операції - визначені керівництвом антитерористичної операції ділянки місцевості або акваторії, транспортні засоби, будівлі, споруди, приміщення та території чи акваторії, що прилягають до них і в межах яких проводиться зазначена операція.
Наказом керівника Антитерористичного центру при Службі безпеки України №33/6/а від 7 жовтня 2014 року «Про визначення районів проведення антитерористичної операції та термінів її проведення» (чинний на теперішній час) районами проведення АТО визначені Донецька та Луганська області (без виключень).
Відповідачем не доведено суду та не надано належних та допустимих доказів, правомірності відмови з призначення адресної допомоги позивачу, а тому суд дістається висновку про відсутність правових підстав для відмови позивачеві у виплаті щомісячної адресної допомоги.
При цьому, відповідно до ч.2 ст.9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
На підставі викладеного, суд повно та всебічно дослідивши доводи позову та заперечення відповідача, надані сторонами докази, прийшов до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_3 праці та соціального захисту населення Краматорської міської ради про визнання протиправними дій відповідача щодо призначення та відмови йому як уповноваженому члену родини в призначенні щомісячної адресної грошової допомоги для внутрішньо переміщених осіб за період з 28.04.2017р. по 28.10.2017р.; визнати протиправними дії відповідача щодо відмови йому як уповноваженому члену родини в призначенні щомісячної адресної грошової допомоги для внутрішньо переміщених осіб з 22.11.2017р.; зобов'язання відповідача здійснити виплату позивачу як уповноваженому члену родини щомісячну адресну допомогу внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, згідно Постанови Кабінету Міністрів України №505 від 01 жовтня 2014 року «Про надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг», за період з 28.04.2017р. до 28.10.2017р., та починаючи з 22.11.2017 року, слід задовольнити.
Відповідно до ст.139 КАС України суд вважає необхідним стягнути з ОСОБА_3 соціального захисту населення Краматорської міської ради на користь позивача ОСОБА_1М судовий збір у розмірі 640,00грн.
На підставі викладеного та керуючись статтями 2, 6, 7-9, 12, 77, 121, 139, 263, 371, 242-246, 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Задовольнити адміністративний позов ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 (зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, проживаючий за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3) до ОСОБА_3 праці та соціального захисту населення Краматорської міської ради (юридична адреса: Донецька область м. Краматорськ вул. Героїв небесної сотні, 23), про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії.
Визнати протиправними дії ОСОБА_3 праці та соціального захисту населення Краматорської міської ради щодо відмови ОСОБА_1 в призначенні та виплаті щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам за період з 28.04.2017 року до 28.10.2017 року.
Визнати протиправними дії ОСОБА_3 праці та соціального захисту населення Краматорської міської ради щодо відмови ОСОБА_1 в призначенні щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам з 22.11.2017 року.
Зобов'язати ОСОБА_3 праці та соціального захисту населення Краматорської міської ради призначити та здійснити виплату ОСОБА_1 щомісячну адресну грошову допомогу за період з 28.04.2017 року по 28.10.2017 року, та починаючи з 22.11.2017 року.
Стягнути з ОСОБА_3 соціального захисту населення Краматорської міської ради Донецької області (ЄДРПОУ 25953617) на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 (ІПН НОМЕР_2) за рахунок бюджетних асигнувань судовий збір у розмірі 640 (шістсот сорок) грн. 00 коп.
На рішення може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Донецького апеляційного адміністративного суду протягом 30 днів з дня його проголошення.
Згідно розділу VII п.15.5 Перехідних положень КАС України апеляційні скарги подаються до Апеляційного адміністративного суду Донецької області учасниками справи через Краматорський міський суд.
Суддя О.М. Данелюк