СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
ун. № 759/1978/18
пр. № 1-кп/759/410/18
23 березня 2018 року м. Київ
Святошинський районний суд м. Києва в складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ;
при секретарі - ОСОБА_2 ,
розглянувши у судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження № 12017100080009954 за обвинувальним актом стосовно:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Києва, громадянина України, освіта неповна середня, не одруженого, навчається в 9-му класі середньої загальноосвітньої шкоди №93, зареєстрованого в АДРЕСА_1 , проживаючого в АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м.Києва, громадянина України, освіта середня, не одруженого, навчається в ДНЗ «Київський професійний коледж з посиленою військовою та фізичною підготовкою», зареєстрованого та проживаючого в АДРЕСА_3 , раніше не судимого,
які обвинувачуються у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.ст.15 ч.2, 185 ч.2 КК України,
за участю сторони обвинувачення: прокурора ОСОБА_5 ,
сторони захисту: захисника ОСОБА_6 ,
обвинувачених ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
законних представників: ОСОБА_7 , ОСОБА_8
уповноваженого підрозділу
органу національної поліції ОСОБА_9 ,
Під час судового розгляду встановлено, що неповнолітній ОСОБА_3 , разом з неповнолітнім ОСОБА_4 09.11.2017, приблизно о 17 годині, прибули до супермаркету «НОВУС», розташованого по вул. Святошинській, 3 в м. Києві. Знаходячись в приміщенні торгівельного залу даного супермаркету, ОСОБА_4 запропонував ОСОБА_3 таємно викрасти чуже майно яке належить ТОВ «НОВУС УКРАЇНА», а саме: алкогольні напої, на що ОСОБА_3 погодився вступивши з ОСОБА_4 в попередню злочинну змову.
З метою досягнення свого злочинного умислу, спрямованого на заволодіння чужим майном, неповнолітній ОСОБА_4 , діючи згідно досягнутої з неповнолітнім ОСОБА_3 домовленості, взяв з торгівельних полиць чуже майно, яке належить ТОВ «НОВУС УКРАЇНА», а саме: 1 пляшку настоянки «Nemiroff», об'ємом 0,5 л., вартістю 56 грн. 70 коп. (без ПДВ); 1 пляшку коньяку «Сараджішвілі 5*», об'ємом 0,7 л., вартістю 255 грн. 80 коп.(без ПДВ), а всього майна на загальну суму 312 грн. 50 коп. (без ПДВ).
Діючи згідно раніше досягнутої домовленості неповнолітній ОСОБА_4 разом з неповнолітнім ОСОБА_3 прослідували до відділу з продажу газованих напоїв супермаркету «НОВУС», де ОСОБА_3 зупинився біля полетів з товаром, спостерігати за обстановкою, з метою попередити ОСОБА_4 про появу сторонніх осіб. В свою чергу, неповнолітній ОСОБА_4 сховав вказане чуже майно в рюкзак, після чого передав його неповнолітньому ОСОБА_3 .
В подальшому, неповнолітній ОСОБА_4 та неповнолітній ОСОБА_3 направились до кас окремо. Не маючи при собі ніяких товарів, неповнолітній ОСОБА_4 покинув торгівельний зал безперешкодно, залишившись очікувати неповнолітній ОСОБА_3 з викраденим майном, загальна сума якого становить 312 грн. 50 коп. (без ПДВ), за межами супермаркету «НОВУС», розташованого по вул. Святошинській, 3 в м. Києві.
Маючи намір таємно викрасти чуже майно за попередньою змовою з неповнолітнім ОСОБА_4 , неповнолітній ОСОБА_3 , приблизно о 17 годині 10 хвилин, 09.11.2017, виконавши всі дії, які вважав необхідними для доведення злочину до кінця, а саме: винести викрадене майно та розпорядитися ним не розрахувавшись на касі, направився до виходу з торгівельного залу, однак довести злочин до кінця він не зміг з причин, що не залежали від його волі, оскільки був затриманий працівниками охорони супермаркету «НОВУС» разом з наявним при ньому чужим майном, яке він разом з неповнолітнім ОСОБА_4 намагались викрасти.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.ст.15 ч.2, 185 ч.2 КК України, визнав у повному обсязі, щиро покаявся і дав показання, які за своїм змістом відповідають викладеним вище обставинам вчинення кримінального правопорушення.
