Подільський районний суд міста Києва
Справа № 758/3163/18
15 березня 2018 року м. Київ
Слідчий суддя Подільського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , розглянувши клопотання слідчого СВ Подільського УП ГУНП в м. Києві лейтенанта поліції ОСОБА_2 , в рамках кримінального провадження № 12018100070001002 від 13.03.2017 р., за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 269 КК України, про накладення арешту на тимчасово вилучене майно, -
Слідчий СВ Подільського УП ГУНП в м. Києві ОСОБА_2 , за погодженням з прокурором Київської місцевої прокуратури № 7 ОСОБА_3 , звернулася до суду з клопотанням про накладення арешту на майно, яке було вилучене під час огляду місця події від 13.03.2018 р. за адресою: м. київ, вул. Петропавлівська, 12-А.
Відповідно до ст. 171 КПК України з клопотанням про арешт майна до слідчого судді, суду має право звернутися прокурор, слідчий за погодженням з прокурором, а з метою забезпечення цивільного позову - також цивільний позивач. У клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено: 1) підстави і мету відповідно до положень статті 170 КПК України та відповідне обгрунтування необхідності арешту майна; 2) перелік і види майна, що належить арештувати; 3) документи, що підтверджують право власності на майно, що належить арештувати , або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном; 4) розмір шкоди, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, у разі подання клопотання відповідно до частини шостої статті 170 цього Кодексу. До клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання. У клопотанні цивільного позивача, слідчого, прокурора про арешт майна підозрюваного, обвинуваченого, юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, третіх осіб для відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, повинно бути зазначено: 1) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, а також розмір позовних вимог; 2) докази факту завдання шкоди і розміру цієї шкоди.
У клопотанні про арешт майна, слідчим ставиться питання про тимчасово вилученого майна, яке є предметом вчинення кримінального правопорушення. З матеріалів клопотання вбачається, що речовим доказом вилучене майно не визнавалось, згідно ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину. Посилання слідчого на п. 3 ч. 2 ст. 167 КПК України є безпідставним з огляду, що вилучене майно перебуває у правомірному володінні власника.
Відповідно до ст. 84 КПК України доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню. Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.
Згідно ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Згідно ч. 3 ст. 172 КПК України слідчий суддя, суд, встановивши, що клопотання про арешт майна подано без додержання вимог статті 171 цього Кодексу, повертає його прокурору, цивільному позивачу та встановлює строк в сімдесят дві години або з урахуванням думки слідчого, прокурора чи цивільного позивача менший строк для усунення недоліків, про що постановляє ухвалу. У такому разі тимчасово вилучене в особи майно підлягає негайному поверненню після спливу встановленого суддею строку, а у разі звернення в межах встановленого суддею строку з клопотанням після усунення недоліків - після розгляду клопотання та відмови в його задоволенні.
Аналізуючи вищезазначені положення КПК України, встановивши, що клопотання про арешт майна подано без усунення недоліків та без додержання вимог статті 171 цього Кодексу.
Враховуючи вищезазначене, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання сторони обвинувачення про арешт майна, у відповідності до ч. 3 ст. 172 КПК України, підлягає поверненню прокурору для усунення недоліків, керуючись ст. ст. 171 - 172, 309 КПК України, -
Клопотання слідчого СВ Подільського УП ГУНП в м. Києві лейтенанта поліції ОСОБА_2 , в рамках кримінального провадження № 12018100070001002 від 13.03.2017 р., за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 269 КК України, про накладення арешту на тимчасово вилучене майно - повернути прокурору для усунення недоліків;
Встановити строк в сімдесят дві години для усунення недоліків;
Ухвала оскарженню не підлягає, заперечення проти неї можуть бути подані під час підготовчого провадження в суді.
Слідчий суддя ОСОБА_1