Іменем України
22 березня 2018 року м. Чернігів
Господарським судом Чернігівської області у складі судді Фетисової І.А.
за участю секретаря судового засідання Гринчук О.К.
розглянуто у відкритому судовому засіданні за правилами cпрощеного позовного провадження справу 927/156/18
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «ТС ПЛЮС»,
вул. Миколи Краснова, 27, м. Київ, 03115
до відповідача: Фізичної особи - підприємця Слізкової Лесі Петрівни,
АДРЕСА_1
про стягнення 44013,86 грн
у присутності представників сторін:
від позивача: не з'явився
від відповідача: не з'явився
Товариством з обмеженою відповідальністю "ТС ПЛЮС" подано позов до Фізичної особи - підприємця Слізкової Лесі Петрівни про стягнення 33000 грн боргу по договору купівлі-продажу № Т-695 від 13.10.2016, 195,52 грн 3 % річних, 597,91 грн індексу інфляції, 1963 грн пені та 8257,32 грн штрафу.
Ухвалою Господарського суду Чернігівської області 01.03.2018 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі № 927/156/18 та розгляд справи по суті призначено на 22.03.2018.
Позивачем до початку судового засідання 19.03.2018 подано клопотання про розгляд справи без участі представника позивача. Повідомив, що відзив на позов від відповідача не отримав.
В судове засідання 22.03.2018 року повноважні представники сторін не з'явились.
Сторони належним чином були повідомлені про час та місце розгляду справи в суді, що підтверджується поштовими повідомленнями про вручення рекомендованої кореспонденції, які наявні в матеріалах справи.
Суд задовольнив клопотання позивача про розгляд справи без його участі.
Як свідчать матеріали справи, провадження у справі судом було відкрито 01.03.2018 року, ухвала була отримана представником відповідача 02.03.2018 року, судове засідання було призначено на 22.03.2018 року, при цьому відповідач, належним чином повідомлений про час та місце слухання справи, своїм правом щодо участі в судовому засіданні не скористався, ніяких клопотань чи заперечень суду не надав.
Судом, враховано, що в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005р. у справі "Смірнова проти України").
Критерії оцінювання "розумності" строку розгляду справи є спільними для всіх категорій справ (цивільних, господарських, адміністративних чи кримінальних). Це - складність справи, поведінка заявника та поведінка органів державної влади (насамперед, суду). Відповідальність держави за затягування провадження у справі, як правило, настає у випадку нерегулярного призначення судових засідань, призначення судових засідань з великими інтервалами, затягування при передачі або пересиланні справи з одного суду в інший, невжиття судом заходів до дисциплінування сторін у справі, свідків, експертів, повторне направлення справи на додаткове розслідування чи новий судовий розгляд.
Всі ці обставини суд враховує при розгляді справи, оскільки перевищення розумних строків розгляду справ становить порушення прав, гарантованих пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини, а збільшення кількості звернень до Європейського суду з прав людини не лише погіршує імідж нашої держави на міжнародному рівні, але й призводить до значних втрат державного бюджету.
Враховуючи вищевикладені обставини справи, суд, вважає, що відповідач не був позбавлений права направити в судове засідання представника, надати докази та відзив на позов.
Частиною 12 ст. 270 ГПК України передбачено, що неявка сторін або інших учасників справи , належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Пунктом 2 ч.3 ст. 202 ГПК України визначено, що якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин нявки.
Враховуючи те, що матеріали справи містять докази повідомлення всіх учасників судового процесу про дату, час та місце судового засідання, суд вважає можливим розглянути справу у відсутності представників сторін за наявними у справі доказами.
Оскільки відповідач своїм процесуальним правом участі у судовому засіданні не скористався, повноважного представника для участі у судовому засіданні не направив, відзиву на позовну заяву у встановлений судом строк без поважних причин не надав, заяв та клопотань від нього не надходило, рішення приймається за наявними матеріалами справи на підставі ч.2 ст.178 Господарського процесуального кодексу України.
Встановивши обставини справи, зміст спірних правовідносин, дослідивши та оцінив подані докази, розглянувши подані документи та клопотання , суд встановив:
Між сторонами 13.10.2016 року укладеного договір купівлі-продажу № Т-695. Відповідно до умов договору продавець (позивач) передає у власність, а покупець (відповідач) приймає та оплачує товар на умовах, визначених у даному договорі.
Відповідно до п. 1.2 договору найменування, асортимент, кількість та ціна товару, що є предметом даного договору, визначаються у накладних, які оформлюються та підписуються сторонами при прийомі-передачі кожної партії товару.
Відповідно до п. 1.4 договору загальний обсяг товару, що продається за даним договором, визначається протягом строку дії договору з урахуванням кількості та асортименту товару за всіма переданими відповідно до умов цього договору окремими партіями товару.
Відповідно до п. 4.4 договору датою передачі партії товару вважається дата прийому-передачі товару, зазначена у відповідній накладній.
Покупець здійснює розрахунки за товар на умовах, визначених сторонами у додатку № 1, який є невід'ємною частиною даного договору (п. 5.1 договору).
Згідно додатку № 1 до договору від 13.10.2016 року покупець здійснює розрахунки за товар, отриманий відповідно до договору протягом 45 календарних днів.
Позивачем на виконання умов договору передано товар відповідачу по видатковим накладним №№ 1159537 від 27.10.2017 на суму 8646,12 грн, 1159539 від 27.10.2017 на суму 10232,15 грн, 1198242 від 10.11.2017 на суму 6053,35 грн, 1222000 від 17.11.2017 на суму 14929,25 грн, всього на загальну суму 39860,87 грн, а відповідачем отримано, що підтверджується підписами та печатками на копіях накладних.
Відповідач відповідно до умов договору повинен був розрахуватися за отриманий товар протягом 45 календарних днів, тобто розрахунок повинен був здійснити по накладним №№ 1159537 від 27.10.2017 до 11.12.2017, 1159539 від 27.10.2017 до 11.12.2017, 1198242 від 10.11.2017 до 26.12.2017 (оскільки останній день строку припав на 25.12.2017 - вихідний неробочий день) , 1222000 від 17.11.2017 до 02.01.2018 (оскільки останній день строку припав на 01.01.2018 - святковий день).
Якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день (ч. 5 ст. 254 ЦК України).
Відповідач за отриманий товар в повному обсязі не розрахувався, відповідачем було сплачено 6860,87 грн (31.01.2018 - 1280,67 грн, 13.02.2018 - 2580,20 грн, 15.02.2018 - 3000 грн), що підтверджується копією виписки банку за період з 01.01.2018 по 20.02.2018.
Таким чином, суд приходить до висновку про належне виконання позивачем свого зобов'язання щодо поставки товару та отримання товару відповідачем за умовами укладеного договору, водночас відповідачем вчинено порушення обов'язку по оплаті вартості отриманого товару по накладним №№ 1159537 від 27.10.2017 з 12.12.2017, 1159539 від 27.10.2017 з 12.12.2017, 1198242 від 10.11.2017 з 27.12.2017, 1222000 від 17.11.2017 з 03.01.2018.
Статтею 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму. За умовами ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо інше не передбачено договором або законом.
Зважаючи на вищезазначене, суд приходить до висновку про наявність заборгованості у відповідача перед позивачем за поставлений товар у розмірі 33000 грн.
Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача на користь позивача суми боргу за поставлений товар в розмірі 33000 грн. є правомірними й підлягають задоволенню.
Відповідно до п. 7.1 договору у разі несвоєчасної оплати вартості товару покупець зобов'язаний сплатити продавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день прострочки.
Позивачем надано розрахунок пені за період з 11.12.2017 по 20.02.2018 в сумі 1963,11 грн.
При здійсненні перевірки наданого позивачем розрахунку пені судом встановлено, що позивачем розрахунок проведено без урахування приписів статті 253 ЦК України та початок перебігу строку в 45 календарних днів для оплати (додаток № 1 до договору) проведено з дати отримання товару, а не з наступного дня та без врахування святкових та вихідних днів згідно приписів статті 254 ЦК України.
Відповідно до ст. 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
Судом встановлено, що відповідачем вчинено порушення обов'язку по оплаті вартості отриманого товару по накладним по накладним №№ 1159537 від 27.10.2017 з 12.12.2017, 1159539 від 27.10.2017 з 12.12.2017, 1198242 від 10.11.2017 з 27.12.2017, 1222000 від 17.11.2017 з 03.01.2018, в зв'язку з чим судом буде застосовано правомірний період для нарахування пені, враховуючи приписи ст. 253 ЦК України та ст. 254 ЦК України.
Крім того, судом встановлено існування заборгованості відповідача по накладним№№1159537, 1159539, 1198242 на суму 24931,62 грн., а позивачем здійснено нарахування пені з 25.12.2017 по 01.01.2018 з суми боргу 27524,39 грн, яка є необґрунтованою, оскільки при складанні сум по видатковим накладним №№1159537, 1159539, 1198242 сума боргу становить 24931,62 грн., а тому нарахування пені зі збільшеної суми боргу є неправомірним.
Враховуючи вище викладене, позовні вимоги в частині стягнення пені є обґрунтованими та підлягають задоволенню частково в сумі 1881,18 грн, оскільки позивачем невірно визначено початок періоду прострочення зобов'язань відповідачем по договору та суму боргу в періоді нарахування по накладним №№1159537, 1159539, 1198242,а тому в решті позовних вимог в частині стягнення пені в сумі 81,93 грн відмовити.
Відповідно до п. 7.4 договору у випадку прострочки покупцем оплати вартості товару більше ніж 60 календарних днів вважається, що покупець необґрунтовано відмовився від оплати товару та зобов'язаний сплатити на користь продавця, крім установленої договором пені, штраф за ухилення від оплати у розмірі 30 % від вартості отриманого та неоплаченого в строк товару.
Позивач просить стягнути з відповідача штраф в розмірі 8257,32 грн, який обраховано з суми боргу 27524,39 грн/100х30=8257,32 грн.
Матеріалами справи підтверджується прострочення відповідачем виконання зобов'язань по оплаті більше ніж 60 календарних днів по накладним №№ 1159537 від 27.10.2017, 1159539 від 27.10.2017 з 10.02.2018 та з 25.02.2018 по накладній № 1198242 від 10.11.2017. 1198242.
Позовна заява була направлена до суду 26.02.2018, що підтверджується поштовим штемпелем на описі вкладення в цінний лист.
Перевіривши розрахунок штрафу, встановлено, що позивачем нараховано штраф в розмірі 30 % з суми боргу 27524,39 по накладним №№ 1159537 від 27.10.2017, 1159539 від 27.10.2017, 1198242 від 10.11.2017, яка є необґрунтованою та при складанні сум по даним накладним поставка була здійснена на загальну суму 24931,62 грн.
Відповідачем здійснено часткову оплату 31.01.2018 в сумі 1280,67 грн., яка не була врахована позивачем при здійсненні нарахуванні штрафу. А тому, станом на 10.02.2018 (дату закінчення 60 денного строку) борг по накладним 1159537 від 27.10.2017, 1159539 від 27.10.2017 складає 10232,15 грн + 8646,12 грн - 1280,67 грн =17597,60 грн. Сума боргу по накладній № 1198242 від 10.11.2017 станом на 25.02.18 (дату закінчення 60 денного строку) - 6053,35 грн. Всього сума боргу по накладним №№1159537, 1159539 на 10.02.2018, 1198242 на 25.02.2018 , на 61 день строку порушення виконання відповідачем грошового зобов'язання , з якої має нараховуватись штраф, становить 17597,60 грн+6053,35 грн= 23650,95 грн. При цьому, оплати, здійснені відповідачем 13.02. та 15.02.2018 року на суми 2580,20 та 3000 грн. , зараховані позивачем в оплату накладної №1159537, судом не враховуються, оскільки проведені після спливу 60 денного строку за умовами п.7.4. договору.
Таким чином суд приходить висновку, що вимоги в частині стягнення штрафу є обґрунтованими та підлягають задоволенню частково з суми боргу 23650,95 грн х 30%=7095,29 грн, в решті позовних вимог в частині стягнення штрафу в сумі 1162,03 грн. є неправомірними й задоволенню не підлягають.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Позивач просить стягнути з відповідача 597,91 грн. індексу інфляції за січень 2018 року та 3 % річних в сумі 195,52 грн за період з 11.12.2017 по 19.02.2018.
При перевірці розрахунку 3 % річних встановлено, що позивачем нарахування проведено без урахування приписів статті 253 ЦК України та початок перебігу строку в 45 календарних днів для оплати (додаток № 1 до договору) проведено з дати отримання товару, а не з наступного дня та без врахування святкових та вихідних днів згідно приписів статті 254 ЦК України.
Відповідно до ст. 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
Судом визначено, що відповідачем вчинено порушення обов'язку по оплаті вартості отриманого товару по накладним по накладним №№ 1159537 від 27.10.2017 з 12.12.2017, 1159539 від 27.10.2017 з 12.12.2017, 1198242 від 10.11.2017 з 27.12.2017, 1222000 від 17.11.2017 з 03.01.2018, в зв'язку з чим судом буде застосовано правомірний період для нарахування 3 % річних, враховуючи приписи ст. 253 ЦК України та ст. 254 ЦК України. Крім того позивачем здійснено нарахування 3 % річних з 25.12.2017 по 01.01.2018 з суми боргу 27524,39 грн, яка є необґрунтованою, оскільки при складанні сум по видатковим накладним №№1159537, 1159539, 1198242 сума боргу становить 24931,62 грн.
Враховуючи вище викладене, позовні вимоги в частині стягнення 3 % річних є обґрунтованими та підлягають задоволенню частково в сумі 190,04 грн, оскільки позивачем невірно визначено початок періоду прострочення зобов'язань відповідачем по договору та суму боргу в періоді нарахування по накладним №№1159537, 1159539, 1198242, в решті позовних вимог в частині стягнення 3 % річних в сумі 5,48 грн відмовити.
Позовні вимоги в частині стягнення індексу інфляції в сумі 597,91 грн є обґрунтованими та підлягають задоволенню повністю.
Між сторонами підписано акт звірки взаєморозрахунків за період з 01.12.2017 по 16.01.2018 на суму боргу 39860,87 грн.
Відповідно до ст. ст. 73,74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідач не спростував належними доказами позицію позивача, доказів оплати поставленого товару суду не надав, в той час як позивачем доведено належними доказами порушення основного зобов'язання відповідача та правомірність застосування штрафних санкцій та вимог по стягненню індексу інфляції та річних, з урахуванням вищезроблених висновків суду.
Відповідно до вимог чинного законодавства, одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається, зобов'язання повинні виконуватись належним чином в установлений строк. Виходячи з того, що відповідач не виконав умов договору щодо повного розрахунку за поставлений товар в належний строк, суд дійшов висновку, що заявлений позов є обґрунтованим, правомірним та таким, що підлягає задоволенню частково, а саме: борг в сумі 33000 грн, пеня в сумі 1881,18 грн., індекс інфляції в сумі 597,91 грн, 3 % річних в сумі 190,04 грн та штраф в сумі 7095,29 грн, в решті позовних вимог в частині стягнення пені в сумі 81,93 грн, 3 % річних в сумі 5,48 грн, штрафу в сумі 1162,03 грн відмовити.
Відповідно до ст. 123 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи, до яких, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу. Відповідно до п.2 ч.1 ст.129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається: у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Приймаючи до уваги, що суд визнав позовні вимоги позивача обґрунтованими і позов підлягає задоволенню частково, сплачений позивачем судовий збір має бути відшкодований відповідачем пропорційно розміру задоволених вимог в сумі 1711,98 грн.
Керуючись ст.2, 5, 74, 123, 129, 202, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України,
1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ТС ПЛЮС» (03115 м. Київ, вул. Миколи Краснова, 27 код ЄДРПОУ 36264680) до Фізичної особи - підприємця Слізкової Лесі Петрівни (АДРЕСА_2 ідентифікаційний код НОМЕР_1) про стягнення 44013,86 грн задовольнити частково.
2. Стягнути з Фізичної особи - підприємця Слізкової Лесі Петрівни (АДРЕСА_2 ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ТС ПЛЮС» (03115 м. Київ, вул. Миколи Краснова, 27 код ЄДРПОУ 36264680 р/р 26006001181000 у філії «КІБ» ПАТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК» МФО 300379) борг в сумі 33000 грн, пеня в сумі 1881,18 грн., індекс інфляції в сумі 597,91 грн, 3 % річних в сумі 190,04 грн, штраф в сумі 7095,29грн та 1711,98 грн судового збору.
3. Видати наказ після набрання рішенням суду законної сили.
4. В решті позовних вимог в частині стягнення пені в сумі 81,93 грн, 3 % річних в сумі 5,48 грн, штрафу в сумі 1162,03 грн відмовити.
5. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду, відповідно до ст. 256 Господарського процесуального кодексу України, подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається у порядку визначеному ст. 257 Господарського процесуального кодексу України та з урахуванням підпункту 17.5 пункту 17 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України.
Повне судове рішення складено 22.03.2018
Повідомити учасників справи про можливість одержання інформації по справі у Єдиному державному реєстрі судових рішень: http://reyestr.court.gov.ua/.
Відомості про адреси для листування та зв'язку Господарського суду Чернігівської області: пр-т. Миру, 20, м. Чернігів, 14000 , e-mail: inbox@cn.arbitr.gov.ua; тел. 676-311, факс 77-44-62.
Суддя І.А. Фетисова