ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
13.03.2018Справа № 910/21267/16
Господарський суд міста Києва у складі судді Сівакової В.В. при секретарі судового засідання Кимлик Ю.В., розглянувши у судовому засіданні матеріали справи
За позовом Непідприємницького товариства «Відкритий недержавний пенсійний фонд
«ВСІ»
до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача
1) Публічне акціонерне товариство «Банк «Таврика»
треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача
2) Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління
активами «Всесвіт»
3) Товариство з обмеженою відповідальністю «Всеукраїнський адміністратор
пенсійних фондів»
4) Публічне акціонерне товариство «Державний ощадний банк України»
про стягнення 2.249.332,85 грн.
У засіданні приймали участь представники сторін:
від позивача Антощук А.О., довіреність № б/н від 05.02.2018
Олійник О.С., договір № 322/16 від 07.12.2016
від відповідача Гуленко Ю.М., довіреність № 27-26495/17 від 27.12.2017
від третьої особи-1 не з'явився
від третьої особи-2 не з'явився
від третьої особи-3 не з'явився
від третьої особи-4 не з'явився
На розгляд Господарського суду міста Києва передані вимоги Непідприємницького товариства «Відкритий недержавний пенсійний фонд «ВСІ» до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про стягнення 2.249.332,85 грн. нарахованих 3% річних та інфляційний втрат за період прострочення виконання грошового зобов'язання, яке виникло відповідно до постанови Київського апеляційного адміністративного суду № 826/6309/13-а, згідно з яким Фонд гарантування вкладів фізичних осіб зобов'язано повернути Непідприємницькому товариству «Відкритий недержавний пенсійний фонд «ВСІ» пенсійні активи у розмірі 2.310.351,45 грн., розміщених у ПАТ «Банк «Таврика» згідно договору банківського вкладу № 698 від 29.07.2010.
Ухвалою Господарського суду міста Києва № 910/21267/15 від 12.12.2016 залучено до участі у справі третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Публічне акціонерне товариство «Банк «Таврика».
Рішенням Господарського суду міста Києва № 910/21267/16 від 01.02.2017 позовні вимоги Непідприємницького товариства «Відкритий недержавний пенсійний фонд «ВСІ» задоволено повністю та стягнуто з Державної організації «Фонд гарантування вкладів фізичних осіб» на користь Непідприємницького товариства «Відкритий недержавний пенсійний фонд «ВСІ» інфляційні у розмірі 2.042.350,68 грн., 3% річних у розмірі 206.982,17 грн. та судовий збір у розмірі 33.739,99 грн.
Додатковим рішенням Господарського суду міста Києва № 910/21267/16 від 16.02.2017 стягнуто з Державної організації «Фонд гарантування вкладів фізичних осіб» на користь Непідприємницького товариства «Відкритий недержавний пенсійний фонд «ВСІ» витрати на оплату послуг адвоката у розмірі 50.000,00 грн.
Постановою Київського апеляційного господарського суду № 910/21267/16 від 08.08.2017 рішення Господарського суду міста Києва № 910/21267/16 від 01.02.2017 залишено без змін.
Постановою Вищого господарського суду України № 910/21267/16 від 21.11.2017 рішення Господарського суду міста Києва від 01.02.2017, додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 16.02.2017 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 08.08.2017 у справі № 910/21267/16 скасовано, справу передано до Господарського суду міста Києва на новий розгляд.
Матеріали справи № 910/21267/16 отримані Господарським судом міста Києва 29.11.2017.
Розпорядженням керівника апарату Господарського суду міста Києва від 29.11.2017 за № 05-23/3103 щодо призначення повторного автоматизованого розподілу судових справ, призначено проведення повторного автоматизованого розподілу даної справи.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29.11.2017 визначено суддю Сівакову В.В.
Ухвалою Господарського суду міста Києва № 910/21267/16 від 04.12.2017 справу призначено до розгляду на 21.12.2017.
Відповідачем 20.12.2017 до відділу діловодства суду подано пояснення по справі, в яких відповідач заперечує проти задоволення позовних вимог, а отже за своїм змістом вони є відзивом.
Позивачем 21.12.2017 до відділу діловодства суду подано клопотання про приєднання до матеріалів справи доказів.
Позивачем 21.12.2017 до відділу діловодства суду подано клопотання про залучення до участі у справі третіми особами, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «Всесвіт» та Товариство з обмеженою відповідальністю «Всеукраїнський адміністратор пенсійних фондів».
Ухвалою Господарського суду міста Києва № 910/21267/16 від 21.12.2017, у зв'язку з набранням 15.12.2017 чинності Господарського процесуального кодексу України в новій редакції, справу відповідно до ст. 247 цього Кодексу вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження.
Згідно приписів статті 181 Господарського процесуального кодексу України для виконання завдання підготовчого провадження в кожній судовій справі, яка розглядається за правилами загального позовного провадження, проводиться підготовче засідання. Дата і час підготовчого засідання призначаються суддею з урахуванням обставин справи і необхідності вчинення відповідних процесуальних дій. Підготовче засідання має бути розпочате не пізніше ніж через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі.
У відповідності до наведених приписів Господарського процесуального кодексу України 21.12.2017 відбулось підготовче засідання у справі.
Ухвалою Господарського суду міста Києва № 910/21267/16 від 21.12.2017 залучено до участі у справі третіми особами, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «Всесвіт» та Товариство з обмеженою відповідальністю «Всеукраїнський адміністратор пенсійних фондів»; підготовче засідання відкладено на 23.01.2018.
Позивачем 22.12.2017 до відділу діловодства суду подано клопотання про надання матеріалів справи № 910/21267/16 для ознайомлення. Представник позивача 27.12.2017 ознайомився з матеріалами справи, що підтверджується наявною в матеріалах справи розпискою останнього.
Позивачем в підготовчому засіданні 23.01.2018 подано письмове клопотання про залучення до участі у справі третіми особами, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Публічне акціонерне товариство «Державний ощадний банк України», Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг та Національну комісію з цінних паперів та фондового ринку.
Представником позивача в підготовчому засіданні 23.01.2018 дане клопотання заявлено лише в частині залучення до участі у справі третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Публічне акціонерне товариство «Державний ощадний банк України». Клопотання мотивоване тим, що послуги зберігача НП «ВНПФ «ВСІ», відповідно до приписів Закону України «Про недержавне пенсійне забезпечення», надаються виключно ПАТ «Державний ощадний банк України».
Позивачем в підготовчому засіданні 23.01.2018 подано заяву про збільшення розміру позовних вимог, відповідно до якої просить стягнути з відповідача на користь позивача 2.476.696,75 грн. інфляційних втрат та 291.863,85 грн. 3% річних.
Позивачем 23.01.2018 подано відповідь на відзив, в якому просить позов задовольнити повністю.
Позивачем 23.01.2018 до відділу діловодства суду подано докази вручення копії позовної заяви та доданих до неї документів залученим судом третім особам - Товариству з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «Всесвіт» та Товариству з обмеженою відповідальністю «Всеукраїнський адміністратор пенсійних фондів».
Позивачем в судовому засіданні 23.01.2018 подано клопотання про витребування доказів, а саме наступні відомості: 1) Відомості про вартість ліквідаційної маси Публічного акціонерного товариства «Банк «Таврика», сформованої Фондом гарантування вкладів фізичних осіб відповідно до Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб»; 2) Відомості про суму акцептованих Фондом гарантування вкладів фізичних осіб вимог кредиторів Публічного акціонерного товариства «Банк «Таврика» відповідно до Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб»; 3) Відомості про розмір залишку грошових коштів Публічного акціонерного товариства «Банк «Таврика» на коррахунку в НБУ станом на 20.03.2013; 4) Відомості про розмір грошових коштів, що отриманий Фондом гарантування вкладів фізичних осіб із ліквідаційної маси Публічного акціонерного товариства «Банк «Таврика» в порядку черговості відповідно до статті 52 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» станом на дату надання відповіді на цей адвокатський запит.
Суд розглянувши в підготовчому засіданні 23.01.2018 клопотання позивача про витребування доказів постановив ухвалу, не виходячи до нарадчої кімнати, про відмову в задоволенні клопотання, оскільки воно не відповідає вимогам ст. 81 Господарського процесуального кодексу України та докази, які просить витребувати позивач, не можуть підтвердити обставини справи.
Ухвалою Господарського суду міста Києва № 910/21267/16 від 23.01.2018 відкладено підготовче засідання на 06.02.2018; залучено до участі у справі третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Публічне акціонерне товариство «Державний ощадний банк України».
Від третьої особи-3 31.01.2018 на адресу суду надійшли пояснення, в яких Товариство з обмеженою відповідальністю «Всеукраїнський адміністратор пенсійних фондів» просить задовольнити позов в повному обсязі, оскільки вважає його обґрунтованим. Проти відзиву відповідача заперечує. Також у поясненнях третя ооба-3 просить розглядати справу без її участі.
Від третьої особи-2 31.01.2018 на адресу суду надійшли пояснення, в яких Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «Всесвіт» просить задовольнити позов в повному обсязі, оскільки вважає його обґрунтованим. Проти відзиву відповідача заперечує. Також у поясненнях третя ооба-2 просить розглядати справу без її участі.
Позивачем 05.02.2018 до відділу діловодства суду подано докази направлення копії позовної заяви та доданих до неї документів залученій третій особі - Публічному акціонерному товариству «Державний ощадний банк України».
Позивачем 05.02.2018 до відділу діловодства суду подано клопотання про приєднання доказів до матеріалів справи.
Судом в підготовчому засіданні 06.02.2018 прийнято до розгляду заяву позивача про збільшення розміру позовних вимог.
Третьою особою-4 в підготовчому засіданні 06.02.2018 заявлено усне клопотання про оголошення перерви в засіданні для надання можливості ознайомитись з матеріалами справи.
Позивач та відповідач в підготовчому засіданні 06.02.2018 проти оголошення перерви в засіданні не заперечували.
У підготовчому засіданні 06.02.2018 відповідно до ст. 183 Господарського процесуального кодексу України оголошено перерву до 13.02.2018.
Третьою особою-4 06.02.2018 до відділу діловодства суду подано клопотання про надання матеріалів справи № 910/21267/16 для ознайомлення.
Позивачем в підготовчому засіданні 13.02.2018 заявлено усне клопотання про оголошення перерви в засіданні для надання можливості третій особі-4 подати пояснення по справі.
Відповідач в підготовчому засіданні 13.02.2018 проти задоволення клопотання позивача про оголошення в засіданні суду перерви заперечував.
Суд розглянувши 13.02.2018 заявлене позивачем клопотання про оголошення перерви в підготовчому засіданні для надання можливості третій особі-4 надати пояснення по справі, відмовив в його задоволенні.
В судовому засіданні 13.02.2018 судом з'ясовані питання, зазначені у ч. 2 ст. 182 Господарського процесуального кодексу України, у зв'язку з чим постановлено ухвалу, не виходячи до нарадчої кімнати, про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 27.02.2018.
Позивач в судовому засіданні 27.02.2018 позовні вимоги підтримав повністю з урахуванням поданої заяви про збільшення розміру позовних вимог.
Відповідач в судовому засіданні 27.02.2018 проти задоволення позовних вимог заперечував повністю.
У судовому засіданні 27.02.2018 відповідно до ст. 216 Господарського процесуального кодексу України оголошено перерву до 13.03.2018.
Треті особи -1, -2, -3, -4 в судове засіданні 13.03.2018 не з'явились
Треті особи -1, -2, -3, -4 належним чином повідомлені про оголошення перерви до 13.03.2018, про час і місце його проведення, оскільки
У відповідності до ст. 242 Господарського процесуального кодексу України ухвалу про повідомлення щодо дати, часу і місця судового засідання від 27.02.2018 у справі № 910/21267/16 була направлена третім особам рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення за № 0103045207220, № 0103045207211, № 0103045207203, № 0103045207190.
Наявні в матеріалах справи повідомлення про вручення поштового відправлення за № 0103045207220, № 0103045207211, № 0103045207203, № 0103045207190 підтверджують отримання третіми особами ухвали суду від 27.02.2018.
Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.
В судовому засіданні 13.03.2018 відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників позивача, відповідача, Господарський суд міста Києва
29.07.2010 між Публічним акціонерним товариством «Банк «Таврика» (банк) та Непідприємницьким товариством «Відкритий недержавний пенсійний фонд «ВСІ» (вкладник) (від імені якого на підставі договору про управління активами пенсійного фонду № 00000105КУ від 18.01.2005 виступило Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «Всесвіт») було укладено договір банківського вкладу «Таврійський» № 698 (далі - договір банківського вкладу № 698).
Вказаним договором визначено, що банк відкриває вкладнику вкладний (депозитний) строковий рахунок № 265213021835 та вкладний (депозитний) рахунок на вимогу № 265003011835 та залучає грошові кошти строком зберігання до 14.09.2012 (п. 1.1. договору).
Відповідно до п. 1.2. договору банківського вкладу № 698 вкладник перераховує з поточного рахунку, а банк приймає на відкритий вкладнику вкладний (депозитний) строковий рахунок № 265213021835 кошти в сумі 260.000,00 грн., що визначається як незнижувальний залишок за вкладом. Вкладом за цим договором визначається сума грошових коштів, зарахована на відкритий вкладнику вкладний (депозитний) строковий рахунок № 265213021835 та вкладний (депозитний) рахунок на вимогу № 265003011835 у розмірі, що визначається умовами цього договору. При цьому, вкладник має право поповнювати суму вкладу, яка знаходиться на вкладному (депозитному) строковому рахунку № 265213021835 та поповнювати чи частково зменшувати суму вкладу - на вкладному (депозитному) рахунку на вимогу № 265003011835.
За використання коштів, розміщених на вкладному (депозитному) строковому рахунку вкладника № 265213021835, банк щомісяця нараховує проценти на суму вкладу з розрахунку 22,50 процентів річних, а за використання коштів, розміщених на вкладному (депозитному) рахунку на вимогу № 265003011835 - з розрахунку 17,00 процентів річних і щомісяця сплачує нараховані проценти на поточний рахунок вкладника, що зазначений в розділі 8 цього договору, в перший робочий день місяця, наступного за місяцем, за який було нараховано проценти (п. 1.3. договору банківського вкладу № 698).
Додатковою угодою № 1 від 14.09.2012 до договору банківського вкладу № 698 сторони, зокрема, виклали у новій редакції п. 1.1 договору, а саме: банк відкриває вкладнику вкладний (депозитний) строковий рахунок № 265213021835 в АТ «Банк «Таврика» та вкладний (депозитний) рахунок на вимогу № 265003011835 в гривнях та залучає грошові кошти у тимчасове користування на умовах терміновості, платності та зворотності строком зберігання до 16.09.2013; доповнили п. 1.3. даного договору абзацом наступного змісту: за використання коштів, розміщених на вкладному (депозитному) строкову рахунку № 265213021835, починаючи з 14.09.2012 банк щомісяця нараховує проценти на суму вкладу з розрахунку 24,0 процентів річних та за використання коштів, розміщених на вкладному (депозитному) рахунку на вимогу № 265003011835, банк щомісяця нараховує проценти на суму вкладу з розрахунку 17,5 процентів річних. Банк щомісяця сплачує нараховані проценти за поточний рахунок вкладника, що зазначений в розділі 8 цього договору, в перший робочий день місяця, наступного за місяцем, за який було нараховано проценти.
29.11.2012 ТОВ «Компанія з управління активами «Всесвіт» від імені позивача, керуючись п. 2.6 договору банківського вкладу № 698, відповідно якого у разі зниження кредитного рейтингу банку з інвестиційного рівня до спекулятивного рівня, вкладник подає письмову заяву до банку у двох примірниках не пізніше ніж за два робочих дні до дати отримання коштів, зазначеної в заяві, а банк повертає суму вкладу та суму нарахованих процентів за фактичний строк перебування вкладу на вкладному (депозитному) рахунку вкладника відповідно до умов п. 1.3. цього договору, звернулась до заступника голови правління АТ «Банк «Таврика» Ткаченко Д.О. із заявою № 0000000498 (вх. № 29/11/66 від 29.11.2012) в якій зазначило, що ТОВ «Рейтингове агентство «ІВІ-Рейтинг» своїм рішенням № 283-12/FC/TAVB 01d «Про оновлення кредитного рейтингу згідно протоколу Рейтингового комітету № 59 від 26.11.2012 року» знизили кредитний рейтинг АТ «Банк «Таврика» з інвестиційного рівня до спекулятивного: uaBB негативний. У зв'язку з цим просило з 04.12.2012 достроково припинити (розірвати) дію договору банківського вкладу № 698 від 29.07.2010 та повернути суму вкладу та суму нарахованих процентів.
