Справа №348/374/18
Провадження №1-в/348/14/18
20 березня 2018 року м. Надвірна
Надвірнянський районний суд Івано-Франківської області
в складі головуючого-судді: ОСОБА_1
секретаря: ОСОБА_2
з участю прокурора: ОСОБА_3
представника Надвірнянського
МРВ з питань пробації: ОСОБА_4
обвинуваченого: ОСОБА_5
захисника: ОСОБА_6
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Надвірна клопотання про умовно-дострокове звільнення від відбування додаткового покарання на підставі ст. 81 КК України засудженого
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, уродженця та жителя АДРЕСА_1 , одруженого, на утриманні одна неповнолітня дитина, з вищою освітою, працюючого по тимчасових заробітках, раніше судимого: вироком Коломийського міськрайонного суду від 05.05.2015 р. за ч. 2 ст. 286 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком 4 роки з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 2 роки, згідно ухвали Івано-Франківського міського суду від 18.08.2016 р. замінено невідбуту частину покарання на більш м'яке покарання у виді обмеження волі на строк 2 роки 5 місяців 12 днів, на підставі указу Президента України від 20 грудня 2016 р. № 56/2016 «Про помилування засуджених» звільнений від подальшого відбуття основного покарання; вироком Надвірнянського районного суду від 28.07.2017 р. за ст. 389 ч. 1 КК України із застосуванння ст. 69 КК України до 120 неоподаткових мнімумів доходів громадян, громадянина України,-
09.02.2018 року до Надвірнянського районного суду надійшло клопотання засудженого ОСОБА_5 про умовно-дострокове звільнення від відбування додаткового покарання на підставі ст. 81 КК України.
В обгрунтуванння клопотання посилається на те, що за період відбування основного та додаткового покарання характеризується добре, за зразкову поведінку та сумлінне ставлення до праці йому на підставі ухвали Івано-Франківського міського суду від 18.08.2016 р. замінено невідбуту частину покарання на більш м'яке покарання у виді обмеження волі. Під час відбування додаткового покарання по місцю проживання він характеризується позитивно, з 01.06.2017 р. виконує роботи по цивільно-правовому договорі у ФОП ОСОБА_7 , у якої також зарекомендував себе як працелюбний і відповідальний працівник, підтримує соціально-корисні зв'язки з рідними, сусідами та іншими жителями смт. Ланчин Надвірнянського району, вину у скоєному злочині він усвідомив, глибоко кається.
Під час судового засідання засуджений ОСОБА_5 внесене клопотання підтримав та просив суд застосувати до нього умовно-дострокове звільнення від відбування додаткового покарання, призначеного за вироком Коломийського міськрайонного суду від 05.05.2015 р. за ч. 2 ст. 286 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком 4 роки з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 2 роки.
У судовому засіданні захисник клопотання підтримав та просив суд врахувати, що засуджений ОСОБА_5 відбув більше половини строку додаткового покарання, під час відбування покарання засуджений сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення, про що свідчить його позитивна характеристика з місця проживання, добросовісна поведінка, характеристика з місця праці.
При цьому, просить суд враховує ті обставини, що подальше відбування засудженим додаткового покарання призводить до погіршення його матеріального стану, оскільки засуджений має обов'язок по сплаті потерпілим відшкодування та лікування неповнолітньої дитини, і не має додаткового заробітку.
З вище наведених підстав захисник просить задовольнити клопотання засудженого ОСОБА_5 та застосувати до нього умовно-дострокове звільнення, оскільки на даний час засуджений сумлінною поведінкою та ставленням до праці довів своє виправлення.
Під час судового засідання представник Надвірнянського МРВ з питань пробації ОСОБА_4 та прокурор ОСОБА_3 заперечували проти задоволення клопотання засудженого ОСОБА_5 , оскільки засуджений відбуваючи додаткове покарання з 26.12.2016 р., був засуджений вироком Надвірнянського районного суду від 28.07. 2017 р. за ст. 389 ч. 1 КК України за ухилення від відбування покарання у виді позбавлення позбавлення права обіймати певні посади та із застосуванння ст. 69 КК України до 120 неоподаткових мнімумів доходів громадян, тому ці обставини підтверджують той факт, що поведінка засудженого є нестабільною та він потребує постійного контролю.
Щодо наявних у засудженого цивільно-правових зобов'язань перед потерпілими, то ці обставини самі по собі не є правовою підставою для застосування до засудженого умовно-дострокового звільнення.
Враховуючи викладене, представник відділу з питань пробації та прокурор просили суд відмовити у застосуванні ст. 81 КК України відносно засудженого ОСОБА_5 , оскільки на даний час не має підстав вважати, що засуджений сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення.
Заслухавши пояснення учасників судового розгляду, вивчивши матеріали особової справи та надані до суду докази в їх сукупності, суд дійшов до наступних висновків.
Судовим розглядом встановлено, що ОСОБА_5 засуджений вироком Коломийського міськрайонного суду від 05.05.2015 р. за ч. 2 ст. 286 КК України до основного покарання у виді позбавлення волі строком 4 роки з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 2 роки, згідно ухвали Івано-Франківського міського суду від 18.08.2016 р. йому замінено невідбуту частину основного покарання на більш м'яке покарання у виді обмеження волі на строк 2 роки 5 місяців 12 днів, на підставі указу Президента України від 20 грудня 2016 р. № 56/2016 «Про помилування засуджених» звільнений від подальшого відбуття основного покарання.
Початок строку відбування додаткового покарання 26.12.2016 року, кінець строку: 26.12.2018 року.
