м. Лиман Справа № 236/656/18
22 березня 2018 року суддя Краснолиманського міського суду Донецької області, ОСОБА_1, розглянувши матеріали, які надійшли від Лиманського ВП Слов"янського ВП ГУ НП в Донецькій області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, який не працює, є інвалідом 2 групи, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, місце реєстрації за адресою: вул. Підлісна, 5, м. Лиман, Донецької області, місце фактичного мешкання за адресою: вул. Поштова, 15, м. Лиман, Донецької області,
за ст. 173-2 ч. 1 КУпАП, розглянуто у присутності порушника, якому роз"яснено права, передбачені ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП,
19.03.2018 о 09 годині 00 хвилин ОСОБА_2, знаходячись за місцем свого мешкання за адресою: вул. Поштова, 15, м. Лиман, Донецької області, вчинив сварку зі своєю співмешканкою ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, під час якої висловлювався в її адресу нецензурною лайкою, ображав, що принижувало її гідність, та могло завдати шкоди її психічному здоров"ю, чим вчинив психологічне насильство в сім"ї.
Тобто ОСОБА_2 скоїв правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
В судовому засіданні ОСОБА_2 вину визнав, підтвердив викладені у протоколі обставини, просив суд суворо його не карати.
Заслухавши пояснення ОСОБА_2, повно та всебічно дослідивши матеріали справи, приходжу до висновку, що в діях ОСОБА_2 вбачаються ознаки складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
Частиною 1 статті 173-2 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого, а так само невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений, або неповідомлення уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про місце свого тимчасового перебування в разі його винесення.
Факт скоєння насильства в сім'ї ОСОБА_2 підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення серії ГП № 430698 від 22.03.2018, висновком про результати розгляду заяви ОСОБА_3, рапортом, протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення (або таке, що готується) від 19.03.2018, поясненнями ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_2 на окремих аркушах.
За встановлених фактичних обставин справи, беззаперечно встановлено, що ОСОБА_2 вчинив правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, оскільки вищезазначені факти його вини є переконливими, достатніми, в повному обсязі відповідають фактичним обставинам справи.
Згідно положень ст. 23 КУпАП України, адміністративні стягнення є мірою відповідальності і застосовуються з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобіганню вчинення нових правопорушень, як самим правопорушником, так і іншими особами.
На виконання вимог ст. 33 КУпАП, при накладенні адміністративного стягнення, судом враховується характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Вирішуючи питання про накладення адміністративного стягнення на порушника за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173-2 ч. 1 КУпАП, враховую характер вчиненого адміністративного правопорушення, особу порушника, який є інвалідом 2 групи, ступінь його вини та відношення до скоєного адміністративного правопорушення - щире каяття, яке являється обставиною, що пом"якшує відповідальність.
За таких обставин, дотримуючись принципу співвідношення між тяжкістю вчиненого адміністративного правопорушення та заходом державного примусу, за умов відсутності негативних наслідків скоєного адміністративного правопорушення, вважаю за необхідне та достатнє застосувати до порушника адміністративне стягнення, в межах санкції статті, у виді штрафу, оскільки саме такий вид стягнення, враховуючи вищевикладені обставини, буде достатньою мірою відповідальності для виховання особи, що вчинила дане адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також в повній мірі забезпечить запобігання вчинення нових правопорушень.
На підставі ст. 5 п. 9 Закону України "Про судовий зібр" від 08.07.2011 року від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються: інваліди I та II груп, законні представники дітей-інвалідів і недієздатних інвалідів.
На підставі вище викладеного, керуючись ст. 173-2 ч. 1, 283-284 КУпАП,
Визнати винним ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, за ч. 1 ст.173-2 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу на користь держави у розмірі 170,00 (сто сімдесят грн. 00 коп.) гривень (Код платежу: 21081100, Рахунок: 31111106700564, Державний бюджет м. Лиман, банк одержувача ГУ ДКУ в Донецькій області, ОКПО: 37894853, МФО: 834016).
У разі не сплати штрафу в добровільному порядку, штраф підлягає стягненню в примусовому порядку в подвійному розмірі в сумі 340,00 (триста сорок грн. 00 коп.) гривень.
Постанова може бути оскаржена до Апеляційного суду Донецької області через Краснолиманський міський суд Донецької області шляхом подачі апеляційної скарги у десятиденний строк з дня її винесення.
Суддя -