Справа № 727/1406/18
Провадження № 4-с/727/27/18
21 березня 2018 року Шевченківський районний суд м. Чернівці в складі:
головуючого судді Смотрицького В.Г.
при секретарі Вальчук М.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу Дочірньої компанії «Газ України» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» на рішення державного виконавця, -
07 лютого 2018 року заявник ДК «Газ України» НАК «Нафтогаз України» звернувся до суду зі скаргою на рішення державного виконавця посилаючись на те, що 27.08.2010 року Шевченківським районним судом м. Чернівці було видано судовий наказ про стягнення солідарно з ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 на користь ДП «Нафтогазмережі» НАК «Нафтогаз України», правонаступником якого є ДК «Газ України» НАК «Нафтогаз України» заборгованості за природний газ в сумі 743,03 грн., витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 30,00 грн. та судового збору в сумі 25,50 грн., який було пред'явлено на виконання до державної виконавчої служби.
Постанова про відкриття виконавчого провадження та інші документи, направлені на стягнення боргу з боржників, на їх адресу не надходили.
У зв'язку з невиконанням рішення суду ДК «Газ України» звернулася до органу ДВС із заявами від 19.10.2016 року № 31/13-3762 та 15.08.2017 року № 31/13-3283 щодо надання інформації про хід виконавчого провадження, однак відповіді не отримано.
У зв'язку з неотриманням відповіді від органу ДВС на вищевказану заяву ДК «Газ України» звернулася до Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернівецькій області із заявою від 19.12.2017 року №31/13-5239.
28.01.2018 року на адресу ДК «Газ України» надійшла відповідь органу ДВС від 19.01.2018 року № 14.1-15/833, в якій зазначено, що 26.04.2013 року державним виконавцем винесено постанову про закінчення виконавчого провадження на підставі п. 3 ч. 1 ст. 49 Закону України «Про виконавче провадження» у зв'язку з ліквідацією Чернівецької філії ДК «Газ України». До листа копія постанови про закінчення виконавчого провадження не додавалась.
ДК «Газ України» вважає, що постанова про закінчення виконавчого провадження від 26.04.2013 року винесена з порушенням вимог Закону України «Про виконавче провадження».
Дійсно, наказом ДК «Газ України» від 08.11.2011 року № 404 ліквідовано Чернівецьку філію ДК «Газ України», однак стороною у виконавчому провадженні є юридична особа, від імені якої діє її філія, і рішення приймається саме стосовно підприємства чи організації - юридичної особи, у зв'язку з чим Чернівецька філія ДК «Газ України» НАК «Нафтогаз України», не будучи юридичною особою, сама по собі не могла виступати стягувачем у виконавчому провадженні з примусового виконання судового наказу від 27.08.2010 року № 2-н-565/2010, а тому ліквідація філії не могла бути підставою для закінчення виконавчих проваджень з підстав, передбачених п. 3 ч. 1 ст. 49 Закону України «Про виконавче провадження», тому постанова про закінчення виконавчого провадження від 26.04.2013 року винесена безпідставно.
Постанова про закінчення виконавчого провадження від 26.04.2013 року на адресу стягувача не надходила. Про прийняття державним виконавцем рішення про закінчення виконавчого провадження, що порушує права стягувача, стало відомо лише 29.01.2018 року - з дати отримання листа органу ДВС від 19.01.2018 року № 14.1-15/833, тому вважає, що строк оскарження рішення державного виконавця не пропущено.
А тому просив визнати неправомірною постанову державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби Чернівецького міського управління юстиції про закінчення виконавчого провадження від 26.04.2013 року з примусового виконання судового наказу від 27.08.2010 року № 2-Н-565/2010 та зобов'язати Чернівецький міський відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернівецькій області поновити виконавче провадження з примусового виконання судового наказу № 2-Н-565/2010 від 27.08.2010 року, виданого Шевченківським районним судом м. Чернівці.
В судове засідання представник заявника не з'явився, звернувся із заявою, в якій скаргу підтримав та просив розглядати справу у його відсутність за наявними в матеріалах справи документами.
Державний виконавець Чернівецького міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернівецькій області в судове засідання не з'явився, хоча про день та час розгляду справи був повідомлений належним чином, про причини неявки суду не повідомив.
Боржники ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 в судове засідання не з'явились, хоча про день та час розгляду справи були повідомлені належним чином, про причини неявки суду не повідомили.
Дослідивши письмові докази по справі, суд вважає, що скарга обґрунтована і підлягає до задоволення.
Згідно з ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Судом встановлено, що 27.08.2010 року Шевченківським районним судом м. Чернівці було видано судовий наказ про стягнення солідарно з ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 на користь ДП «Нафтогазмережі» НАК «Нафтогаз України», правонаступником якого є ДК «Газ України» НАК «Нафтогаз України» заборгованості за природний газ в сумі 743,03 грн., витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 30,00 грн. та судового збору в сумі 25,50 грн., який було пред'явлено на виконання до державної виконавчої служби.
Постанова про відкриття виконавчого провадження та інші документи, направлені на стягнення боргу з боржників, на адресу заявника не надходили.
У зв'язку з невиконанням рішення суду ДК «Газ України» звернулася до органу ДВС із заявами від 19.10.2016 року № 31/13-3762 та 15.08.2017 року № 31/13-3283 щодо надання інформації про хід виконавчого провадження, однак відповіді не отримано.
У зв'язку з неотриманням відповіді від органу ДВС на вищевказану заяву ДК «Газ України» звернулася до Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернівецькій області із заявою від 19.12.2017 року №31/13-5239.