20.12.2012 Правлінням Національного банку України прийнято постанову № 548, якою ПАТ «Банк «Таврика» віднесено до категорії неплатоспроможних, на підставі чого виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення № 33 від 20.12.2012 щодо запровадження тимчасової адміністрації та призначення уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію в АТ «Банк «Таврика».
Листом № 0000000538 від 25.12.2012 Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «Всесвіт» від імені позивача звернулося до уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію в ПАТ «Банк «Таврика» Соловйової Н.А. (вх. № 27/11/04 від 27.12.2012) з вимогою про повернення належних позивачу грошових коштів в сумі 2.310.351,45 грн., шляхом їх перерахування на поточний рахунок вкладника.
Листом № 11-01/1013-3901 від 28.12.2012 уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію в ПАТ «Банк «Таврика» Соловйова Н.А. повідомила ТОВ «Компанія з управління активами «Всесвіт», що відповідно до рішення Національного банку України від 20.12.2012 ПАТ «Банк «Таврика» віднесено до категорії неплатоспроможних, а Фондом гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення про запровадження тимчасової адміністрації та призначення уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію в АТ «Банк «Таврика» та вказала на дії, які не здійснюються під час тимчасової адміністрації відповідно до п. 5 ст. 36 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».
На підставі постанови Правління Національного банку України № 97 від 20.03.2013 «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ «Банк «Таврика» виконавча дирекція Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийняла рішення № 17 від 20.03.2013 «Про початок здійснення процедури ліквідації АТ «Банк «Таврика», а рішенням № 18 від 20.03.2013 «Про призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію АТ «Банк «Таврика» призначено уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Банк «Таврика» - начальника відділу тимчасової адміністрації та ліквідації неплатоспроможних банків Соловйову Н.А.
Непідприємницьке товариство «Відкритий недержавний пенсійний фонд «ВСІ» звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва з адміністративним позовом до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Банк «Таврика» Соловйової Н.А. про визнання протиправною бездіяльність щодо неповернення пенсійних активів у розмірі 2.310.351,45 грн., розміщених у ПАТ «Банк «Таврика» згідно договору банківського вкладу № 698 від 29.07.2010 та зобов'язання повернути вказані пенсійні активи.
Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 16.10.2013 у справі № 826/6309/13-а, залишеною без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 23.04.2014, визнано протиправною бездіяльність Фонду гарантування вкладів фізичних осіб щодо неповернення пенсійних активів у розмірі 2.310.351,45 грн., розміщених у Публічному акціонерному товариству «Банк «Таврика» згідно договору банківського вкладу № 698 від 29.07.2010, а також зобов'язано Фонд гарантування вкладів фізичних осіб повернути Непідприємницькому товариству «Відкритий недержавний пенсійний фонд ВСІ» пенсійні активи у розмірі 2.310.351,45 грн., розміщених у Банку згідно договору банківського вкладу № 698 від 29.07.2010.
Спір у справі виник у зв'язку з неналежним виконання відповідачем грошового зобов'язання з повернення грошових коштів, у зв'язку з чим позивачем заявлено вимогу про стягнення інфляційних втрат в розмірі 2.476.696,75 грн. та 3% річних в розмірі 291.863,85 грн. за період прострочення виконання грошового зобов'язання з 17.10.2013 по 31.12.2016.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Пунктом 1.1. статуту Непідприємницького товариства «Відкритий недержавний пенсійний фонд «ВСІ» у редакції від 08.08.2008, зареєстрованого державним реєстратором 15.09.2008 року номер запису 10741050008000434 та Державною комісією з регулювання ринків фінансових послуг України від 02.09.2008 року за № 171 (далі - Статут) визначено, що Непідприємницьке товариство «Відкритий недержавний пенсійний фонд «ВСІ» є недержавним пенсійним фондом відкритого типу, що створений відповідно до рішення установчих зборів (протокол від 17.06.2004).
Нормативно-правовим актом, який визначає правові, економічні та організаційні засади недержавного пенсійного забезпечення в Україні та регулює правовідносини, пов'язані з цим видом діяльності, є Закон України «Про недержавне пенсійне забезпечення».
Згідно з ч. 1 ст. 2 Закону України «Про недержавне пенсійне забезпечення» система недержавного пенсійного забезпечення - це складова частина системи накопичувального пенсійного забезпечення, яка ґрунтується на засадах добровільної участі фізичних та юридичних осіб, крім випадків, передбачених законами, у формуванні пенсійних накопичень з метою отримання учасниками недержавного пенсійного забезпечення додаткових до загальнообов'язкового державного пенсійного страхування пенсійних виплат.
При цьому, суб'єктами недержавного пенсійного забезпечення, зокрема, є недержавні пенсійні фонди (ч. 2 ст. 2 Закону України «Про недержавне пенсійне забезпечення»).
Приписами ст. 1 Закону України «Про недержавне пенсійне забезпечення» визначено, що
недержавний пенсійний фонд - це юридична особа, створена відповідно до цього Закону, яка має статус неприбуткової організації (непідприємницького товариства), функціонує та провадить діяльність виключно з метою накопичення пенсійних внесків на користь учасників пенсійного фонду з подальшим управлінням пенсійними активами, а також здійснює пенсійні виплати учасникам зазначеного фонду у визначеному цим Законом порядку;
компанія з управління активами це - юридична особа, яка провадить професійну діяльність з управління активами на підставі відповідної ліцензії на провадження такої діяльності.
Розділом 3 Статуту визначено, що Непідприємницьке товариство «Відкритий недержавний пенсійний фонд «ВСІ» створено з метою здійснення діяльності з недержавного пенсійного забезпечення у встановленому законодавством порядку. Предметом діяльності Непідприємницького товариства «Відкритий недержавний пенсійний фонд «ВСІ» є здійснення недержавного пенсійного забезпечення з метою накопичення пенсійних внесків на користь учасників НТ «ВНПФ «ВСІ» з подальшим управлінням пенсійними активами, а також здійснення пенсійних виплат учасникам НПФ «ВСІ» у визначеному законом порядку. Діяльність з недержавного пенсійного забезпечення є для НТ «ВНПФ «ВСІ» виключним видом діяльності.
З матеріалів справи вбачається, що 18.01.2005 між Непідприємницьким товариством «Відкритий недержавний пенсійний фонд «ВСІ» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «Всесвіт» укладено договір про управління активами пенсійного фонду № 00000105КУ (далі - договір з управління активами).
Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «Всесвіт» на момент укладення договору з управління активами мало ліцензію Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку серії АА номер 770089 від 13.04.2004.
Пунктом 1.1. договору з управління активами визначено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «Всесвіт» надає послуги по управлінню активами позивача, а останній зобов'язується оплачувати ТОВ «КУА «Всесвіт» зазначені послуги в порядку та на умовах, визначених цим договором.
Згідно з умовами п 2.1.3 договору з управління активами ТОВ «КУА «Всесвіт» має право, зокрема, розпоряджатися коштами на поточних рахунках НПФ «ВСІ» у частині перерахування грошових коштів з метою придбання активів НПФ «ВСІ» згідно з інвестиційною декларацією НПФ «ВСІ», умовами цього договору, умовами розподілу активів НПФ «ВСІ» між особами, що здійснюють управління активами НПФ «ВСІ».
Зі змісту інвестиційної декларації Непідприємницького товариства «Відкритий недержавний пенсійний фонд «ВСІ», затвердженою радою НТ «ВНПФ «ВСІ» згідно з протоколом № 1 від 23.11.2004 та зареєстрованою Державною комісією з регулювання ринків фінансових послуг України № 160 від 14.12.2004 (далі - інвестиційна декларація), вбачається, що до складу активів НТ «ВНПФ «ВСІ» належать, зокрема, пенсійні активи в грошових коштах, які розміщені на банківських депозитних рахунках (п. 5.2. інвестиційної декларації).
Вищий господарський суд Україні в постанові № 910/21267/16 від 21.11.2017 зазначив, що судом не враховано приписи Закону України «Про недержавне пенсійне забезпечення» про основні засади регулювання відносин у сфері недержавного пенсійного забезпечення, якими, зокрема, встановлено коло суб'єктів, які здійснюють управління активами недержавних пенсійних фондів та визначено основні вимоги до договорів управління активами пенсійного фонду, насамперед, не надав належного правового аналізу умовам договору про управління активами пенсійного фонду, укладеного між НТ «ВНПФ «ВСІ» і ТОВ «КУА «Всесвіт», та його відповідність вимогам ст. 36 Закону України «Про недержавне пенсійне забезпечення».
Стаття 34 Закону України «Про недержавне пенсійне забезпечення» визначає, що управління активами недержавних пенсійних фондів може здійснюватися такими особами: компанією з управління активами; банком щодо активів створеного ним корпоративного пенсійного фонду у разі, якщо він не виконує функції зберігача цього фонду; Національним банком України щодо активів створеного ним корпоративного пенсійного фонду; професійним адміністратором, який отримав ліцензію на провадження діяльності з управління активами.
Управління активами пенсійного фонду здійснюється на підставі ліцензії на провадження професійної діяльності на ринку цінних паперів - діяльності з управління активами, яка видається Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку в установленому нею порядку.
Управління активами пенсійного фонду здійснюється відповідно до умов договору про управління активами пенсійного фонду, який укладається з радою пенсійного фонду.
Договір про управління активами укладається в письмовій формі.
Відповідно до ч.ч. 2, 3 ст. 36 Закону України «Про недержавне пенсійне забезпечення» істотними умовами договору про управління активами пенсійного фонду є: повна назва та місцезнаходження (юридична адреса) органів управління договірних сторін; вид пенсійного фонду (відкритий, корпоративний чи професійний); предмет договору; права і обов'язки сторін; обсяги пенсійних активів та умови їх розподілу між особами, що надають послуги з управління активами пенсійного фонду (в разі укладення договору про управління активами пенсійного фонду більше ніж з однією такою особою); застереження щодо конфіденційності; порядок подання звітності та інформації; відповідальність сторін за невиконання або неналежне виконання умов договору та порушення конфіденційності; строк дії договору; розмір винагороди за надання послуг з управління активами; порядок зміни умов договору; умови дострокового розірвання договору. Договір може містити за згодою сторін інші умови, які не суперечать законодавству. Невід'ємним додатком до договору є інвестиційна декларація пенсійного фонду.
Суд дослідивши умови договору з управління активами дійшов до висновку, що він відповідає вимогам ст. 36 Закону України «Про недержавне пенсійне забезпечення» та укладений позивачем з особою, яка може здійснювати управління активами недержавних пенсійних фондів.
Вищий господарський суд Україні в постанові № 910/21267/16 від 21.11.2017 зазначив, що суд першої інстанції не надав належної правової оцінки тій обставині, що згідно ст. 43 Закону України «Про недержавне пенсійне забезпечення», особа, яка здійснює управління активами пенсійних фондів, несе відповідальність перед пенсійним фондом за виконання своїх зобов'язань і збитки, завдані пенсійному фонду внаслідок порушення цією особою законодавства, положень інвестиційної декларації пенсійного фонду або договору про управління активами пенсійного фонду, всім майном, що належить їй на праві власності. Збитки, завдані пенсійному фонду внаслідок порушень, визначених частиною першою цієї статті, відшкодовуються за рахунок резервного фонду особи, що здійснює управління активами такого пенсійного фонду, а у разі недостатності резервного фонду - за рахунок іншого майна цієї особи. Порядок формування резервного фонду встановлюється Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку за погодженням з Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг.
Сторонами не наведено та матеріали справи не містять належних та допустимих доказів неналежного виконання Товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «Всесвіт» умов договору з управління активами внаслідок чого позивачу завдано збитків, які можуть бути відшкодовані за рахунок резервного фонду ТОВ «Компанія з управління активами «Всесвіт».
Вищий господарський суд Україні в постанові № 910/21267/16 від 21.11.2017 зазначив, що суду першої інстанції необхідно було більш ретельно проаналізувати правовідносини між ПАТ «Банк «Таврика» та НТ «ВНПФ «ВСІ», у яких банк є зберігачем пенсійних активів останнього з огляду на те, що правовідносини між цими сторонами було врегульовано договором банківського вкладу, а не договором про обслуговування пенсійного фонду зберігачем, як це передбачено в такому випадку статтею 44 Закону України «Про недержавне пенсійне забезпечення», та якою встановлено, зокрема, істотні умови такого договору, визначено коло суб'єктів обслуговування пенсійного фонду зберігачем та відповідальність за порушення зберігачем приписів Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», а також, вимоги ст. 48 вказаного Закону, про те, що пенсійні активи не можуть включатися до ліквідаційної маси зберігача пенсійного фонду та інших банків та ст. 67 цього ж Закону, якою визначено коло суб'єктів, які контролюють дотримання законодавства у сфері недержавного пенсійного забезпечення та відповідальність за неналежне виконання зобов'язань особами, що здійснюють управління пенсійними активами, та зберігачами.
Відповідно до частини 2 статті 12 Закону України «Про недержавне пенсійне забезпечення» (в редакції чинній на момент укладення договору банківського вкладу № 698) Рада фонду повинна укласти договори: про адміністрування пенсійного фонду - з адміністратором, який має ліцензію на провадження діяльності з адміністрування пенсійних фондів; про управління активами пенсійного фонду - з компанією з управління активами або з іншою особою, яка отримала ліцензію Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку на провадження діяльності з управління активами; про обслуговування пенсійного фонду зберігачем - із зберігачем.
Зокрема, статтею 1 Закону України «Про недержавне пенсійне забезпечення» (в редакції чинній на момент укладення договору банківського вкладу № 698) визначено, що зберігач пенсійного фонду (далі - зберігач) це - банк, який провадить депозитарну діяльність зберігача цінних паперів та відповідає вимогам цього Закону.
Згідно із частиною 3 статті 44 Закону України «Про недержавне пенсійне забезпечення» (в редакції чинній на момент укладення договору банківського вкладу № 698), до обов'язків зберігача пенсійного фонду відносилось:
відкриття та ведення рахунків пенсійного фонду;
приймання, передача (переведення), облік та забезпечення зберігання цінних паперів, а також документів, які підтверджують право власності на пенсійні активи в інших формах, документів, пов'язаних з формуванням та використанням пенсійних активів;
перевірка підрахунку чистої вартості активів пенсійного фонду і чистої вартості одиниці пенсійних внесків, здійсненого адміністратором та особою (особами), що провадить (провадять) діяльність з управління активами пенсійного фонду;
виконання відповідно до цього Закону розпоряджень адміністратора щодо перерахування пенсійних коштів;
виконання розпоряджень адміністратора щодо перерахування грошових коштів для оплати послуг адміністратора, зберігача, винагороди особі, що провадить діяльність з управління активами пенсійного фонду, аудитора (аудиторської фірми), оплати послуг осіб, які надають пенсійному фонду консультаційні та (або) агентські послуги, торговців цінними паперами та інших посередників, здійснення оплати витрат на перереєстрацію прав власності та оплати інших витрат, передбачених цим Законом;
виконання розпоряджень особи, що здійснює управління активами пенсійного фонду, згідно з інвестиційною декларацією пенсійного фонду;
зберігання копій розпоряджень щодо операцій з цінними паперами та іншими активами, наданих особами, що здійснюють управління активами пенсійного фонду, торговцям цінними паперами та іншим посередникам;
подання звітності, передбаченої цим Законом та відповідними нормативно-правовими актами;
виконання розпоряджень Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку щодо припинення (блокування) виконання розпоряджень особи, що здійснює управління активами пенсійного фонду, на підставах, визначених законодавством.
Згідно з п. 2 ст. 44 Закону України «Про недержавне пенсійне забезпечення» зберігач надає свої послуги на підставі договору про обслуговування пенсійного фонду зберігачем. Такий договір укладається в письмовій формі між радою пенсійного фонду і зберігачем відповідно до законодавства. Недержавний пенсійний фонд може обслуговуватися тільки одним зберігачем.
Стаття 45 Закону України «Про недержавне пенсійне забезпечення» визначає, що істотними умовами договору про обслуговування пенсійного фонду зберігачем є: права і обов'язки сторін; порядок подання звітності та інформації з дотриманням вимог цього Закону та відповідних нормативно-правових актів; умови дострокового розірвання договору з дотриманням вимог цього Закону; порядок і строки передачі пенсійних активів та відповідної документації іншому зберігачу; порядок та умови блокування операцій з активами пенсійного фонду у разі порушення особою, що здійснює управління активами, вимог інвестиційної декларації та цього Закону; порядок зміни умов договору; розподіл активів пенсійного фонду між особами, що здійснюють управління активами такого пенсійного фонду; відповідальність сторін за невиконання або неналежне виконання умов договору та порушення конфіденційності.
Договір може містити за згодою сторін інші умови, які не суперечать законодавству.
Невід'ємною частиною договору є інвестиційна декларація пенсійного фонду, відомості про осіб, що здійснюють управління активами пенсійного фонду, та копії договорів про управління активами, укладених з ними.
Як свідчать матеріали справи з 18.01.2005 послуги зберігача позивачу надаються Публічним акціонерним товариством «Державний ощадний банк України» на підставі договору про обслуговування пенсійного фонду зберігачем № 00000150КЗ від 18.01.2005 та договором про обслуговування зберігачем активів недержавного пенсійного фонду № 050093-А від 20.06.2014 (підтверджується зазначеними договорами та листом Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг № 8776/149 від 08.02.2017).
Відповідно до ст. 1058 Цивільного кодексу України за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов'язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором.
До відносин банку та вкладника за рахунком, на який внесений вклад, застосовуються положення про договір банківського рахунка (глава 72 цього Кодексу), якщо інше не встановлено цією главою або не випливає із суті договору банківського вкладу.
Стаття 1063 Цивільного кодексу України передбачає, що фізична або юридична особа може укласти договір банківського вкладу (зробити вклад) на користь третьої особи. Ця особа набуває права вкладника з моменту пред'явлення нею до банку першої вимоги, що випливає з прав вкладника, або вираження нею іншим способом наміру скористатися такими правами.
Суд дослідивши матеріали справи приходить до висновку, що правовідносини між ПАТ «Банк «Таврика» та НТ «ВНПФ «ВСІ» виникли на підставі договору банківського вкладу, який за своїм змістом не є договором про обслуговування пенсійного фонду зберігачем, оскільки не містить істотних умов притаманних даному виду договорів.
Вищий господарський суд Україні в постанові № 910/21267/16 від 21.11.2017 зазначив, що суд першої інстанції не звернув увагу на те, що статтею 45 Закону України «Про недержавне пенсійне забезпечення» передбачено, зокрема, дострокове розірвання договору про обслуговування пенсійного фонду, у разі, зокрема, запровадження у зберігача тимчасової адміністрації, введення процедури санації зберігача, порушення справи про банкрутство зберігача, прийняття рішення про його ліквідацію, а також визначено механізм дій суб'єктів правовідносин у випадку такого розірвання, яким визначено, що рада недержавного пенсійного фонду зобов'язана: письмово повідомити про це із зазначенням підстав розірвання договору Національну комісію з цінних паперів та фондового ринку, національну комісію, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, зберігача, адміністратора, осіб, які здійснюють управління активами такого фонду; укласти договір про обслуговування пенсійного фонду зберігачем з іншим зберігачем у термін, встановлений національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, чого в даному випадку позивачем зроблено не було.
Як вже встановлено судом між ПАТ «Банк «Таврика» та НТ «ВНПФ «ВСІ» виникли правовідносини на підставі договору банківського вкладу, а тому в даному випадку не підлягають застосуванню положення ст. 45 Закону України «Про недержавне пенсійне забезпечення».
Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 16.10.2013 у справі № 826/6309/13-а встановлено, що договір банківського вкладу № 698 припинено 04.12.2012, а тому з урахуванням цього факту відповідачем мали бути застосовані приписи пп. 1 ч. 6 ст. 36 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" згідно яких обмеження, встановлене п. 1 ч. 5 цієї статті, не поширюється на зобов'язання банку щодо виплати коштів за вкладами вкладників за договорами, строк яких закінчився, та за договорами банківського рахунку вкладників. Зазначені виплати здійснюються в межах суми відшкодування, що гарантується Фондом.
Пенсійні активи позивача, який є відкритим пенсійним фондом, не можуть бути будь-яким забезпеченням, і не можуть управлятись як пенсійні активи безпосередньо банком.
Відповідно до положень ст. 48 Закону України «Про недержавне пенсійне забезпечення» пенсійні активи, що накопичуються у пенсійному фонді, можуть бути використані виключно для цілей інвестиційної діяльності фонду, виконання зобов'язань фонду перед його учасниками та оплати витрат, пов'язаних із здійсненням недержавного пенсійного забезпечення. Використання пенсійних активів для інших цілей забороняється.
Відповідно до ч. 1 ст. 51 Закону України «Про недержавне пенсійне забезпечення» сума пенсійних коштів усіх учасників пенсійного фонду дорівнює чистій вартості активів пенсійного фонду. Відповідно до статті 1 цього ж Закону чиста вартість активів пенсійного фонду - різниця між вартістю активів пенсійного фонду на день проведення підрахунку та сумою зобов'язань пенсійного фонду, що підлягають виконанню на день проведення підрахунку.
Згідно вимог ч. 3 ст. 7 Закону України "Про недержавне пенсійне забезпечення" пенсійні кошти, що обліковуються на індивідуальному пенсійному рахунку учасника фонду, є власністю такого учасника та використовуються на цілі, визначені цим Законом.
Пунктом 4.4. Положення про провадження діяльності з адміністрування недержавного пенсійного фонду, затвердженого розпорядження Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України № 1660 від 20.07.2004, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 06.08.2004 під № 990/9589, передбачено, що сума чистої вартості активів фонду має дорівнювати сумі пенсійних коштів на всіх індивідуальних пенсійних рахунках учасників.
Наведене свідчить про невиконання відповідачем вимог п. 2.10 розділу V Положення про виведення неплатоспроможного банку з ринку, затвердженого рішенням Виконавчої дирекції Фонду № 2 від 05.07.2012, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 14.09.2012 за № 1581/21893 (зі змінами), згідно якого уповноважена особа Фонду на ліквідацію банку зобов'язана вжити заходів щодо передачі активів недержавних пенсійних фондів до іншого зберігача відповідно до вимог законодавства України.
Відповідно до ч. 2 ст. 48 Закону України "Про недержавне пенсійне забезпечення" пенсійні активи не можуть включатися до ліквідаційної маси зберігача пенсійного фонду та інших банків. Аналогічні приписи містить і ст. 50 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".
