Справа № 761/5847/18
Провадження № 2-о/761/147/2018
05 березня 2018 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді Юзькової О.Л.
при секретарі Голопич Н.Р.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Києві справу за заявою ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1), заінтересована особа: Шевченківський районний у місті Києві відділ державної реєстрації актів цивільного стану (адреса: м. Київ, вул. Пугачова, буд. 17) про встановлення факту смерті, -
ОСОБА_1 звернувся до суду з даною заявою, виходячи з наступного. Заявник є онуком ОСОБА_2, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 на тимчасово окупованій території України в м. Донецьк внаслідок набряку головного мозку. Заявник звернувся до Шевченківського районного у місті Києві відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у місті Києві з заявою про видачу свідоцтва про смерть ОСОБА_2, на що отримав відмову у проведенні державної реєстрації № 1707/16-12-73 від 21.02.2018 р. на підставі того, що документ, який був пред'явлений ОСОБА_1 виданий на території, де органи державної влади України тимчасово не здійснюють свої повноваження. У зв'язку з цим заявник наразі позбавлений права в позасудовому порядку встановити факт смерті померлої бабусі та відповідно реалізувати свої спадкові права. Встановлення факту смерті судом необхідне для подальшої реєстрації смерті ОСОБА_2 в органах реєстрації актів цивільного стану та реалізації заявником своїх спадкових прав.
Заявник надав до суду заяву про розгляд справи без його участі. Зазначив, що заявлені вимоги підтримує в повному обсязі.
Представник заінтересованої особи в судове засідання не з'явився, про день та час розгляду заяви повідомлявся належним чином.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що заява підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як свідчить надані заявником документи, ОСОБА_1 є онуком ОСОБА_2, що підтверджується копією паспорту та свідоцтва про народження заявника, копією свідоцтва про народження ОСОБА_3 матері ОСОБА_1
ОСОБА_2, як зазначає заявник, і це фактично підтверджується наданими маитеріалами, проживала за адресою: АДРЕСА_2 на тимчасово окупованій території України і померла у м. Донецьк.
Як вбачається з наданих заявником документів, 05.07.2016 року Будьонівським відділом запису актів громадського стану міста Донецька Державної Реєстраційної Палати Міністерства юстиції, Донецька область, видано свідоцтво про смерть ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Донецьк.
Також, ОСОБА_1 долучено до матеріалів довідку про причину смерті ОСОБА_2 від 19.06.2016 р. до форми № 106/у № 97.
Відділ державної реєстрації актів цивільного стану Шевченківського районного управління юстиції відмовив у державній реєстрації смерті ОСОБА_2, оскільки відповідні документи видані на території тимчасово непідконтрольній державним органам влади України території, що підтверджується листом заінтересованої особи від 21.02.2018 р. № 1707/16-12-73.
Відповідно до Правил державної реєстрації актів цивільного стану в Україні, затверджених наказом Міністерства юстиції України 18.10.2000 № 52/5, у зв'язку з неможливістю виконувати повноваження відділами державної реєстрації актів цивільного стану Автономної Республіки Крим, міста Севастополя та на тимчасово окупованих територіях, та території проведення АТО, проведення державної реєстрації актів цивільного стану, внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення, анулювання здійснюються відділами державної реєстрації актів цивільного стану за межами цієї території за місцем звернення заявника.
Відповідно до частини 1 статті 17 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» державна реєстрація смерті проводиться органом державної реєстрації актів цивільного стану на підставі: документа встановленої форми про смерть, виданого закладом охорони здоров'я або судово-медичною установою; рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час або оголошення її померлою.
Зважаючи на обставини встановлені у судовому засіданні, суд приходить до висновку, що документи видані заявникові на підтвердження смерті ОСОБА_2 не створюють правових наслідків, зважаючи на те, що виданий органом, який не підпорядкований державним органам України.
Відповідно до ст.1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» тимчасово окупована територія України є невід'ємною частиною території України, на яку поширюється дія Конституції України та законів України.
В свою чергу ст. 4 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території У країни» передбачає, що на тимчасово окупованій території на строк дії цього Закону поширюється особливий правовий режим реалізації прав і свобод людини і громадянина.
Частинами 2, 3, 4 ст. 9 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» передбачено, що будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законодавством України. Будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими частиною другою цієї статті, є недійсним і не створює правових наслідків. Встановлення зв'язків та взаємодія органів державної влади України, їх посадових осіб, органів місцевого самоврядування та їх посадових осіб з незаконними органами (посадовими особами), створеними на тимчасово окупованій території, допускається виключно з метою забезпечення національних інтересів України, захисту прав і свобод громадян України.
Приписами ч.1 ст. 10 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» встановлено, що громадяни України мають право на вільний та безперешкодний в'їзд на тимчасово окуповану територію і виїзд з неї.
Згідно до ч.1 ст. 17 вищенаведеного Закону, у разі порушення його положень цього Закону державні органи України застосовують механізми, передбачені законами України та нормами міжнародного права, з метою захисту миру, безпеки, прав, свобод і законних інтересів громадян України, які перебувають на тимчасово окупованій території, а також законних інтересів держави Україна.
Пунктом 1 глави 5 розділу III Правил державної реєстрації актів цивільного стану в Україні, затверджених наказом Міністерства юстиції України 18.10.2000 № 52/5, визначені підстави для державної реєстрації смерті, однією з підстав є рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час.
Відповідно до п. 5 ч.2 ст. 293, ч. 1 ст. 256 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів.
Згідно з п. 8 ч. 1 ст. 315, ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення факту смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті.
У судовому порядку можуть бути встановлені факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення, ч.2 ст. 315 ЦПК України.
Зважаючи на встановлені в судовому засіданні обставини, з метою захисту законних прав та інтересів заявника, як громадянина України, беручи до уваги, що встановлення факту смерті особи необхідно заявнику для реєстрації смерті бабусі та отримання спадщини, суд вважає за можливе задовольнити заяву ОСОБА_1.
Відповідно до ч. 7 ст. 294 ЦПК України при ухваленні судом рішення судові витрати не відшкодовуються, якщо інше не встановлено законом.
У відповідності до положень ч. 4 ст. 317 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішення суду.
Виходячи з наведеного, керуючись ст. ст. 4, 12, 13, 76-81, 141, 223, 235, 258, 259, 263-265, 268, 273, 293, 315, 317 ЦПК України; ст. ст. 1-5, 9, 17 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», ст. 17 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану», суд, -
Заяву задовольнити.
Встановити факт смерті ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженки міста Донецьк, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_2, місце смерті - місто Донецьк, яка настала ІНФОРМАЦІЯ_1.
Рішення підлягає негайному виконанню.
Рішення суду може бути оскаржене до Апеляційного суду м. Києва через Шевченківський районний суд м. Києва шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст судового рішення складено 05 березня 2018 року.
Суддя: