Провадження № 33/793/177/18 Справа № 712/13104/17 Категорія: ч.1 ст.130 КУпАПГоловуючий у І інстанції ОСОБА_1 Доповідач в апеляційній інстанції ОСОБА_2
"20" березня 2018 р. м. Черкаси
Суддя апеляційного суду Черкаської області Соломка І. А. розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення №712/13104/17 відносно ОСОБА_3, що надійшли з Соснівського районного суду м. Черкаси за апеляційною скаргою останнього ,-
Постановою Соснівського районного суду м. Черкаси від 19 січня 2018 року
ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, ФОП, прож. ІНФОРМАЦІЯ_2,
визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, і на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10200 гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік, та стягнуто судовий збір на користь держави в сумі 352,40 грн.
З даної постанови вбачається, що ОСОБА_3 20.10.2017 о 04 год. 30 хв. в м.Черкаси по вул. Вернигори, 17, керував транспортним засобом CITROEN C-ELYSEE СА 3551 СА, з ознаками алкогольного сп'яніння, а саме : порушення мови, виражене тремтіння пальців рук, поведінка, що не відповідає обстановці. Від проходження огляду на стан сп'яніння відмовився в присутності двох свідків, за що передбачена відповідальність за ч.1 ст. 130 КУпАП.
Не погоджуючись з постановою суду, ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу в якій просив поновити строк на апеляційне оскарження, скасувати постанову суду першої інстанції, як незаконну, та закрити провадження у справі, посилаючись на те, що він не керував транспортним засобом, та працівниками поліції порушено вимоги «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції».
Заслухавши думку апелянта ОСОБА_3, який підтримав подану апеляційну скаргу, просив її задовольнити, перевіривши матеріали справи, які надійшли з Соснівського районного суду м. Черкаси і, обміркувавши над доводами апеляційної скарги, вважаю, що строк на апеляційне оскарження підлягає поновленню, оскільки копія оскаржуваної постанови отримана апелянтом лише 06.02.2018, а подана апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав.
Відповідно до ст. 252, 280 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд має повно, всебічно та об'єктивно дослідити всі обставини справи в їх сукупності та з'ясувати, чи було скоєно адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Вказані вимоги при розгляді даної справи судом першої інстанції виконані.
Висновок районного суду про наявність складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, в діях ОСОБА_3 ґрунтується на зібраних та досліджених в судовому засіданні доказах, яким суд дав належну правову оцінку.
Обґрунтування невинуватості у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, які містяться в апеляційній скарзі ОСОБА_3, є безпідставними та спростовуються наявними по справі доказами, зокрема:
- протоколом про адміністративне правопорушення серії БР № 212411 від 20.10.2017, який відповідає вимогам ст. 256 КУпАП, з якого вбачається, що ОСОБА_3 20.10.2017 о 04 год. 30 хв. в м.Черкаси по вул. Вернигори, 17, керував транспортним засобом CITROEN C-ELYSEE СА 3551 СА, з ознаками алкогольного сп'яніння. Від проходження огляду на стан сп'яніння відмовився в присутності двох свідків, чим порушив п. 2.5 ПДР України, (а.с. 1);
- рапортом поліцейського роти №2 УПП в м. Черкаси ОСОБА_4, відповідно до якого було зупинено автомобіль НОМЕР_1під керуванням ОСОБА_3, у якого було виявлено ознаки алкогольного сп'яніння, та запропоновано пройти огляд на стан сп'яніння в установленому законом порядку, на що останній відмовився в присутності 2 свідків ( а.с. 5);
- поясненнями свідків ОСОБА_5 та ОСОБА_6 про те, що вони були свідками того, як водій ОСОБА_3 відмовився від проходження огляду на стан сп'яніння зі застосуванням технічних засобів та проходження огляду на стан сп'яніння у медичному закладі ( а.с. 3-4).
- відеозаписом з нагрудних відеореєстраторів патрульних поліцейських, на якому зафіксовано обставини, викладені в протоколі про адміністративне правопорушення серії БР № 212411 від 20.10.2017, який витребуваний апеляційним судом, та переглянутий в судовому засіданні, з якого вбачається, що ОСОБА_3 керував автомобілем НОМЕР_1 та був зупинений працівниками поліції, на законні вимоги працівників поліції реагував неохоче, сперечався, та в присутності свідків ОСОБА_5 і ОСОБА_6 відмовився від проходження огляду на стан сп'яніння зі застосуванням технічних засобів та проходження огляду на стан сп'яніння у медичному закладі.
Зазначені вище докази жодних сумнівів щодо їх достовірності та допустимості не викликають, оскільки вони оформлені у визначеному процесуальним законом порядку.
Також, апеляційним судом встановлено відсутність порушень вимог «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров'я України 09.11.2015 № 1452/735, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 11.11.2015 р. за № 1413/27858, «Інструкції з оформлення поліцейським матеріалів про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі», затвердженої наказом МВС України від 07.11.2015 № 1395, зареєстрованої в МЮ України 10.11.2015 № 1408/27853, та вимог КУпАП при складанні протоколу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_3 за ч.1 ст. 130 КУпАП, а тому доводи апелянта в цій частині є необґрунтованими.
Твердження апелянта про те, що він не керував автомобілем НОМЕР_1 є безпідставними та спростовуються відеозаписом, зафіксованим нагрудними відео- реєстраторами патрульних поліцейських, який був переглянутий під час апеляційного розгляду справи.
З огляду на викладене, вважаю, що фактичні обставини справи судом першої інстанції з'ясовані повно та об'єктивно. Вина ОСОБА_3 доведена повністю, а його дії за ч.1 ст. 130 КУпАП кваліфіковані вірно. Тому твердження апелянта про відсутність в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, є безпідставним.
Адміністративне стягнення, накладене на ОСОБА_3 в межах санкції ч.1 ст. 130 КУпАП у виді штрафу в розмірі шестисот неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 10200 гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік відповідає положенням ст. 33-35 КУпАП щодо загальних правил накладення стягнень за адміністративні правопорушення, є адекватним скоєному і відповідає особі правопорушника.
З врахуванням вищевикладеного, вважаю, що постанова районного суду є законною та обґрунтованою, а підстави для її скасування та закриття провадження, як того просить апелянт, - відсутні.
Керуючись ст.294 КУпАП,-
Поновити ОСОБА_3 строк на апеляційне оскарження постанови Соснівського районного суду м. Черкаси від 19 січня 2018 року.
Постанову Соснівського районного суду м. Черкаси від 19 січня 2018 рокупро притягнення ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 130 КУпАП та накладення на нього адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10200 гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік, - залишити без змін, а апеляційну скаргу ОСОБА_3, - без задоволення.
Постанова остаточна й оскарженню не підлягає.
Суддя: І. А. Соломка