За таких обставин, імперативна заборона включати пенсійні активи до ліквідаційної маси банків встановлює пряму заборону виконувати будь-які зобов'язання фінансової установи (банку) за рахунок цих пенсійних активів.
Фонд гарантування вкладів фізичних осіб в листі від 22.04.2013 № 12-2868/13 зазначив, що пенсійні активи позивача не будуть входити до ліквідаційної маси ПАТ «Банк «Таврика», оскільки не є його активами. Наведене свідчить про гарантію збереження та повернення пенсійних активів фізичним особам поза ліквідаційною процедурою банку.
В свою чергу, 15.07.2013 на офіційній сторінці Фонду гарантування вкладів фізичних осіб в мережі Інтернет розміщено оголошення, що 08.07.2013 виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб затверджено реєстр акцептованих вимог кредиторів АТ «Банк «Таврика».
Листом Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Банк «Таврика» Соловйовою Н.А. № 0032/7 від 11.07.2013 позивача повідомлено, що відповідно до ч. 5 ст. 49 Закону України «Про недержавне пенсійне забезпечення» вимога останнього включена до реєстру акцептованих вимог кредиторів та підлягає задоволенню в сумі 2.310.351,45 грн. згідно до 7 черговості.
Вищий адміністративний суд України в ухвалі від 23.04.2014 дійшов висновку, що незалежно від того на підставі якого правочину активи пенсійного фонду були розміщені у банку (чи то за договором банківського вкладу, чи то за договором про управління активами) банк, що ліквідується зобов'язаний повернути пенсійні активи в повному обсязі їх законному розпоряднику, визначеному Законом України "Про недержавне пенсійне забезпечення". При цьому суд послався на приписи ч.1 та 2, пп. 2 ч.3 ст. 1212 Цивільного кодексу України.
Отже, ухвалою Вищого адміністративного суду України від 23.04.2014 підтверджено лише наявність грошового зобов'язання між ПАТ «Банк «Таврика» та НТ «ВНПФ «ВСІ», при цьому не встановлено грошового зобов'язання між Фондом гарантування вкладів фізичних осіб та НТ «ВНПФ «ВСІ».
Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Згідно п. 1.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 14 від 17.12.2013 «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» грошовим, за змістом статей 524, 533 - 535, 625 Цивільного кодексу України, є виражене в грошових одиницях (національній валюті України чи в грошовому еквіваленті в іноземній валюті) зобов'язання сплатити гроші на користь іншої сторони, яка, відповідно, має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Грошовим слід вважати будь-яке зобов'язання, що складається в тому числі з правовідношення, в якому праву кредитора вимагати від боржника виконання певних дій кореспондує обов'язок боржника сплатити гроші на користь кредитора. Зокрема, грошовим зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона зобов'язана оплатити поставлену продукцію, виконану роботу чи надану послугу в грошах, а друга сторона вправі вимагати від першої відповідної оплати, тобто в якому передбачено передачу грошей як предмета договору або сплату їх як ціни договору.
Згідно п. 6.3 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 14 від 17.12.2013 «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» якщо договором або чинним законодавством не передбачено розміру процентів за користування чужими коштами, то припис частини другої статті 625 ЦК України може бути застосований господарським судом лише за наявності порушення боржником грошового зобов'язання.
Відповідно до п. 6.5 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 14 від 17.12.2013 «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» обов'язок боржника сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних не виникає у випадках повернення коштів особі, яка відмовилася від прийняття зобов'язання за договором (стаття 612 ЦК України), повернення сум авансу та завдатку, повернення коштів у разі припинення зобов'язання (в тому числі шляхом розірвання договору) за згодою сторін або визнання його недійсним, відшкодування збитків та шкоди, повернення безпідставно отриманих коштів (стаття 1212 ЦК України), оскільки відповідні дії вчиняються сторонами не на виконання взятих на себе грошових зобов'язань, а з інших підстав.
Разом з цим, постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 16.10.2013 у справі № 826/6309/13-а зобов'язано Фонд гарантування вкладів фізичних осіб повернути пенсійні активи, а не стягнуто їх з Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.
Отже, зобов'язання повернути кошти, по суті є зобов'язанням вчинити дію та не є грошовим зобов'язанням, у зв'язку з чим відсутні підстави для стягнення з відповідача на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України 2.476.696,75 грн. інфляційних втрат та 291.863,85 грн. 3% річних.
Окрім цього, слід зазначити, що згідно постанови Правління Національного банку України № 97 від 20.03.2013 «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ «Банк «Таврика» ПАТ «Банк «Таврика» перебуває в процедурі ліквідації, а тому згідно приписів п. 1 ч. 5 ст. 36 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» під час тимчасової адміністрації не здійснюється, зокрема, задоволення вимог вкладників та інших кредиторів банку, а також нарахування неустойки (штрафів, пені), інших фінансових (економічних) санкцій за невиконання чи неналежне виконання зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), а також зобов'язань перед кредиторами, у тому числі не застосовується індекс інфляції за весь час прострочення виконання грошових зобов'язань банку.
Обов'язок доказування та подання доказів відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України розподіляється між сторонами виходячи з того, хто посилається на певні обставини, які обґрунтовують його вимоги та заперечення.
Зважаючи на вищевказане, позовні вимоги Непідприємницького товариства «Відкритий недержавний пенсійний фонд «ВСІ» є необґрунтованими та такими, що задоволенню не підлягають повністю.
Судові витрати, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на позивача.
Керуючись ст. 129, ст.ст. 237, 238, 240 ГПК України, суд -
В позові відмовити повністю.
Відповідно до частини 1 статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (частина 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України).
Повне рішення складено 23.03.2018.
СуддяВ.В.Сівакова