13.03.2018 Справа № 756/35/18
Унікальний № 756/35/18
Порядковий № 1-кп/756/561/18
13 березня 2018 року Оболонський районний суд м. Києва
у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
за участю секретаря - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві кримінальне провадження № 22017170000000029 від 31.08.2017 року на підставі обвинувального акту щодо:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця
с. Янгибазар Комуністичного району Ташкентської області Республіки
Узбекистан, громадянина Російської Федерації, не одруженого, проживаючого за
адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
який обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 260, ч. 1 ст. 263, ч. 4 ст. 358 КК України,
за участю сторін кримінального провадження:
прокурора - ОСОБА_4 ,
захисників - ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,
обвинуваченого - ОСОБА_3 ,
У квітні 2014 року на території Донецької області невстановленими особами для насильницького підтримання влади незаконної самопроголошеної так званої «Донецької народної республіки» створено не передбачене законом збройне формування, яке мало організовану структуру військового типу, а саме єдиноначальність, підпорядкованість, чітку ієрархічність та дисципліну. Крім того, учасники не передбаченого законом збройного формування були озброєні вогнепальною зброєю, вибухівкою, а також мали тяжке військове озброєння та військову техніку. Також, у зазначеному формуванні було визначено механізм вступу до нього, порядок проходження служби, в кожному структурному підрозділі ставились завдання щоденної діяльності, яка полягала в здійсненні методами військових операцій силової підтримки незаконно створених структур «ДНР», придушення організованого опору населення на окупованій території, депортації населення Донецької області, встановлення режиму військового стану, протистояння правоохоронним органам державної виконавчої влади України, знищення їх живої сили і матеріальних засобів, а також скоєння інших тяжких і особливо тяжких кримінальних правопорушень. Вказані формування дислокувались в різних населених пунктах та місцевостях Донецької області та мали загальну координацію керівництва.
Зважаючи на наявність реальної загрози життю і безпеці громадян України, інтересам суспільства та держави, з метою припинення протиправної діяльності вказаної організації, 14 квітня 2014 року на території Донецької та Луганської областей, виконуючим обов'язки Президента України - Головою Верховної ради України ОСОБА_7 підписано указ № 405/2014, яким введено в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України», чим розпочато антитерористичну операцію (далі - АТО) на сході України.
09 травня 2014 року, для насильницького підтримання влади незаконної самопроголошеної ДНР її лідерами створене не передбачене законом збройне формування, а саме 11 окремий мотострілецький полк 1-го армійського корпусу ДНР (далі 11 ОМП 1 АК ДНР), з дислокацією у м. Донецьк, до функцій якого входило здійснення збройного опору Збройним силам України, правоохоронним та органам влади України, шляхом проведення військових операцій, із застосуванням живої сили, артилерійських систем, зенітно-ракетних комплексів, вогнепальної зброї, здійснення вибухів, підпалів та обстрілів, які створювали небезпеку для життя та здоров'я людей, з метою зміни меж території або державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією України, здійснили збройне незаконне захоплення частини території Донецької області та до цього часу продовжують вчиняти тяжкі та особливо тяжкі злочини.
У невстановлений під час досудового розслідування час, приблизно у травні 2014 року, ОСОБА_3 , який починаючи з 2011 року постійно проживав у м. Донецьк, діючи умисно, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, добровільно надав згоду невстановленим представникам не передбаченого законом збройного формування «11 ОМП 1 АК ДНР»на участь у його діяльності.
При цьому ОСОБА_3 , вступаючи до не передбаченого законом збройного формування «11 ОМП 1 АК ДНР», був достовірно обізнаним, що останнє не відноситься до збройних формувань, передбачених Законами України «Про Збройні Сили України», «Про Службу Безпеки України», «Про міліцію», «Про Державну прикордонну службу України», «Про національну гвардію України», «Про державну охорону органів державної влади України та посадових осіб» та іншими законодавчими актами України, якими передбачено створення та функціонування збройних формувань України.
Реалізуючи свій злочинний намір, усвідомлюючи протиправність своїх дій, ОСОБА_3 вступив до не передбаченого законом збройного формування «11 ОМП 1 АК ДНР», де був зарахований до окремої роти охорони.
У подальшому, ОСОБА_3 керівниками вказаного не передбаченого законом збройного формування було доведено його обов'язки військової служби, щоденний розпорядок дня, правила поведінки, вимоги субординації, надано військову амуніцію, стрілецьку зброю і боєприпаси до неї.
Перебуваючи у період з травня 2014 року по серпень 2017 року у складі окремої роти охорони не передбаченого законом збройного формування «11 ОМП 1 АК ДНР», використовуючи позивний « ОСОБА_8 », ОСОБА_3 приймав участь в охороні об'єктів інфраструктури м. Донецьк шляхом систематичного здійснення чергувань із автоматичною вогнепальною зброєю - автоматом АК-74, спорядженим бойовими набоями. В той же час, в активних бойових діях проти підрозділів Збройних сил України та сил АТО участі не приймав.
Надалі ОСОБА_3 з метою уникнення кримінальної відповідальності за участь у діяльності не передбаченого законом збройного формування «11 ОМП 1 АК ДНР», з використанням паспорта громадянина України на ім'я ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , перетнув лінію розмежування та прибув до м. Києва, де 04.08.2017 у будинку № 74 по вулиці Федора Максименка був затриманий співробітниками УСБУ в Полтавській області, таким чином закінчивши вчинення кримінального правопорушення.
Крім того, ОСОБА_3 у період часу з 2014 року по 2017 рік, точні час, місце та обставини досудовим розслідуванням не встановлені, не маючи передбаченого законом дозволу, придбав 1 гранату Ф-1 та 2 гранати РГД-5 з 2 уніфікованими запалами ручної гранати модернізованими УЗРГМ та 1 уніфікованим запалом ручної гранати модернізованим УЗРГМ-2 до них.
Також, ОСОБА_3 за тих же обставин, не маючи передбаченого законом дозволу, придбав саморобний вибуховий пристрій у складі: картонного коробу коричневого кольору з гранатою РГД-5, корпус якої вкрито шаром речовини жовтого кольору, з металевими шурупами та запалом УЗРГМ-2 до вказаної гранати.
02.08.2017 року ОСОБА_3 , діючи умисно, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, незаконно перемістив вказані вище предмети до місця свого тимчасового проживання за адресою: АДРЕСА_2 , де і надалі їх зберігав у кімнаті на другому поверсі будинку.
04.08.2017 року під час проведення обшуку за місцем тимчасового проживання ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_2 , співробітниками УСБУ в Полтавській області у шухляді дивану у кімнаті, яку тимчасово займав ОСОБА_3 , виявлено та вилучено 1 корпус гранати Ф-1 та 2 корпуси гранати РГД-5, 2 уніфіковані запали ручної гранати модернізовані УЗРГМ та 1 уніфікований запал ручної гранати модернізований УЗРГМ-2, а також картонну коробку коричневого кольору з виробами для кріплення та корпусом гранати РГД-5 і уніфікованим запалом ручної гранати модернізованим УЗРГМ-2 та речовиною жовтого кольору.
Згідно висновку експерта № 136 від 15.09.2017 року в конструктивному поєднанні надані на дослідження корпуси гранат Ф-1 та РГД-5, уніфіковані запали ручної гранати модернізовані УЗРГМ та уніфікований запал ручної гранати модернізований УЗРГМ-2 належать до вибухових пристроїв промислового виготовлення (боєприпасів).
Згідно висновку експерта № 176 від 13.11.2017 року, в конструктивному поєднанні надані на дослідження картонна коробка з виробами для кріплення та корпусом гранати РГД-5, уніфікованим запалом ручної гранати модернізованим УЗРГМ-2 і речовиною жовтого кольору (гексоген) є саморобним вибуховим пристроєм (СВП).
Крім цього, у листопаді 2016 року, точні час, місце та обставини досудовим розслідуванням не встановлені, ОСОБА_3 , перебуваючи у м. Донецьку, що знаходиться на території, яка тимчасово не підконтрольна правоохоронним органам та органам влади України, досяг домовленості з невстановленою досудовим розслідуванням особою щодо виготовлення останньою паспорта громадянина України, з метою подальшого використання зазначеного документа у власних цілях. При цьому ОСОБА_3 діяв умисно та усвідомлював, що вказаний документ повинен складатися, видаватися, посвідчуватися повноважними (компетентними) особами органів державної влади України.
В цей же період часу ОСОБА_3 , попередньо надавши невстановленій досудовим розслідуванням особі власну фотокартку для подальшого розміщення її у бланку паспорта громадянина України та вказавши прізвище, ім'я та по батькові особи, які мали бути відображені у документі, отримав від вищевказаної особи паспорт громадянина України серії НОМЕР_1 , виданий 08.08.2012 року Каховським РВ УМВС України в Херсонській області на ім'я ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за виготовлення якого сплатив обумовлену грошову суму, яка становила 2 000 доларів США.
01.03.2017 року ОСОБА_3 , маючи в своєму розпорядженні завідомо підроблений офіційний документ, а саме паспорт громадянина України серії НОМЕР_1 , виданий 08.08.2012 року Каховським РВ УМВС України в Херсонській області на ім'я ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у бланк якого вклеєна особиста фотокартка ОСОБА_3 , вирішив використати вказаний документ у власних цілях.
Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на використання завідомо підробленого документа, ОСОБА_3 , достовірно знаючи, що наявний в нього паспорт громадянина України серії НОМЕР_1 , виданий 08.08.2012 Каховським РВ УМВС України в Херсонській області на ім'я ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у бланк якого вклеєна особиста фотокартка ОСОБА_3 , являється підробленим, перебуваючи в приміщенні Мелітопольського міського відділу реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області, розташованого за адресою: Запорізька область, місто Мелітополь, Майдан Перемоги, б. 4, усвідомлюючи протиправний та незаконний характер своїх дій, використав вказаний вище завідомо підроблений документ шляхом пред'явлення його начальнику вказаної установи ОСОБА_10 для реєстрації шлюбу з ОСОБА_11 . В подальшому, ОСОБА_3 на підставі вказаного завідомо підробленого документаотримав від ОСОБА_10 свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_2 .
Крім того, 01.03.2017 року ОСОБА_3 , достовірно знаючи, що наявний в нього паспорт громадянина України серії НОМЕР_1 , виданий 08.08.2012 року Каховським РВ УМВС України в Херсонській області на ім'я ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у бланк якого вклеєна особиста фотокартка ОСОБА_3 , являється підробленим, усвідомлюючи протиправний та незаконний характер своїх дій, використав вказаний вище завідомо підроблений документ шляхом неодноразового його пред'явлення для перевірки працівниками правоохоронних органів під час поїздки автомобільним транспортом з м. Донецьк до м. Мелітополь.
Відповідно до інформації УДМС України в Херсонській області №1\1-17341 від 10.08.2017року, вказаний бланк паспорта громадянина України оформлено Каховським РВ УМВС України в Херсонській області 05.09.2011 року на ім'я ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та відповідно до відмітки в заяві про видачу паспорта є втраченим з 22.06.2016 року.
Згідно висновку експерта № 2085 від 18.08.2017 року, бланк паспорту, заповнений на ім'я ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (серія НОМЕР_1 , виданий Каховським РВ УМВС України в Херсонській області 08.08.2012 року) містить зміни його первинного змісту (механічне видалення первинної фотокартки та первинних написів на сторінках №№1-2).
28 лютого 2018 року між прокурором відділу нагляду за додержанням законів органами СБУ та державної прикордонної служби управління нагляду за додержанням законів у кримінальному провадженні та координації правоохоронної діяльності прокуратури Полтавської області ОСОБА_4 ,з одного боку, та обвинуваченим ОСОБА_3 та його захисниками ОСОБА_6 і ОСОБА_5 , з другого боку, на стадії судового провадження було укладено угоду про визнання винуватості відповідно до вимог ст. 472 КПК України.
