Справа № 761/47520/17
Провадження № 2-з/761/60/2018
22 лютого 2018 року суддя Шевченківського районного суду м. Києва Мальцев Д.О., розглянувши заяву представника Товариства з обмеженою відповідальності «Сівер Україна» Вітренко Марини Юріївни про забезпечення позову по справі №761/47520/17 за позовом Товариства з обмеженою відповідальності «Сівер Україна» до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження нежитловими приміщеннями шляхом виселення та вселення, -
До Шевченківського районного суду м. Києва надійшов позов Товариства з обмеженою відповідальності «Сівер Україна» (далі по тексту - позивач) до ОСОБА_2 (далі по тексту - відповідач 1), ОСОБА_3 (далі по тексту - відповідач 2) про усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження нежитловими приміщеннями шляхом виселення та вселення.
05 січня 2018 року позовну заяву залишено без руху та надано строк для усунення недоліків, які 21 лютого 2018 року позивачем було усунуто.
Представником позивачем разом з позовною заявою подано заяву про забезпечення позову, відповідно до якої просить вжити заходи забезпечення позову шляхом заборони відповідачу 1 чи будь-яким іншим особам відчужувати або здавати в оренду нежитлові приміщення загальною площею 564, 50 кв.м, які складають з: приміщення № 102 цокольного поверху, приміщення № 97, приміщення № 98 1 поверху, що складає 50/100 частин від нежилих приміщень площею 1134, 70 кв.м, які розташовані за адресою: м. Київ, вул. Підгірна/Татарська, 3/7 та заборонити державним реєстраторам. Нотаріусам. Іншим акредитованим суб'єктам, посадовим особам, які уповноважені здійснювати реєстраційні дії в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо об'єкту нерухомого майна.
Заява обґрунтована тим, що позивач звернувся до суду з вказаною позовною заявою. Предметом позову є матеріально-правові вимоги до відповідачів щодо усунення перешкод у здійсненні права позивача на користування та розпорядження нежитловими приміщеннями № 97. 98, 102 заг. площею 564, 50 кв.м, що складає 50/100 частин від нежилих приміщень площею 1134, 70 кв. м. розташованих у м. Києві по вул. Підгірна/Татарська, 3/7, виселення відповідачів з даних приміщень та вселення до них позивача, оскільки вказані приміщення були зайняті ними без достатніх правових підстав, у зв'язку з чим і було подано позов. Разом з тим, на думку позивача є підстави вважати можливе ускладнення виконання рішення суду, оскільки фактично уже відбувся незаконний поділ відповідачем 1 спірних нежитлових приміщень, які є власністю позивача і протиправність державної реєстрації правочину, що є предметом оскарження в суді адміністративної юрисдикції. Відповідач 1 має можливість вчиняти дії щодо майна, яке належить позивачу без достатніх правових підстав. За таких обставин, невжиття заходів забезпечення позову може в подальшому ускладнити виконання рішення суду та ефективний захист порушених прав позивача.
Відповідно до ч.1 ст.153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду).
Суд, дослідивши заяви та надані до неї матеріали, дійшов до наступного висновку.
Відповідно до ч.2 ст.149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами (ч. 3 ст. 150 ЦПК України).
Згідно ч. 10 ст. 150 ЦПК України, не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які за змістом є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті.
Відповідно до п.3-4 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» від 22 грудня 2006 року N 9 позов майнового характеру дозволяється забезпечувати шляхом накладення арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Дослідивши заяву про забезпечення позову, суд приходить до висновку, що заява про забезпечення позову є необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню, позивачем не доведено, що невжиття заходів забезпечення позову у вказаний ним спосіб може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, зокрема, позивачем не надано доказів того, що відповідач вчиняє дії, що в подальшому можуть призвести до невиконання рішення суду, зокрема намагається відчужити належне йому нерухоме майно, здати оренду.
З врахуванням наведеного, заява про забезпечення позову задоволенню не підлягає.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. 149, 150, 153 ЦПК України, суд, -
У задоволенні заяви представника Товариства з обмеженою відповідальності «Сівер Україна» Вітренко Марини Юріївни про забезпечення позову по справі №761/47520/17 за позовом Товариства з обмеженою відповідальності «Сівер Україна» до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження нежитловими приміщеннями шляхом виселення та вселення - відмовити.
Ухвала суду може бути оскаржена протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення шляхом подання апеляційної скарги до Апеляційного суду м. Києва через Шевченківський районний суд м. Києва.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення зазначених вище строків, або після перегляду ухвали в апеляційному порядку, якщо її не скасовано.
Суддя: