вул. Шолуденка, буд. 1, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@kia.arbitr.gov.ua
"13" березня 2018 р., м. Київ Справа№ 910/14421/17
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Власова Ю.Л.
суддів: Андрієнка В.В.
Буравльова С.І.
за участю секретаря судового засідання Вага В.В.
за участю представників:
від позивача: Камишева К.В.,
від відповідача: Самборський В.М.,
розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Боранд Трейд" на рішення Господарського суду міста Києва від 09.10.2017р., м. Київ (повний текст рішення складено 01.12.2017р.) у справі №910/14421/17 (суддя Ковтун С.А.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Боранд Трейд"
до Публічного акціонерного товариства Комерційного банку "Приватбанк"
про зобов'язання вчинити дії,
Позивач звернувся до суду з позовом про зобов'язання Відповідача передати Позивачу оригінали кредитних договорів від 07.02.2014р. №4М14102И, від 19.02.2014р. №4М14085Д, від 25.02.2014р. №4М14090Д, які засвідчують обов'язок боржника - ТОВ «Метриком», виконати свої зобов'язання перед Позивачем та всі інші документи, якими забезпечувались кредитні договори.
Позовні вимоги мотивовані наявністю підстав для зобов'язання Відповідача передати Позивачу оригінали документів, які засвідчують обов'язок боржника виконати свої зобов'язання перед Позивачем у зв'язку із виконанням останнім зобов'язання перед Відповідачем, забезпеченого укладеним між сторонами спору договором поруки від 20.10.2016р. №4М14102И/П.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 09.10.2017р. у справі №910/14421/17 у задоволенні позову відмовлено повністю.
Рішення мотивоване тим, що задоволення кредиторських вимог у випадку набуття поручителем такого статусу (ч.2 ст.556 Цивільного кодексу України) здійснюється шляхом примусового виконання обов'язку у натурі, а не шляхом витребування у кредитора документів. Дане свідчить про неефективність обраного Позивачем способу правового захисту, адже вирішення спору не призводить до будь-якого відновлення прав Позивача.
Не погоджуючись із вказаним рішенням, Позивач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду міста Києва від 09.10.2017р. у справі №910/14421/17 скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити вимоги у повному обсязі.
Апеляційна скарга мотивована тим, що відповідно до ст.512, 556 Цивільного кодексу України до Позивача перейшли права кредитора по відношенню до ТОВ «Метриком» за кредитними договорами.
Також Позивач стверджує, що його право як нового кредитора не може бути реалізовано фактично, оскільки для заявлення своїх вимог до боржника Позивач має підтвердити не лише перехід до нього певної вимоги, а й існування первісного зобов'язання.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 22.01.2018р. апеляційну скаргу Позивача залишено без руху, надавши останньому строк для усунення недоліків апеляційної скарги, а саме, сплати судового збору у сумі 2400,00 грн.
03.01.2018р. Позивачем подано до місцевого суду докази сплати судового збору у сумі 2400,00 грн, що підтверджується платіжним дорученням №976 від 27.12.2017р.
За вказаних обставин, апеляційний суд визнав подані Позивачем матеріали достатніми для відкриття апеляційного провадження та призначення справи до розгляду.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 16.02.2018р. відкрито апеляційне провадження у справі №910/14421/17 та призначено до розгляду в судовому засіданні на 13.03.2018р.
Розглянувши у судовому засіданні апеляційну скаргу, заслухавши пояснення Сторін, дослідивши матеріали справи та зібрані у ній докази, суд встановив:
20.10.2016р. між Позивачем та Відповідачем укладено договір поруки №4М14102И/П, предметом якого є надання поруки Позивачем перед Відповідачем за виконання ТОВ «Метриком», як боржником, своїх зобов'язань за кредитними договорами від 07.02.2014р. №4М14102И, від 19.02.2014р. №4М14085Д, від 25.02.2014р. №4М14090Д, а саме: з повернення кредиту та сплати відсотків за користування кредитом на умовах та в терміни відповідно до кредитних договорів.
Згідно з п.4 договору у випадку невиконання ТОВ «Метриком» зобов'язань за кредитним договором, ТОВ «Метриком» і Позивач відповідають перед Відповідачем як солідарні боржники у сумі заборгованості за кредитом та у сумі відсотків за користування кредитом на умовах та в терміни відповідно до кредитного договору.
Відповідно до п.5, 6 договору у випадку невиконання ТОВ «Метриком» зобов'язання з повернення кредиту та сплати відсотків за користування кредитом на умовах та в терміни, відповідно до кредитних договорів, Відповідач повинен направити на адресу Позивача письмову вимогу із зазначенням порушеного зобов'язання. Позивач зобов'язаний виконати обов'язок, зазначений в письмові вимозі Відповідача впродовж 5 календарних днів з моменту отримання вимоги.
Згідно з п.8 договору до поручителя, що виконав обов'язки боржника за кредитним договором, переходять всі права кредитора за кредитним договором і договору(ам) застави (іпотеки), укладеним в цілях забезпечення виконання зобов'язань боржника перед кредитором за кредитним договором у частині виконаного зобов'язання.
Відповідно до п.10 договору Відповідач зобов'язаний у випадку виконання Позивачем обов'язку ТОВ «Метриком» за кредитними договорами передати Позивачу впродовж 5 (п'яти) робочих днів банку з моменту виконання обов'язків належним чином посвідчені копії документів, що підтверджують обов'язки ТОВ «Метриком» за кредитним договором.
21.10.2016р. на виконання договору Позивач сплатив Відповідачу: 1) 389826115,39 грн, що підтверджується платіжним дорученням №2334 з призначенням платежу: виконання зобов'язань по кредитному договору №4М14090Д від 25.02.2014р. згідно договору поруки №4М14102И/П від 20.10.2016р.; 2) 158082691,95 грн, що підтверджується платіжним дорученням №2333 з призначенням платежу: виконання зобов'язань по кредитному договору №4М14085Д від 19.02.2014р. згідно договору поруки №4М14102И/П від 20.10.2016р.; 3) 96339991,51 грн, що підтверджується платіжним дорученням №2332 з призначенням платежу: виконання зобов'язань по кредитному договору №4М14102И від 07.02.2014р. згідно договору поруки №4М14102И/П від 20.10.2016р.
Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що апеляційна скарга Позивача не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно з ч.1 ст.546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.
Згідно з ч.1, ч.2 ст.553 Цивільного кодексу України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі.
Відповідно до ч.1, ч.2 ст.554 Цивільного кодексу України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.
Згідно з ч.1, ч.2 ст.556 Цивільного кодексу України після виконання поручителем зобов'язання, забезпеченого порукою, кредитор повинен вручити йому документи, які підтверджують цей обов'язок боржника. До поручителя, який виконав зобов'язання, забезпечене порукою, переходять усі права кредитора у цьому зобов'язанні, в тому числі й ті, що забезпечували його виконання.
Як вбачається з матеріалів справи, між Позивачем та Відповідачем укладений договір поруки №4М14102И/П від 20.10.2016р., предметом якого є надання поруки Позивачем перед Відповідачем за виконання ТОВ «Метриком», як боржником, своїх зобов'язань за кредитними договорами від 07.02.2014р. №4М14102И, від 19.02.2014р. №4М14085Д, від 25.02.2014р. №4М14090Д, а саме: з повернення кредиту та сплати відсотків за користування кредитом на умовах та в терміни відповідно до кредитних договорів.
Позивач зазначає, що згідно із платіжними дорученнями №2334 від 21.10.2016р. на суму 389826115,39 грн, №2333 від 21.10.2016р. на суму 158082691,95 грн, №2332 від 21.10.2016р. на суму 96339991,51 грн повністю погасив заборгованість ТОВ «Метриком» перед Відповідачем за кредитними договорами від 07.02.2014р. №4М14102И, від 19.02.2014р. №4М14085Д, від 25.02.2014р. №4М14090Д, а тому у Позивача виникло право вимагати від ТОВ «Метриком» виконання своїх обов'язків за кредитними договорами.
Згідно з ст.1 Господарського процесуального кодексу України юридичні особи мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.
Відповідно до ст.15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Позивачем не подано суду доказів, підтверджуючих, що Відповідач порушує, не визнає або оспорює права Позивача вимагати від ТОВ «Метриком» борг за кредитними договорами.
За вказаних обставин апеляційний суд вважає, що Позивачем не доведено суду порушення Відповідачем його прав та інтересів.
Відповідно до ст.599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Судом встановлено, що матеріали справи не містять доказів на підтвердження того, що станом на 21.10.2016р. заборгованість ТОВ «Метриком» перед Відповідачем за кредитними договорами становила саме 644248798,85 грн (платіжні доручення №2332, 2333, 2334 від 21.10.2016р.) та відповідно була погашена повністю, відповідно у суду відсутні підстави вважати, що Позивач у повному обсязі виконав зобов'язання за ТОВ «Метриком» за кредитними договорами.
У той же час, зі змісту ч.1 та 2 ст.556 Цивільного кодексу України можна дійти висновку, що зобов'язання, передбачені в цій нормі, настають лише в разі виконання поручителем забезпеченого порукою кредитного зобов'язання. Цей висновок узгоджується з п.3 ч.1 ст.512 Цивільного кодексу України, відповідно до якого передбачено подібний спосіб заміни кредитора в зобов'язанні внаслідок виконання обов'язку боржника поручителем. Часткове виконання поручителем зобов'язань за кредитним договором не породжує перехід до нього всіх прав кредитора за цим договором.
Дана правова позиція викладена в постановах Верховного Суду України від 23.09.2015р. у справі №6-466цс15 та від 07.10.2015р. у справі №6-932цс15.
Як вбачається з п.5, 6 договору поруки, у випадку невиконання ТОВ «Метриком» зобов'язання з повернення кредиту та сплати відсотків за користування кредитом на умовах та в терміни, відповідно до кредитних договорів, Відповідач повинен направити на адресу Позивача письмову вимогу із зазначенням порушеного зобов'язання. Після вчинення Відповідачем таких дій, Позивач зобов'язаний виконати обов'язок, зазначений в письмові вимозі Відповідача впродовж 5 календарних днів з моменту отримання вимоги.
Судом встановлено, що в матеріалах справи відсутні докази направлення Відповідачем Позивачу як поручителю вимоги з виконання зобов'язань за договором поруки щодо погашення заборгованості ТОВ «Метриком» за кредитними договорами.
Також Позивачем не подано доказів в підтвердження того, що він звертався до Відповідача з вимогою надати оригінали документів, що підтверджують обов'язки ТОВ «Метриком» за кредитним договором.
Відповідно до ст.15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Аналогічні положення викладено у ст.20 Господарського кодексу України, відповідно до якої кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів.
Згідно з ст.16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Апеляційний суд погоджується з висновками місцевого суду, що мають бути вичерпані лише ті засоби правового захисту, які є ефективними. Отже, результатом застосування таких способів захисту права як визнання права чи визнання відсутності права є отримання того матеріально-правового ефекту, який сторона переслідувала при укладенні цивільно-правового договору та вчиненні дій щодо його виконання.
Водночас, задоволення кредиторських вимог у випадку набуття поручителем статусу кредитора (ч.2 ст.556 Цивільного кодексу України) здійснюється шляхом примусового виконання обов'язку у натурі, а не шляхом витребування у кредитора документів.
Отже, місцевий суд дійшов вірного висновку, щодо неефективності обраного Позивачем способу правового захисту, адже вирішення спору не призводить до будь-якого відновлення прав Позивача.
Крім того, ні умовами договору поруки (зокрема, п.10), ні чинним законодавством України, не передбачено обов'язку Відповідача передати Позивачу саме оригінали документів, що підтверджують обов'язок ТОВ «Метриком».
За вказаних обставин, апеляційний суд приходить до висновку, що Позивачем не доведено належними та допустимими доказами обставин викладених у позові та порушення Відповідачем прав та законних інтересів Позивача, а тому вимоги Позивача не підлягають задоволенню.
Доводи апеляційної скарги наведеного не спростовують та відхиляються апеляційним судом як необґрунтовані.
На підставі вищевикладеного, апеляційний суд приходить до висновку про відсутність підстав для зміни чи скасування рішення місцевого суду згідно з ст.277 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись ст.232-241, 275-284 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд,
1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Боранд Трейд" на рішення Господарського суду міста Києва від 09.10.2017р. у справі №910/14421/17 залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду міста Києва від 09.10.2017р. у справі №910/14421/17 залишити без змін.
3. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена відповідно до ст.287, 288 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст складено та підписано 22.03.2018р.
Головуючий суддя Ю.Л. Власов
Судді В.В. Андрієнко
С.І. Буравльов