вул. Шолуденка, буд. 1, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@kia.arbitr.gov.ua
"20" березня 2018 р. Справа№ 910/18702/17
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Іоннікової І.А.
суддів: Тарасенко К.В.
Тищенко О.В.
за участю секретаря судового засідання Каніковського А.О.
за участю представників:
від позивача: не з'явився
від відповідача-1: не з'явився
від відповідача-2: Самборський В.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "СТАРТ-Н"
на рішення господарського суду міста Києва
від 11.12.2017 (повний текст рішення складено 18.12.2017)
у справі №910/18702/17 (суддя Чебикіна С.О.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Старт-Н"
до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю "МАГНАТ ГРУП"
2) Публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПРИВАТБАНК"
про зобов'язання вчинити дії
Товариство з обмеженою відповідальністю "Старт-Н" звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "МАГНАТ ГРУП", Публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПРИВАТБАНК" про визнання права вимагати від Товариства з обмеженою відповідальністю "МАГНАТ-ГРУП" сплати суми боргу за кредитним договором від 15.12.2014 №4М14377И в розмірі 44556415,94 грн., за яким було сплачено ТОВ "Старт-Н" за ТОВ "МАГНАТ ГРУП" за договором поруки №4М14377И/П від 26.10.2016, та визнання відсутнім у Публічного акціонерного товариства комерційного банку "Приватбанк" права вимагати від Товариства з обмеженою відповідальністю "МАГНАТ ГРУП" сплати суми боргу за кредитним договором від 15.12.2014 №4М14377И в розмірі 44556415,94 грн., за яким було сплачено ТОВ "Старт-Н" за ТОВ "МАГНАТ ГРУП" за договором поруки №4М14377И/П від 26.10.2016.
Позовні вимоги мотивовані тим, що позивач як поручитель виконав обов'язок боржника (відповідача-1) перед кредитором (відповідачем-2) за кредитним договором, а саме погасив борг за кредитним договором від 15.12.2014 №4М14377И на загальну суму 44556415,94 грн. Однак, за твердженням позивача, відповідачі не визнають факт погашення позивачем заборгованості відповідача-1 за вказаними кредитними договорами і набуття ним відповідного права вимоги до відповідача-1.
Рішенням господарського суду міста Києва від 11.12.2017 в позові відмовлено.
Не погоджуючись із зазначеним рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "СТАРТ-Н" звернулося до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду міста Києва від 11.12.2017 у справі №910/18702/17 та прийняти нове рішення, яким задовольнити позов в повному обсязі.
Підставою для скасування рішення суду скаржник зазначив неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд визнав встановленими, а також порушення судом норм матеріального та процесуального права. В апеляційній скарзі скаржником викладено обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, аналогічні тим, які викладено в позовній заяві.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 29.01.2018 (у складі: головуючого судді: Іоннікова І.А., суддів Тищенко О.В., Тарасенко К.В.) задоволено клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "СТАРТ-Н" про поновлення строку для подання апеляційної скарги на рішення господарського суду міста Києва від 11.12.2017 у справі №910/18702/17; відновлено Товариству з обмеженою відповідальністю "СТАРТ-Н" строк для подання апеляційної скарги на рішення господарського суду міста Києва від 11.12.2017 у справі №910/18702/17; відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "СТАРТ-Н" на рішення господарського суду міста Києва від 11.12.2017 у справі №910/18702/17; призначено справу до розгляду.
У відзиві на апеляційну скаргу відповідач-2 просить рішення суду залишити без змін, апеляційну скаргу - без задоволення, посилаючись на те, що мотиви та підстави, зазначені в ній щодо скасування рішення суду є безпідставними та необґрунтованими, а рішення суду ухвалено у відповідності до вимог чинного законодавства.
В судове засідання апеляційної інстанції 20.03.2018 представники позивача, відповідача-1 не з'явились.
Оскільки явка представників сторін у судове засідання не була визнана судом обов'язковою, а також зважаючи на наявні в матеріалах справи докази належного повідомлення сторін про місце, дату та час судового розгляду, апеляційний суд визнав можливим розглядати справу у відсутність представників відповідачів.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представника відповідача-2, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, Київський апеляційний господарський суд встановив наступне.
26.10.2016 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Старт-Н", як поручителем, та Публічним акціонерним товариством комерційний банк "Приватбанк", як кредитором, був укладений договір поруки № 4М14377И/П (надалі - договір), предметом якого є надання поруки поручителем перед кредитором за виконання Товариством з обмеженою відповідальністю "МАГНАТ ГРУП" (боржник) своїх зобов'язань за кредитним договором №4М14377И від 15.12.2014.
Відповідно до п. 2 договору поручитель відповідає перед кредитором за виконання обов'язку боржника за кредитним договором з повернення кредиту та сплати відсотків за користування кредитом на умовах та в терміни, відповідно до кредитних договорів.
За змістом п. 4 договору у випадку невиконання боржником зобов'язань за кредитними договорами, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники у сумі заборгованості за кредитом та у сумі відсотків за користування кредитом на умовах та в терміни відповідно до кредитного договору.
У відповідності до п. 8 договору поруки до поручителя, що виконав обов'язки боржника за кредитним договором, переходять всі права кредитора за Кредитним договором і договору(ам) застави (іпотеки), укладеним в цілях забезпечення виконання зобов'язань боржника перед кредитором за Кредитним договором у частині виконаного зобов'язання.
Позивач, як поручитель виконав обов'язок боржника за кредитними договорами, а саме: сплатив заборгованість в розмірі 44556415,94 грн., що підтверджується наявною в матеріалах справи копією платіжного дорученням №2279 від 28.10.2016.
За приписами ч.ч. 1,2 ст. 553 Цивільного кодексу України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі.
Відповідно до ст. 554 Цивільного кодексу України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.
Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.
Згідно зі ст. 512 Цивільного кодексу України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок виконання обов'язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем).
Відповідно до ч. 2 ст. 556 Цивільного кодексу України до поручителя, який виконав зобов'язання, забезпечене порукою, переходять усі права кредитора у цьому зобов'язанні, в тому числі й ті, що забезпечували його виконання.
Отже, як вірно зазначено судом першої інстанції, перехід до поручителя прав кредитора у зобов'язані після виконання ним обов'язку боржника відбувається в силу прямої вказівки закону та будь-яких інших дій для переходу такого права вчиняти не потрібно.
Частиною першою статті 15 ЦК України встановлено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Відповідно до частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Згідно з частиною першою статті 1 ГПК України у редакції, чинній до 15.12.2017, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Аналіз наведених норм дає можливість дійти висновку, що підставою для звернення до суду є наявність порушеного права, і таке звернення здійснюється особою, котрій це право належить, і саме з метою його захисту. Відсутність обставин, які підтверджували б наявність порушення права особи, за захистом якого вона звернулася, є підставою для відмови у задоволенні такого позову.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду №910/14424/17 від 20.02.2018.
Частиною першою статті 33 ГПК України у редакції, чинній до 15.12.2017, було встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до статті 34 ГПК України у редакції, чинній до 15.12.2017, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Суд апеляційної інстанції зазначає про відсутність підстав для задоволення позовних вимог, оскільки позивачем належними та допустимими доказами в розумінні статей 33, 34 ГПК України (у редакції, чинній до 15.12.2017) не доведено порушення або невизнання відповідачами його прав або охоронюваних законом інтересів.
Відповідно до ст. ст. 73, 74, 77 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Вищевикладені обставини справи спростовують доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі, та на які він посилається як на підставу скасування рішення суду, а тому відхиляються судом.
За таких обставин, Київський апеляційний господарський суд приходить до висновку, що суд першої інстанції прийняв рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому підстав для задоволення апеляційної скарги, скасування, зміни чи визнання нечинним оскаржуваного рішення суду не вбачається.
У зв'язку з відмовою в задоволенні апеляційної скарги, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за її подання і розгляд покладаються на скаржника.
Керуючись ст.ст. 129, 269, 275, 276, 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд,
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "СТАРТ-Н" залишити без задоволення, рішення господарського суду міста Києва від 11.12.2017 у справі №910/18702/17 - без змін.
Матеріали справи №910/18702/17 повернути до господарського суду міста Києва.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст.ст. 287 - 289 ГПК України.
Головуючий суддя І.А. Іоннікова
Судді К.В. Тарасенко
О.В. Тищенко
повний текст постанови складено 21.03.2018