вул. Шолуденка, буд. 1, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@kia.arbitr.gov.ua
"15" березня 2018 р. Справа№ 910/19868/17
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Кропивної Л.В.
суддів: Жук Г.А.
Мальченко А.О.
секретар судового засідання Кравченко Х.С.
за участю представників сторін згідно протоколу судового засідання,
розглянувши апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Преміум" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "КБ "Преміум" Луньо Іллі Вікторовича
на рішення Господарського суду міста Києва від 05.12.2017р. (повний текст складено 11.12.2017р.)
у справі № 910/19868/17 (суддя Морозов С.М.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрокомплекс "Зелена Долина"
до відповідача Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Преміум"
про визнання виконаним зобов'язання, визнання припиненим права та зобов'язання вчинити дії,-
Товариство з обмеженою відповідальністю "Агрокомплекс "Зелена Долина" (надалі - позивач) звернулось до суду з вимогами до Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Преміум" (надалі - відповідач) про визнання виконаними в повному обсязі зобов'язання за Кредитним договором № 88/КЛ/15 про надання кредиту у формі відновлювальної відкличної кредитної лінії від 20.11.2015р., з 10.10.2017р., визнання припиненим права застави з 10.10.2017р. за Договором застави від 26.11.2015р., посвідченого державним нотаріусом Томашпільської державної нотаріальної контори Іськовою Н.М., зареєстрованого в реєстрі за №1497 та зобов'язання вчинити дії, а саме подати держателю, реєстратору Державного реєстру обтяжень рухомого майна заяву, за якою припинити обтяження, що внесене за реєстраційним записом №15602751 за Договором застави від 26.11.2015р., посвідченого державним нотаріусом Томашпільської державної нотаріальної контори Іськовою Н.М., зареєстрованого в реєстрі за №1497.
В обґрунтування вимог, позивач посилався на ту обставину, що ним належним чином та в повному обсязі виконані грошові зобов'язання за кредитним договором і повністю сплачено заборгованість за позичальника, а тому у відповідача відсутні підстави для подальшого обтяження переданого позивачем у заставу майна, і відповідач повинен звернутися із заявою про припинення обтяження на предмет застави та вилучення відповідного реєстраційного запису з державного реєстру.
Відповідач письмового відзиву на позовну заяву до матеріалів справи не надав, в судовому засіданні представники відповідача проти задоволення позовних вимог заперечували.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 05.12.2017р. позовні вимоги задоволені повністю. Визнано виконаним належним чином та в повному обсязі зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрокомплекс "Зелена Долина" перед Публічним акціонерним товариством "Комерційний банк "Преміум" за Кредитним договором №88/КЛ/15 про надання кредиту у формі відновлювальної відкличної кредитної лінії від 20.11.2015р., з 10.10.2017р.
Визнано припиненим право застави з 10.10.2017р. за Договором застави від 26.11.2015р., посвідченого державним нотаріусом Томашпільської державної нотаріальної контори Іськовою Н.М., зареєстрованого в реєстрі за №1497, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "Агрокомплекс "Зелена Долина" та Публічним акціонерним товариством "Комерційний банк "Преміум". Зобов'язано Публічне акціонерне товариство "Комерційний банк "Преміум" подати держателю, реєстратору Державного реєстру обтяжень рухомого майна заяву, за якою припинити обтяження в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна, що внесене за реєстраційним записом №15602751 за Договором застави від 26.11.2015р., посвідченого державним нотаріусом Томашпільської державної нотаріальної контори Іськовою Н.М., зареєстрованого в реєстрі за №1497 (боржник: ТОВ "Агрокомплекс "Зелена Долина"; обтяжене рухоме майно, а саме: транспортні засоби та сільськогосподарська техніка у кількості 132 одиниці, перелік та опис яких міститься у Додатку №1 та Додатку №2 до Договору застави, посвідченого 26.11.2015 року, державним нотаріусом Томашпільської державної нотаріальної контори Іськовою Н.М., за реєстраційним номер 1497, загальною заставною вартістю в сумі 46 224 754,00 грн., яке знаходиться за адресою смт. Томашпіль, вул. Молодіжна, 62.
Стягнуто з Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Преміум" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрокомплекс "Зелена Долина" 4 800,00 грн. судового збору.
Не погоджуючись із мотивами та висновками суду першої інстанції, відповідач звернувся до Київського апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, у якій просив рішення скасувати повністю, мотивуючи свої доводи порушенням судом першої інстанції принципу рівності та змагальності сторін при вирішенні спору, а також необґрунтованим відхиленням місцевим господарським судом заяви відповідача (апелянта) про зупинення розгляду даної справи до іншої справи, яку відповідач вважав пов'язаною.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.01.2018р. апеляційну скаргу передано на розгляд колегії суддів у складі: Кропивна Л.В. (головуючий), Жук Г.А., Мальченко А.О.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 15.01.2018р. апеляційну скаргу прийнято до провадження та призначено до розгляду на 12.02.2018р.
07.02.2018р. до Київського апеляційного господарського суду від позивача надійшов відзив із запереченнями на апеляційну скаргу.
08.02.2018р. до Київського апеляційного господарського суду від відповідача надійшло клопотання про зупинення провадження у справі.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 12.02.2018р. в судовому засіданні оголошено перерву до 15.02.2018р.
15.02.2018р. до Київського апеляційного господарського суду від позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 15.02.2018р. в судовому засіданні оголошено перерву до 01.03.2018р.
01.03.2018р. до Київського апеляційного господарського суду від позивача надійшли додаткові письмові пояснення.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 01.03.2018р. в судовому засіданні оголошено перерву до 15.03.2018р.
Розглянувши у судовому засіданні апеляційну скаргу, дослідивши матеріали справи та зібрані у ній докази, заслухавши пояснення сторін, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Згідно з частиною 1 статті 270 ГПК у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій Главі.
У відповідності до вимог ч.ч. 1, 2, 5 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. В суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Місцевим господарським судом вірно встановлено та матеріалами справи підтверджується, що 20.11.2015р. між позивачем (позичальник) та відповідачем (банк) укладено Кредитний договір №88/КЛ/15 про надання кредиту у формі відновлювальної відкличної кредитної лінії (далі - Кредитний договір), за умовами якого банк відкриває позичальнику відновлювальну кредитну лінію (кредит, кредитна лінія) з загальним лімітом в сумі 28 600 000,00 грн., а позичальник - повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом в межах строку кредитування, встановленого п. 1.3 Договору, в розмірі 25,0% процентів річних, сплатити комісійну винагороду за надання (управління) кредитом.
Кредитна лінія відкривається з 20.11.2015р. до 18.11.2016р. (включно) (п. 1.3.1 Кредитного договору).
В пункті 1.3.2 Кредитного договору сторони домовились, що позичальник у будь-якому випадку зобов'язаний повернути кредит у повному обсязі у порядку та строки, визначені графіком зменшення ліміту кредитування, що визначений у цьому пункті договору.
Відповідно до п. 2.1 Кредитного договору сторони домовились, що кредит забезпечується наступною заставою сільськогосподарської техніки, що належить позичальнику на праві власності в кількості 132 одиниці, за договором застави, що має бути укладений в строк до 27.11.2015р. (включно).
26.11.2015р. між позивачем (заставодавець) та відповідачем (заставодержатель) укладено Договір застави, посвідчений державним нотаріусом Томашпільської державної нотаріальної контори Іськовою Н.М. та зареєстрований в реєстрі за № 1497 (далі - Договір застави).
Згідно п. 1.1 Договору застави цей Договір забезпечує вимоги Заставодержателя, що випливають з Кредитного договору № 88/КЛ/15 на відкриття відновлювальної відкличної кредитної лінії від 20.11.2015р., укладеного між Заставодержателем та Заставодавцем, а також договорів про внесення змін та доповнень, що можуть бути укладені до нього у майбутньому (в тому числі, не виключно, стосовно збільшення розміру процентів за користування Кредитом, збільшення строку повернення Кредиту, збільшення розміру (суми) Кредиту), (Кредитний договір), згідно умов якого Заставодавець зобов'язаний повернути Заставодержателю кредитні кошти (кредит), надані у формі відкличної кредитної лінії з лімітом кредитної лінії в сумі 28 600 000,00 грн., в строк до 18.11.2016р. включно (дата остаточного повернення кредиту/кредитних коштів) з урахуванням графіку зменшення ліміту заборгованості за кредитною лінією, який є невід'ємною частиною Кредитного договору, сплачувати проценти за користування кредитними коштами із розрахунку (надалі - проценти) 25% процентів річних, сплачувати комісійну винагороду, неустойку (пеню, штраф), інші платежі, в порядку та в строки, що передбачені Кредитним договором, відшкодувати Заставодержателю всі збитки, понесені ним внаслідок невиконання або неналежного виконання) умов Кредитного договору у розмірі та у випадках, передбачених Кредитним договором (надалі - основне зобов'язання).
Предметом застави за цим Договором є транспортні засоби, перелік яких зазначено в Додатку №1, які належать Заставодавцю на праві власності, що підтверджується правовстановлюючими документами.
Предмет застави-1 обліковується на балансі Заставодавця (балансових рахунках № 104,105), що підтверджується балансовою довідкою/довідкою № 3537 від 30.10.2015 року, наданою Заставодавцем станом на 30.09.2015 року, згідно якої балансова вартість Предмету застави-1 складає 2 521 026,74 грн. (п. 2.1.1.1. Договору застави).
Згідно п. 2.1.2. Договору застави предметом застави за цим Договором є сільськогосподарська техніка, перелік якої зазначено в Додатку №1 до цього Договору, що є його невід'ємною частиною, далі "Предмет застави-2". Предмет застави-2 належить Заставодавцю на праві власності, що підтверджується правовстановлюючими документами опис, яких визначено в Додатку №1 до цього Договору.
Предмет застави-2 обліковується на балансі Заставодавця (балансових рахунках № 104,105), що підтверджується балансовою довідкою/довідкою № 3537 від 30.10.2015 року, наданою Заставодавцем станом на 30.09.2015 року, згідно якої балансова вартість Предмету застави-2 складає 20 870 810,12 грн. (п. 2.1.2.1. Договору застави).
Сторони оцінили предмет застави (визначили загальну заставну вартість застави) в сумі 46 224 754,00 грн., без ПДВ (п. 2.3 Договору застави).
Як передбачено п. 8.1. Договору застави, договір набирає чинності з моменту його підписання та скріплення печатками сторін та нотаріального посвідчення та діє до повного виконання зобов'язань за кредитним договором та цим договором.
В Додатках №1 та №2 до Договору застави сторони погодили назву майна, реквізити, кількість, балансову вартість, найменування та реквізити документів, що підтверджують виникнення права власності, місце знаходження майна, що передається в заставу, заставну вартість. Всього в Додатку №1 - 19 одиниць автотранспорту, а в Додатку №2 - 113 одиниць сільськогосподарської техніки та обладнання.
30.11.2015р. до Державного реєстру обтяжень рухомого майна внесено запис про приватне обтяження №15602751 у вигляді заборони відчуження за Договором застави, 1497 26.11.2015р., посвідченого державним нотаріусом Томашпільської державне нотаріальної контори Іськовою Н.М., термін дії обтяження -30.11.2020 року, що підтверджується наявним в матеріалах справи Витягом з Державного реєстру обтяжень рухомого майна № 53894940 від 02.11.2017р.
Як зазначав позивач, Рішенням Господарського суду міста Києва від 10.07.2017р. у справі № 910/6665/17 задоволені позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрокомплекс "Зелена Долина" до Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Преміум" та визнано припиненими зобов'язання позивача в частині сплати заборгованості в розмірі 31 520 270 грн. 47 коп. на користь відповідача по кредитному договору № 88/КЛ/15 від 20.11.2015 р. та зустрічні зобов'язання відповідача по сплаті на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АК "Зелена Долина" боргу за договором про відкриття та обслуговування банківських рахунків юридичної особи № 824 від 20.05.2013 р., договором про відкриття та обслуговування банківських рахунків юридичної особи № 18565 від 13.08.2015 р. та договором банківського рахунку № 23144-ЮР від 18.12.2015 р. на загальну суму 31 520 270 грн. 47 коп., внаслідок зарахування зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав.
З Єдиного державного реєстру судових рішень та комп'ютерної програми "Діловодство спеціалізованого суду" вбачається, що вказане судове рішення в апеляційному порядку відповідачем не оскаржувалось та набрало законної сили з 29.07.2017р.
Крім того, постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 27.09.2017р. у справі № 902/260/17, якою рішення Господарського суду Вінницької області від 21 серпня 2017 року у справі №902/260/17 змінено в частині стягнутих сум пені і штрафу та залишено без змін в частині стягнення суми боргу за кредитом, присуджено до стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрокомплекс "Зелена Долина" на користь Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Преміум" 3 663 905 грн. 76 коп. - боргу за кредитом, 76 307 грн. 06 коп. - пені за несвоєчасну сплату процентів, 234 197 грн. 92 коп. - пені за несвоєчасну сплату кредиту, 185 922 грн. 60 коп. - штрафу за порушення сплати процентів та основного боргу, 129 422 грн. 72 коп. - для відшкодування витрат на судовий збір. В частині стягнення пені за несвоєчасну сплату процентів - 686 763 грн. 50 коп., пені за несвоєчасну сплату кредиту - 2 107 781 грн. 27 коп., штрафу за порушення сплати процентів та основного боргу - 1 673 303 грн. 38 коп. - відмовлено.
З Єдиного державного реєстру судових рішень та комп'ютерної програми "Діловодство спеціалізованого суду" випливає, що вказане судове рішення в касаційному порядку відповідачем не оскаржувалось та набрало законної сили з 27.09.2017р.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем на виконання умов кредитного договору та судового рішення у справі № 902/260/17 було перераховано відповідачу 3 663 905 грн. 76 коп. - боргу за кредитом (платіжне доручення № 4828 від 10.10.2017р.), 76 307 грн. 06коп. - пені за несвоєчасну сплату процентів (платіжне доручення № 4829 від 10.10.2017р.), 234 197 грн. 92 коп. - пені за несвоєчасну сплату кредиту (платіжне доручення № 4830 від 10.10.2017р.), 185 922 грн. 60 коп. - штрафу за порушення сплати процентів та основного боргу (платіжне доручення № 4831 від 10.10.2017р.) та 129 422 грн. 72 коп. - відшкодування витрат на судовий збір (платіжне доручення № 4832 від 10.10.2017р.).
Ці обставини відповідачем не заперечуються.
Виконавши грошові зобов'язання і вважаючи, що припинено і договір застави, позивач направив на адресу відповідача (докази направлення містяться в матеріалах справи) лист № 4677 від 12.10.2017р. з вимогою звернутися із заявою до держателя реєстру про припинення обтяження та виключення предмету застави із Державного реєстру обтяжень рухомого майна.
Відповідач, як заставодержатель і кредитор, ці вимоги позивача залишив без реагування.
Звертаючись до суду з позовом, позивач вказував, що ним належним чином та в повному обсязі виконані грошові зобов'язання за кредитним договором, відтак, право застави теж припинено. Тому, вважав позивач, припинення права застави підлягає державній реєстрації, і відповідач повинен вчинити дії, пов'язані з припиненням обтяження та вилученням відповідного реєстраційного запису з державного реєстру обтяжень.
Місцевий господарський суд, вирішуючи спір і розглядаючи його у відсутність письмового відзиву відповідача за наявними у справі матеріалами, позов задовольнив повністю.
Колегія суддів, перевіряючи законність прийнятого судом рішення, встановила, що матеріалами справи підтверджується сплата позивачем 3 663 905 грн. 76 коп. - боргу за кредитом (платіжне доручення № 4828 від 10.10.2017р.), 76 307 грн. 06коп. - пені за несвоєчасну сплату процентів (платіжне доручення № 4829 від 10.10.2017р.), 234 197 грн. 92 коп. - пені за несвоєчасну сплату кредиту (платіжне доручення № 4830 від 10.10.2017р.), 185 922 грн. 60 коп. - штрафу за порушення сплати процентів та основного боргу (платіжне доручення № 4831 від 10.10.2017р.) та 129 422 грн. 72 коп. - відшкодування витрат на судовий збір (платіжне доручення № 4832 від 10.10.2017р.).
До того ж, вказані обставини встановлені у постанові Рівненського апеляційного господарського суду від 27.09.2017р. у справі № 902/260/17.
Матеріалами справи також підтверджується зарахування зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав в частині сплати заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрокомплекс "Зелена Долина" в розмірі 31 520 270 грн. 47 коп. на користь Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Преміум" по кредитному договору № 88/КЛ/15 від 20.11.2015р. про надання кредиту у формі відновлювальної відкличної кредитної лінії та зобов'язання Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Преміум" по сплаті на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АК "Зелена Долина" боргу за договором про відкриття та обслуговування банківських рахунків юридичної особи № 824 від 20.05.2013 р., договором про відкриття та обслуговування банківських рахунків юридичної особи № 18565 від 13.08.2015 р. та договором банківського рахунку № 23144-ЮР від 18.12.2015 р. на загальну суму 31 520 270 грн. 47 коп.
Вказані обставини встановлені у рішенні Господарського суду міста Києва від 10.07.2017р. у справі № 910/6665/17.
У апеляційній скарзі відповідач зазначав, що рішення у спорі прийняте при неповному з'ясуванні судом першої інстанції всіх фактичних обставин справи, які мають значення для справи, з наданням переваг доказам позивача над наданими відповідачем доказами.
Зокрема, вказував апелянт, суд не врахував, що проценти за понадстрокове користування кредитом нараховуються відповідно до кредитного договору щомісячно в дату, визначену банком, але не пізніше останнього робочого дня місяця, і нараховуються з дати виникнення простроченої заборгованості по кредиту до дня її погашення в місяці, в якому відбувалося таке погашення. Сплата процентів за понадстрокове користування кредитом здійснюється в порядку та в терміни, зазначені у п. 3.4. Договору.
Апелянт зазначав, що рішеннями судів (рішення Господарського суду Вінницької області від 21.08.2017р. у справі № 902/260/17 та ухвала Рівненського апеляційного господарського суду від 27.09.2017р. по справі № 902/260/17) стосувалася заборгованості, що була розрахована станом на 02.03.2017р.
З 03.03.2017р. по 19.03.2017р. банк нарахував 466 219,18 грн. відсотків за користування кредитним коштами, а з 20.03.2017р. по 09.10.2017р. - ще 716 720, 20 грн. процентів. Як стверджував апелянт, на момент прийняття судом першої інстанції рішення, яке оскаржується, розмір нарахованих і несплачених процентів за понадстрокове користування кредитними коштами, з урахуванням 35 % процентної ставки, загалом становив 1 182 939,37 грн.
Колегія суддів відхиляє і не приймає до уваги такі твердження апелянта та поданий ним розрахунок, у зв'язку з тим, що апелянтом не обґрунтовано поважності причин неподання таких доказів та не зазначення про їх існування у суді першої інстанції.
Між тим, у відповідності до вимог частини 3 статті 269 ГПК України докази, які не були подані до суду першої інстанції , приймаються судом лише у виняткових випадках. Якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього.
Апеляційним судом також враховано , що підчас розгляду спору у суді першої інстанції відповідач не подав відзиву на позов і доказів, які би спростовували доводи позивача , тому твердження апелянта з приводу того, що суд першої інстанції при вирішенні спору надав перевагу лише доводам позивача і тим самим допустив порушення принципу рівності сторін і змагальності є голослівними і документального підтвердження не знаходять.
Таким чином, висновок суду першої інстанції з приводу припинення виконанням зобов'язань позичальника, які випливають з кредитного договору №88/КЛ/15 від 20.11.2015р., є вірним.
З припиненням зобов'язання, забезпечення заставою, право застави припиняється (ч. 1 ст. 593 ЦК України ).
Водночас колегія суддів не може погодитися з висновками суду першої інстанції, яким задоволенні вимоги про визнання виконаними належним чином та в повному обсязі зобов'язання за кредитним договором №88/КЛ/15 від 20.11.2015 р та припиненим право застави з 10 жовтня 2017 року.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції у цій частині вимог, суд апеляційної інстанції виходить з наступного.
Процедура реєстрації обтяжень рухомого майна регламентується Законом України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" від 18.11.2003, Порядком ведення Державного реєстру обтяжень рухомого майна, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 05.07.2004 № 830 та Інструкцією про порядок ведення Державного реєстру обтяжень рухомого майна та заповнення заяв, затвердженою наказом Міністерства юстиції України від 29.07.2004 № 73/5, зареєстрованою в Мін'юсті України 29.07.2004 за № 942/9541.
Відповідно до ч. ч. 5, 6 ст. 43 вказаного Закону відомості про припинення обтяження реєструються держателем або реєстратором Державного реєстру на підставі рішення суду або заяви обтяжувача, в якій зазначаються реєстраційний номер запису, найменування боржника, ідентифікаційний код боржника в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України чи індивідуальний ідентифікаційний номер боржника в Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів та інформація про припинення обтяження. Заяви про виникнення, зміну, припинення обтяжень та про звернення стягнення на предмет обтяження підписуються обтяжувачем. Якщо заява подається в електронній формі, вона повинна містити електронний підпис обтяжувача.
Постановою Кабінету Міністрів України від 05.07.04 № 830, затверджено Порядок ведення Державного реєстру обтяжень рухомого майна, а Наказом Міністерства юстиції України від 29.07.04 №73/5, затверджено Інструкцію про порядок ведення Державного реєстру обтяжень рухомого майна та заповнення заяв.
Пунктом 24 Порядку ведення Державного реєстру обтяжень рухомого майна, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №830 від 05.07.2004 визначено, що відомості про припинення обтяження реєструються на підставі заяви обтяжувача чи уповноваженої ним особи. Обтяжувач чи уповноважена ним особа має право в будь-який час подати заяву про припинення обтяження і виключення запису з Реєстру чи про продовження строку дії реєстрації не більш як на п'ять років. Після припинення обтяження обтяжувач самостійно, на письмову вимогу боржника чи особи, права якої порушено внаслідок наявності запису про обтяження, протягом п'яти днів зобов'язаний подати реєстратору заяву про припинення обтяження і виключення його з Реєстру.
Відповідно до п.3.2. Інструкції про порядок ведення Державного реєстру обтяжень рухомого майна та заповнення заяв, яка затверджена наказам Міністерства юстиції України №75/5 від 29.07.2004 за зареєстрована в Міністерстві юстиції України 29.07.2014 за №942/9541, перед унесенням змін до запису Реєстратор повинен знайти необхідний запис у Реєстрі. Ідентифікація запису в Реєстрі здійснюється за його реєстраційним номером. Для запобігання помилкам та гарантії внесення змін саме до того запису застосовується контрольна сума запису. Реєстраційний номер та контрольна сума запису надаються при реєстрації запису в Реєстрі обтяжень та відображаються у Витязі про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна. Реєстраційний номер запису в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна є незмінним протягом усього часу його існування, а контрольна сума перераховується після внесення кожної зміни до цього запису.
Відповідно до пункту 12 Порядку, про внесення до Державного реєстру запису про обтяження рухомого майна реєстратор видає обтяжувачу чи уповноваженій ним особі примірник витягу. Другий примірник витягу реєстратор протягом п'яти днів надсилає боржнику.
Відомості про припинення публічного обтяження підлягають державній реєстрації протягом п'яти днів після його припинення. Проведення реєстрації відомостей про припинення публічного обтяження покладається на уповноважений орган чи на уповноважену ним особу. Записи про обтяження, які втратили чинність, підлягають виключенню з Реєстру через шість місяців після реєстрації відомостей про припинення обтяження.
Згідно з п.25 Порядку реєстратор вносить до Реєстру відомості про припинення обтяження в день надходження заяви чи рішення уповноваженого органу.
Отже, наведеними нормами визначено дві підстави для внесення змін до реєстру: за заявою обтяжувача чи уповноваженого органу та за рішенням суду, а подання такої заяви є законодавчо визначеним обов'язком обтяжувача чи уповноваженої особи. До Державного реєстру вносяться відомості про виникнення, зміну, припинення обтяжень, а також про звернення стягнення на предмет обтяження. Відомості, внесені до Державного реєстру, є відкритими для всіх юридичних та фізичних осіб.
Держатель Державного реєстру виконує такі функції: 1) організує ведення Державного реєстру; 2) приймає заяви і вносить записи до Державного реєстру про виникнення, зміну, припинення обтяжень рухомого майна, а також про звернення стягнення на предмет обтяження; 3) забезпечує вільний доступ будь-яких осіб до внесених до Державного реєстру відомостей про обтяження цілодобово протягом семи днів на тиждень; 4) надає витяги з Державного реєстру про наявність чи відсутність обтяжень рухомого майна; 5) стягує плату за внесення записів до Державного реєстру та надання витягів з нього.
Держатель Державного реєстру наділяє відповідних суб'єктів повноваженнями реєстраторів Державного реєстру, які надаватимуть послуги щодо внесення записів до Державного реєстру про виникнення, зміну, припинення обтяжень, звернення стягнення на предмет обтяження та надання витягів з Державного реєстру, в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Так, згідно наказу Міністерства юстиції України "Про визначення реєстраторів Державного реєстру обтяжень рухомого майна" від 07.07.2006 № 57/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 07.07.2006 № 802/12676, реєстраторами Державного реєстру є Державне підприємство "Національні інформаційні системи", державні нотаріальні контори та приватні нотаріуси.
Статтею 43 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" не встановлено обов'язкових відомостей, які мають бути зазначені в рішенні суду у разі припинення обтяження на підставі рішення суду.
Утім, колегія суддів вважає, що якщо право застави ( і обтяження) , виникає з договору застави, то суд у спорі між заставодавцем та заставодержателем повинен констатувати у рішенні про визнання договору застави припиненим , що має наслідком погашення реєстраційного запису про заставу (обтяження ) .
В силу положень частини 4 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо підчас розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права.
Вимоги про визнання зобов'язання виконаним і про припинення права застави є невірно обраним позивачем способом захисту наявного у позивача суб'єктивного права, тому рішення суду першої інстанції, яким задоволено такі вимоги, підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про відмову у їх задоволенні.
Правова позиція з приводу того , що невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством, є самостійною підставою для прийняття судового рішення про відмову в позові, неодноразово висловлювалася Вищим господарським судом України та Верховним судом України. Так, відповідно до п. 3 Листа Вищого господарського суду України № 01-8/2229 від 25.11.2005р. "Про деякі питання практики застосування норм законодавства, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у I півріччі 2005 року", «дійшовши висновку, що предмет позову не відповідає встановленим законом або договором способам захисту прав, суд повинен відмовити у позові» Правова позиція Верховного Суду України з цього приводу викладена у його постановах від 13.07.2004р. зі справи № 10/732 та від 14.12.2004р. зі справи № 6/11.
Скасовуючи частково рішення суду та встановивши, що вимоги про визнання зобов'язання виконаним і про припинення права застави не відповідають встановленим законом або договором способам захисту суб'єктивних прав позивача у правовідносинах, з яких виник спір, суд апеляційної інстанції враховує також правозастосовчу практику Верховного суду України щодо положень Закону України «Про заставу». Так, у постанові Верховного суду України від 11.11.2015р. у справі № 6-2127цс15 з приводу застосування положень ст. 28 Закону України «Про заставу» вказано:
«Відповідно до положень вказаної норми застава припиняється, з-поміж іншого, з припиненням забезпеченого заставою зобов'язання. При цьому законодавство не вимагає від заставодавця будь-яких дій, пов'язаних з припиненням застави, оскільки застава, за відсутності іншої обґрунтованої заборгованості, припиняється за фактом припинення виконанням основного зобов'язання».
Відповідно до п. 8.1 Договору застави договір набирає чинності з моменту його підписання та скріплення печатками сторін та нотаріального посвідчення та діє до повного виконання зобов'язань за кредитним договором та цим договором.
З огляду на припинення виконанням зобов'язань Кредитного договору, Договір застави від 26.11.2015 року є також припиненим.
З матеріалів справи випливає, що 30.11.2015р. в Державний реєстр обтяжень рухомого майна обтяжувачем було внесено реєстраційний запис за номером 15602751 щодо майнових прав, які є предметом вказаного Договору застави.
У зв'язку з припиненням Договору застави обтяжувач самостійно чи через уповноважену ним особу, в силу пункту 24 Порядку ведення Державного реєстру обтяжень рухомого майна, затвердженого Постановою Кабінету міністрів України від 05.07.2004 №830, зобов'язаний був подати заяву про припинення обтяження і виключення запису з Реєстру.
На момент розгляду спору судом першої інстанції відповідач без обґрунтування причин ухилився від виконання цього обов'язку, тому підставою для припинення обтяження і виключення запису з Державного реєстру обтяжень рухомого майна є судове рішення у даному спорі між заставодавцем та заставодержателем.
Наведені апелянтом доводи про допущені порушення судом першої інстанції норм процесуального права, які полягали у відхиленні місцевим господарським судом першої інстанції заяви відповідача про зупинення провадження у даній справі до перегляду за нововиявленими обставинами іншої справи № 910/6665/17, колегія суду не розцінює в якості підстави скасування прийнятого у даному спорі судового рішення.
Перегляд рішення за новоявленими обставинами означає, що рішення суду, яке переглядається за заявою зацікавленої сторони, набрало законної сили, його висновки є обов'язковими і їх остаточність не спростована. Водночас, подання відповідачем заяви про перегляд рішення у іншій справі за нововиявленими обставинами не звільняло відповідача від обов'язку подання доказів, що спростовували обставини, вказані позивачем у даній справі. З цих же підстав подане апелянтом клопотання про зупинення провадження у даній справі задоволенню не підлягає.
З огляду на викладене, апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду - частковому скасуванню.
За результатами апеляційного провадження позовні вимоги у справі №910/19868/17 підлягають частковому задоволенню.
Судові витрати розподіляються відповідно до вимог ст. 129 Господарського процесуального кодексу України
Керуючись ст.ст. 129, 269, 270, 275, 277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -
1. Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Преміум" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "КБ "Преміум" Луньо Іллі Вікторовича на рішення Господарського суду міста Києва від 05.12.2017р. у справі № 910/19868/17 - частково задовольнити.
2. Рішення Господарського суду міста Києва від 05.12.2017р. у справі № 910/19868/17 скасувати частково та прийняти нове рішення.
Позовні вимоги задовольнити частково.
Зобов'язати Публічне акціонерне товариство "Комерційний банк "Преміум" (ідентифікаційний код 35264721, адреса: 01014, м. Київ, вул. Бастіонна, буд. 1/36) подати держателю, реєстратору Державного реєстру обтяжень рухомого майна заяву. Припинити обтяження в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна, що внесене за реєстраційним записом № 15602751 за Договором застави від 26.11.2015р., посвідченого державним нотаріусом Томашпільської державної нотаріальної контори Іськовою Н.М., зареєстрованого в реєстрі за №1497 (боржник: ТОВ "Агрокомплекс "Зелена Долина"; обтяжене рухоме майно, а саме: транспортні засоби та сільськогосподарська техніка у кількості 132 одиниці, перелік та опис яких міститься у Додатку №1 та Додатку №2 до Договору застави, посвідченого 26 листопада 2015 року, державним нотаріусом Томашпільської державної нотаріальної контори Іськовою Н.М., за реєстраційним номер 1497, загальною заставною вартістю в сумі 46 224 754, 00 грн., яке знаходиться за адресою смт. Томашпіль, вул. Молодіжна, 62.
У задоволенні іншої частини вимог - відмовити.
Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Преміум" (ідентифікаційний код 35264721, адреса: 01014, м. Київ, вул. Бастіонна, буд. 1/36) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрокомплекс "Зелена Долина" (ідентифікаційний код 32721857, адреса: 24200, Вінницька обл., смт. Томашпіль, вул. І.Богуна, буд. 4) 1 600 грн. (тисяча шістсот) 00 коп. судового збору.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрокомплекс "Зелена Долина" (ідентифікаційний код 32721857, адреса: 24200, Вінницька обл., смт. Томашпіль, вул. І.Богуна, буд. 4) на користь Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Преміум" (ідентифікаційний код 35264721, адреса: 01014, м. Київ, вул. Бастіонна, буд. 1/36) 3 520 грн. (три тисячі п'ятсот двадцять) 00 коп. судового збору за подання апеляційної скарги.
3. Доручити Господарському суду міста Києва видати накази.
4. Матеріали справи №910/19868/17 повернути до суду першої інстанції.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання її повного тексту. Повний текст складено 21.03.2018р.
Головуючий суддя Л.В. Кропивна
Судді Г.А. Жук
А.О. Мальченко