вул. Шолуденка, буд. 1, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@kia.arbitr.gov.ua
"15" березня 2018 р. Справа№ 911/59/15
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Тищенко А.І.
суддів: Отрюха Б.В.
Михальської Ю.Б.
при секретарі Ярмак О.В.
за участю представників: згідно протоколу судового засідання від 15 березня 2018 року.
розглянувши у відкритому судовому засдінані в м. Києві апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Авто-Лайн"
на ухвалу
Господарського суду Київської області
від 09.01.2018 (повний текст ухвали складено 15.01.2018)
за скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Авто-Лайн" на дії та бездіяльність приватного виконавця ОСОБА_2 виконавчому провадженні №55125645 з виконання наказу Господарського суду Київської області від 16.02.2015
у справі № 911/59/15 ( суддя Ярема В.А.)
за позовом Фізичної особи-підприємця Леськова Валерія Петровича
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Авто-Лайн"
про стягнення 374 459, 39 грн.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 09.01.2018 у справі №911/59/15 відмовлено у задоволенні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Авто-Лайн" на дії та бездіяльність приватного виконавця у виконавчому провадженні №55125645 з виконання наказу Господарського суду Київської області від 16.02.2015 у справі №911/59/15.
Не погоджуючись з прийнятою ухвалою, Товариство з обмеженою відповідальністю "Авто-Лайн" звернулося до суду з апеляційною скаргою, в якій просить суд оскаржувану ухвалу скасувати та постановити нову ухвалу, якою:
- визнати незаконною бездіяльність приватного виконавця ОСОБА_2 в частині перевірки Єдиного реєстру виконавчих проваджень на наявність інших виконавчих проваджень, за якими ТОВ "Авто-Лайн" є боржником, при відкритті виконавчого провадження №55125645 та не направлення виконавчого провадження до Вишгородського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області до зведеного виконавчого провадження №50505061;
- визнати незаконними дії приватного виконавця ОСОБА_2 в частині здійснення заходів примусового виконання рішення, передбачених ст. 10 Закону України "Про виконавче провадження", без заходів, направлених на приєднання виконавчого провадження №55125645 до зведеного виконавчого провадження №50505061;
- визнати недійсною постанову приватного виконавця ОСОБА_2 про арешт майна боржника від 09.11.2017 у виконавчому провадженні №55125645;
- визнати недійсною постанову приватного виконавця ОСОБА_2 про арешт коштів боржника на рахунках ПАТ КБ «Приватбанк» від 09.11.2017 у виконавчому провадженні №55125645;
- визнати недійсною постанову приватного виконавця ОСОБА_2 про арешт коштів боржника на рахунках ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» від 09.11.2017 у виконавчому провадженні №55125645;
- визнати недійсною постанову приватного виконавця ОСОБА_2 про арешт коштів боржника на рахунках ПАТ «ОТП Банк» від 09.11.2017 у виконавчому провадженні №55125645;
- визнати недійсною постанову приватного виконавця ОСОБА_2 про арешт коштів боржника на рахунках Казначейства України від 09.11.2017 у виконавчому провадженні №55125645;
- визнати недійсною постанову приватного виконавця ОСОБА_2 про арешт коштів боржника на рахунках ПАТ «Експрес-Банк» від 09.11.2017 у виконавчому провадженні №55125645;
- визнати недійсною постанову приватного виконавця ОСОБА_2 про арешт коштів боржника на рахунках ПАТ «Укрсиббанк» від 09.11.2017 у виконавчому провадженні №55125645;
- визнати недійсною постанову приватного виконавця ОСОБА_2 про опис та арешт майна (коштів) боржника від 23.11.2017 у виконавчого провадженні №55125645;
- винести окрему ухвалу щодо грубого порушення порядку проведення виконавчих дій в рамках виконання наказу Господарського суду Київської області №911/59/15 від 16.02.2017 приватним виконавцем ОСОБА_2, що виразились у порушенні черговості задоволення вимог стягувачів та ненадходження на користь державного бюджету та інших стягувачів ТОВ "Авто-Лайн" у зведеному виконавчому провадженні у Вишгородському районному відділі державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області.
Апелянт вважає, що суд першої інстанції не в повній мірі встановив обставини справи, дав хибну оцінку доказам, а також допустив неправильне застосування норм матеріального права. Крім того, суд першої інстанції також не дав оцінку діям приватного виконавця щодо опису, арешту та передачі на відповідальне зберігання серверу та комп'ютерів, що складають єдину мережу та які містять інформаційну систему та базу даних ТОВ "АВТО-ЛАЙН", без якої облік, звітність, розрахунки з контрагентами та інші операції заблоковано.
В обґрунтування апеляційної скарги, апелянт посилається на те, що до відкриття виконавчого провадження ОСОБА_2 наказ Господарського суду Київської області № 911/59/15 знаходився на виконанні у зведеному виконавчому провадженні №50505061 у Вишгородському районному відділі державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області.
Станом на сьогодні у вказаному зведеному виконавчому провадженні провадиться примусове виконання виконавчих документів ГУ ДФС у Київській області, ПАТ "ОТП Банк", Вишгородська ОДПІ ГУ ДФС у Київській області, ПАТ "УкрСиббанк", Вишгородського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області.
Апелянт зазначає, що кошти, що списувались з рахунку ТОВ "АВТО-ЛАЙН" та вилучались з каси розподілялись в порядку черговості між усіма стягувачами.
На думку апелянта, проведення примусових виконавчих дій щодо виконання судового рішення за наказом Господарського суду Київської області №911/59/15 від 16.02.2017 року приватним виконавцем в межах зазначеного виконавчого провадження є незаконними, оскільки в порушення вимог ст. 30 Закону України «Про виконавче провадження» воно мало бути приєднано до вищезазначеного зведеного виконавчого провадження. Проведенням примусових виконавчих дій щодо виконання судового рішення за наказом Господарського суду Київської області №911/59/15 від 16.02.2017 року приватним виконавцем порушено також черговість задоволення вимог стягувачів у разі недостатності стягнутої суми для задоволення всіх вимог стягувачів, визначеної ст. 46 Закону України «Про виконавче провадження».
Апелянт зазначає, що у зв'язку з арештом та списанням грошових коштів приватним виконавцем з рахунку ТОВ "АВТО-ЛАЙН" виключно на користь Леськова В.П. - 79 003,56 грн. не надійшли на рахунок Вишгородської виконавчої служби та не спрямовані на погашення обов'язкових платежів на користь Державної фіскальної служби, які задовольняються у четверту чергу, в той час, як вимога за наказом Господарського суду Київської області №911/59/15 від 16.02.2017 року задовольняється у п'ятій черзі.
Відповідно до п. 14, 15 розділу III «Інструкції з організації примусового виконання рішень», затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 №512/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції 02 квітня 2012 року за №489/20802, у разі якщо виконавче провадження щодо одного й того самого боржника виявлено в іншому органі державної виконавчої служби, таке виконавче провадження передається на виконання до органу державної виконавчої служби, державним виконавцем якого відкрито перше виконавче провадження, або в порядку, визначеному розділом V цієї Інструкції.
Об'єднання виконавчих проваджень про стягнення коштів з одного боржника у зведене виконавче провадження та приєднання виконавчого провадження до зведеного виконавчого провадження здійснюється приватним виконавцем у порядку, визначеному пунктом 14 цього розділу.
Також апелянт зазначає, що відповідно до частини 3 статті 52 Закону України «Про виконавче провадження» не підлягають арешту в порядку, встановленому цим Законом, кошти, що перебувають на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом. Банк, інша фінансова установа, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, у разі надходження постанови виконавця про арешт коштів, що знаходяться на таких рахунках, зобов'язані повідомити виконавця про цільове призначення рахунку та повернути постанову виконавця без виконання в частині арешту коштів, що знаходяться на таких рахунках.
Апелянт звертає увагу на те, що 09 листопада 2017р. приватним виконавцем ОСОБА_2 разом з постановою про відкриття виконавчого провадження щодо примусового виконання наказу Господарського суду Київської області про стягнення з ТОВ "АВТО-ЛАЙН" на користь ОСОБА_5 суми боргу 381938,06 грн. у п. 3 постанови приватний виконавець постановив: "стягнути з боржника виконавчий збір/основну винагороду приватного виконавцю, розмірі 38193,81 грн"., що суперечить вимогам п. 3 ст. 40 ЗУ «Про виконавче провадження», так як постанову про стягнення виконавчого збору винесено державним виконавцем, після повернення виконавчого документа стягувачу на підставі ст. 37 п. 1 Закону України «Про виконавче провадження».
Апелянт зазначає, що приватному виконавцю ОСОБА_2 відомо, що даний виконавчий документ перебував на виконанні у державного виконавця, та з яких підстав був повернутий стягувачу про що свідчить відмітка (в якій вказано ст. 37 п. 1 ЗУ «Про виконавче провадження») у даному виконавчому документі. Надалі приватним виконавцем проводяться виконавчі дії з урахуванням виконавчого збору, про що свідчать платіжні вимоги на суму 427 770,63 грн., що не відповідає вимогам діючого законодавства.
В судове засідання представник позивача, не з»явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомлено.
Приватний виконавець в судове засідання не з»явився, поштова кореспонденція, направлена на його адресу повернулась з позначкою «за закінченням встановленого строку зберігання».
Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 120 ГПК України.
Відповідно до частини першої ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: неявки в судове засідання учасника справи ( його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки (ч.3 ст. 202 ГПК України).
Застосовуючи згідно статті 3 ГПК України, статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" при розгляді справи частину 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, колегія суддів зазначає, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується обов'язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії"(Alimentaria Sanders S.A. v. Spain") від 07.07.1989).
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінку сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005р. у справі "Смірнова проти України").
Дослідивши матеріали справи, вислухавши думку представника відповідача, колегія приходить до висновку про можливість розгляду справи у відсутності представника позивача та приватного виконавця ОСОБА_2.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши наявні матеріали справи у повному обсязі, перевіривши повноту встановлення обставин справи та їх юридичну оцінку, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вислухавши пояснення представників сторін, суд апеляційної інстанції встановив наступне.
Рішенням Господарського суду Київської області від 03.02.2015 у справі №911/59/15 за позовом Фізичної особи-підприємця Леськова Валерія Петровича (стягувач) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Авто-Лайн" (боржник) про стягнення 374 459,39 гривень позовні вимоги задоволено частково, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Авто-Лайн" на користь Фізичної особи-підприємця Леськова Валерія Петровича 309 009,67 грн заборгованості, 10 844,98 грн 3% річних, 54 594,43 грн інфляційних втрат, 7 488,98 грн судового збору.
16.02.2015 на виконання вищезазначеного рішення Господарським судом Київської області видано наказ.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Авто-Лайн" 12.12.2017 звернулось до Господарського суду Київської області із скаргою на дії та бездіяльність приватного виконавця ОСОБА_2 у виконавчому провадженні №55125645 з виконання наказу господарського суду Київської області від 16.02.2015 у справі №911/59/15.
В обґрунтування поданої скарги ТОВ "Авто-Лайн" зазначає, що 09.11.2017 приватним виконавцем ОСОБА_2 відкрито виконавче провадження №55125645 (далі - ВП№55125645) щодо примусового виконання наказу Господарського суду Київської області від 16.02.2015 у справі №911/59/15 про стягнення з ТОВ "Авто-Лайн" на користь ФОП Леськова В.П. 381 938,06 гривень та в межах зазначеного виконавчого провадження 09.11.2017 винесено постанови про арешт коштів, майна боржника.
Скаржник вважає, що приватним виконавцем в порушення вимог закону не направлено виконавче провадження №55125645 для приєднання до зведеного виконавчого провадження №50505061, що перебуває у Вишгородському районному відділі державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області, а тому проведення виконавчих дій в межах ВП №55125645 є незаконним.
Крім того, скаржник зазначає, що у зв'язку із стягненням 15.11.2017 та 23.11.2017 приватним виконавцем коштів з рахунку боржника, що був арештований постановою Вишгородського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області від 09.03.2016, лише на користь стягувача - ФОП Леськов В.П., було порушено черговість задоволення вимог інших стягувачів в межах зведеного виконавчого провадження.
Відповідно до приписів ст. ст. 339 та 343 Господарського процесуального кодексу України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.
Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.
Відповідно до ст. ст. 1, 27 Закону України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів" примусове виконання судових рішень і рішень інших органів (посадови хосіб) (далі - рішення) покладається на органи державної виконавчої служби та у визначених Законом України "Про виконавче провадження" випадках - на приватних виконавців.
Фізичні або юридичні особи мають право вільного вибору приватного виконавця з числа тих, відомості про яких внесено до Єдиного реєстру приватних виконавців України, з .рахуванням суми стягнення та місця виконання рішення, визначеного Законом України Про виконавче провадження".
Примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів" ( відповідно до ст. ст. 5, 19, 24, 26 Закону України "Про виконавче провадження").
Право вибору пред'явлення виконавчого документа для примусового виконання до органу державної виконавчої служби або до приватного виконавця, якщо виконання рішення відповідно до статті 5 цього Закону віднесено до компетенції і органів державної виконавчої служби, і приватних виконавців, належить стягувачу.
Приватний виконавець приймає до виконання виконавчі документи за місцем проживання, перебування боржника - фізичної особи, за місцезнаходженням боржника - юридичної особи або за місцезнаходженням майна боржника.
Виконавчі дії у виконавчих провадженнях, відкритих приватним виконавцем у виконавчому окрузі, можуть вчинятися ним на всій території України.
Виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону, зокрема, за заявою стягувача про примусове виконання рішення.
Виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов'язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.
Як вбачається з матеріалів справи та наданих представником відповідача пояснень, в провадженні Вишгородського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області в межах зведеного виконавчого провадження №50505061 перебувало виконавче провадження №49757684 з примусового виконання наказу Господарського суду Київської області від 16.02.2015 у справі №911/59/15 щодо стягнення з ТОВ "Авто-Лайн" на користь ФОП Леськова В.П. 381 938,06 грн.
Постановою Вишгородського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області від 08.11.2017 виконавче провадження №49757684 виведено із зведеного виконавчого провадження №50505061.
Постановою Вишгородського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області від 08.11.2017 у виконавчому провадженні №49757684 наказ господарського суду Київської області від 16.02.2015 у справі №911/59/15 повернуто стягувачу. Копії вищезазначених постанов наявні в матеріалах справи.
09.11.2017 приватним виконавцем ОСОБА_2 відкрито виконавче провадження №55125645 з виконання наказу Господарського суду Київської області від 16.02.2015 у справі №911/59/15 щодо стягнення з ТОВ "Авто-Лайн" на користь ФОП Леськова В.П. 381 938,06 грн, за результатами чого винесено відповідну постанову, примірник якої надіслано, зокрема, боржнику. Копії постанови та доказів її надіслання боржнику наявні в матеріалах справи.
В обґрунтування доводів щодо незаконної бездіяльності приватного виконавця ОСОБА_2 скаржник посилається на невиконання першим обов'язку по перевірці Єдиного реєстру виконавчих проваджень на наявність інших виконавчих проваджень, за якими ТОВ "Авто-Лайн" є боржником, при відкритті виконавчого провадження №55125645, та в подальшому не направлення згідно зі ст. 30 Закону України «Про виконавче провадження» та п. 14 Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 №512/5 (у редакції наказу Міністерстваюстиції України29.09.2016№2832/5), виконавчого провадження №55125645 до Вишгородського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області для приєднання до зведеного виконавчого провадження №50505061.
Відповідно до ст. ст. 18, 30 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Виконавець зобов'язаний:
здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом;
надавати сторонам виконавчого провадження, їхнім представникам та прокурору як учаснику виконавчого провадження можливість ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження;
розглядати в установлені законом строки заяви сторін, інших учасників виконавчого провадження та їхні клопотання;
заявляти в установленому порядку про самовідвід за наявності обставин, передбачених цим Законом;
роз»яснювати сторонам та іншим учасникам виконавчого провадження їхні права та обов»язки.
Виконання кількох рішень про стягнення коштів з одного боржника здійснюється державним виконавцем, який відкрив перше виконавче провадження щодо такого боржника, у рамках зведеного виконавчого провадження.
Виконання кількох рішень про стягнення коштів з одного боржника здійснюється приватним виконавцем у рамках зведеного виконавчого провадження.
Відповідно до пп. 14 та 15 Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 №512/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України 29.09.2016 №2832/5), у разі якщо в органі державної виконавчої служби відкрито кілька виконавчих проваджень про стягнення коштів з одного боржника, вони об'єднуються у зведене виконавче провадження та виконуються державним виконавцем, який відкрив перше виконавче провадження. Про об'єднання виконавчих проваджень у зведене державний виконавець виносить постанову.
У разі відкриття виконавчого провадження щодо боржника, стосовно якого здійснюється зведене виконавче провадження, воно приєднується до зведеного виконавчого провадження, про що державним виконавцем виноситься постанова.
Постанови про об'єднання виконавчих проваджень у зведене виконавче провадження та про приєднання виконавчого провадження до зведеного виконавчого провадження виносяться не пізніше наступного робочого дня після відкриття виконавчого провадження щодо боржника, стосовно якого здійснюється виконавче провадження (зведене виконавче провадження).
У разі, якщо виконавчі провадження про стягнення коштів з одного боржника відкрито у кількох органах державної виконавчої служби, зокрема, якщо боржник та його майно перебувають на території різних адміністративно-територіальних одиниць, при об'єднанні виконавчих проваджень у зведене в установленому розділом IV цієї Інструкції порядку можуть утворюватись виконавчі групи.
Наявність або відсутність іншого виконавчого провадження чи зведеного виконавчого провадження щодо одного й того самого боржника державний виконавець перевіряє за даними автоматизованої системи виконавчого провадження при відкритті виконавчого провадження.
У разі, якщо виконавче провадження щодо одного й того самого боржника виявлено в іншому органі державної виконавчої служби, таке виконавче провадження передається на виконання до органу державної виконавчої служби, державним виконавцем якого відкрито перше виконавче провадження, або в порядку, визначеному розділом V цієї Інструкції.
Об'єднання виконавчих проваджень про стягнення коштів з одного боржника у зведене виконавче провадження та приєднання виконавчого провадження до зведеного виконавчого провадження здійснюється приватним виконавцем у порядку, визначеному пунктом 14 цього розділу.
Відповідно до ст. 8 Закону України "Про виконавче провадження" реєстрація виконавчих документів, документів виконавчого провадження, фіксування виконавчих дій здійснюється в автоматизованій системі виконавчого провадження, порядок функціонування якої визначається Міністерством юстиції України.
Автоматизованою системою виконавчого провадження забезпечується:
1) об'єктивний та неупереджений розподіл виконавчих документів між державними виконавцями;
2) надання сторонам виконавчого провадження інформації про виконавче провадження;
3) виготовлення документів виконавчого провадження;
4) централізоване зберігання документів виконавчого провадження;
5) централізоване зберігання інформації про рахунки органів державної виконавчої служби та приватних виконавців, відкриті для цілей виконавчого провадження;
6) підготовка статистичних даних;
7) реєстрація вхідної і вихідної кореспонденції та етапів її проходження;
8) передача документів виконавчого провадження до електронного архіву;
9) формування Єдиного реєстру боржників.
Відповідно до пунктів 2, 6 розділу І Положення про автоматизовану систему виконавчого провадження, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 05.08.2016 №2432/5, автоматизована система виконавчого провадження (далі - Система) - комп'ютерна програма, що забезпечує збирання, зберігання, облік, пошук, узагальнення, надання відомостей про виконавче провадження, формування Єдиного реєстру боржників та захист від несанкціонованого доступу.
Єдиний державний реєстр виконавчих проваджень - окремий спецрозділ, який є архівною складовою частиною Системи та містить відомості про виконавчі провадження, зареєстровані до запровадження Системи, відповідно до наказу Міністерства юстиції України від 20 травня 2003 року №43/5 «Про затвердження Положення про Єдиний державний реєстр виконавчих проваджень», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 21 травня 2003 року за № 388/7709, наказу Міністерства юстиції України від 28 квітня 2015 року№ 614/5 «Про затвердження Тимчасового порядку автоматичного розподілу виконавчих документів між державними виконавцями і контролю строків виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб)», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29 квітня 2015 року за № 478/26923.
Система забезпечує автоматизацію технологічних процесів обробки інформації в органах державної виконавчої служби, у приватного виконавця, а саме:
реєстрацію вхідної та вихідної кореспонденції та етапів її проходження;
об'єктивний та неупереджений розподіл виконавчих документів між державними виконавцями;
реєстрацію виконавчих дій та виготовлення документів виконавчого провадження;
контроль за дотриманням строків вчинення виконавчих дій;
надання сторонам виконавчого провадження інформації про виконавче провадження;
централізоване зберігання документів виконавчого провадження в електронному вигляді;
централізоване зберігання інформації про рахунки органів державної виконавчої служби та приватних виконавців, відкриті для цілей виконавчого провадження, а також облік та звітність за сумами на цих рахунках;
підготовку та формування статистичних даних, отриманих на підставі внесеної до Системи інформації;
передачу документів виконавчого провадження до електронного архіву;
формування Єдиного реєстру боржників;
контроль за здійсненням виконавчих дій приватним виконавцем при виконанні рішень майнового характеру залежно від страхової суми за договором страхування цивільно- правової відповідальності виконавця.
Як вбачається з вищевикладеного, порядок об'єднання виконавчих проваджень про стягнення коштів з одного боржника у зведене виконавче провадження та приєднання виконавчого провадження до зведеного виконавчого провадження законодавцем врегульовано окремо як для органу державної виконавчої служби, так і приватного виконавця, а обов'язок передавати матеріали виконавчого провадження від приватного виконавця до органу державної виконавчої служби для приєднання до зведеного виконавчого провадження або об'єднання відкритих приватним виконавцем та державною виконавчою службою виконавчих проваджень у зведене ані нормами Закону України "Про виконавче провадження", ані відповідними підзаконними нормативно-правовими актами не передбачений.
Разом з тим, скаржником нормативно не обґрунтовано наявність у приватного виконавця передбаченого законом обов'язку при відкритті виконавчого провадження перевіряти Єдиний реєстр виконавчих проваджень на наявність інших виконавчих проваджень, за якими ТОВ "Авто-Лайн" є боржником.
Враховуючи вищевикладене, колегія приходить до висновку про необґрунтованість доводів скаржника щодо бездіяльності приватного виконавця в частині перевірки Єдиного реєстру виконавчих проваджень на наявність інших виконавчих проваджень, за якими ТОВ "Авто-Лайн" є боржником, при відкритті виконавчого провадження №55125645 та не направлення виконавчого провадження до Вишгородського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області до зведеного виконавчого провадження №50505061, як наслідок відмову у задоволенні скарги в зазначеній частині.
Доводи скаржника щодо порушення черговості задоволення вимог інших стягувачів в межах зведеного виконавчого провадження у зв'язку з ненаправленням приватним виконавцем виконавчого провадження №55125645 до органу ДВС та стягненням коштів лише на рахунок ФОП Леськов В.П. оцінюються судом критично, оскільки передбачений ст. ст. 45, 46 Закону України «Про виконавче провадження» порядок розподілу стягнутих з боржника грошових сум та черговості задоволення вимог стягувачів у разі недостатності стягнутої суми для задоволення вимог стягувачів передбачає встановлення зазначеної черговості лише в межах одного виконавчого провадження, а не загалом для всіх виконавчих проваджень, відкритих щодо одного й того ж боржника.
Посилання ж скаржника на незаконність дій приватного виконавця ОСОБА_2 в частині здійснення заходів примусового виконання рішення, передбачених ст. 10 Закону України "Про виконавче провадження" без заходів, направлених на приєднання виконавчого провадження №55125645 до зведеного виконавчого провадження №50505061 є неспроможними з огляду на встановлену судом необґрунтованість доводів скаржника щодо обов'язку приватного виконавця приєднати виконавче провадження №55125645 до зведеного виконавчого провадження №50505061.
На підставі вищенаведеного, господарський суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що скарга ТОВ "Авто-Лайн" в частині визнання незаконними дій приватного виконавця ОСОБА_2 щодо здійснення заходів примусового виконання рішення, передбачених ст. 10 Закону України "Про виконавче провадження" без заходів, направлених на приєднання виконавчого провадження №55125645 до зведеного виконавчого провадження №50505061, є нормативно безпідставною та задоволенню не підлягає.
Щодо доводів боржника в частині визнання недійсними постанов приватного виконавця ОСОБА_2 про арешт коштів, майна боржника від 09.11.2017 у виконавчому провадженні №55125645, постанови приватного виконавця ОСОБА_2 про опис та арешт майна (коштів) боржника від 23.11.2017 у виконавчому провадженні №55125645, слід зазначити наступне.
У відповідності до ст. ст. 10 та 56 Закону України "Про виконавче провадження" заходами примусового виконання рішень є, зокрема, звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об'єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами.
Арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення.
Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника. Арешт на рухоме майно, що не підлягає державній реєстрації, накладається виконавцем лише після проведення його опису.
Постанова про арешт майна (коштів) боржника виноситься виконавцем під час відкриття виконавчого провадження та не пізніше наступного робочого дня після виявлення майна.
Виконавець за потреби може обмежити право користування майном, здійснити опечатування або вилучення його у боржника та передати на зберігання іншим особам, про що він виносить постанову або зазначає обмеження в постанові про арешт. Вид, обсяг і строк обмеження встановлюються виконавцем у кожному конкретному випадку з урахуванням властивостей майна, його значення для власника чи володільця, необхідності використання та інших обставин.
Про проведення опису майна (коштів) боржника виконавець виносить постанову про опис та арешт майна (коштів) боржника.
09.11.2017 приватним виконавцем ОСОБА_2 у виконавчому провадженні №55125645 винесено постанови, відповідно до яких накладено арешт на всі автотранспортні засоби, що зареєстровані за ТОВ "Авто-Лайн" в межах суми боргу, а також накладено арешт на грошові кошти що містяться на рахунках у ПАТ КБ «Приватбанк», ПАТ «Райффайзен Банк Аваль», ПАТ «ОТП Банк», Казначейства України, ПАТ «Експрес-Банк», ПАТ «УкрСиббанк». Копії відповідних постанов та доказів їх надіслання боржнику наявні в матеріалах справи.
Водночас, 09.11.2017 приватним виконавцем надіслано боржнику виклик, відповідно до якого керівника ТОВ "Авто-Лайн" зобов'язано з'явитись до виконавця 23.11.2017, 10:00 за адресою: 08292, Київська обл., м. Буча, вул. Нове Шосе, 3, щодо сплати боргу за виконавчим документом у виконавчому провадженні №55125645, а також одночасно зобов'язано надати пояснення щодо невиконання вимог виконавчого документа, достовірні відомості щодо наявності коштів, майна.
23.11.2017 приватним виконавцем у виконавчому провадженні №55125645 винесено постанову про опис та арешт майна (коштів) боржника, відповідно до змісту якої за адресою, де знаходиться боржник - Київська обл., м. Вишгород, вул. Кургузова, 9А, виконавцем у присутності понятих та представника боржника за дорученням виявлено майно (оргтехніку), яке описано та арештовано, а також обмежено право користування зазначеним майном та визначено зберігачем майна стягувача. Копія зазначеної постанови наявна в матеріалах справи.
Відповідно до приписів ст. ст. 73, 74 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Однак, скаржник в порушення законодавчих вимог нормативно та доказово не обґрунтував обставин незаконності дій приватного виконавця щодо винесення 09.11.2017 у виконавчому провадженні №55125645 постанов про арешт майна, коштів боржника, а також невідповідності вимогам законодавства самих постанов, а тому скарга боржника у відповідній частині є безпідставною та задоволенню не підлягає.
Доводи ж скаржника щодо порушення приватним виконавцем вимог ст. 59 Конституції України з огляду на проведення 23.11.2017 дій з опису та арешту майна боржника без участі керівника ТОВ "Авто-Лайн" та адвоката не приймається судом до уваги, оскільки нормами законодавства не передбачено, що опис та арешт виявленого виконавцем рухомого майна має здійснюватися виключно в присутності керівника боржника та адвоката, у той час як наявність у ОСОБА_6, який відповідно вказаний у постанові про опис та арешт майна боржника від 23.11.2017 як представник боржника за дорученням, повноважень на представництво ТОВ "Авто-Лайн" останнім не заперечено та не спростовано.
Посилання скаржника на те, що вся описана приватним виконавцем оргтехніка належить не боржнику, а третім особам - працівникам ТОВ "Авто-Лайн", та наявність на описаних та вилучених персональних комп'ютерах системного програмного забезпечення, яке боржнику не дозволили вилучити, є неспроможними, оскільки порядок зняття арешту з майна, яке належить іншим особам, на їх думку, а не боржнику, передбачений ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження», а тому суб'єктивні, не підтверджені належними та допустимими доказами, а доводи боржника про належність описаного майна іншим особам, не свідчать про порушення приватним виконавцем законодавства при вчиненні дій з опису та арешту майна боржника.
Враховуючи вищевикладене, колегія приходить до висновку про необґрунтованість викладених у скарзі доводів боржника та недоведеності обставин порушення його прав та приходить до висновку про відмову у задоволенні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Авто-Лайн" на дії та бездіяльність приватного виконавця у виконавчому провадженні №55125645 з виконань наказу Господарського суду Київської області від 16.02.2015 у справі №911/59/15.
Скаржником в суді першої інстанції було заявлено клопотання про винесення окремої ухвалу щодо грубого порушенні приватним виконавцем порядку проведення виконавчих дій в рамках виконання наказу Господарського суду Київської області №911/59/15 від 16.02.2017.
Відповідно до ч. ч. 3, 11 ст. 246 Господарського процесуального кодексу України суд може постановити окрему ухвалу щодо державного виконавця, іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця та направити її органам, до повноважень яких входить притягнення вказаних осіб до дисциплінарної відповідальності, або органу досудового розслідування, якщо суд дійде висновку про наявність у діях (бездіяльності) таких осіб ознак кримінального правопорушення.
Окрема ухвала стосовно порушення законодавства, яке містить ознаки правопорушення, надсилається прокурору або органу досудового розслідування, який повинен надати суду відповідь про вжиті ними заходи у визначений в окремій ухвалі строк.
Враховуючи вищевикладене, оскільки судом в межах розгляду скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Авто-Лайн" на дії та бездіяльність не встановлено порушень законодавства зі сторони приватного виконавця, а також не встановлено ознак кримінального правопорушення у діях та/або бездіяльності відповідної особи, колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про відхилення вимог скаржника про вжиття заходів відповідно до ст. 246 ГПК України з огляду на безпідставність застосування таких заходів.
Статтею 74 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Відповідно до ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному та повному і об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Доводи апелянта по суті його скарги в межах заявлених вимог, є безпідставними та необґрунтованими, оскільки не спростовують викладених в ухвалі обґрунтованих висновків суду першої інстанції та не можуть бути підставами для скасування ухвали господарського суду першої інстанції.
Крім того, колегія суддів зазначає, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод сторін (рішення Суду у справі Трофимчук проти України no. 4241/03 від 28.10.2010).
Оцінюючи вищенаведені обставини, колегія приходить до висновку, що ухвала Господарського суду Київської області від 09.01.2018 у справі № 911/59/15 обґрунтована, відповідає обставинам справи і чинному законодавству, а отже, підстав для її скасування не вбачається, у зв'язку з чим апеляційні скарги не підлягають задоволенню.
Керуючись статтями 267, 270, 271, 275, 276, 281- 285 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Авто-Лайн" на ухвалу Господарського суду Київської області від 09.01.2018 у справі № 911/59/15 залишити без задоволення.
Ухвалу Господарського суду Київської області від 09.01.2018 у справі №911/59/15 залишити без змін.
Матеріали справи № 911/59/15 повернути до Господарського суду Київської області.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку відповідно до ст. 286-291 ГПК України.
Головуючий суддя А.І. Тищенко
Судді Б.В. Отрюх
Ю.Б. Михальська