Справа № 517/534/17 н/п 2/517/23/2018
20 березня 2018 року смт. Захарівка Одеської області
Фрунзівський районний суд Одеської області у складі:
головуючого судді Гончар І.В. при секретарі Заболотній Л.В. за участі: представника позивача ОСОБА_1.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_2 до Павлівської сільської ради Захарівського району Одеської області про встановлення фактів прийняття спадщини та визнання права на спадкове майно, суд -
Позивач звернувся до суду із зазначеним позовом про встановлення фактів прийняття спадщини та визнання права на спадкове майно, позовні вимоги обгрунтовує наступним. 09 вересня 1999 року в селі Павлівка Фрунзівського району Одеської області померла баба позивачки ОСОБА_3. Після смерті спадкодавця відкрилася спадщина у вигляді права на земельну частку (пай) у землі колективного сільськогосподарського підприємства «Прогрес» села Павлівка Фрунзівського району Одеської області у розмірі 5,71 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості). Вказана земельна частка (пай) належала спадкодавцю на підставі сертифіката на право на земельну частку (пай) серії ОД № 037918, виданого 22 липня 1996 року Фрунзівською районною державною адміністрацією Одеської області і зареєстрованого в Книзі реєстрації сертифікатів на земельну частку (пай) за № 918. Заповіт щодо свого майна спадкодавець не залишала, а із спадкоємців за законом першої черги був син спадкодавця і батько позивачки ОСОБА_4. Спадкодавеця у своєму будинку проживала одна, а ОСОБА_4 після її смерті у період з вересня 1999 року по лютий 2000 року розпорядився належним матері майном у вигляді предметів домашньої обстановки та вжитку, які він передав сусідам, родичам та знайомим, а також взяв у свою власність. У його володіння також перейшов належний матері зазначений вище сертифікат на право на земельну частку (пай). Тому, позивачка вважає, що відповідно до положень чинних на час відкриття спадщини ОСОБА_3 ст.ст. 529, 548 і 549 Цивільного кодексу Української РСР, ОСОБА_4 був спадкоємцем за законом першої черги і прийняв її спадщину протягом шести місяців з дня відкриття шляхом фактичного вступу в управління та володіння спадковим майном, яке стало належати йому з моменту відкриття спадщини. За свого життя ОСОБА_4 спадщину матері не оформив і помер 07 червня 2008 року за місцем свого проживання у ІНФОРМАЦІЯ_1. Заповіт щодо свого майна він не залишав, а із спадкоємців за законом першої черги була тільки позивачка як його донька. Своє родове прізвище ОСОБА_4 позивачка змінила зареєструвавши шлюб. Позивачка на протязі шести місяців з дня смерті свого батька ОСОБА_4, тобто орієнтовно з червня до грудня 2008 року взяла у свою власність належний померлому батьку кишеньковий годинник з ланцюжком, а також у її володіння перейшов зазначений вище сертифікат на право на земельну частку (пай) ОСОБА_3. Оскільки, спадкове майно у вигляді речового права на земельну частку (пай) знаходиться на території Захарівського (колишнього Фрунзівського) району Одеської області України, відомим спадкоємцем є тільки позивачка, то за її заявою заведення спадкової справи щодо цього майна належить до компетенції Захарівської районної державної нотаріальної контори Одеської області. Позивачка зверталась до вказаної контори з документами щодо оформлення її спадкових прав на земельну частку (пай) її баби ОСОБА_3, проте постановою державного нотаріуса ОСОБА_5 від 09 вересня 2017 року їй було відмовлено в отриманні свідоцтва про право на спадщину за законом на це майно з посиланням на положення ст. 549 ЦК УРСР 1963 року про те, що онуки спадкодавця є спадкоємцями за законом, якщо на час відкриття спадщини немає в живих того з їх батьків, хто був би спадкодавцем, а також рекомендовано звернутись до суду з відповідним позовом. Тому позивачка змушений звернутися до суду з даним позовом. Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив їх задовольнити. Представник Павлівської сільської ради Захарівського району Одеської області в судове засідання не з'явився, але надіслав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги визнає в повному обсязі. . Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що визнання представником відповідача позову не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, вважає, що позов підлягає задоволенню у повному обсязі з наступних підстав. Спірні правовідносини виникли між сторонами з приводу встановлення факту прийняття спадщини та права на спадкування, які регулюються ЦК України (1963 року) та ЦК України (2004 року). Свідок ОСОБА_6А суду пояснила, що покійна ОСОБА_3 проживала в с.Павлівка сама, до неї в гості приїжджав син ОСОБА_4 із сім'єю. Коли ОСОБА_3 померла, то її син ОСОБА_7 проводив поховання та розпоряджався спадковим майном, а саме роздав деякі речі сусідам та забрав сам. Свідок ОСОБА_8 дала суду аналогічні пояснення. Ухвалою суду від 21 листопада 2017 року було доручено Нікопольському міськрайонному суду Дніпропетровської області викликати та допитати свідків ОСОБА_9 та ОСОБА_10 В судовому засіданні було прослухано звукозапис допиту свідків.
Свідок ОСОБА_9 суду пояснила, що Вона особисто знала ОСОБА_4 та його дочку ОСОБА_2 Після смерті батька ОСОБА_2 взяла у своє користування кишеньковий годинник та сертифікат на право на земельну частку (пай). Свідок ОСОБА_10 дала суду аналогічні пояснення. Судом встановлено, що 09 вересня 1999 року померла ОСОБА_3, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії І-ЖД №173730 від 10.09.1999 року. Після її смерті відкрилася спадщина у вигляді права на земельну частку (пай) у землі КСП "Прогрес" у розмірі 5, 71 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі ( на місцевості). Вказана земельна ділянка належала спадкодавеці на підставі сертифікату на право на земельну частку (пай) серії ОД № 037918, виданого 22 липня 1996 року Фрунзівською районною державною адміністрацією і зареєстрованого в Книзі реєстрації сертифікатів на земельну частку (пай) за № 918. Згідно довідки Павлівської сільської ради № 1027 від 31.07.2017 року, ОСОБА_3 проживала та була зареєстрована в ІНФОРМАЦІЯ_2
Згідно свідоцтва про народження серії ЯЯ № 279002 від 10.06.1956 року ОСОБА_3 є матір'ю ОСОБА_4. За життя ОСОБА_4 успадкував земельну частку (пай) у землі КСП "Прогрес" у розмірі 5, 71 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі ( на місцевості), після смерті матері ОСОБА_3, яка належала останній на підставі сертифікату на право на земельну частку (пай) серії ОД № 037918, виданого 22 липня 1996 року Фрунзівською районною державною адміністрацією і зареєстрованого в Книзі реєстрації сертифікатів на земельну частку (пай) за № 918, як спадкоємець за законом першої черги і прийняв її спадщину протягом шести місяців з дня відкриття шляхом фактичного вступу в управління та володіння спадковим майном, яке стало належати йому з моменту відкриття спадщини.
За життя ОСОБА_4 спадщину матері не оформив і помер 07 червня 2008 року за місцем свого проживання у ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджено свідоцтвом про його смерть виданим на підставі запису № 117 від 17 червня 2008 року в реєстрі відділу ЗАГС держадміністрації Григоріопольського району Республіки Молдова.
Згідно свідоцтва про народження серії ІІ-БМ №432752 від 24.01.1975 року ОСОБА_4 є батьком ОСОБА_11. Згідно свідоцтва про шлюб серії І-КИ № 298733 від 05 грудня 2014 року позивачка зареєструвала шлюб, про що було зроблено актовий запис № 05 та змінила прізвище на ОСОБА_2. Згідно постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 09.09.2017 року державним нотаріусом Захарівської районної державної нотаріальної контори ОСОБА_2 було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом та рекомендовано звернутися до суду. Згідно ст. 549 ЦК України(1963 року) визнається, що спадкоємець прийняв спадщину, якщо протягом шести місяців з дня відкриття шляхом фактичного вступу в управління та володіння спадковим майном, яке стало належати йому з моменту відкриття спадщину.
В судовому засіданні було встановлено, що ОСОБА_4 прийняв спадщину після смерті матері ОСОБА_3, померлої 09 вересня 1999 року шляхом фактичного вступу в управління та володіння спадковим майном. Оскільки ОСОБА_4 мав останнє місце проживання і помер на території Республіки Молдова, то відповідно до положень частини 1 статті 70 Закону України «Про міжнародне приватне право» спадкові відносини регулюються правом цієї держави. Статтею 37 Договору між Україною і Республікою Молдова про правову допомогу та правові відносини у цивільних і кримінальних справах також визначено, що правові відносини в галузі успадкування рухомого майна регулюються законодавством тієї Договірної Сторони, громадянином якої був заповідач в момент смерті, за виключенням правових стосунків в галузі успадкування нерухомого майна, які регулюються законодавством тієї Договірної Сторони, на території якої знаходиться це майно. Визначення типу майна, що входить до складу спадщини, тобто, чи є воно рухомим чи нерухомим, регулюється законодавством тієї Договірної Сторони, на території якої знаходиться це майно. Системний аналіз положень статей 177, 181 і 190 Цивільного кодексу України свідчить про те, що право на земельну частку (пай) є речовим майновим правом і не відноситься до нерухомого майна. У зв'язку з цим, в частині вирішення питання щодо прийняття позивачкою спадщини свого батька ОСОБА_4, застосуванню підлягає право Республіки Молдова. Цивільний кодекс Республіки Молдова визначає, що спадщина приймається протягом шести місяців з дня її відкриття (стаття 1517); спадщина вважається прийнятою спадкоємцем, коли він подає нотаріусу за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини або вступає у володіння спадковим майном (частина 3 статті 1516). Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що позов ОСОБА_2 до Павлівської сільської ради Захарівського району Одеської області про встановлення фактів прийняття спадщини та визнання права на спадкове майно підлягає задоволенню, так як її батько ОСОБА_4 прийняв спадщину після смерті матері ОСОБА_3 шляхом фактичного вступу в спадкові права, а ОСОБА_2 прийняла спадщину після смерті батька ОСОБА_4, що підтверджується показами свідків. 0 В силу ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обовязків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Відповідно до ч. 1 ст. 1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення. Згідно ч. 1 ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. На підставі ст. ст. 548, 549 ЦК України (1963 року), ст. ст. 1216, 1225, 1268 ЦК України (2004 року), керуючись ст. ст. 7, 8, 19, 76-81, 247, 258-259, 263-265 ЦПК України, суд,
Позов ОСОБА_2 до Павлівської сільської ради Захарівського району Одеської області про встановлення фактів прийняття спадщини та визнання права на спадкове майно - задовольнити. Встановити факт прийняття ОСОБА_4, померлим 07 червня 2008 року, спадщини своєї матері ОСОБА_3, померлої 09 вересня 1999 року в селі Павлівка Фрунзівського району Одеської області. Встановити факт прийняття ОСОБА_2 спадщини свого батька ОСОБА_4, померлого 07 червня 2008 року у місті Григоріополь Григоріопольського району Республіки Молдова. Визнати за ОСОБА_2, яка народилась 10 січня 1975 року в смт. Григоріополь Григоріопольського району Республіки Молдова, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, в порядку спадкування після баби ОСОБА_3, померлої 09 вересня 1999 року, і батька ОСОБА_4, померлого 07 червня 2008 року, право на земельну частку (пай) у землі колективного сільськогосподарського підприємства «Прогрес» села Павлівка Фрунзівського району Одеської області у розмірі 5,71 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості), яка належала ОСОБА_3 на підставі сертифіката на право на земельну частку (пай) серії ОД № 037918, виданого 22 липня 1996 року Фрунзівською районною державною адміністрацією Одеської області і зареєстрованого в Книзі реєстрації сертифікатів на земельну частку (пай) за № 918. Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Одеської області через Фрунзівський районний суд шляхом подачі апеляційної скарги у 30-денний строк з дня його проголошення. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя: