вул. Шолуденка, буд. 1, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@kia.arbitr.gov.ua
"12" березня 2018 р. Справа№ 911/4078/15
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Тищенко О.В.
суддів: Тарасенко К.В.
Іоннікової І.А.
при секретарі судового засідання Яремі Н.С.
за участю представників сторін відповідно до протоколу судового засідання від 12.03.2018 року
розглянувши апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства "Банк "Київська Русь" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів на ліквідацію у ПАТ "Банк "Київська Русь" на ухвалу господарського суду Київської області від 24.11.2017
у справі №911/4078/15 (суддя - Горбасенко П.В.)
за позовом публічного акціонерного товариства "Банк "Київська Русь" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів на ліквідацію у ПАТ "Банк "Київська Русь"
до приватного акціонерного товариства "Сільпо Рітейл"
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - товариства з обмеженою відповідальністю "Фоззі-Фуд"
про звернення стягнення на предмет іпотеки
Позивач - публічне акціонерне товариство "Банк "Київська Русь" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів на ліквідацію у ПАТ "Банк "Київська Русь" (надалі - ПАТ "Банк "Київська Русь") звернувся до господарського суду Київської області з позовною заявою до відповідача - приватного акціонерного товариства "Сільпо Рітейл" (надалі - ПрАТ "Сільпо Рітейл") про звернення стягнення на предмет іпотеки: торгівельний центр, загальною площею 2381,3 кв. м., зі всіма невід'ємними його приналежностями, що знаходяться за адресою: Черкаська область, місто Черкаси, вулиця Добровольського. будинок 5/3 (п'ять дріб три), що належить ПрАТ "Сільпо Рітейл" на праві власності на користь ПАТ "Банк "Київська Русь", шляхом продажу на публічних торгах за початковою ціною 22 883 000 грн. в рахунок погашення заборгованості товариства з обмеженою відповідальністю "Фоззі-Фуд" (надалі - ТОВ "Фоззі-Фуд", третя особа) перед ПАТ "Банк "Київська Русь" по кредитному договору на відкриття відновлювальної кредитної лінії (в національній валюті) №15371-20/11-1 від 26.04.2011 станом на 21.08.2015 в розмірі 36 931 733,37 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням третьою особою зобов'язань за кредитним договором на відкриття відновлювальної кредитної лінії (в національній валюті) № 15371-20/11-1 від 26.04.2011, у зв'язку з чим у позивача виникло право на звернення до відповідача з вимогою про звернення стягнення на предмет іпотеки за договором іпотеки від 26.04.2011, як майнового поручителя товариства з обмеженою відповідальністю "Фоззі-Фуд".
Під час розгляду справи у суді першої інстанції від відповідача до суду надійшло клопотання про зупинення провадження у справі 911/4078/15 до набрання законної сили рішенням господарського суду Київської області у справі № 911/3060/15.
Вказане клопотання обґрунтовано тим, що у провадженні господарського суду Київської області перебуває справа № 911/3060/15 за позовом публічного акціонерного товариства "Банк "Київська Русь" до товариства з обмеженою відповідальністю "Фоззі-Фуд" про стягнення 34 495 293,96 грн. заборгованості за кредитним договором № 15371-20/11-11 від 26.04.2011.
Відповідач вважає, що справа 911/4078/15 та справа № 911/3060/15, які перебувають у провадженні господарського суду Київської області є взаємопов'язаними, оскільки предметом вказаних справи є заборгованість по кредитному договору на відкриття відновлювальної кредитної лінії (в національній валюті) № 15371-20/11-1 від 26.04.2011.
На переконання заявника, господарським судом Київської області при розгляді справи № 911/3060/15 будуть розглядатися та встановлюватися факти, які мають істотне значення для правильного та всебічного розгляду спору у справі № 911/4078/15, так як для визначення заборгованості позичальника за кредитним договором у справі № 911/3060/15 було призначено судову експертизу документів фінансово-кредитних операцій, проведення якої доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз.
Ухвалою господарського суду Київської області від 24.11.2017 зупинено провадження у справі №911/4078/15 за позовом публічного акціонерного товариства "Банк "Київська Русь" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів на ліквідацію у ПАТ "Банк "Київська Русь" до приватного акціонерного товариства "Сільпо Рітейл" за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - товариства з обмеженою відповідальністю "Фоззі-Фуд" про звернення стягнення на предмет іпотеки до набрання законної сили рішенням господарського суду Київської області у справі №911/3060/15.
Не погодившись із вказаною ухвалою, позивач - ПАТ "Банк "Київська Русь" звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просив ухвалу господарського суду Київської області від 24.11.2017 у справі №911/4078/15 скасувати, а справу №911/4078/15 передати на розгляд до місцевого господарського суду.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 11.12.2017 апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства "Банк "Київська Русь" на ухвалу господарського суду Київської області від 24.11.2017 по справі №911/4078/15 з доданими до неї документами повернуто скаржнику на підставі п. 3 ч. 1 ст. 97 Господарського процесуального кодексу України (у редакції, яка була чинною на момент звернення з апеляційною скаргою).
Усунувши недоліки, визначені вищевказаною ухвалою, публічне акціонерне товариство "Банк "Київська Русь" звернулось до Київського апеляційного господарського суду повторно з апеляційною скаргою на ухвалу господарського суду Київської області від 24.11.2017 по справі №911/4078/15.
Одночасно публічним акціонерним товариством "Банк "Київська Русь" в тексті апеляційної скарги заявлено клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження.
Відповідно до протоколу автоматичного визначення складу колегії суддів від 10.01.2018 справу №911/4078/15 передано на розгляд колегії суддів Київського апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя - Тищенко О.В., судді: Тарасенко К.В., Хрипун О.О.
З 15 грудня 2017 року набрав чинності Господарський процесуальний кодекс України в редакції Закону України від 3 жовтня 2017 року №2147-VIII (далі - ГПК України).
Відповідно до пп. 9 п. 1 розділу XI "Перехідні положення" ГПК України справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких порушено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 15.01.2018 поновлено публічному акціонерному товариству "Банк "Київська Русь" пропущений процесуальний строк на апеляційне оскарження ухвали господарського суду Київської області від 24.11.2017 у справі №911/4078/15, відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою публічного акціонерного товариства "Банк "Київська Русь" на ухвалу господарського суду Київської області від 24.11.2017 у справі №911/4078/15, розгляд справи призначено на 05.02.2018, запропоновано сторонам у справі завчасно подати через канцелярію суду письмові пояснення, заперечення, відзив на апеляційну скаргу та/або інші заяви/клопотання (з урахуванням вимог ст. 263 ГПК України).
Враховуючи перебування судді Хрипуна О.О., який входить до складу колегії суддів і не є суддею-доповідачем, на лікарняному, протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.02.2018 визначено новий склад суду: головуючий суддя - Тищенко О.В, судді: Тарасенко К.В., Іоннікова І.А.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 19.02.2017 року справу №911/4078/15 прийнято до провадження у складі колегії суддів: головуючого судді - Тищенко О.В., суддів: Тарасенко К.В., Іоннікова І.А.
У відзиві на апеляційну скаргу та додаткових письмових поясненнях, ПрАТ «Сільпо Рітейл» вважає апеляційну скаргу ПАТ "Банк "Київська Русь" безпідставною та необґрунтованою, а ухвалу суду першої інстанції законною та обґрунтованою. Відповідач просив суд апеляційної інстанції в задоволенні апеляційної скарги відмовити, а ухвалу суду першої інстанції залишити без змін.
У судових засіданнях суду апеляційної інстанції представник ПАТ "Банк "Київська Русь" надав суду свої пояснення по справі в яких, підтримав доводи викладені в апеляційній скарзі та просив суд апеляційну скаргу задовольнити, ухвалу господарського суду Київської області від 24.11.2017 року по справі № 911/4078/15 скасувати та направити матеріали справи до суду першої інстанції для розгляду по суті.
Представник ПАТ «Сільпо Рітейл» у судових засіданнях суду апеляційної інстанції також надав суду свої пояснення по справі в яких, заперечив проти задоволення апеляційної скарги на підставі доводів викладених у відзиві на скаргу та просив апеляційний господарський суд залишити без змін оскаржувану ухвалу місцевого господарського суду від 24.11.2017 року, а апеляційну скаргу залишити без задоволення.
Представники третьої особи у судові засідання суду апеляційної інстанції не з'явились про день та час розгляду справи були повідомлені належним чином, про що в матеріалах справи міститься повідомлення поштового відправлення.
Враховуючи викладене, заслухавши думку представників позивача та відповідача, що з'явилися у судове засідання, колегія суддів апеляційного господарського суду з урахуванням ч.1, п.1 ч.3 ст. 202 ГПК України вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами, оскільки, третя особа про дату та місце розгляду справи була повідомлена належним чином, про причини своєї неявки суд не повідомила. Участь представника ТОВ "Фоззі-Фуд", що не з'явився, у судовому засіданні 12.03.2018 року, судом обов'язковою не визнавалась, клопотань про відкладення розгляду справи та про витребування додаткових доказів не надходило.
Крім того, судова колегія вважає за необхідне зазначити, що у випадку, коли представники сторін чи інші учасники судового процесу не з'явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, він може, не відкладаючи розгляду справи, вирішити спір по суті. Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні. Відтак, неявка учасника судового процесу у судове засідання за умови належного повідомлення сторони про час і місце розгляду справи, не є безумовною підставою для відкладення розгляду справи. Такої ж правової позиції дотримується й Вищий господарський суд України, зокрема, у своїй постанові від 07.07.2016 року по справі 910/21819/15.
Застосовуючи відповідно до ч.1 ст.3 Господарського процесуального кодексу України, ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» при розгляді справи ч.1ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов'язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (п.35 рішення від 07.07.1989р. Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії" (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain).
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч.1 ст.6 даної Конвенції (§ 66 - 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005р. у справі "Смірнова проти України").
Разом з тим, відповідно до положень пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Також, відповідно до рішень Європейського суду з прав людини, що набули статусу остаточного, зокрема "Іззетов проти України", "Пискал проти України", "Майстер проти України", "Субот проти України", "Крюков проти України", "Крат проти України", "Сокор проти України", "Кобченко проти України", "Шульга проти України", "Лагун проти України", "Буряк проти України", "ТОВ "ФПК "ГРОСС" проти України", "Гержик проти України" суду потрібно дотримуватись розумного строку для судового провадження.
Розумним, зокрема, вважається строк, що є об'єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.
З урахуванням практики Європейського суду з прав людини критеріями розумних строків є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника (справи "Федіна проти України" від 02.09.2010, "Смірнова проти України" від 08.11.2005, "Матіка проти Румунії" від 02.11.2006, "Літоселітіс проти Греції" від 05.02.2004 та інші).
У відповідності до ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього.
Згідно до ч.1 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій главі.
Колегія суддів апеляційного господарського суду, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм процесуального права при прийнятті оскаржуваної ухвали, дійшла висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а оскаржувану ухвалу місцевого господарського суду слід скасувати з наступних підстав.
Частиною 1 статті 79 Господарського процесуального кодексу України (в редакції чинній на час прийняття оскаржуваної ухвали) передбачено, що господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом.
Про зупинення провадження у справі виноситься ухвала, яка в силу ст. 86 ГПК України (в редакції чинній на час прийняття оскаржуваної ухвали) має, зокрема, містити мотиви її винесення з посиланням на законодавство.
У відповідності до п. 3.16 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 року «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» (в редакції ГПК України, що діяв на час прийняття оскаржуваної ухвали) встановлено вичерпний перелік підстав зупинення провадження у справі. Зупинення провадження у справі з інших підстав є неправомірним.
Зокрема, відповідно до частини першої статті 79 ГПК України (в редакції чинній на час прийняття оскаржуваної ухвали) господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом. При цьому пов'язаною з даною справою є така інша справа, у якій інший суд встановлює обставини, що впливають чи можуть вплинути на подання і оцінку доказів у даній справі; в тому числі йдеться про факти, які мають преюдиціальне значення (частини третя і четверта статті 35 ГПК України в редакції чинній на час прийняття оскаржуваної ухвали).
Під неможливістю розгляду даної справи слід розуміти неможливість для даного господарського суду самостійно встановити обставини, які встановлюються іншим судом в іншій справі, - у зв'язку з непідвідомчістю або непідсудністю іншої справи даному господарському суду, одночасністю розгляду двох пов'язаних між собою справ різними судами або з інших причин.
Зупинення провадження у справі - це тимчасове або повне припинення всіх процесуальних дій у справі, що викликане настанням зазначених у законі причин, що перешкоджають подальшому руху процесу, і щодо яких невідомо, коли вони можуть бути усунені.
Метою зупинення провадження у справі до розгляду пов'язаної з нею справи є виявлення обставин, підстав, фактів, тощо, що не можуть бути з'ясовані та встановлені у даному процесі, проте, які мають значення для конкретної справи, провадження у якій зупинено.
Враховуючи вимоги закону, для вирішення питання про зупинення провадження у справі господарський суд у кожному випадку повинен з'ясовувати, як пов'язана справа, яка розглядається даним судом, із справою, що розглядається іншим судом, а також чим обумовлюється неможливість розгляду даної справи.
Неможливість розгляду даної справи до вирішення справи іншим судом полягає в тому, що обставини, які розглядаються іншим судом, не можуть бути встановлені господарським судом самостійно у даній справі. Йдеться про те, що господарський суд не може розглянути певну справу через обмеженість своєї юрисдикції щодо конкретної справи внаслідок, непідвідомчості, обмеженості предметом позову, неможливості розгляду тотожної справи, певної черговості розгляду вимог.
Таким чином, зупинення провадження у справі процесуальний закон пов'язує із неможливістю розгляду справи, що розглядається, до вирішення іншої справи. При цьому пов'язаність справ полягає в тому, що рішення іншого суду, який розглядає справу, встановлює обставини, що впливають на зібрання та оцінку доказів у даній справі, і ці обставини повинні бути такими, що мають значення для даної справи.
Колегія суддів апеляційного господарського суду звертає увагу на те, що предметом спору у даній справі № 911/4078/15 є звернення стягнення на предмет іпотеки за договором іпотеки від 26.04.2011 у зв'язку з порушенням третьою особою умов кредитного договору на відкриття відновлювальної кредитної лінії (в національній валюті) № 15371-20/11-1 від 26.04.2011.
Натомість, предметом позову у справі № 911/3060/15, що розглядається господарським судом Київської області до розгляду якої, місцевий господарський суд зупинив провадження по справі є стягнення з ТОВ "Фоззі-Фуд" 34 495 293,96 грн. заборгованості за кредитним договором № 15371-20/11-11 від 26.04.2011. При цьому, зупиняючи провадження суд першої інстанції виходив з того, що у справі № 911/3060/15 судом призначена судова експертиза для встановлення дійсного розміру заборгованості ТОВ "Фоззі-Фуд" перед ПАТ "Банк "Київська Русь" за кредитним договором № 15371-20/11-11 від 26.04.2011.
Однак, на переконання колегії суддів, зважаючи на те, що предметом спору у даній справі № 911/4078/15 є звернення стягнення на предмет іпотеки в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором на відкриття невідновлювальної кредитної лінії № 15371-20/1 1-1 від 26.04.2011 р. місцевий господарський суд, оцінюючи наявність правових підстав для розгляду справи, може самостійно з'ясувати чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються, зокрема і щодо виконання умов кредитного договору боржником.
Колегія суддів звертає увагу на те, що суд першої інстанції в порушення положень статті 43 та статті 79 ГПК України (в редакції чинній на час прийняття оскаржуваної ухвали), не з'ясував обставин, які свідчили б саме про неможливість розгляду даної справи до вирішення спору з вищезазначеної справи № 911/3060/15.
З матеріалів справи № 911/4078/15 вбачається, що кредитний договір на відкриття невідновлювальної кредитної лінії № 15371-20/1 1-1 від 26.04.2011 р. та додаткові угоди до нього, які є предметом позову у справі № 911/3060/15, знаходяться в матеріалах даної справи № 911/4078/15, а тому на переконання колегії суддів, господарський суд Київської області має можливість та у разі необхідності може самостійно дослідити дані документи для повного та об'єктивного встановлення всіх належних обставин, та з'ясувати питання щодо встановлення дійсного розміру заборгованості ТОВ "Фоззі-Фуд".
Колегія суддів вважає, що вирішення спору у справі № 911/3060/15 що розглядається господарським судом Київської області не може бути перешкодою для встановлення всіх обставин у даній справі № 911/4078/15 у відповідності з вимогами ст. 43 ГПК України (в редакції чинній на час прийняття оскаржуваної ухвали). Крім того, слід зауважити, що висновок судового експерта для господарського суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється господарським судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 86 цього Кодексу (ст.104 ГПК України). Аналогічна норма була також передбачена і у ст. 42 ГПК України (в редакції чинній на час прийняття оскаржуваної ухвали).
При цьому, судом апеляційної інстанції враховано, що відповідно до положення частини шостої статті 38 Закону України "Про іпотеку" ціна продажу предмета іпотеки встановлюється за згодою між іпотекодавцем та іпотекодержателем, а у разі відсутності такої згоди - на підставі оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна. У випадку застосування процедури продажу предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів, навіть за наявності згоди сторін щодо початкової ціни продажу предмета іпотеки, початкова ціна такого продажу повинна бути встановлена на підставі висновку суб'єкта оціночної діяльності про оцінку майна, оскільки відповідно до частини другої статті 43 Закону України "Про іпотеку" початкова ціна продажу не може бути нижчою за 90 відсотків вартості майна, визначеної шляхом його оцінки.
На переконання колегії суддів, місцевий господарський суд, при розгляді справи про звернення стягнення на предмет іпотеки не позбавлений права самостійно перевірити та встановити розмір заборгованості ТОВ "Фоззі-Фуд" за кредитним договором. При цьому, в матеріалах справи наявні достатні матеріали та докази для з'ясування таких обставин.
Приймаючи оскаржувану ухвалу від 24.11.2017 року у даній справі, місцевим господарським судом залишено поза увагою, що зупинення провадження призводять до затягування розгляду справи. Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвненції», визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Розумність тривалості судового розгляду має визначатися з огляду на обставини справи та наступні критерії: складність справи, поведінка заявника та компетентних органів, а також важливість предмета позову для заявника у справі (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Фрідлендер проти Франції»).
Отже, колегія суддів апеляційного господарського суду вважає, що суд першої інстанції дійшов до невірного висновку по справі зупинивши провадження у даній справі № 911/4078/15 до вирішення іншої справи № 911/3060/15, яка розглядається господарським судом Київської області, тому ухвала суду підлягає скасуванню, а справа направленню на розгляд до господарського суду Київської області.
У відповідності до 280 ГПК України, підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: 1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; 3) невідповідність висновків суду обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.
Згідно постанови Пленуму Верховного суду України від 18.12.2009 року № 14 «Про судове рішення у цивільній справі», рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а також правильно витлумачив ці норми. Обґрунтованим визнається рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні і які відповідають вимогам закону про їх належність та допустимість, або обставин, що не підлягають доказуванню, а також якщо рішення містить вичерпні висновки суду, що відповідають встановленим на підставі достовірних доказів обставинам, які мають значення для вирішення справи.
Оскільки, судом першої інстанції прийнято помилково та необґрунтовано ухвалу, колегія суддів апеляційного господарського суду вважає, що апеляційна скарга ПАТ "Банк "Київська Русь" підлягає задоволенню, а ухвала господарського суду Київської області від 24.11.2017 про зупинення провадження у справі № 911/4078/15 скасуванню, а матеріали справи - передачі для подальшого розгляду до господарського суду Київської області.
Враховуючи наведене вище та керуючись статтями 240, 255 269, 275, 280 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -
1. Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства "Банк "Київська Русь" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів на ліквідацію у ПАТ "Банк "Київська Русь" на ухвалу господарського суду Київської області від 24.11.2017 по справі № 911/4078/15 задовольнити.
2. Ухвалу господарського суду Київської області від 24.11.2017 по справі № 911/4078/15 скасувати.
3. Матеріали справи № 911/4078/15 повернути до господарського суду Київської області для подальшого розгляду.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.
Касаційна скарга на судове рішення подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Головуючий суддя О.В. Тищенко
Судді К.В. Тарасенко
І.А. Іоннікова
Дата складання повного тексту постанови 19.03.2018 року