Відповідно до ч. 2 ст.81 КК України умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване, якщо засуджений сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення.
За змістом цієї норми, умовно-дострокове звільнення від відбування покарання можливе лише після повного та всебічного вивчення даних про особу засудженого, а умовно-достроковому звільненню підлягають лише ті засуджені, які протягом всього, а не певного періоду часу, сумлінною поведінкою і ставленням до праці довели своє виправлення. Для цього всі дані про особу беруться в сукупності, в тому числі й дані, що характеризують ступінь тяжкості вчиненого злочину і особу засудженого в цілому. При цьому, вирішальним є не факт відбуття певної частини покарання, а саме виправлення засудженого.
Відповідно до роз'яснень Пленуму Верховного Суду України «Про умовно дострокове звільнення від відбування покарання і заміни не відбутої частини покарання більш м'яким» № 2 від 26.04.2002 року, умовно-дострокове звільнення від покарання можливе лише після повного і всебічного вивчення даних про особу засудженого і переконання в тому, що він сумлінною поведінкою, ставленням до праці та навчання довів своє виправлення. При цьому, прийняття рішення про умовно-дострокове звільнення не є обов'язковим, а залежить від переконаності суду в тому, що цілі покарання досягнуті в більш короткий термін, ніж це було визначено вироком.
Під час розгляду клопотання судом досліджено дані про особу засудженого ОСОБА_5 , його поведінку, ставлення до праці та його відношення до вчиненого злочину, за весь період відбування покарання.
З характеристики ОСОБА_8 від 12.02.2018 року, виданої Ланчинською селищною радою ОТГ встановлено, що він до позбавлення волі брав активну участю у громадському житті селища, ініціативний, цілеспрямований, завжди доводив розпочату справу до кінця, користувався авторитетом серед односельчан. Сусіди характеризують його ґк добру, ввічливу та дружелюбну людину. Скарг від жителів селища про порушення громадського порядку у виконком не поступало. ОСОБА_5 одружений, за час проживання з сім'єю зарекомендував себе як хороший сім'янин, турботливий батько та чоловік. Після помилування веде активну участь у громадському житті селища (а.с. 3).
Згідно характеристики від 29.01.2018 р., виданої ФОП ОСОБА_7 , за час роботи ОСОБА_5 проявив себе як працелюбний і відповідальний співробітник. У спілкуванні з колегами завжди доброзичливий, з партнерами і клієнтами ввічливий і чемний, у скрутних ситуаціях завжди націлений на занходження компромісних рішень, до вирішення задач підходить творчо. Дотримується норм поведінки, прийнятих в компанії, уважний до людей, тактовний. Має навички ділового спілкування, працьовитий. Претензій та зауважень з боку керівництва до його роботи немає (а.с. 4).
Відповідно до довідки Надвірнянського МРВ з питань пробації Західного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції України, станом на 20.03.2018 р. засуджений ОСОБА_5 відбув 1 рік 2 місяці 22 дні додаткового покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами строком на 2 роки (а.с. 15).
Вироком Надвірнянського районного суду від 28.07.2017 р. ОСОБА_5 засуджено за ст. 389 ч. 1 КК України за ухилення від відбування додаткового покарання у виді позбавлення позбавлення права обіймати певні посади, та призначено покарання із застосуванння ст. 69 КК України до 120 неоподаткових мнімумів доходів громадян (а.с. 33-34).
Суд зазначає, що згідно вимог ст. 81 КК України висновок про виправлення засудженого має ґрунтуватися на аналізі даних про поведінку засудженого за весь період відбування покарання, а не за час, що безпосередньо передує розгляду питання про можливість застосування умовно-дострокового звільнення від покарання.
Судом враховуються відомості про особу засудженого ОСОБА_5 , зокрема те, що з початку відбування додаткового покарання в період з 26.12.2016 р. його було засуджено вироком Надвірнянського районного суду від 28.07.2017 р. за ст. 389 ч. 1 КК України за ухилення від відбування покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади, та призначено покарання із застосуванння ст. 69 КК України до 120 неоподаткових мнімумів доходів громадян, тому суд приходить до висновку, що на даний час засуджений сумлінною поведінкою не довів свого виправлення.
Разом із цим, наявність у засудженого ОСОБА_5 цивільно правових обов'язків та необхідність відшкодування шкоди, завданої злочином, не є самостійною правовою підставою для застосування до нього вимог статті 81 КК України, оскільки під час судового розгляду не доведено, що засуджений сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення.
Дослідженими матеріалами особової справи та матеріалами, які характеризують особу засудженого не підтверджується той факт, що цілі покарання досягнуті раніше, ніж у строк покарання, визначений обвинувальним вироком суду.
Таким чином, засуджений ОСОБА_5 не має усіх належних умов, передбачених ст. 81 КК України для його умовно-дострокового звільнення, а тому заявлене клопотання задоволенню не підлягає.
На підставі викладеного, керуючись вимогами ст. 81 КК України, ст.ст. 537, 539 КПК України, суд, -
У задоволенні клопотання засудженого ОСОБА_5 про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання, призначеного за вироком Коломийського міськрайонного суду від 05.05.2015 р. за ч. 2 ст. 286 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком 4 роки з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 2 роки - відмовити.
Згідно ч. 7 ст. 539 КПК України роз'яснити засудженому, що розгляд повторного клопотання з цього самого питання може мати місце не раніше як через 6 (шість) місяців з дня винесення ухвали суду про відмову.
Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду Івано-Франківської області протягом 7 (семи) днів з дня її проголошення, шляхом подачі апеляційної скарги через Надвірнянський районний суд.
Суддя ОСОБА_1