ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
06.03.2018Справа № 910/167/18
Господарський суд міста Києва у складі судді Удалової О.Г., за участю секретаря судового засідання Купної В.В., розглянув матеріали господарської справи
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ДІА»
до приватного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал»
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача - об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Саксаганського,
112-Б»
про стягнення 11 310,77 грн.
за участю представників сторін:
від позивача Стащук В.А. - представник,
від відповідача Герасименко І.В. - представник,
від третьої особи не з'явився
У січні 2018 року товариство з обмеженою відповідальністю «ДІА» (далі - позивач, ТОВ «ДІА») звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до приватного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал» (далі - відповідач, ПрАТ «АК «Київводоканал») про стягнення 11 310,77 грн. безпідставно отриманих коштів.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач, вважаючи, що позивачем допущено безоблікове користування послугами, за вказане порушення здійснив нарахування останньому до сплати 11 310,77 грн. З метою недопущення припинення надання послуг з водопостачання та водовідведення позивач сплатив відповідачу грошові кошти в розмірі 11 310,77 грн. Однак, вважаючи нарахування вказаної заборгованості протиправною, позивач звернувся до суду з даним позовом та просить суд стягнути з відповідача грошові кошти в розмірі 11 310,77 грн., як безпідставно отримані. Нормативно в обгрунтування позову позивач посилався на приписи ст.ст. 901, 1212 Цивільного кодексу України.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 09.01.2018 відкрито провадження у справі № 910/167/18 та призначено її до розгляду в порядку загального позовного провадження, залучено до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні позивача - об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Саксаганського, 112-Б» (далі - ОСББ «Саксаганського, 112-Б», третя особа), підготовче засідання призначено на 06.02.2018.
29.01.2018 через загальний відділ діловодства суду від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач проти заявленого позову заперечував, посилаючись на те, що між позивачем та відповідачем було укладено договір на постачання питної води та приймання стічних вод через приєднані мережі від 16.02.2006 № 06388/5-10. За даним договором постачання води позивачу в належні йому приміщення забезпечувалось двома вводами, яким було присвоєно особові рахунки 943-45 та 943-46. При обстеженні мереж водопостачання та водовідведення позивача, відповідачем було виявлено у окремому приміщенні (квартири 16) додатковий водопровідний ввід, який не був зареєстрований у відповідача і ним не обліковувався. За результатами обстеження був складений акт про порушення від 28.11.2016 № 145286, який скріплено підписом та печаткою позивача. Таким чином, позивач допустив самовільне та несанкціоноване приєднання до мереж водопостачання у належних йому приміщеннях, що і стало підставою для нарахування позивачу 11 310,77 грн. плати за безоблікове (самовільне) водокористування у відповідності до п. 3.2, 3.3, 4.3 Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, затверджених наказом Мінжитлокомунгоспу 27.06.2008 № 190. Вказані кошти були сплачені позивачем саме як плата за безоблікове споживання води.
29.01.2018 через загальний відділ діловодства суду від третьої особи надійшли пояснення по справі, в яких остання вказувала на те, що 17.01.2012 між третьою особою та відповідачем було укладено договір № 10075/4-10 на постачання питної води та приймання стічних вод через приєднані мережі. Для обліку і розрахунків за спожиті послуги водопостачання було встановлено один на весь будинок загальний прилад обліку, що був опломбований та зареєстрований відповідно до умов укладеного договору. Крім того, третьою особою було встановлено лічильники всім співвласникам будинку. В подальшому, для ведення внутрішнього обліку використання води на потреби третьої особи, правлінням ОСББ було встановлено ще один лічильник після загально будинкового лічильника, що його і було виявлено інспектором відповідача, у зв'язку з чим акт про порушення від 28.11.2016 № 145286 складено відповідачем безпідставно.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.02.2018 в підготовчому засіданні оголошено перерву до 06.03.2018.
05.03.2018 через загальний відділ діловодства суду від відповідача надійшли заперечення, в яких відповідача вказував на те, що додана відповідачем до відзиву схема фіксації приладів облікового та безоблікового споживання води додатково візуально відображає інформацію, викладену в актах обстеження від 28.11.2016 та від 16.05.2017, який підписано позивачем та посвідчені його печаткою.
У засіданні 06.03.2018 сторонами на підставі ч. 6 статті 183 Господарського процесуального кодексу України надано згоду на розгляд справи по суті в день закінчення підготовчого засідання.
У судовому засіданні 06.03.2018 представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги, просив суд позов задовольнити повністю.
Представник відповідача в судовому засіданні 06.03.2018 проти заявленого позову заперечував з підстав, наведених у відзиві, та просив відмовити у задоволенні позову повністю.
Третя особа в судове засідання 06.03.2018 представників не направила, причин неявки суд не повідомила, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлялась належним чином.
Неявка представників третьої особи, яка належним чином повідомлена про дату, час та місце проведення судового засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.
У судовому засіданні 06.03.2018 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Дослідивши матеріали справи, Господарський суд міста Києва
Відповідно до договорів купівлі-продажу від 24.09.1997, позивач є власником квартири № 16 у будинку № 112 по вул. Саксаганського, 112 у м. Києві.
16.02.2006 між позивачем, як абонентом, та відповідачем, як постачальником, було укладено договір на постачання питної води та приймання стічних вод через приєднані мережі № 06388/5-10, за умовами якого постачальник зобов'язався надавати абоненту послуги з постачання питної води та на підставі пред'явленого абонентом дозволу на скид стічних вод у систему каналізації м. Києва, приймати від нього стічні води у каналізацію м. Києва відповідно до Правил приймання стічних вод підприємств у каналізацію м. Києва, а абонент зобов'язався здійснювати своєчасну оплату наданих йому постачальником послуг на умовах цього договору, дотримуватись порядку користування питною водою з комунальних водопроводів і приймання стічних вод, що встановлені Правилами користування системами комунального водопостачання ат водовідведення в містах та селищах України, затверджених наказом Держжитлокомунгоспу України № 65 від 01.07.1994, Правилами приймання стічних вод підприємство у комунальні та відомчі системи каналізації населених пунктів України, затверджених наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України № 37 від 19.02.2002, а також дотримуватись норм, визначених іншими нормативними актами, що регулюють правовідносини, які виникають за цим договором.
Пунктами 2.1.1. п. 2.1 договору на постачання питної води та приймання стічних вод через приєднані мережі № 06388/5-10 від 16.02.2006 визначено, що облік поставленої води та кількість прийнятих стоків здійснюється за показаннями лічильника, зареєстрованого у постачальника, окрім випадків, передбачених Правилами користування. У випадку наявності у абонента декількох об'єктів водопостачання, облік спожитої ним води здійснюється з урахуванням показань всіх лічильників, зареєстрованих за абонентом.
За даним договором постачання води позивачу в належні йому приміщення забезпечувалось двома вводами, яким було присвоєно особові рахунки 943-45 та 943-46, що сторонами по справі не заперечувалось.
При обстеженні мереж водопостачання та водовідведення позивача, відповідачем було виявлено у окремому приміщенні (квартири № 16) додатковий водопровідний ввід, який не був зареєстрований у відповідача і ним не обліковувався.
За результатами обстеження, відповідачем був складений акт обстеження водопостачання та водовідведення об'єкту від 28.11.2016 № 145286, в якому зафіксовано, що в об'єкті: офіс в житловому будинку за адресою: м.Київ, вул. Саксаганського, 112-Б, що належить ТОВ «ДІА», у якого наявний договір № 06388/5-10 від 16.02.2006, виявлено не зареєстрований додатковий водопровідний ввід, цокольне приміщення підключено до холодного водопостачання від лічильника, який встановлено у санвузлі, лічильник не зареєстровано, особового рахунку немає, чим порушено п. 3.2, п. 4.2 Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, затверджених наказом Мінжитлокомунгоспу 27.06.2008 № 190, розрахунок буде проведено згідно п. 3.3 даних Правил. Також вирішено демонтувати лічильник та заглушити трубу вводу. Вказаний акт підписано представником позивача та посвідчено печаткою позивача.
Крім того, до акту водопостачання та водовідведення об'єкту від 28.11.2016 № 145286 було складено схему розташування лічильників, зокрема і через який здійснювалось безоблікове споживання послуг водопостачання та водовідведення.
16.05.2017 відповідачем складено акт обстеження водопостачання та водовідведення об'єкту № 158931, яким зафіксовано, що станом на 16.05.2017 офісна частина приміщення у житловому будинку за адресою: м. Київ, вул. Саксаганського, 112-Б, що належить ТОВ «ДІА», приєднана до о/р 943-46, лічильник демонтовано, труба заглушена, розводка проведена від особового рахунку 943-46.
Відповідачем було сформовано та виставлено позивачу рахунок № 90/10/16 від 22.02.2017 на суму 11 310,77 грн. за безоблікове самовільне користування послугами водопостачання та водовідведення в період з 29.10.2016 по 28.11.2016, а також направлено лист-попередження № 1765/8/8/02-17 від 23.02.2017 про необхідність оплати розрахованого обсягу вартості послуг безоблікового використання послуг водопостачання та водовідведення.
У відповідь на лист-попередження № 1765/8/8/02-17 від 23.02.2017, позивач звернувся до відповідача з листом № 12 від 28.02.2017, в якому повідомив, що послуги з водопостачання та водовідведення ним споживаються на підставі договору на постачання питної води та приймання стічних вод через приєднані мережі № 06388/5-10 від 16.02.2006, а виявлений неопломбований лічильник не відноситься до позивача, є власністю ОСББ і встановлений у 2011 році для обліку використання води на загально-будинкові потреби. Позивач зазначав, що він не погоджується з розрахунком та вимагає його скасування.
Відповідач листом № 3615/8/8/02-17 від 12.04.2017 повідомив позивача про те, що під час проведення обстеження 28.11.2016 представником ПАТ «АК «Київводоканал» було виявлено третій водопровідний ввід на першому поверсі (санвузол салона краси), що використовується ТОВ «ДІА», встановлений прилад обліку не зареєстрований, не опломбований, розрахунки за отримані послуги водоспоживання не проводилися. На підставі викладеного було зафіксоване порушення - безоблікове самовільне користування послугами водоспоживання на підставі п. 3.2, п. 3.3, 4.3 Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, затверджених наказом Мінжитлокомунгоспу 27.06.2008 № 190, а тому товариству необхідно сплатити рахунок № 90/10/16 від 22.02.2017 на суму 11 310,77 грн.
Листом № 26 від 24.04.2017 позивач заявив вимогу відповідачу щодо проведення внутрішнього розслідування стосовно безпідставного нарахування до сплати суму 11 310,77 грн. за безоблікове самовільне користування послугами водопостачання та водовідведення в період з 29.10.2016 по 28.11.2016.
У відповідь на лист позивача № 26 від 24.04.2017, відповідач листом № 2261/18/36/02-17 від 24.05.2017 повідомив про необхідність сплати на підставі рахунку № 90/10/16 від 22.02.2017 коштів в сумі 11 310,77 грн. за безоблікове самовільне користування послугами водопостачання та водовідведення в період з 29.10.2016 по 28.11.2016.
Крім того, відповідачем було оформлено повторне попередження про відключення від міських мереж водопостачання та водовідведення у випадку несплати на підставі рахунку № 90/10/16 від 22.02.2017 коштів в розмірі 11 310,77 грн. за безоблікове самовільне користування послугами водопостачання та водовідведення в період з 29.10.2016 по 28.11.2016.
Сторонами по справі не заперечувалось, що позивачем було сплачено на користь відповідача 11 310,77 грн. за безоблікове самовільне користування послугами водопостачання та водовідведення в період з 29.10.2016 по 28.11.2016 на підставі рахунку № 90/10/16 від 22.02.2017.
У свою чергу, позивач, вважаючи, що вказані кошти сплачені ним на користь відповідача безпідставно, у претензії № 63 від 05.10.2017 заявив відповідачу вимогу про їх повернення, у задоволенні якої відповідачем відмовлено листом № 5371/12/36/02-17 від 13.11.2017 з посиланням на безпідставність такої вимоги.
Вважаючи протиправним нарахування відповідачем 11 310,77 грн. за безоблікове самовільне користування послугами водопостачання та водовідведення в період з 29.10.2016 по 28.11.2016 на підставі рахунку № 90/10/16 від 22.02.2017, позивач звернувся до суду з даним позовом та просить суд стягнути з відповідача грошові кошти в розмірі 11 310,77 грн., як безпідставно отримані.
Пунктом 3.1. Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, затверджених наказом Мінжитлокомунгоспу 27.06.2008 № 190 визначено, що розрахунки за спожиту питну воду та скид стічних вод здійснюються на основі показів засобів обліку.
Відповідно до пункту 3.2. Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, затверджених наказом Мінжитлокомунгоспу 27.06.2008 № 190, водокористування вважається безобліковим, якщо споживач самовільно приєднався до систем централізованого комунального водопостачання та водовідведення або самовільно користується ними.
Згідно з пунктом 3.3. Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, затверджених наказом Мінжитлокомунгоспу 27.06.2008 № 190, у разі безоблікового водокористування виробник виконує розрахунок витрат води за пропускною спроможністю труби вводу при швидкості руху води в ній 2,0 м/сек та дією її повним перерізом протягом 24 годин за добу.
Пунктом 4.3 Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, затверджених наказом Мінжитлокомунгоспу 27.06.2008 № 190 визначено, що забороняється будь-яке самовільне приєднання об'єктів водоспоживання до діючих систем централізованого водопостачання та водовідведення (включаючи приєднання до будинкових вводів, внутрішньобудинкових мереж або до мереж споживачів).
Відповідно до частини 1 статті 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
Отже, згідно з частиною 1 ст. 1212 Цивільного кодексу України виникнення зобов'язання із безпідставного збагачення передбачає одночасне настання таких умов:
- набуття або збереження майна, тобто особа набуває нові цінності, збільшує кількість та вартість належного їй майна або зберігає майно, яке неминуче мало б вибути із її володіння;
- таке набуття або збереження майна відбувається за рахунок іншої особи, тобто внаслідок втрати або недоотримання цього майна іншою особою - потерпілим;
- відсутність правової підстави для набуття або збереження майна за рахунок потерпілого.
У ч. 2 ст. 1212 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання із безпідставного набуття (збереження) майна виникає незалежно від того, що стало причиною збагачення набувача: його діяння, діяння потерпілого, інших осіб, подія.
Частина 3 ст. 1212 Цивільного кодексу України поширює дію положень про безпідставне збагачення на відносини, що регулюються іншими положеннями Цивільного кодексу України, зокрема, на випадки виконання зобов'язання однією із сторін:
1) повернення виконаного за недійсним правочином;
2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння;
3) повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні;
4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.
Таким чином, у випадку, коли поведінка набувача, потерпілого, інших осіб або подія утворюють правову підставу для набуття (збереження) майна, ст. 1212 Цивільного кодексу України може бути застосована тільки після того, як така правова підстава у встановленому порядку скасована, визнана недійсною, змінена, припинена або була відсутня взагалі. Або ж коли набуття відбулось у зв'язку з договором, але не на виконання договірних умов.
Суду не надано належних, допустимих та достатніх в розумінні ст.ст. 76, 77, 79 Господарського процесуального кодексу України доказів на підтвердження того, що акт обстеження водопостачання та водовідведення об'єкту від 28.11.2016 № 145286, а також дії по його складанню, оскаржувались позивачем у встановленому процесуальним законом порядку, як не надано і доказів неправомірності складання такого акту відповідачем.
При цьому, судом за наслідками розгляду справи встановлено, що підставою складання акту обстеження водопостачання та водовідведення об'єкту від 28.11.2016 № 145286 є вчинене саме позивачем правопорушення безоблікового споживання послуг з водопостачання та водовідведення у належних позивачу приміщеннях, відповідальність за яке передбачена Правилами користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, затверджених наказом Мінжитлокомунгоспу 27.06.2008 № 190, дотримання яких споживачем відповідних послуг є обов'язковим.
Отже, позивач не довів, що правова підстава набуття відповідачем спірних грошових коштів в розмірі 11 310,11 грн. - не існувала та/або відпала на момент розгляду та вирішення даного спору.
Крім того, суд зазначає, що за змістом положень ст. 1212 Цивільного кодексу України про зобов'язання у зв'язку з набуттям, збереженням майна без достатньої правової підстави цей вид зобов'язань породжується наявністю таких юридичних фактів: 1) особа набула або зберегла у себе майно за рахунок іншої особи; 2) правові підстави для такого набуття (збереження) відсутні або згодом відпали.
Таким чином, сплачені позивачем відповідачу грошові кошти в сумі 11 310,11 грн. за своєю правовою природою є штрафною санкцією за вчинене в сфері споживання послуг водопостачання та водовідведення правопорушення (безоблікове споживання послуг), обумовлене Правилами користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, затверджених наказом Мінжитлокомунгоспу 27.06.2008 № 190, а отже, кошти, отримані відповідачем набуті за наявності обумовлених законом правових підстав для цього, не можуть бути витребувані згідно зі ст. 1212 Цивільного кодексу України як безпідставне збагачення.
Таким чином, здійснивши оцінку доводів сторін в контексті спірних правовідносин, суд дійшов висновку, що поведінка набувача коштів (відповідача), поведінка позивача (вчинення дій по перерахуванню коштів) та подія (безоблікове споживання позивачем послуг з водопостачання та водовідведення, що зафіксоване неоспореним актом) утворюють в сукупності правову підставу для набуття (отримання) відповідачем майна - коштів в сумі 11 310,77 грн. на підставі вимог закону, а тому щодо спірних правовідносин стаття 1212 Цивільного кодексу України не може бути застосована, оскільки правова підстава отримання коштів в заявленому до стягненні розмірі у встановленому порядку не скасована, не спростована позивачем, не визнана недійсною, не змінена, не припинена, а також не була відсутня взагалі.
Частиною 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до ч. 1 статті 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Згідно з ч. 1 статі 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (ч. 1 ст. 79 Господарського процесуального кодексу України).
Таким чином, суд дійшов висновку, що вимоги позивача задоволенню не підлягають повністю.
Судові витрати з урахуванням положень ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються судом на позивача та відшкодуванню за рахунок відповідача не підлягають.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 73-74, 76-79, 86, 129, 233, 237-238 Господарського процесуального кодексу України, суд
У задоволенні позову відмовити повністю.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено 23.03.2018.
Суддя О.Г. Удалова