28.01.2018 року на адресу ДК «Газ України» надійшла відповідь органу ДВС від 19.01.2018 року № 14.1-15/833, в якій зазначено, що 26.04.2013 року державним виконавцем винесено постанову про закінчення виконавчого провадження на підставі п. 3 ч. 1 ст. 49 Закону України «Про виконавче провадження» у зв'язку з ліквідацією Чернівецької філії ДК «Газ України». До листа копія постанови про закінчення виконавчого провадження не додавалась.
Державний виконавець, як на підставу для закінчення виконавчого провадження, послався на п. 3 ч. 1 ст. 49 Закону України «Про виконавче провадження», а саме: ліквідацію Дочірньої компанії «Газ України» в особі Чернівецької філії.
Відповідно до ст. 2 Закону України «Про виконавче провадження» (у редакції від 21.04.1999 р. № 606-XIV, чинній на момент винесення оскаржуваної постанови) примусове виконання рішень покладається на Державну виконавчу службу.
Згідно з ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Державний виконавець здійснює заходи необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом.
Статтею 6 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що державний виконавець зобов'язаний виконувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.
Суд вважає, що в порушення вимог вищезазначених норм Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець, виносячи постанови про закінчення виконавчих проваджень на підставі п. 3 ч. 1 ст. 49 Закону України «Про виконавче провадження», неповністю дослідив підстави для закінчення виконавчого провадження.
Пунктом 3 ч. 1 ст. 49 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що виконавче провадження підлягає закінченню у разі ліквідації юридичної особи - сторони виконавчого провадження, якщо виконання її обов'язків чи вимог у виконавчому провадженні не допускає правонаступництва.
Наказом ДК «Газ України» від 08.11.2011 року № 404 ліквідовано Чернівецьку філію ДК «Газ України».
Відповідно до вимог ст. 95 ЦК України філією є відокремлений підрозділ юридичної особи, що розташований поза її місцезнаходженням та здійснює всі або частину її функцій. Філії та представництва не є юридичними особами. Вони наділяються майном юридичної особи, що їх створила, і діють на підставі затвердженого нею положення. Відомості про філії та представництва юридичної особи включаються до єдиного державного реєстру.
З системного аналізу положень ст. 95 ЦК України вбачається, що юридичні особи для здійснення своїх функцій мають право створювати філії та інші відокремлені підрозділи, які не є юридичними особами. Обсяг повноважень філії визначається установчими документами юридичної особи, від імені якої філія уповноважена виступати у різних правовідносинах, при цьому філія діє виключно в інтересах юридичної особи, яка є стороною виконавчого провадження.
Відносно даних вимог, судом встановлено, що стороною у виконавчому провадженні є юридична особа, від імені якої діє її філія, і рішення приймається саме стосовно підприємства чи організації - юридичної особи, у зв'язку з чим Чернівецька філія ДК «Газ України» HAK «Нафтогаз України», не будучи юридичною особою, сама по собі не могла виступати стягувачем у виконавчих провадженнях з примусового виконання судового наказу Шевченківського районного суду м. Чернівці від 27.08.2010 року № 2-Н-565/2010, а тому ліквідація філії не могла бути підставою для закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених п. 3 ч. 1 ст. 49 Закону України «Про виконавче провадження», тому постанова про закінчення виконавчого провадження від 26.04.2013 року з примусового виконання судового наказу Шевченківського районного суду м. Чернівці від 27.08.2010 року № 2-Н-565/2010 винесена безпідставно.
Відповідно до ст. 449 ч. 1 ЦПК України скаргу може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права або свободи.
Як вбачається з матеріалів справи, постанова про закінчення виконавчого провадження від 26.04.2010 року на адресу стягувача не надходила, про її існування стягувачу стало відомо лише 29.01.2018 року, тобто з дати отримання листа органу ДВС від 19.01.2018 року № 14.1-15/833, тому, суд вважає, що строк оскарження рішення державного виконавця стягувачем не пропущено.
Відповідно до роз'яснень, викладених в абзацах 1 та 3 п. 1, п. 22 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07 лютого 2014 року № 6 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах» відповідно до ч. 5 ст. 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.
Згідно з п. 9 ч. 3 ст. 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено обов'язковість рішень суду, тому виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено ст. 6 Конвенції «Про захист прав людини і основоположних свобод» 1950 року.
Відповідно до ст. 451 ч.2 ЦПК України у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).
За таких обставин, суд вважає, що необхідно визнати неправомірною постанову державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби Чернівецького міського управління юстиції про закінчення виконавчого провадження від 26.04.2013 року з примусового виконання судового наказу від 27.08.2010 року № 2-Н-565/2010 та зобов'язати Чернівецький міський відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернівецькій області поновити виконавче провадження з примусового виконання судового наказу № 2-Н-565/2010 від 27.08.2010 року, виданого Шевченківським районним судом м. Чернівці.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 19, 129 Конституції України, ст.ст.2, 6, 11, 49 Закону України «Про виконавче провадження» в редакції від 21.04.1999 року № 606-ХІV, ст.ст. 449-451 ЦПК України, суд, -
Ухвалив:
Скаргу задовольнити.
Визнати неправомірною постанову державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби Чернівецького міського управління юстиції про закінчення виконавчого провадження від 26.04.2013 року з примусового виконання судового наказу від 27.08.2010 року № 2-Н-565/2010.
Зобов'язати Чернівецький міський відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернівецькій області поновити виконавче провадження з примусового виконання судового наказу № 2-Н-565/2010 від 27.08.2010 року, виданого Шевченківським районним судом м. Чернівці.
Апеляційна скарга може бути подана протягом 15 днів з дня проголошення ухвали до Апеляційного суду Чернівецької області через Шевченківський районний суд м. Чернівці. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 15 днів з дня отримання копії цієї ухвали.
Суддя: