Справа № 223/632/17
16 березня 2018 року Краснолиманський міський суд Донецької області у складі:
головуючогосудді - ОСОБА_1,
за участю секретаря - Грицай Н.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк"Приват Банк" до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
08.09.2017 року позивач ПАТ ОСОБА_3" звернувся до Вугледарського міського суду Донецької області з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором в якому просе стягнути з відповідача на його користь заборгованість по кредитному договору на загальну суму 97166,94 гривень та судові витрати сплачені ним на загальну суму 1600,00 гривень.
Відповідно до ч.9 ст.28 ЦПК України позови до відповідача, місце реєстрації проживання або перебування якого невідоме, пред'являються за місцезнаходженням майна відповідача чи за останнім відомим зареєстрованим його місцем проживання або перебування чи постійного його заняття (роботи). Останнім відомим позивачеві місцем реєстрації проживання відповідача ОСОБА_2 є Донецька область, м.Вугледар, але згідно довідки Відділу адресно-довідкової роботи ГУ ДМС України у Донецькій області, відповідач зареєстрований, як внутрішньо переміщена особа за адресою:Донецька область, м.Лиман, вул.Івана Лейко,14/62 з 10.11.2015 року(а.с.32).
Ухвалою Вугледарського міського суду Донецької області від 22.11.2017 року цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк"Приват Банк" до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором передано за підсудністю Краснолиманському міському суду Донецької області.
За таких обставин цивільна справа відносно відповідача ОСОБА_2 підлягає розгляду Краснолиманським міським судом Донецької області.
Повноважний представник позивача до судового засідання не з*явився, але подав заяву в якій просив справу розглянути без його участі, позовні вимоги підтримав в повному обсязі, та у випадку неявки відповідача просив розглядати справу в заочному порядку(а.с.44).
Відповідач ОСОБА_2 був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду цивільної справи, однак в судове засідання не прибув, про наявність поважних для цього причин суд не повідомив, заперечень проти вимог позивача не висунув і судом було прийняте рішення справу розглянути безйого участі в заочному порядку.
Суд, дослідивши заяву представника позивача та дослідивши матеріали справи, вважає що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав:
16.08.2007 року між позивачем та відповідачем ОСОБА_2 було укладено договор № б/н, згідно з яким відповідачу банком було видано кредитну картку, відповідно до тарифів якої ОСОБА_2 отримав кредит у розмірі 21600,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 22,80 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитним лімітом з кінцевим терміном повернення , що відповідає строку дії картки.
ОСОБА_2 власним підписом підтвердив свою згоду на те, що підписана ним заява про надання платіжної карти разом із запропонованими КБ «ПриватБанк» «Умовами та Правилами надання банківських послуг», «Тарифами Банку» складають між відповідачем та банком кредитний договір(а.с.7).
ПАТ КБ «ПриватБанк» було надано ОСОБА_2 кредит у визначеному розмірі, проте відповідач не надавав своєчасно банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками та іншими витратами. У зв'язку із порушенням відповідачем умов договору станом на 31.07.2017 року утворилась заборгованість у розмірі 97166,94 гривень.
Позивач наполягає на виникненні у нього права вимагати від ОСОБА_2 повернення всієї суми, просить суд стягнути з відповідача вказану заборгованість.
Відповідач в порушення умов договору свої зобов'язання належним чином не виконав, не забезпечивши своєчасного повернення позивачеві запозичених коштів. Внаслідок цього станом на 31.07.2017 року утворилась заборгованість у розмірі 97166,94 гривень, яка складається із заборгованості за кредитом в розмірі 7809,26 гривень, заборгованості за відсотками за користування кредитом в розмірі 80907,48 гривень,3585,11 гривень - заборгованість з пені та комісії за користуванням кредитом, та сум штрафів 250,00 гривень та 4615,09 гривень( а.с.4-6).
За змістом ст. 11 ЦК України підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договір. Згідно із ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь іншої сторони (кредитора) певну дію або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ст.ст. 526,527,530 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до вимог договору та вимог закону. За загальним правилом одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускаються (ст. ст. 525,526 ЦК України). В ст. 599 ЦК України зазначено, що зобов'язання припиняється його належним виконанням.
Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк зобов'язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. Позичальник зобов'язаний повернути позику у строк та у порядку, що встановлені договором (ст. 1049 ЦК України).
Відповідач не надав позивачеві грошових коштів на погашення заборгованості за кредитним договором, зобов'язання належним чином не виконав. Отже, у банку виникло право вимагати від ОСОБА_2 повернення суми кредиту.
Тому позовні вимоги позивача в частині стягнення заборгованості за кредитом в розмірі 7809,26 гривень, заборгованості по відсотками за користування кредитом в розмірі 80907,48 гривень, а всього 88716,74 грн. суд вважає обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Крім того, на підставі п. 2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг при порушення позичальником строків платежів по кожному з грошових зобов"язань, передбачених цим договором більше ніж на 30 днів, позичальник зобов"язаний сплатити банку штраф у розмірі 250 грн. + 5% від суми позову.
Але згідно із ст. 2 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» від 2 вересня 2014р. №1669-VII на час проведення антитерористичної операції забороняється нарахування пені та/або штрафів на основну суму заборгованості із зобовязань за кредитними договорами та договорами позики з 14 квітня 2014 року громадянам України, які зареєстровані та постійно проживають або переселилися у період з 14 квітня 2014 року з населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, а також юридичним особам та фізичним особам - підприємцям, що провадять (провадили) свою господарську діяльність на території населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція. Банки та інші фінансові установи, а також кредитори зобовязані скасувати зазначеним у цій статті особам пеню та/або штрафи, нараховані на основну суму заборгованості із зобовязань за кредитними договорами і договорами позики у період проведення антитерористичної операції.
Згідно з ч.2 ст. 11 вказаного Закону його дія поширюється на період проведення антитерористичної операції та на шість місяців після дня її завершення.
Частиною 5 ст. 11 цього Закону Кабінету Міністрів України у десятиденний строк з дня опублікування цього Закону доручено, зокрема, затвердити перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року № 405/2014, у період з 14 квітня 2014 року до її закінчення.
Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 30.10.2014р. №1053-р затверджено Перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, м.Лиман, включено в цей перелік.
Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 05.11.2014р. №1079 р зупинено дію розпорядження Кабінету Міністрів України від 30.10.2014р. №1053-р, в подальшому розпорядження від 05.11.2014р. №1079-р було предметом оскарження в адміністративному суді та у задоволенні позову було відмовлено.
Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 02.12.2015р. №1275-р. на виконання абзацу третього пункту 5 статті 11 «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» затверджено Перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, а також визнано такими, що втратили чинність розпорядження Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2014 р. № 1053 «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція» та розпорядження Кабінету Міністрів України від 5 листопада 2014 р. № 1079 «Про зупинення дії розпорядження Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2014 р. № 1053».
Матеріали справи свідчать про те, що відповідач ОСОБА_2 зареєстрований у ІНФОРМАЦІЯ_1(а.с.32).
Тому з огляду на викладене позовні вимоги позивача в частині стягнення з відповідача штрафу та пені в розмірі 8450,20 грн. не грунтуються на вимогах законодавства і задоволенню не підлягають.
При вирішенні питання про відшкодування судових витрат, понесених позивачем при зверненні до суду по сплаті судового збору в сумі 1600,00 гривень (а.с.1), суд враховує вимоги п. 35 постанови № 10 Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ "Про застосування судами законодавства про судові витрати» відповідно до якого вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати положення статті 88 ЦПК та керуватися тим, що стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві - пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. Також суд враховує роз»яснення, викладені у п.36 вказаної постанови, які передбачають, що вимога пропорційності присудження судових витрат при частковому задоволенні позову (частина перша статті 141 ЦПК) застосовується незалежно від того, за якою ставкою сплачено судовий збір (наприклад, його сплачено за мінімальною ставкою, визначеною Законом № 3674-VI).
Тому позовні вимоги позивача і в цій частині підлягають частковому задоволенню в розмірі 1460,80 грн.(1600,0 х91,3%(88716,74:(97166,94:100)х1%).
Керуючись ст.ст. 509, 525-527, 543, 553-554, 625, 1046-1050, 1054 ЦК України, ст.ст. 141, 223, 259, 280, 282, 289 ЦПК України, ЗУ «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» від 2 вересня 2014р. №1669-VII , п. 35 постанови № 10 Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ "Про застосування судами законодавства про судові витрати», суд -
Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства Комерційний банк"Приват Банк" до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, який зареєстрований за адресою:ІНФОРМАЦІЯ_3, та зареєстрований як внутрішньо переміщена особа за адресою:Донецька область, м.Лиман, вул.Івана Лейко,14/62; реєстраційний номер облікової картки платника податків-1903112978 на користь Публічного акціонерного товариства Комерційного банку «ПриватБанк» (юридична адреса 01001, м.Київ, вул.Грушевського,1, ідентифікаційний номер за Єдиним державним реєстром юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців - 14360570, МФО № 305299, рахунок № 29092829003111), суму заборгованості в розмірі 88 716,74 (вісімдесят вісім тисяч сімсот шістнадцять) грн. 74 коп. та суму судових витрат в розмірі 1460,80 (одна тисяча чотириста шістдесят) грн. 80 коп .
В задоволенні інших вимог Публічному акціонерному товариству Комерційний банк «ПриватБанк» відмовити у зв"язку з відсутністю підстав.
Рішення суду набирає законної сили у випадку неподання заяви відповідачем про перегляд щодо нього заочного рішення та неподання позивачем апеляційної скарги.
Відповідач протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення може подати до Краснолиманського міського суду Донецької області заяву про перегляд цього заочного рішення.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.
Суддя -