Справа № 237/859/18
3/237/515/18
Іменем України
21.03.18 року місто Курахове
Суддя Мар'їнського районного суду Донецької області Сенаторов Володимир Анатолійович розглянувши матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності у відношенні:
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, паспорт серії ВК № 160583 виданий 12 липня 2005 року Центрально - міським РВ Макіївського МУ УМВС України в Донецькій області, який зареєстрований та фактично мешкає: Донецька область, місто Макіївка, мікрорайон Центральний, б. 9, кв. 84,
за ч. 1 ст. 204-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
До суду надійшов адміністративний протокол про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 204-3 КУпАП стосовно ОСОБА_1, відповідно до якого 21 лютого 2017 року приблизно о 14:30 годині громадянин ОСОБА_1, як водій автомобіля НОМЕР_1 , прибув на пункт пропуску КПВВ «Мар'їнка», з метою проїзду до міста Донецьк. Після детального огляду авто та ручної поклажі, що належить громадянину ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 працівниками ДФС України та ДПС України, було виявлено новий поверхневий насос Pedrollo F50/125А у кількості 1 шт. вартістю 11750 грн.
В судове засідання ОСОБА_1 з'явився, провину не визнав.
Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, суд вважає, що провадження підлягає закриттю за відсутністю складу правопорушення з наступних підстав.
Постановою Кабінету Міністрів України від 01 березня 2017 року за №99 затверджено «Порядок переміщення товарів до району або з району проведення антитерористичної операції», і у пункті 9 вищевказаного порядку зазначено, що фізичні особи здійснюють переміщення товарів у ручній поклажі та/або супроводжуваному багажі автомобільним транспортом за переліком та обсягами (вартість, вага, кількість), що затверджуються МТОТ.
Згідно пункту 4 наказу Міністерства з питань тимчасово окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб України від 24 березня 2017 року №39, встановлено такі обсяги товарів (крім особистих речей та підакцизних товарів), що переміщуються фізичними особами: через лінію зіткнення з неконтрольованої території на контрольовану територію та у зворотному напрямку - товари, сумарна фактурна вартість яких не перевищує еквівалент 10000 гривень та сумарна вага яких не перевищує 75 кг на одну особу.
Адміністративне правопорушення (проступок) - це протиправна винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Це визначення дається в статті 9 КУпАП і в ньому робиться акцент на об'єкти адміністративного правопорушення громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління. Склад адміністративного правопорушення це сукупність установлених законом об'єктивних і суб'єктивних ознак, наявність яких характеризує діяння як адміністративне правопорушення (проступок). Законодавець виділяє дві групи шкідливих наслідків адміністративних поступків: матеріальні та формальні. Тому виділяють проступки з матеріальним складом і проступки з формальним складом.
Правопорушення вчинене за статтею 204-3 ч.1 КУпАП є правопорушенням з матеріальним складом, тобто об'єкт адміністративного правопорушення за цією статтею у даному випадку - це суспільні відносини, врегульовані нормами адміністративного права, яким завдано шкоди адміністративним правопорушенням. Іншими словами, це те, на що спрямовано адміністративне правопорушення. Законодавець виділяє дві групи шкідливих наслідків адміністративних проступків: матеріальні й формальні.
Адміністративні проступки з матеріальним складом - це такі правопорушення, для об'єктивної сторони яких закон вимагає встановлення не тільки факту діяння, а й шкідливих наслідків. Причинний зв'язок між діянням і суспільно шкідливими наслідками, що настали, встановлюється лише в проступках з матеріальним складом. Причина це необхідна умова виникнення наслідків, без цієї умови виникнення даного наслідку неможливе. Вона повинна в часі передувати і головне має цей наслідок викликати.
В матеріалах справи є опис речей з вказівкою їх вартості, що виходить за дозволений грошовий еквівалент у розмірі 10000 грн. і таким чином утворює склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 204-3 КУпАП, проте яким чином була встановлена вартість товарів на загальну суму 11750 грн. суду не зрозуміло, оскільки в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази у розумінні статті 256 КУпАП, а саме чеки, висновок експерта, висновок спеціаліста. При цьому необхідно зауважити, що суд не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки таким чином, неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Відповідно до статті 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення.
Згідно статей 1, 3, 8, 9 Конституції України - Україна є правовою державою, в якій людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю; права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави; утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави. В Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Конституція України є нормами прямої дії. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується. Чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.
Тобто, в даному випадку, через невідповідність складеного протоколу про адміністративне правопорушення та доданих до нього письмових доказів вимогам ст. 256 КУпАП, суд позбавлений можливості достовірно встановити наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 204-3 КУпАП.
Відповідно до вимог ст. ст.245, 251, 252, 280 КУпАП, суд зобов'язаний повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинене адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку, та усунувши усі можливі сумніви, і в залежності від встановленого прийняти мотивоване законне рішення. Разом з тим, приймаючи рішення у справі, суд має керуватися презумпцією невинуватості, закріпленою уст. 62 Конституції України, відповідно до якої тягар доказування вини покладено на орган, який склав відповідний матеріал. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Зіставивши наявні матеріали справи, суд дійшов до висновку про необґрунтованість притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності через відсутність у матеріалах справи достатніх доказів, які б підтверджували наявність в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.204-3 КУпАП. Інших обставин в протоколі та матеріалах справи не відображено, у зв'язку з чим відсутні підстави для висновку про наявність в діях ОСОБА_1 порушення ч. 1ст. 204-3 КУпАП, про які вказано в протоколі.
При цьому, ст. 62 Конституції України закріплено, що вина особи, яка притягується до відповідальності, має бути доведена належним чином, а не ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до ст. 19 ЗУ "Про міжнародні договори України", ст. 17 ЗУ "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" практика Європейського суду з прав людини є частиною національного законодавства та обов'язкова до застосування судами як джерело права.
Оскільки санкція ч. 1 ст. 204-3 КУпАП передбачає не тільки застосування штрафу, але й обов'язкову конфіскацією товарів, суд приходить до висновку, що загальний характер цієї норми і тяжкість передбаченого нею покарання, яке може полягати в конфіскації товарів, вартість яких законом не обмежена, вимагає суворого дотримання стандартів ЄСПЛ, притаманних кримінальному провадженню, при застосуванні указаної норми.
Згідно зі ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість висунутого проти нього обвинувачення.
Відповідно до ч. 3 ст. 62 Конституції України, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Враховуючи все вищевикладене, суд приходить до висновку, що протокол про адміністративне правопорушення складений щодо ОСОБА_1 не можливо визнавати таким процесуальним документом, який засвідчує факт вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 204-3 КУпАП, як не можливо визнати і опис речей, в якому зазначено ціну перевезених речей, оскільки до них не додано чеки, або висновок експерта, або висновок спеціаліста, якими буде підтверджена сума, яка перевищує еквівалент 10000 гривень і дає підстави з дотриманням норм діючого законодавства України для притягнення до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 204-3 КУпАП.
Таким чином, у суду відсутні підстави для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, зважаючи на те, що достатніх доказів вчинення ним адміністративного правопорушення, визначеного ч. 1ст. 204-3 КУпАП під час розгляду адміністративних матеріалів в суді, - не здобуто, а ті що надані в якості підтвердження вчинення правопорушення, - суд оцінює критично з наведених вище обставин.
Відповідно до ст. 247 КУпАП визначені обставини, що виключають провадження у справі про адміністративне правопорушення, серед яких пунктом 1 визначено відсутність складу адміністративного правопорушення.
Відповідно до ст. 284 КУпАП по справі про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить одну з таких постанов: 1) про накладення адміністративного стягнення; 2) про застосування заходів впливу, передбачених статтею 24-1 цього Кодексу; 3) про закриття справи.
Відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у випадку відсутності складу адміністративного правопорушення.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст.1,3,8,9,57 Конституції України, ст. 7 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст. 247 п. 1, ст. 284 ч. 1 п. 3, ст. 294 КУпАП, суд
Провадження у справі відносно ОСОБА_1 про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 204-3 КУпАП закрити за відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Товарно-матеріальні цінності, які були вилучені згідно протоколу вилучення (додаток до протоколу про адміністративне правопорушення № 0076 від 21 лютого 2018 року), а саме новий поверхневий насос Pedrollo F50/125А у кількості 1 шт. - повернути ОСОБА_1.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до апеляційного суду Донецької області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня винесення постанови апеляційної скарги до Мар'їнського районного суду Донецької області.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Суддя В.А. Сенаторов
Дата документу 21.03.2018