Провадження 2/235/643/18
Справа №235/553/18
16 березня 2018 року м. Покровськ
Красноармійський міськрайонний суд Донецької області
в складі : головуючого судді Хмельової С.М.
за участю: секретаря судового засідання Харенко Т.Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду № 7 м. Покровськ в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 акціонерного товариства «Шахтоуправління «Покровське» про відшкодування моральної шкоди,
До Красноармійського міськрайонного суду звернувся ОСОБА_1 з позовною заявою до ОСОБА_2 акціонерного товариства «Шахтоуправління «Покровське» про відшкодування моральної шкоди. В обґрунтування заявлених вимог зазначив, що перебував у трудових відносинах з відповідачем по справі з 16.02.1998 року до 03.10.2016 року. Був прийнятий на роботу гірничим робітником 3 розряду підземним з повним робочим днем у шахті, 21.06.1998 року переведений прохідником 5 розряду підземним з повним робочим днем у шахті, з 05.03.2005 року працював гірничим робітником очисного забою з повним робочим днем у шахті. Був звільнений на підставі ст. 38 КЗпП України, за власним бажанням у зв'язку з виходом на пенсію.
25.01.2012 року з позивачем стався нещасний випадок на виробництві. О 7 годині 5 хвилин під час виконання наряду, йому на праву руку впав кусок породи, в результаті чого він отримав відкритий уламковий перелом дистального метаепіфіза першого пальця правої кісті з великою ушибленою раною, роздавленням м'яких тканин.
Через травмування з 20.01.2012 року по 31.01.2012 року позивач перебував на стаціонарному лікуванні у травматологічному відділенні Димитровської ЦМЛ. Йому був ампутований І палець правої кісті на рівні с/з основної фаланги.
06.04.2012 року був первинно оглянутий на МСЕК, встановлено 20% втрати професійної працездатності, з 6.04.2012 року безстроково.
Проте шкода здоров'ю в результаті виконання трудових обов'язків йому спричинена не лише в результаті травмування.
22.07.2017 року складений акт розслідування хронічного професійного захворювання, який затверджено Першим заступником начальника головного управління Держпраці у Донецькій області ОСОБА_3, позивачу встановлено професійні захворювання: хронічна радикулопатія S1L5 зліва в стадії затихаючого загострення з помірними статико-динамічними порушеннями та больовим синдромом - захворювання професійне, встановлене вперше. Хронічна двобічна сенсоневральна приглухуватість з помірним ступенем зниження слуху (III ст.) за класифікацією ОСОБА_4Є та ОСОБА_5 - захворювання професійне, встановлено вперше. Хронічний бронхіт II ст., фаза затихаючого загострення, прикореневий та базальний пневмосклероз, ЛН І-ІІ ст. - захворювання професійне, встановлено вперше.
23.10.2017року позивач був вперше оглянутий на МСЕК за професійними захворюваннями, йому було встановлено первинно-повторно за сукупністю 65% втрати професійної працездатності, з 20.10.2017року безстроково:
первинно 30% хронічний попереково/крестцовий радикуліт;
первинно 10% хронічний бронхіт;
первинно 5% приглухуватість;
повторно 20% -20.01.2012 року (трудове каліцтво).
За висновком про умови та характер праці позивачу протипоказана важка фізична праця, робота в підземних умовах. Рекомендовані «Д» невролога, ЛОР, пульмонолога. Визначена потреба у медичній та соціальній допомозі: медикаментозне лікування за професійними хворобами, наслідками трудового каліцтва, санаторно-курортне лікування за хронічним поперково-крестцовим радикулітом.
Постановою ВД ФСС в м. Покровську йому були призначені страхові виплати у вигляді одноразової допомоги, а також щомісячні платежі в частині компенсації частини втраченого заробітку, виплати на відшкодування моральної шкоди не нараховувались та не виплачувались.
Вважає, що умовами виробництва йому заподіяна моральна шкода.
Позивач тривалий час - більше 20 років - постійно працював в підземних умовах, весь час в умовах впливу шкідливих факторів. Згідно пункту 16 акту, професійне захворювання виникло у зв'язку з тривалим періодом роботи в шкідливих умовах, обумовленим впливом шкідливого фактора - пил; робоча поза, фізичне навантаження, вимушені нахили; шум. У пункті 17 акту від 22.08.2017 року зазначено, що важкість праці: фізичне динамічне навантаження (за участю м'язів нижніх кінцівок та тулубу) - фактична величина 138, 7 ВТ при нормативному значенні 90 ВТ; фізичне динамічне навантаження (за участю м'язів плечового поясу) - фактична величина 64,0 Вт, при нормативному значенні 45Вт: маса вантажу, що підіймається та переміщується - фактична величина 30 кг при нормативному значенні 30 кг. Запиленість повітря робочої зони з вмістом діоксину кремнію 6,0% складала - 78,1 мг/м3 (ГДК 10 мг/м3) протягом 81% часу робочої зміни. Шум від обладнання - 93 дБА (ГДК 80 дБА) протягом 81,0% часу робочої зміни.
Під наглядом лікарів перебуває з 2013 року, в анамнезі: хронічна попереково/крестцова радикулопатія. Хронічна двостороння сенсоневральна туговухість II ст., хронічний обструктивний бронхіт II ст. Неодноразово лікувався амбулаторно і стаціонарно.
З 01.02.2010 року по 09.02.2010 року амбулаторно лікувався з діагнозом: ГРВ з проявами трахеїту.
31.03.2013 року оглянутий ЛОР, діагноз: неврит слухових нервів, слух соціально збережений.
12.08.2012року - 22.08.2013 року амбулаторно лікувався через гостру люмбоішалгію.
03.01.2014року знову оглянутий ЛОР, діагноз: хронічна двостороння сенсоневральна туговухість з помірним ступенем зниження слуху.
З 07.04.2014 року по 17.04.2014 року - амбулаторне лікування з діагнозом: ГРВ з проявами трахеїту.
З 16.06.2014 року по 28.06.2014 року амбулаторно лікувався з діагнозом: хронічна вертеброгенна люмбоішалгія у стадії загострення.
01.12.2014 року звернувся до лікаря зі скаргами на сухий кашель, втому, задишку, біль у грудній клітині. Встановлений діагноз: гострий бронхіт. До 11.12.2014 року лікувався амбулаторно.
15.01.2015року оглянутий ЛОР - хронічна двостороння сенсоневральна туговухість І ст.
З 1.05.2015 року по 11.05.2015 року амбулаторно лікувався через хронічний обструктивний бронхіт II ст., фаза загострення. Прикореневий та базальний пневмосклероз. ЛН І ст.
З 20.01.2016 року по 2.02.2016 року амбулаторно лікувався через обструктивний бронхіт.
25.01.2016року оглянутий ЛОР, діагноз: хронічна двостороння сенсоневральна туговухість IIст.
З 30.06.2016 року по 19.07.2016 року амбулаторно пролікований через хронічну попереково/крестцову радикулопатію в стадії загострення з вираженим больовим, м'язово-тонічним, корешковим синдромом.
Проте після проведеного лікування стан здоров'я позивача не покращився, тому він був направлений на стаціонарне лікування.
З 20.07.2016 року по 29.07.2016 року стаціонарно пролікований з діагнозом: хронічна попереково/крестцова радикулопатія в стадії загострення з вираженим больовим, м'язово-тонічним, корешковим синдромом. З відділення виписаний на амбулаторне доліковування, лікувався протягом липня-серпня 2016року.
З 19.08.2016 року по 16.09.2016 року амбулаторно лікувався з тим самим діагнозом через радикулопатія.
15.09.2016 року був вперше оглянутий на МСЕк за загальним захворюванням, встановлено третю групу інвалідності за загальним захворюванням.
З 19.09.2016 року по 3.10.2016 року, з 6.03.2017 року по 16.03.2017 року - амбулаторне лікування через хронічний бронхіт.
16.03.2017року - огляд ЛОР через хронічну двосторонню сенсоневральну туговухість II ст.
З 4.04.2017 року по 13.04.2017 року стаціонарне лікування з діагнозом: хронічна попереково- хрестцова радикулопатія з вираженим больовим м'язово-тонічним корешковим синдромом.
Зі скаргами на біль з іррадіацією в ліву ногу, оніміння в ній, кашель, задуху при фізичному навантаженні, зниження слуху, загальну слабкість, був направлений на стаціонарне лікування в ДУ Інститут медицини праці академії медичних наук України», де перебував з 22.06.2017 року до 11.07.2017року з діагнозом: хронічна радикулопатія S1L5 зліва праворуч в стадії затихаючого загострення з помірними статико-динамічними порушеннями та больовим синдромом - захворювання професійне, встановлене вперше. Хронічна сенсоневральна приглухуватість з помірним ступенем зниження слуху (III ст.) - за класифікацією ОСОБА_4Є та ОСОБА_5 - захворювання професійне, встановлене вперше. Хронічний бронхіт II ст. фаза затихаючого загострення, прикореневий та базальний пневмосклероз, ЛН І-ІІ ст. (першого-другого ст.) - захворювання професійне, встановлене вперше.
Результатом трудового каліцтва та низки професійних захворювань стало загальне погіршення стану здоров'я, а саме: постійний сухий кашель, слабкість, швидка втомлюваність, обмеження рухів у поперековій області, погіршення слуху. Через низку хвороб, має слабке здоров'я, яке погіршується при будь-яких незначних навантаженнях.
Постійно проходить курс лікування для того, щоб підтримати своє самопочуття. У теперішній час обмежений у рухах, не витримує значних навантажень, періодично відчуває загальну слабкість, недомагання, частий кашель, задишку. Ці обставини суттєво впливають на якість життя позивача та викликають моральні страждання.
З роботи він звільнився, оскільки через самопочуття не міг більше виконувати свої трудові обов'язки. На час звільнення йому виповнилось 50 років, він мав намір і далі працювати, але робота у підземних умовах йому заборонена. Позивач працював у підземних умовах з 1998 року і по день звільнення, іншої спеціальності не має. Коли працював на підприємстві, заробітна плата була основним джерелом доходів його родини, за її рахунок задовольнялися потреби сім'ї.
Як чоловік він повинен піклуватися про свою родину, належним чином утримувати її, але стан здоров'я, його фізичний стан, необхідність постійного лікування позбавляють його можливості виконувати чоловічий обов'язок у повному обсязі. Іноді сам потребує піклування з боку своїх близьких.
Звичайний уклад життя позивача примусово змінився.
Відновлення його здоров'я неможливе, що підтверджується довідкою МСЕК, оскільки втрата професійної працездатності встановлена безстроково. Тобто стан його здоров'я з часом не відновиться, наслідки травмування та хвороб носять незворотній характер.
Викладенні у позові обставини свідчать про наявність підстав для відшкодування моральної шкоди за рахунок підприємства-відповідача, під час роботи на якому було пошкоджено здоров'я позивача. Через пошкодження здоров'я йому доводиться докладати додаткових зусиль для організації свого життя, оскільки порушені його нормальні життєві зв'язки, що викликає негативні емоції та переживання, суттєво позначається на його психологічному стані.
Нанесену моральну шкоду позивач оцінює у 90 000 грн. Оцінюючи моральну шкоду в указану суму, позивач виходив з того, що суттєво змінився його життєвий уклад, каліцтво та захворювання негативно вплинули на його психологічний стан, через що він відчуває розпач і переживання, невиліковні наслідки захворювань не залишають йому сподівань на одужання повернення до попереднього образу життя, тому позивач просить суд стягнути з відповідача ОСОБА_2 акціонерного товариства «Шахтоуправління «Покровське» на його користь 90000,00 грн. у відшкодування моральної шкоди.
Ухвалою судді від 07.02.2018 року відкрито провадження у справі, призначено розгляд справи по суті в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
Представник відповідача надала відзив на позовну заяву, просила частково задовольнити позовні вимоги ОСОБА_1, з урахуванням вимог розумності та справедливості із розрахунку 300грн. за кожний відсоток втрати працездатності, у розмірі 19500грн. Зазначила, що йому фондом професійних захворювань були призначені страхові виплати у вигляді одноразової допомоги та щомісячних платежів, що компенсували втрачений заробіток, а також на теперішній час в Україні відсутній визначений на законодавчому рівні механізм компенсації моральної шкоди, пов'язаної з трудовим каліцтвом. Позивачем не надано обґрунтованого розрахунку моральної шкоди, не представлено медичних документів, які б підтверджували перенесення ним стресових, агресивних та інших негативних проявів стану здоров'я.
Дослідивши докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, з огляду на наступне.
ОСОБА_1 перебував у трудових відносинах з ВАТ «ВК «ОСОБА_6 - Західна №1», яке у теперішній час перейменоване у ПАТ «Шахтоуправління «Покровське» з 16.02.1998 року до 03.10.2016 року. Був прийнятий на роботу гірничим робітником 3 розряду підземним з повним робочим днем у шахті, 21.06.1998 року переведений прохідником 5 розряду підземним з повним робочим днем у шахті, з 05.03.2005 року працював гірничим робітником очисного забою з повним робочим днем у шахті. Був звільнений на підставі ст. 38 КЗпП України, за власним бажанням у зв'язку з виходом на пенсію (а.с.7-11).
20.01.2012 року з позивачем стався нещасний випадок на виробництві.
Згідно результатів проведення розслідування нещасного випадку, комісією було складено Акт за формою Н-5 розслідування нещасного випадку, що стався 20.01.2012 року о 07 год. 05 хв. та Акт № 4 про нещасний випадок, пов'язаний з виробництвом за формою Н-1, які були затверджені Генеральним директором ПАТ «Шахтоуправління «Покровське» 25.01.2012 року (а.с.15-16,17-18).
Згідно акту проведення розслідування нещасного випадку, що стався 20.01.2012 року о 07год. 05 хв. в 1 південній лаві блоку №10 ПАТ «ШУ «Покровське» з ОСОБА_1 зазначено, що комісія з розслідування даного нещасного випадку оглянула місце нещасного випадку, ознайомилась з пояснювальними записками осіб, які мають відношення до даного нещасного випадку; ознайомилась з нормативно-технічною та організаційно-розпорядчою документацію, ознайомилась з медичним висновком про характер травми і прийшла до висновку, що у відповідності з п.14 «Порядку розслідування і ведення обліку нещасних випадків, проф. захворювань і аварій на виробництві», затвердженого постановою Кабінету міністрів України №1232 від 30.11.2011 року, даний нещасний випадок пов'язаний з виробництвом, підлягає обліку на підприємстві і по ньому необхідно скласти акт про нещасний випадок, пов'язаний з виробництвом за формою Н-1 (а.с.17-18).
Відповідно до акту №4 про нещасний випадок, пов'язаний з виробництвом зазначається, що 20.01.2012 року 00 годин 05 хвилин в 4 зміну помічник начальника дільниці №1 ОСОБА_7 видав наряд ГРОЗам ОСОБА_1, ОСОБА_8, ОСОБА_9 і ОСОБА_10 на кріплення верхнього сопряжіння 1-ї південної лави блока 10. Старшим робітником був призначений ОСОБА_1 ОСОБА_5 був виданий під розпис в книзі нарядів дільниці №1 з проведенням інструктажу по заміру газу метану, правилам пересуванню по гірничим виработкам, технології робіт, паспортам кріплення. Забезпечував безпечне проведення робіт в зміні гірничий майстер дільниці №1 ОСОБА_11 Прибувши на робоче місце о 1 год. 50хв. - верхнє сопряжіння 1-ї південної лави блоку 10, ОСОБА_1, ОСОБА_8, ОСОБА_9 і ОСОБА_10 приступили до виконання наряду. О 7 годині 05 хвилин ОСОБА_1 після перетяжки секції №181, приступив до зачищення основанія секції №180. В цей момент з міжсекційного пространства секцій №181-180 випав кусок породи розмірами 30х20х5см. і вдарив ОСОБА_1 по праві руці, травмувавши його (а.с.15-16).
Через травмування з 20.01.2012 року по 31.01.2012 року позивач перебував на стаціонарному лікуванні у травматологічному відділенні Димитровської ЦМЛ. Йому був ампутований І палець правої кісті на рівні с/з основної фаланги (а.с.23).
Крім того, згідно акту розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання по формі П-4 від 22.08.2018 року, в пунктах 16, 17 якого вказано, що професійне захворювання виникло у зв'язку з тривалим періодом роботи в шкідливих умовах обумовлених впливом шкідливого фактора - пил, робоча поза, фізичне навантаження, вимушені нахили; шум. Причиною професійного захворювання є важкість праці: фізичне динамічне навантаження (за участю м'язів нижніх кінцівок та тулубу) - фактична величина 138,7 Вт при нормативному значенні 90 Вт; фізичне динамічне навантаження (за участю м'язів плечового поясу) - фактична величина 64,0 Вт, при нормативному значенні 45Вт: маса вантажу, що підіймається та переміщується - фактична величина 30 кг при нормативному значенні 30 кг. Запиленість повітря робочої зони з вмістом діоксину кремнію 6,0% складала - 78,1 мг/м3 (ГДК 10 мг/м3) протягом 81% часу робочої зміни. Шум від обладнання - 93 дБА (ГДК 80 дБА) протягом 81,0% часу робочої зміни (а.с.19-22).
Під наглядом лікарів позивач перебуває з 2013 року, в анамнезі: хронічна попереково/крестцова радикулопатія. Хронічна двостороння сенсоневральна туговухість II ст., хронічний обструктивний бронхіт II ст. Неодноразово лікувався амбулаторно і стаціонарно.
Згідно медичного висновку Центральної лікарсько-експертної комісії про наявність (відсутність) професійного характеру захворювання від 04 липня 2017 року №24/591 ОСОБА_1 встановлено діагноз: хронічна радикулопатія L5,S1 зліва в стадії затихаючого загострення з помірними статико-динамічними порушеннями і больовим синдромом, хронічна сенсоневральна приглухуватість з помірним ступенем зниження слуху ІІІ ст. за класифікацією ОСОБА_4 та ОСОБА_5 Хронічний бронхіт ІІ ст., фаза затихаючого загострення, прикореневий та базальний пневмосклероз, ЛН І-ІІ ст. Захворювання професійні, встановлені вперше (а.с.32).
Згідно довідки про результати визначення ступеня втрати професійної працездатності у відсотках, потреби у наданні медичної та соціальної допомоги від 23.10.2017 року № 0047973 ОСОБА_1 встановлено 3 (третю) групу інвалідності, огляд проведено первинно-повторно. Ступінь втрати працездатності складає за сукупністю 65% (первинно 30% - хронічний попереково/крестцовий радикуліт, первинно 10% - хронічний бронхіт, первинно 5% - приглухуватість, повторно 20% - трудове каліцтво 20.01.2012р.), потребує медикаментозне лікування за профзахворюваннями та наслідками трудового каліцтва, санаторно-курортне лікування за проф.захворюваннями (а.с.13).
Відповідно довідки до акта огляду медико-соціальної експертної комісії від 23.10.2017р. № 0869229 ОСОБА_1 встановлено третю групу інвалідності з 20.10.2017р. безстроково, причина інвалідності: профзахворювання, протипоказана важка фізична праця, робота в підземних умовах (а.с.14).
Відповідно до ст.ст.1, 3 ст. 43, ч. 1 та 2 ст. 46 Конституції України Україна як соціальна держава, зміст і спрямованість діяльності якої визначають права і свободи людини та їх гарантії, проголосила право громадян на належні, безпечні і здорові умови праці, соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника.
Правовідносини сторін регулюються статтею 237-1 КЗпП України, за якою відшкодування власником або уповноваженим ним органом працівникові моральної шкоди провадиться тоді, коли порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.
Моральна шкода відшкодовується працівникові безпосередньо роботодавцем за таких умов: наявності факту порушення роботодавцем законних прав працівника; у разі виникнення у працівника моральних страждань або втрати нормальних життєвих зв'язків, або виникнення необхідності для працівника додаткових зусиль для організації свого життя; за наявності причинного зв'язку між попередніми умовами.
Відповідно до роз'яснень, наданими в п.13 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» від 31 березня 1995 року № 4 зі змінами, внесеними постановою Пленуму Верховного Суду України від 25 травня 2001 року № 5, відповідно до ст.237-1 КЗпП України за наявності порушення прав працівника у сфері трудових відносин, зокрема виконання робіт у небезпечних для життя і здоров'я умовах, яке призвело до його моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків чи вимагає від нього додаткових зусиль для організації свого життя, обов'язок відшкодування моральної (немайнової) шкоди покладається на власника або уповноважений ним орган незалежно від форми власності, виду діяльності чи галузевої належності.
Відповідно до ч.1 ст.153 КЗпП України на всіх підприємствах, в установах, організаціях створюються безпечні і нешкідливі умови праці, забезпечення яких частиною 2 вказаної статті цього Кодексу покладено на власника або уповноважений ним орган.
До юридичного складу, що є підставою відповідальності по відшкодуванню моральної шкоди роботодавцем, є моральні страждання робітника, втрата нормальних життєвих зв'язків та необхідність для працівника докладання додаткових зусиль для організації свого життя.
Вина роботодавця не відноситься до обов'язкових умов для настання відповідальності за спричинення працівнику моральних страждань під час виконання своїх трудових обов'язків.
Згідно ст. 38 Гірничого закону України до обов'язків гірничого підприємства відноситься відшкодування шкоди, завданої фізичній особі. Стаття 1168 Цивільного кодексу України передбачає, що моральна шкода, завдана каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, може бути відшкодована одноразово або шляхом здійснення щомісячних платежів.
Порядок відшкодування моральної шкоди визначається законодавством.
Відповідно до рішення Конституційного Суду України № 1-рп/2004 від 27 січня 2004 року за наявності у потерпілого стійкої втрати професійної працездатності висновок МСЕК про факт спричинення моральної шкоди не потребується. Позивачу висновком МСЕК встановлена стійка втрата професійної працездатності, отже нема необхідності встановлення факту заподіяння позивачу моральної шкоди висновком МСЕК. Ушкодження здоров'я, заподіяні потерпілому під час виконання трудових обов'язків, незалежно від ступеня втрати професійної працездатності спричинюють моральні та фізичні страждання.
Згода позивача на працю в тяжких умовах праці, не знімає обов'язку та відповідальності з відповідача за забезпечення належних умов праці.
Статтею 160 КЗпП України передбачено, що постійний контроль за додержанням працівниками вимог нормативних актів про охорону праці покладається на власника.
Стаття 173 КЗпП України передбачає, що шкода, заподіяна працівникам каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, пов'язаним з виконанням трудових обов'язків, відшкодовується у встановленому законодавством порядку.
Відповідно до ст. 13 Закону України «Про охорону праці» роботодавець зобов'язаний створити на робочому місці в кожному структурному підрозділі умови праці відповідно до нормативно-правових актів, а також забезпечити додержання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці. Роботодавець несе безпосередню відповідальність за порушення зазначених вимог. Також роботодавець здійснює контроль за додержанням працівником технологічних процесів, правил поводження з машинами, механізмами, устаткуванням та іншими засобами виробництва,використання засобів колективного та індивідуального захисту, виконання робіт відповідно до вимог з охорони праці, та несе безпосередню відповідальність за порушення зазначених вимог.
Згідно зі статтями 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Статтею 43 Конституції України визначено, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. При цьому, кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом.
Суд вважає, що саме діями відповідача спричинені моральні страждання, пов'язані з ушкодженням здоров'я на виробництві позивача, оскільки це є прямим наслідком шкідливих та небезпечних умов праці на підприємстві відповідача.
Відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Факт спричинення моральної шкоди позивачу, яка полягає в душевних стражданнях, яких він зазнав і зазнає у зв'язку з ушкодженням здоров'я, пов'язаним із виконанням трудових обов'язків, неможливість його відновлення, порушенні нормальних життєвих зв'язків внаслідок неможливості продовжувати активне життя, обмеженням умов праці, у судовому засіданні доведений дослідженими письмовими доказами по справі: копіями трудової книжки, довідки МСЕК, медичними документами. Сам факт ушкодження здоров'я, що призвело до втрати працездатності, свідчить про наявність моральних страждань.
При встановленні розміру грошового відшкодування моральної шкоди, завданої позивачу, суд виходить з принципів розумності та справедливості, враховує фактичні обставини справи: тяжкість ушкодження здоров'я, глибину, характер і тривалість страждань, наявність вимушених змін у його життєвих стосунках. Також, для визначення розміру відшкодування моральної шкоди, визначальним є необхідність у медикаментозному та санаторному лікуванні позивача, якому для відновлення стану здоров'я потрібен певний час та грошові кошти.
Розмір моральної шкоди в грошовому еквіваленті визначається судом в кожному конкретному випадку з урахуванням всіх обставин справи, а також можливості відновлення здоров'я позивача.
З урахуванням конкретних обставин справи, суд вважає, що сума, яку просить стягнути позивач надмірна і визначає розмір грошової компенсації за спричинену моральну шкоду у розмірі 45000 гривень 00 копійок.
Відповідно до п.2 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» від 08 липня 2011 року № 3674-VI, позивачі за подання позовів про відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, а також смертю фізичної особи звільняються від сплати судового збору.
Частина 6 ст.141 ЦПК України, передбачає, що якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог. Розмір судового збору, який підлягає стягненню з відповідача в дохід держави, становить 704,80 грн.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст.153, 233, 234, 237-1 КЗпП України, ст. ст. 4, 5, 10, 12, 81, 89, 141, 223, 265, 279 ЦПК України, суд, -
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 акціонерного товариства «Шахтоуправління «Покровське» про відшкодування моральної шкоди, задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 акціонерного товариства «Шахтоуправління «Покровське», код ЄДРПОУ 13498562, на користь ОСОБА_1, 23.05.1966року народження, РНОКПП НОМЕР_1, у якості відшкодування моральної шкоди 45000 (сорок п'ять тисяч) гривень 00 копійок.
Стягнути з ОСОБА_2 акціонерного товариства «Шахтоуправління «Покровське», код ЄДРПОУ 13498562, на користь держави судовий збір 704 (сімсот чотири) гривні 80 копійок.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
На рішення суду може бути подано апеляційну скаргу до Апеляційного суду Донецької області через Красноармійський міськрайонний суд Донецької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.
В судовому засіданні 16 березня 2018 року проголошено вступну та резолютивну частини рішення, повний текст рішення виготовлено 21 березня 2018 року.
Позивач: ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, фактично мешкає: Донецька область, м. Покровськ, м-н «Лазурний», 65/45, ІПН НОМЕР_1.
Відповідач: Публічне акціонерне товариство «Шахтоуправління «Покровське», місцезнаходження: Донецька область, м. Покровськ, пл. Шибанкова, буд.1а, код ЄДРПОУ 13498562.
Суддя