Справа № 237/709/18
3/237/455/18
Іменем України
16.03.18 року місто Курахове
Суддя Мар'їнського районного суду Донецької області Сенаторов Володимир Анатолійович, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, матеріали якої надійшли з Дружківського відділення поліції Краматорського відділу поліції Головного управління національної поліції в Донецькій області стосовно
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, непрацюючого, проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2,
у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП,
З протоколу про адміністративне правопорушення серії БР № 015755 від 04 лютого 2018 року вбачається, що 04 лютого 2018 року о 09 годині 40 хвилин громадянин ОСОБА_1 керував транспортним засобом ВАЗ 21011 номерний знак НОМЕР_1 в місті Краматорську на блок посту № 07 з явними ознаками наркотичного сп'яніння (блідий вигляд, вузькі зіниці, тремтіння пальців рук). Від проходження медичного огляду на стан сп'яніння у медичному закладі наркодиспансері відмовився в присутності двох свідків.
Дослідивши матеріали справи - протокол про адміністративне правопорушення серії БР № 015755 від 04.02.2018 року, який відповідає вимогам ст. 256 КУпАП, оцінивши надані докази за внутрішнім переконанням в сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, прихожу до наступних висновків.
Згідно з вимогами ст. 280 КУпАП, суддя при розгляді справи про адміністративне правопорушення, в числі інших визначених законом обставин, зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності.
В силу ст. 251 КУпАП доказами по справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку відповідним органом встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інших обставин справи, що мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненням особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, а також іншими документами.
В судовому засіданні встановлено, що 04.02.2018 року стосовно ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне правопорушення серії БР № 015755 за ч. 1 ст. 130 КУпАП. Диспозиція ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачає відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 04 лютого 2018 року о 09:40 годині керував автомобілем, відносно якого поліцейським СРПП № 2 Дружковського ВП Краматорського ВП ГУНП в Донецькій області з'ясовано наявність явних ознак наркотичного сп'яніння. Відповідно до п. 3 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним Наказом МВС та МОЗ України від 09.11.2015 № 1452/735 ознаками алкогольного сп'яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці. Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії БР № 015755 у водія ОСОБА_1 виявлено такі ознаки наркотичного сп'яніння: тремтіння пальців рук.
ОСОБА_1 в судовому засіданні свою провину не визнав та пояснив, що він не знаходився у стані наркотичного сп'яніння та йому не було запропоновано проходження медичного огляду на стан наркотичного сп'яніння. Також пояснив, що наркотичні засоби не вживає взагалі. На підтвердження надав копію сертифікату серії 12ЯЯУ № 123047 про проходження профілактичного наркотичного огляду від 02.03.2018 року, виданого на ім'я ОСОБА_1.
Свідок ОСОБА_2 у судовому засіданні пояснила, що ОСОБА_1 під час керування транспортним засобом не знаходився в стані наркотичного сп'яніння, наркотичні засоби взагалі не вживає. Також пояснила, що співробітниками поліції не було запропоновано проходження медичного огляду на стан наркотичного сп'яніння в наркологічному диспансері.
У відповідності до п. 7 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним Наказом МВС та МОЗ України від 09.11.2015 № 1452/735 у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
ОСОБА_1 згідно протоколу БР № 015755 при оформленні протоколу пояснив наступне: «управлял авто, в больницу не поеду… ». Таким чином, відповідно до пояснень, наданих на місці оформлення протоколу не вбачається факт перебування ОСОБА_1 у стані алкогольного сп'яніння, а також не вбачається відмови від проходження медичного огляду у встановленому порядку, адже, згідно вищевказаного п. 7 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, медичний огляд у лікарні проводиться лише в разі незгоди з результатами продуття алкотестеру або відмови від такого продуття. В той же час, пояснення ОСОБА_1 не містять відомостей про відмову від продуття алкотестеру.
Викликані в судове засідання зазначені в протоколі про адміністративне правопорушення свідки не з'явились, тому суд позбавлений можливості усунути розбіжності між поясненнями свідків та поясненнями правопорушника. За таких обставин суд надає переважне доказове значення поясненням правопорушника та свідка , що містяться в протоколі про адміністративне правопорушення.
При цьому, відповідно до положень ст. 251 КУпАП, ст. 62 Конституції України суд вважає такими, що не можуть бути визнаними належними та допустимими доказами відомості, що містяться у самому протоколі про адміністративне правопорушення, у зв'язку з їх не відповідністю нормам ст. 256 КУпАП та виходячи з того, що сам по собі протокол про адміністративне правопорушення не може бути беззаперечним доказом вини особи в тому чи іншому діяння, оскільки не являє собою імперативного факту доведеності вини особи, тобто не узгоджується із вищевказаним стандартом доказування "поза розумним сумнівом", оскільки наявні у ньому дані не випливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту.
Щодо долучених до матеріалів справи пояснень свідків, то вони спростовуються доказами здобутими в ході розгляду справи.
Будь-яких інших доказів в ході судового розгляду здобуто не було та суду не надано.
Стаття 62 Конституції України зазначає, що вина особи, яка притягується до відповідальності, має бути доведена належним чином, а не ґрунтуватися на припущеннях.
Аналогічного роду положення закріплено і у ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, які зводяться до того, що кожен вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.
В той же час, у справі «Barbera, Messegu and Jabardo v. Spain» від 06.12.1998 (п. 146) Європейський суд з прав людини встановив, що принцип презумпції невинності вимагає серед іншого, щоб, виконуючи свої обов'язки, судді не починали розгляд справи з упередженої думки, що особа скоїла правопорушення, яке ставиться їй в провину; всі сумніви, щодо її винуватості повинні тлумачитися на користь цієї особи.
Відповідно до ст. 284 КУпАП по справі про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить одну з таких постанов: 1) про накладення адміністративного стягнення; 2) про застосування заходів впливу, передбачених статтею 24-1 цього Кодексу; 3) про закриття справи, дана правова норма не передбачає судового рішення про направлення справи на дооформлення.
За таких обставин, враховуючи вище викладене суд вважає, що у діях особи, що притягається до адміністративної відповідальності відсутній склад адміністративного правопорушення передбачений ч. 1 ст. 130 КУпАП, так як його вину не доведено належним чином, а обґрунтовано на припущеннях, що є неприйнятим та суперечить, як нормам національного законодавства, так і міжнародного.
Згідно п. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за умови відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10, 30, 33, ст. 130, 247, 252, 283-285 КУпАП, суд,
Провадження в адміністративній справі відносно ОСОБА_1про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративне правопорушення закрити у зв'язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.
Постанова в порядку провадження по справах про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови шляхом подання скарги до Апеляційного суду Донецької області через Мар'їнський районний суд Донецької області.
Суддя В.А.Сенаторов
Дата документу 16.03.2018