Так, ОСОБА_3 показав, що 09.11.2017, приблизно о 17 годині 10 хвилин, знаходячись в приміщенні супермаркету «НОВУС», розташованого по вул.Святошинській, 3 в м.Києві, за попередньою змовою з ОСОБА_4 , намагались таємно викрасти чуже майно, яке належить ТОВ «Новус Україна».
Фактичні обставини справи, викладені в обвинувальному акті, не оспорює, щиро кається.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.ст.15 ч.2, 185 ч.2 КК України, визнав у повному обсязі, щиро покаявся і дав аналогічні показання, що і ОСОБА_3 , які за своїм змістом відповідають викладеним вище обставинам вчинення кримінального правопорушення.
Фактичні обставини справи, викладені в обвинувальному акті, не оспорює, щиро кається.
Враховуючи те, що обвинувачені та інші учасники процесу не оспорюють всі обставини справи, і судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності їх позиції, суд, роз'яснивши учасникам процесу положення ст.349 КПК України, провів судовий розгляд даної справи щодо всіх її обставин, із застосуванням правил ч. 3 ст. 349 КПК України, визнавши недоцільним дослідження інших доказів по справі.
Таким чином, оцінюючи в сукупності всі докази, що досліджені в судовому засіданні, суд знаходить винуватість обвинувачених доведеною повністю.
Дії обвинувачених ОСОБА_3 та ОСОБА_4 кваліфіковані за ст.ст.15 ч.2, 185 ч.2 КК України правильно, як закінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинені за попередньою змовою групою осіб.
Вирішуючи питання про вид покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, обставини, що пом'якшують покарання - щире каяття в скоєному та вчинення злочину неповнолітнім, обставин, що обтяжують покарання, не встановлено, і вважає за необхідне обрати йому міру покарання у виді позбавлення волі.
Поряд з цим, суд з врахуванням фактичних обставин по справі, особу обвинуваченого, який раніше не судимий, має постійне місце проживання, навчається, характеризується позитивно, щиро розкаявся в скоєному, а також висновок досудової доповіді представника уповноваженого органу ювенальної пробації м.Києва, знаходить за можливе звільнити його від покарання із застосуванням примусових заходів виховного характеру передбачених п.1,3 ч.2 ст.105 КК України.
Вирішуючи питання про вид покарання обвинуваченому ОСОБА_4 , суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу обвинуваченого, який раніше не судимий, навчається, має постійне місце проживання, характеризується позитивно, обставини, що пом'якшують покарання - щире каяття в скоєному та вчинення злочину неповнолітнім, обставин, що обтяжують покарання, не встановлено, а також враховуючи висновок досудової доповіді представника уповноваженого органу ювенальної пробації м.Києва, суд приходить до переконання про призначення основного виду покарання за ст.185 КК України, більш м'якого ніж передбачено санкцією частини другої даної статті, згідно ст.69 КК України, а саме у виді штрафу.
Європейський суд з прав людини у справі «Бакланов проти Росії» від 09.06.2005 року зазначив, що покарання, як втручання держави в приватне життя особи повинно спрямовуватись на досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та потребою в захисті основоположних прав особи, - воно має бути законним (несвавільним), пропорційним (не становити надмірного тягаря для особи).
На підставі викладеного, керуючись ст.105 КК України, ст.ст.368, 373-376 КПК України, суд,
ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.ст.15 ч.2, 185 ч.2 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 1 (один) рік.
На підставі ст.105 КК України ОСОБА_3 звільнити від покарання із застосуванням примусових заходів виховного характеру у вигляді застереження та передачі неповнолітнього під нагляд батьків строком на 1 (один) рік.
ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ст.ст.15 ч.2, 185 ч.2 КК України та призначити йому покарання, із застосуванням ст.69 КК України, у виді штрафу в розмірі 50 (п'ятидесяти) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п'ятдесят) гривень.
Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду міста Києва через Святошинський районний суд міста Києва шляхом подачі апеляції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок, якщо інше не передбачено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення.
Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.
СУДДЯ: ОСОБА_1