Прокурор, обвинувачений та його захисники просили зазначену угоду затвердити та ухвалити вирок на підставі угоди.
Обвинувачений ОСОБА_3 пояснив, що він згоден з умовами угоди, йому відомі наслідки укладення угоди, він беззастережнота у повному обсязі визнає свою винуватість у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 260, ч. 1 ст. 263, ч. 4 ст. 358 КК України, в обсязі згідно повідомленої йому підозри та поданого до суду обвинувального акту. Обвинувачений згоден і в змозі виконати визначене в угоді покарання. Пояснив, що у разі затвердження угоди про визнання винуватості та ухвалення вироку на підставі угоди він буде проживати на підконтрольній Україні території за місцем проживання його цивільної дружини ОСОБА_11 за адресою, вказаною в договорі оренди житла від 01.03.2018 року, а саме: за адресою АДРЕСА_3 . Обвинувачений запевнив, що добросовісно буде виконувати покладені на нього судом обов'язки та без затримки сплатить всі судові витрати у справі, пов'язані з залученням експертів для проведення цілого ряду експертиз.
ОСОБА_3 показав, що після укладення угоди про визнання винуватості, він не змінив свої показання, які були ним надані під час досудового розслідування у даному кримінальному провадженні, дав в суді правдиві, достовірні та повні показання, співпрацював та співпрацює зі стороною обвинувачення, у т.ч. із оперативними підрозділами у викритті кримінальних правопорушень, вчинених іншими учасниками не передбачених законом збройних формувань.
Розглядаючи питання про затвердження угоди про визнання винуватості, суд виходить з наступного.
Відповідно до ч. 5 ст. 469 КПК України, укладення угоди про примирення або про визнання винуватості може ініціюватися в будь - який момент після повідомлення особи про підозру до виходу суду до нарадчої кімнати для ухвалення вироку.
Відповідно до ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.
Згідно ст. 469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам.
Судом встановлено, що ОСОБА_3 своїми умисними діями вчинив наступні кримінальні правопорушення:
-участь у діяльності не передбаченого законом збройного формування, що суд кваліфікує як злочин, передбачений ч. 2 ст. 260 КК України;
-придбання, носіння та зберігання бойових припасів і вибухових пристроїв без передбаченого законом дозволу, що суд кваліфікує як злочин, передбаченийч. 1 ст. 263 КК України;
-використання завідомо підробленого документа, що суд кваліфікує як злочин, передбаченийч. 4 ст. 358 КК України.
Згідно ст. 12 КК України злочин, передбачений ч. 4 ст. 358 КК України, відноситься до злочинів невеликої тяжкості, а злочини, передбачені ч. 2 ст. 260, ч. 1 ст. 263 КК України, відносяться до тяжких злочинів.
Згідно угоди про визнання винуватості прокурор та обвинувачений разом з захисниками дійшли згоди щодо правової кваліфікації дій обвинуваченого за ч. 2 ст. 260, ч. 1 ст. 263, ч. 4 ст. 358 КК України, істотних для даного кримінального провадження обставин, обвинувачений беззастережно визнав свою винуватість у зазначених діяннях.
Також, вказаною угодою визначено покарання, яке повинен понести ОСОБА_3 . В угоді передбачені наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості, встановлені статтею 473 КПК України, та наслідки її невиконання, передбачені ст.. 476 КПК України, особливості апеляційного та касаційного оскарження вироків, ухвалених на підставі угод про визнання винуватості, передбаченні ч. 4 ст. 394 та ч. 3 ст. 424 КПК України.
При цьому судом з'ясовано, що обвинувачений цілком розуміє права визначені ч. 4 ст. 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені ч. 2 ст. 473 КПК України, характер обвинувачення.
Суд перевірив та переконався, що при узгодженні міри покарання сторонами угоди враховано ступінь та характер сприяння обвинуваченим ОСОБА_3 у проведенні досудового розслідування у кримінальному провадженні, його співпрацю зі стороною обвинувачення, щире каяття, активне сприяння розкриттю злочинів, а також конкретні обставини кримінального провадження, тяжкість обвинувачення, відсутність шкоди та потерпілих від кримінальних правопорушень, наявність суспільного інтересу в забезпеченні швидкого судового провадження і викритті більшої кількості кримінальних правопорушень та осіб, які їх вчинили.
Крім того, сторонами угоди було при цьому враховано і особу обвинуваченого ОСОБА_3 , який раніше не судимий, на обліках у психоневрологічному та наркологічному диспансерах не перебуває, адміністрацією місця попереднього ув'язнення характеризується посередньо, має вагітну цивільну дружину ОСОБА_11 .
Сторони, таким чином узгодили наступне покарання, яке слід призначити обвинуваченому: за ч. 2 ст. 260 КК України - у виді 5 років позбавлення волі без конфіскації майна; за ч. 1 ст. 263 КК України - у виді 3 років 6 місяців позбавлення волі; за ч. 4 ст. 358 КК України - у виді 3 місяців арешту.
На підставі ч. 1, ч. 3 ст. 70 КК України угодою остаточно визначено ОСОБА_3 покарання за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим у виді 5 років позбавлення волі без конфіскації майна.
На підставі ст. 75 КК України узгоджено звільнити ОСОБА_3 від відбування основного покарання у виді позбавлення волі з випробуванням з іспитовим строком 3 роки.
Відповідно до ст. 76 КК України узгоджено покласти на ОСОБА_3 у продовж іспитового строку такі обов'язки: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання та роботи; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Суд переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді, що умови угоди відповідають вимогам Кримінального процесуального кодексу України та Кримінального Кодексу України.
Виходячи з викладеного, суд дійшов висновку про можливість затвердження угоди про визнання винуватості, укладеної 28.02.2018 року між прокурором відділу нагляду за додержанням законів органами СБУ та державної прикордонної служби управління нагляду за додержанням законів у кримінальному провадженні та координації правоохоронної діяльності прокуратури Полтавської області ОСОБА_4 ,з одного боку, та обвинуваченим ОСОБА_3 та його захисниками ОСОБА_6 та ОСОБА_5 , з другого боку, і призначення останньому узгодженого сторонами покарання.
При цьому судові витрати на залучення експертів під час досудового розслідування у кримінальному провадженні підлягають стягненню з обвинуваченого на користь держави. Такими витратами є:
- вартість проведення судово-технічної експертизи за висновком № 129 від 08.12.2017, яка складає 2 214 грн.;
- вартість проведення судово-технічної експертизи за висновком № 2085 від 18.08.2017, яка складає 2 102, 90 грн.;
- вартість проведення вибухотехнічної експертизи за висновком № 123 від 22.08.2017, яка складає 593, 22 грн.;
- вартість проведення вибухотехнічної експертизи за висновком № 124 від 23.08.2017, яка складає 593, 22 грн.;
- вартість проведення вибухотехнічної експертизи за висновком № 136 від 15.09.2017 складає 395, 48 грн.;
- вартість проведення вибухотехнічної експертизи за висновком № 122 від 28.08.2017, яка складає 593, 22 грн.;
- вартість проведення вибухотехнічної експертизи за висновком № 134 від 14.09.2017, яка складає 989, 60 грн.;
- вартість проведення вибухотехнічної експертизи за висновком № 176 від 13.11.2017, яка складає 593, 22 грн.;
- вартість проведення хімічної експертизи за висновком № 2406 від 25.09.2017, яка складає 2 974, 40 грн.;
- вартість проведення фоноскопічної експертизи за висновком № 115/4 від 03.11.2017, яка складає 12 627, 60 грн.
Таким чином, загальна вартість судових витрат у кримінальному провадженні по залученню експертів складає 23676 грн. 86 коп.
Під час ухвалення судового рішення, яким закінчується дане кримінальне провадження, суд вирішує і питання про долю речових доказів, а саме:
-виявлені та вилучені 04.08.2017 під час обшуку за місцем тимчасового проживання ОСОБА_3 в АДРЕСА_2 банківську картку ПУМБ № НОМЕР_3 , банківську картку ПУМБ № НОМЕР_4 , банківську картку Приватбанк № НОМЕР_5 , проїзний документ НОМЕР_6 сполученням «Костянтинівка-Київ», на ім'я ОСОБА_13 , проїзний документ НОМЕР_7 сполученням «Костянтинівка-Київ», на ім'я ОСОБА_9 , два проїзних документи блакитного кольору про повернення коштів, 10 фотокарток розміром 3 на 4 см з зображенням особи чоловічої статі на 2 аркушах, витяг з реєстру дозволів на переміщення осіб № 3915971, на ім'я ОСОБА_9 та свідоцтво про шлюб ОСОБА_9 і ОСОБА_11 серії НОМЕР_8 від 01.03.2017, карту пам'яті чорного кольору «Transed» 8GB з маркуванням на зворотному боці: 9161BA 8G 07SM1, бланк паспорту, заповнений на ім'я ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (серія НОМЕР_1 , виданий Каховським РВ УМВС України в Херсонській області 08.08.2012 року - слід залишити на зберіганні стороною обвинувачення при матеріалах кримінального провадження № 22017170000000029;
-виявлені та вилучені 04.08.2017 під час обшуку за місцем тимчасового проживання ОСОБА_3 в АДРЕСА_2 мобільний телефон марки «Nokia», IMEI НОМЕР_9 , без СІМ-картки, - повернути власнику ОСОБА_3 ;
-виявлені та вилучені 04.08.2017 року під час обшуку за місцем тимчасового проживання ОСОБА_3 в АДРЕСА_2 один корпус гранати Ф-1 та два корпуси гранат РГД-5, два уніфіковані запали ручної гранати модернізовані УЗРГМ та два уніфіковані запали ручної гранати модернізовані УЗРГМ-2, зразок речовини жовтого кольору з шурупами-саморізами чорного кольору, картонну коробку з виробами для кріплення та корпусом гранати РГД-5, вибухову речовину на основі гексогену - знищити.
-виявлені та вилучені 16.11.2017 року в приміщенні Мелітопольського МВ РАЦС ГТУЮ у Запорізькій областіпід час проведення тимчасового доступу до речей і документів: касовий чек відділення №292 «А-Банка» від 01.03.2017 року про сплату державного мита за оформлення документів, заява про державну реєстрацію шлюбу ОСОБА_9 і ОСОБА_11 від 01.03.2017 року, посадочний документ (залізничний квиток) на ім'я ОСОБА_9 , на потяг № 082 сполученням Мелітополь-Харків на 01.03.2017 року, актовий запис про шлюб ОСОБА_9 та ОСОБА_11 №125 від 01.03.2017 року - залишити на зберіганні у сторони обвинувачення при матеріалах кримінального провадження№ 22017170000000029.
Затверджуючи угоду про визнання винуватості суд вважає за необхідне зарахувати ОСОБА_3 у строк узгодженого сторонами покарання строк його попереднього ув'язнення, починаючи з 04.08.2017 року відповідно до правил ч. 5 ст. 72 КК України.
Про зміну або про скасування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, застосованого до обвинуваченого, до набрання вироком законної сили, сторони не клопотали, тому такий запобіжний захід слід залишити без змін.
Керуючись ст. ст. 373, 374, 475 КПК України, суд
Затвердити угоду про визнання винуватості від 28.02.2018 року, укладену між прокурором відділу нагляду за додержанням законів органами СБУ та державної прикордонної служби управління нагляду за додержанням законів у кримінальному провадженні та координації правоохоронної діяльності прокуратури Полтавської області ОСОБА_4 ,з одного боку, та обвинуваченим ОСОБА_3 та його захисниками ОСОБА_6 і ОСОБА_5 , з другого боку.
ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 260, ч. 1 ст. 263, ч. 4 ст. 358 КК України і призначити йому узгоджене сторонами покарання:
-за ч. 2 ст. 260 КК України - у виді 5 років позбавлення волі без конфіскації майна;
-за ч. 1 ст. 263 КК України - у виді 3 років 6 місяців позбавлення волі;
-за ч. 4 ст. 358 КК України - у виді 3 місяців арешту.
На підставі ч. 1, ч. 3 ст. 70 КК України визначити ОСОБА_3 остаточне покарання за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим у виді 5 років позбавлення волі без конфіскації майна.
Відповідно до ч. 5 ст. 72 КК України зарахувати ОСОБА_3 його попереднє ув'язнення у період з 04 серпня 2017 року по 13 березня 2018 року з розрахунку один день попереднього ув'язнення за один день позбавлення волі.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування основного покарання у виді позбавлення волі з випробуванням з іспитовим строком 3 роки.
Відповідно до ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_3 у продовж іспитового строку такі обов'язки: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання та роботи; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Запобіжний захід до набрання вироком законної сили ОСОБА_3 залишити без змін - у виді тримання під вартою.
Судові витрати на залучення експертів під час досудового розслідування у кримінальному провадженні у загальному розмірі 23676 гривень 86 копійок стягнути з обвинуваченого на користь держави.
Речові докази: банківську картку ПУМБ № НОМЕР_3 , банківську картку ПУМБ № НОМЕР_4 , банківську картку Приватбанк № НОМЕР_5 , проїзний документ НОМЕР_6 сполученням «Костянтинівка-Київ», на ім'я ОСОБА_13 , проїзний документ НОМЕР_7 сполученням «Костянтинівка-Київ», на ім'я ОСОБА_9 , два проїзних документи блакитного кольору про повернення коштів, 10 фотокарток розміром 3 на 4 см з зображенням особи чоловічої статі на 2 аркушах, витяг з реєстру дозволів на переміщення осіб № 3915971, на ім'я ОСОБА_9 та свідоцтво про шлюб ОСОБА_9 і ОСОБА_11 серії НОМЕР_8 від 01.03.2017, карту пам'яті чорного кольору «Transed» 8GB з маркуванням на зворотному боці: 9161BA 8G 07SM1, бланк паспорту, заповнений на ім'я ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (серія НОМЕР_1 , виданий Каховським РВ УМВС України в Херсонській області 08.08.2012 року), касовий чек відділення №292 «А-Банка» від 01.03.2017 року про сплату державного мита за оформлення документів, заява про державну реєстрацію шлюбу ОСОБА_9 і ОСОБА_11 від 01.03.2017 року, посадочний документ (залізничний квиток) на ім'я ОСОБА_9 , на потяг № 082 сполученням Мелітополь-Харків на 01.03.2017 року, актовий запис про шлюб ОСОБА_9 та ОСОБА_11 №125 від 01.03.2017 року - залишити на зберіганні у сторони обвинувачення при матеріалах кримінального провадження№ 22017170000000029.
Речові докази: один корпус гранати Ф-1 та два корпуси гранат РГД-5, два уніфіковані запали ручної гранати модернізовані УЗРГМ та два уніфіковані запали ручної гранати модернізовані УЗРГМ-2, зразок речовини жовтого кольору з шурупами-саморізами чорного кольору, картонну коробку з виробами для кріплення та корпусом гранати РГД-5, вибухову речовину на основі гексогену - знищити.
Речовий доказ : мобільний телефон марки «Nokia», IMEI НОМЕР_9 , без СІМ- карти - повернути власнику ОСОБА_3 .
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Вирок може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва через Оболонський районний суд м. Києва протягом тридцяти днів з моменту його проголошення, з підстав, передбачених ч. 4 ст. 394 КПК України.
Суддя ОСОБА_1