Справа номер 237/5503/17
Номер провадження 2/237/453/18
Іменем України
28.02.18 року м. Курахове
Мар'їнський районний суд Донецької області у складі:
головуючий суддя Медведський М.Д.
з участю секретаря Мишко Д.О.
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної шкоди
ОСОБА_1 звернулася до Мар'їнського районного суду Донецької області із позовною заявою до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної шкоди. Позов обґрунтовано наступним. ОСОБА_1 є фізичною особою підприємцем, відповідач ОСОБА_2 працювала у неї на посаді продавця в магазині «Продукти». 28.10.2017 року відповідач пішла з робочого місця та на роботу більше не з'явилася, наступного дня при проведенні ревізії було виявлено недостачу грошей в касі магазину у розмірі 7310 гривень. Інші продавці цього магазину пояснили, що це борг ОСОБА_2 Добровільно повертати борг ОСОБА_2 не хоче, її діями позивачу завдано матеріальних збитків, отже позивач просить стягнути з ОСОБА_2 7310 гривень спричинених матеріальних збитків.
Позивач в судове засідання не з'явився, надав до суду заяву, згідно якої підтримав позовні вимоги в повному обсязі, та просив їх задовольнити з підстав викладених у позовній заяві, справу розглянути без її участі, проти винесення заочного рішення не заперечує.
Станом на 28 лютого 2018 року відзив на позов від відповідача ОСОБА_2 до Мар'їнського районного суду Донецької області суду не надійшов, про відкриття та розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження по справі був належним чином повідомлений за зареєстрованим місцем проживання, заперечень на позов не подав.
Відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. Заперечення проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження від сторін у справі не надходили.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що оскільки від відповідача не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, як то передбачає ст. 240 ЦПК України, у суду відсутні підстави для відкладення розгляду справи, а тому, суд зі згоди позивача вирішує справу на підставі наявних у справі доказів відповідно ст. 280 ЦПК України.
Згідно вимог ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши надані докази, суд встановив наступне.
Так, судом встановлено, що ОСОБА_2 була прийнята на посаду продавця в магазині «Продукти» ФОП ОСОБА_1.
Відповідно до довідки від 29.10.2017 року ФОП ОСОБА_1 було виявлено недостачу товарно-матеріальних цінностей на суму 7310 гривень.
Позивачем ОСОБА_1 було направлено лист відповідачу ОСОБА_2 з повідомленням про виявлення недостачі в сумі 7310 грн. та запропоновано добровільно погасити суму виявленої недостачі по продуктах харчування, який відповідач залишила без відповідного реагування.
Враховуючи, що ОСОБА_2 добровільно не погасила суму виявленої недостачі позивач звернувся до суду з вказаним позовом про відшкодування матеріальної шкоди завданої ОСОБА_1.
Згідно ст.130 КЗпП України працівники несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну підприємству, установі організації внаслідок порушення покладених на них трудових обовязків.
Відповідно до ст.132 КЗпП України за шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації при виконанні трудових обов'язків, працівники, крім працівників, що є посадовими особами, з вини яких заподіяно шкоду, несуть матеріальну відповідальність у розмірі прямої дійсної шкоди, але не більше свого середнього місячного заробітку.
Відповідно до ст. 136 КЗпП України покриття шкоди працівниками в розмірі, що не перевищує середнього місячного заробітку, провадиться за розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, керівниками підприємств, установ, організацій та їх заступниками - за розпорядженням вищестоящого в порядку підлеглості органу шляхом відрахування із заробітної плати працівника. У решті випадків покриття шкоди провадиться шляхом подання власником або уповноваженим ним органом позову до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду.
Згідно ст.138 КЗпП України обов'язок доказування наявності умов для притягнення працівника до матеріальної відповідальності покладається на власника або уповноважений ним орган. Відсутність підстави чи хоча б однієї з умов матеріальної відповідальності виключає можливість притягнення працівника до матеріальної відповідальності.
Пленум Верховного Суду України у постанові від 29 грудня 1992 року № 14 "Про судову практику в справах про відшкодування шкоди, заподіяної підприємствам, установам, організаціям їх працівниками" зазначає, що суд у кожному випадку зобов'язаний вживати передбачених законом заходів до всебічного, повного й об'єктивного з'ясування обставин, від яких згідно зі ст. ст.130,135-3,137 КЗпП України, залежить вирішення питання про покладення матеріальної відповідальності та про розмір шкоди, що підлягає відшкодуванню. Зокрема, з'ясовувати: наявність прямої дійсної шкоди та її розмір; якими неправомірними діями її заподіяно і чи входили до функцій працівника обов'язки, неналежне виконання яких призвело до шкоди; в чому полягала його вина; в якій конкретно обстановці заподіяно шкоду; чи були створені умови, які забезпечували б схоронність матеріальних цінностей і нормальну роботу з ними; який майновий стан працівника.
Дослідивши надані позивачем на підтвердження позовних вимог письмові докази, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню в повному обсязі на зазначених позивачем підставах.
Відповідно до вимог ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, отже з відповідача слід стягнути судові витрати у вигляді оплати судового збору у розмірі 640 грн., що підтверджено квитанцією в матеріалах справи.
На підставі викладеного і керуючись ст.ст.134, 138 КЗпП України, ст.ст. 12, 13, 76-81 89, 141, 258, 263-265, 280-283 ЦПК України, суд,-
Позвону заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної шкоди - задовольнити у повному обсязі.
Стягнути з ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_1, паспорт громадянина України серії ВЕ № 808803, виданий 28.03.2002 року Курахівським МВ Мар'їнського РВ УМВС України в Донецькій області, яка зареєстрована за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2) заподіяну матеріальну шкоду у розмірі 7310 (сім тисяч триста десять) гривень на користь ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_3, РНОКПП НОМЕР_1).
Стягнути з ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_1, паспорт громадянина України серії ВЕ № 808803, виданий 28.03.2002 року Курахівським МВ Мар'їнського РВ УМВС України в Донецькій області, яка зареєстрована за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2) судові витрати в розмірі 640 (шістсот сорок) гривень на користь ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_3, РНОКПП НОМЕР_1).
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене протягом тридцяти днів до Апеляційного суду Донецької області через Мар'їнський районний суд Донецької області. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Суддя М.Д.Медведський
Дата документу 28.02.2018 року