Справа № 552/6037/17
23 березня 2018 року м. Полтава
Київський районний суд м. Полтави в складі:
головуючого - судді Самсонової О.А.,
при секретарі - Горошко О.О.,
розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову, -
ОСОБА_1 звернулась до суду з заявою про забезпечення позову, у якій зазначила, що рішенням Київського районного суду м.Полтави від 07 листопада 2017 року, що набрало законної сили 31 січня 2018 року, на користь ОСОБА_1 з ПАТ КБ «Приватбанк» стягнуто 10399 грн. 22 коп.
23 лютого 2018 року нею в порядку ст.440 ЦПК України до суду надана заява про звернення стягнення на грошові кошти, що перебувають та будуть надходити на рахунок Київського ВДВС м.Полтава ГТУЮ у Полтавській області, які підлягають перерахуванню ПАТ КБ «Приватбанк» від третіх осіб, які є боржниками за виконавчими листами.
22 березня 2018 Київським ВДВС м.Полтава ГТУЮ у Полтавській області їй повідомлено, що виконавче провадження №55877731 за виконавчим листом щодо стягнення коштів з ПАТ КБ «Приватбанк» на її користь за вказівкою Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України буде направлено для виконання до зазначеного Департаменту.
Зазначаючи, що передача виконавчого провадження може істотно ускладнити виконання судового рішення, ОСОБА_1 просила суд заборонити Київському ВДВС м.Полтава ГТУЮ у Полтавській області передавати виконавче провадження №55877731 щодо стягнення коштів з ПАТ КБ «Приватбанк» на користь ОСОБА_1 до інших органів ВДВС.
Відповідно до ч.1 ст.153 ЦПК України заява розглядалась судом без повідомлення учасників справи.
Дослідивши матеріали заяви ОСОБА_1, суд приходить до наступних висновків.
Встановлено, що рішенням Київського районного суду м.Полтави від 07 листопада 2017 року, яке набрало законної сили 31 січня 2018 року, у цивільній справі №552/6037/17 позовні вимоги ОСОБА_1 задоволені частково, а саме стягнуто з Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» на користь ОСОБА_1 пеню за період з 28 вересня 2016 року по 07 листопада 2017 року в сумі 5332 грн. 81 коп., компенсацію інфляційних втрат за період з 01 вересня 2016 року по 01 жовтня 2017 року в сумі 3842 грн. 00 коп., три відсотки річних за період з 28 вересня 2016 року по 07 листопада 2017 року у розмірі 438 грн. 31 коп., проценти за користування коштами за період з 28 вересня 2016 року по 07 листопада 2017 року в сумі 146 грн. 10 коп., на відшкодування понесених судових витрат 640 грн. 00 коп., а всього стягнуто - 10399 грн. 22 коп.
За вказаним судовим рішенням 21 лютого 2018 року судом видано виконавчий лист, за яким Київським ВДВС м.Полтава відкрито виконавче провадження.
Відповідно до ч.1 ст.149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.
Частиною 2 ст.149 ЦПК України також передбачено, що забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Розгляд даної справи №552/6037/17 звершено ухваленням судового рішення від 07 листопада 2017 року, яке набрало законної сили 31 січня 2018 року.
Забезпечення позову після ухвалення судом рішення чинним Цивільним процесуальним законом не передбачено.
Зокрема, ч.1 ст.152 ЦПК України передбачено, що заява про забезпечення позову подається до подання позовної заяви, одночасно з пред'явленням позову, або після відкриття провадження у справі - до суду, у провадженні якого перебуває справа.
Той факт, що ОСОБА_1 звернулась до суду з заявою про звернення стягнення на грошові кошти, що перебувають та будуть надходити на рахунок Київського ВДВС м.Полтава ГТУЮ у Полтавській області, які підлягають перерахуванню ПАТ КБ «Приватбанк» від третіх осіб, які є боржниками за виконавчими листами, не надає суду права вжиття заходів забезпечення позову.
Статтею 440 ЦПК України, в порядку якої ОСОБА_1 суду подано заяву про звернення стягнення на грошові кошти, що належать іншим особам, також не передбачено можливості забезпечення позову у порядку ст.149-159 ЦПК України.
Крім того, встановлення заборони на передачу виконавчого провадження з одного органу державної виконавчої служби до іншого до компетенції суду не належить, та може бути розцінено як втручання у діяльність державного виконавця у процесі примусового виконання рішення.
На підставі викладеного в задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову необхідно відмовити.
Керуючись ст. ст.149, 152, 153 ЦПК України, -
В задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Полтавської області через Київський районний суд м. Полтави шляхом подачі апеляційної скарги в 15-денний термін.
Головуючий О.А.Самсонова
23.03.2018