19 березня 2018 року м. Чернігів Справа № 825/876/18
Чернігівський окружний адміністративний суд
під головуванням судді Соломко І.І.,
за участю секретаря Пархомчука Д.А.,
позивача ОСОБА_1,
представника позивача ОСОБА_2,
представника відповідача Дарди О.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Чернігівської області про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,-
До Чернігівського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1) з адміністративним позовом до Головного управління Національної поліції в Чернігівської області (далі-ГУНП в Чернігівській області) про визнання протиправними та скасування наказів від 05.01.2018 № 20 та від 10.01.2018 № 5 о/с, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що проходив службу на посаді поліцейського сектору реагування патрульної поліції № 3 Ніжинського відділу поліції ГУНП в Чернігівській області. За наслідками службового розслідування, наказом ГУНП в Чернігівській області від 05.01.2018 № 20 позивача притягнуто до дисциплінарної відповідальності та наказом від 10.01.2018 № 5 о/с - звільнено з посаді на підставі пункту 6 частини першої статті 77 Закону України «Про Національну поліцію». Однак позивач вважає, що до нього застосовано найсуворіше дисциплінарне стягнення за порушення службової дисципліни, оскільки звільнення - це крайній захід дисциплінарного впливу.
На адресу суду за вх. №4849/18 від 28.02.2018 ГУНП в Чернігівській області подано відзив на позовну заяву. Аргументуючи відзив, відповідач зазначив, що матеріалами службового розслідування повністю підтверджується факт самовільного залишення позивачем служби у складі слідчо-оперативної групи, використання службового транспорту у приватних цілях, ігнорування обов'язків поліцейського при обставинах порушення порядку у громадському місці, що свідчить про порушення службової дисципліни. Таким чином, притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення і, відповідно, видання оскаржуваних наказів ГУНП в Чернігівській області проведено в межах наданих повноважень та у спосіб, встановлений законодавством України. За таких обставин, просить відмовити у задоволенні позовних вимог.
Позивач та представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві.
Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнав, мотивуючи обставинами, викладеними у відзиві на позовну заяву.
Суд, заслухавши пояснення сторін, вивчивши матеріали справи та оцінивши наявні у ній докази в їх сукупності встановив, що ОСОБА_1 проходив службу на посаді поліцейського сектору реагування патрульної поліції № 3 Ніжинського відділу поліції ГУНП в Чернігівській області, прийняв присягу поліцейського.
До ГУНП в Чернігівській області надійшла інформація про те, що 29.12.2017 під час здійснення перевірки в м. Ніжин Чернігівської області на працівників поліції мобільної групи Національної поліції України здійснено напад групою невідомих осіб та виявлено факт порушення службової дисципліни поліцейським СРПП № 3 Ніжинського ВП ГУНП в Чернігівській області старшим сержантом поліції ОСОБА_1
За вказаним фактом наказом ГУНП в Чернігівській області від 29.12.2017 № 2182 призначено службове розслідування.
Проведеним службовим розслідуванням встановлено, що старший сержант поліції ОСОБА_1 самовільного залишив службу у складі слідчо-оперативної групи, використав службовий автотранспорт у приватних цілях, ігнорував обов'язки поліцейського щодо припинення правопорушень, не надав допомоги іншим поліцейським при обставинах порушення порядку у громадському місці, не проінформував керівництво та чергову службу Ніжинського ВП ГУНП в Чернігівській області про факт вчинення правопорушення та для виклику допомоги, чим порушив службову дисципліну, Присягу поліцейського, неналежно виконав службові обов'язки, чим порушив положення статті 1 та вимоги статті 7 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, затвердженого Законом України від 22 лютого 2006 року № 3460-ІV, дію якого поширено на поліцейських Законом України № 901-VIII, вимоги пунктів 1, 2 частин першої, другої, третьої статті 18, частини третьої статті 20 Закону України «Про Національну поліцію», розділу II Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України від 09.11.2016 № 1179 та складено висновок, який затверджений начальником ГУНП в Чернігівській області від 04.01.2018 (а.с. 35-40)
05.01.2018 за результатами службового розслідування ГУНП в Чернігівській області прийнято наказ № 20 про притягнення до дисциплінарної відповідальності поліцейського ОСОБА_1- у вигляді звільнення зі служби в поліції.
10.01.2018 року наказом начальника ГУ НП в Чернігівській області № 5 о/с відповідно до пункту 6 частини першої статті 77 Закону України «Про національну поліцію» старшого сержанта поліції ОСОБА_1, поліцейського сектору реагування патрульної служби полці № 3 Ніжинського відділу поліції ГУНП, 12.01.2018 звільнено зі служби в поліції.
Не погоджуючись з такими рішеннями та вважаючи їх протиправними, позивач звернувся з цим позовом до суду.
Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначає Закон України від 2 липня 2015 року № 580-VIII «Про Національну поліцію» (далі Закон № 580-VIII).
Статтею 18 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейський зобов'язаний: неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов'язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов'язків, наказів керівництва; поважати і не порушувати прав і свобод людини.
Поліцейський на всій території України незалежно від посади, яку він займає, місцезнаходження і часу доби в разі звернення до нього будь-якої особи із заявою чи повідомленням про події, що загрожують особистій чи публічній безпеці, або в разі безпосереднього виявлення таких подій зобов'язаний вжити необхідних заходів з метою рятування людей, надання допомоги особам, які її потребують, і повідомити про це найближчий орган поліції.
Статтею 19 Закону № 580-VIII встановлено, що у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону.
Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.
За приписами статей 1, 2 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ, затвердженого Законом України від 22 лютого 2006 року № 3460-IV (далі Дисциплінарний статут; чинного відповідно до Прикінцевих та Перехідних положень Закону № 580-VIII), службова дисципліна - дотримання особами рядового і начальницького складу Конституції і законів України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів та інших нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, підпорядкованих йому органів і підрозділів та Присяги працівника органів внутрішніх справ України, а дисциплінарний проступок - невиконання чи неналежне виконання особою рядового або начальницького складу службової дисципліни.
Обов'язки осіб рядового і начальницького складу визначені статтею 7 Дисциплінарного статуту, відповідно до якої службова дисципліна базується на високій свідомості та зобов'язує кожну особу рядового і начальницького складу, зокрема: дотримуватися законодавства, неухильно виконувати вимоги Присяги працівника органів внутрішніх справ України, статутів і наказів начальників; дотримуватися норм професійної та службової етики; у службовій діяльності бути чесною, об'єктивною і незалежною від будь-якого впливу громадян, їх об'єднань та інших юридичних осіб.
Принципи етики для працівників МВС визначають Правила етичної поведінки поліцейських, затверджені наказом Міністерства внутрішніх справ України 09.11.2016 № 1179, відповідно до яких поліцейські повинні неухильно дотримуватись положень Конституції та законові України, інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського. Також за будь-яких обставин і відносно будь-якої людини як у робочий час, так і в неробочий час поліцейський зобов'язаний дотримуватися норм професійної етики. При зверненні до особи поліцейському заборонено бути зверхнім, погрожувати, іронізувати, використовувати ненормативну лексику.
Згідно зі статтею 64 Закону № 580-VIII особа, яка вступає на службу в поліції, складає Присягу на вірність Українському народові такого змісту:
«Я, (прізвище, ім'я та по батькові), усвідомлюючи свою високу відповідальність, урочисто присягаю вірно служити Українському народові, дотримуватися Конституції та законів України, втілювати їх у життя, поважати та охороняти права і свободи людини, честь держави, з гідністю нести високе звання поліцейського та сумлінно виконувати свої службові обов'язки».
Всупереч зазначеним приписам законодавства України та статті 18 Закону № 580-VIII, яка визначає основні обов'язки поліцейського, позивач в робочий час самовільного залишив службу у складі слідчо-оперативної групи, використав службовий транспорт у приватних цілях, ігнорував обов'язки поліцейського при обставинах порушення порядку у громадському місці.
Так, з висновку службового розслідування вбачається, що 29.12.2017 о 20.49 під час здійснення перевірки у м. Ніжин Чернігівської області на працівників поліції мобільної групи Національної поліції України здійснено напад групою невідомих осіб, разом з тим, поліцейський ОСОБА_1 не намагався перешкоджати протиправним діям осіб у цивільному, а навпаки на службовому автомобілі залишив місце події, чим порушив службову дисципліну.
Вказане підтверджується наявними у справі матеріалами службового розслідування за цим фактом та складеним за результатами цього службового розслідування висновком від 04.01.2018. Це свідчить про те, що позивач порушив свої обов'язки, визначені статтею 7 Дисциплінарного статуту, та Присягу поліцейського, тобто вчинив дисциплінарний проступок.
Відповідно до статті 5 Дисциплінарного статуту за вчинення дисциплінарних проступків особи рядового і начальницького складу несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.
За приписами пункту 8 статті 12 Дисциплінарного статуту на осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ за порушення службової дисципліни можуть накладатися дисциплінарні стягнення у виді звільнення з органів внутрішніх справ.
Порядок накладання дисциплінарних стягнень визначений статтею 14 Дисциплінарного статуту, відповідно до якої з метою з'ясування всіх обставин дисциплінарного проступку, учиненого особою рядового або начальницького складу, начальник призначає службове розслідування.
Перед накладенням дисциплінарного стягнення начальник або особа, яка проводить службове розслідування, повинні зажадати від порушника надання письмового пояснення. Небажання порушника надавати пояснення не перешкоджає накладенню дисциплінарного стягнення.
Про накладення дисциплінарного стягнення видається наказ, зміст якого оголошується особовому складу органу внутрішніх справ.
При визначенні виду дисциплінарного стягнення мають враховуватися тяжкість проступку, обставини, за яких його скоєно, заподіяна шкода, попередня поведінка особи та визнання нею своєї вини, її ставлення до виконання службових обов'язків, рівень кваліфікації тощо.
Звільнення осіб рядового і начальницького складу з органів внутрішніх справ як вид стягнення є крайнім заходом дисциплінарного впливу.
На переконання суду, застосоване дисциплінарне стягнення співмірне із допущеним позивачем порушенням службової дисципліни.
Підстави звільнення зі служби в поліції визначені частиною першою статті 77 Закону № 580-VIII, відповідно до якої поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється, зокрема у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України (пункт 6).
Оцінюючи посилання позивача на протиправність звільнення як найсуворішого заходу впливу, суд вважає їх безпідставними та необґрунтованими, оскільки у висновку службового розслідування не зазначено обставин, які пом'якшують відповідальність за вчинене порушення службової дисципліни. Інших доказів позивачем суду не надано.
З огляду на зазначені норми законодавства та встановлені у справі обставини, суд дійшов висновку, що при звільненні позивача зі служби в поліції відповідачем було враховано всі обставини, що мають значення для прийняття рішення, у зв'язку з чим застосування до позивача дисциплінарного стягнення у виді звільнення з органів поліції є законним та обґрунтованим, а оскаржувані накази прийняті відповідачем у межах наданих повноважень та у спосіб, визначений законом.
У відповідності до частини першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтю 78 цього Кодексу. При цьому в силу частини другої статті 77 Кодексу в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача.
За сукупністю наведеного, суд не вбачає порушень з боку відповідача при вирішення питання про звільнення позивача. З урахуванням викладених обставин, суд дійшов висновку, що вимоги позивача є безпідставними і, відповідно, не підлягають задоволенню в повному обсязі.
Відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати стягненню не підлягають.
Керуючись статтями 158 - 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 (АДРЕСА_1) до Головного управління Національної поліції в Чернігівської області (проспект Перемоги, 74, м. Чернігів, 14000) про визнання протиправними та скасування наказів від 05.01.2018 № 20 та від 10.01.2018 № 5 о/с, який частково змінено наказом Головного управління Національної поліції в Чернігівської області 05.02.2018 № 41, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили в порядку статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Київського апеляційного адміністративного суду в строки, визначені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України, протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення суду. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.
Повний текст рішення виготовлено 26 березня 2018 року.
Суддя І.І. Соломко