Справа № 344/1734/18
Провадження № 2-а/344/545/18
20 березня 2018 року м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:
головуючого судді - Антоняка Т.М.,
секретаря - ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Івано-Франківського міського суду справу за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління патрульної поліції м. Івано-Франківська про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу,-
ОСОБА_2 звернувся з адміністративним позовом до Управління патрульної поліції м. Івано-Франківська про скасування постанови інспектора роти № 1 Управління патрульної поліції м. Івано-Франківська старшого сержанта ОСОБА_3, серії АР № 417338 від 02.02.2018 року про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 425 грн.
В обґрунтування позовних вимог зазначив, що 02.02.2018 року інспектором роти № 1 Управління патрульної поліції м. Івано-Франківська старшим сержантом ОСОБА_3 було винесено постанову серії АР № 417338 про накладення на нього накладено адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 425,00 грн., за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП. У постанові вказано, що, керуючи транспортним засобом по вул. Лепкого - Незалежності, він не вибрав відповідного положення на дорозі, визначеного дорожнім знаком 5.16 та здійснив рух прямо зі смуги, яка дозволяє рух праворуч, чим порушив п. 11.1 ПДР України.
Вважає дану постанову незаконною та такою що підлягає скасуванню, оскільки 02.02.2018 року об 11 годині 35 хвилин він керував транспортним засобом Мерседес, державний номерний знак НОМЕР_1, рухаючись по вул. Незалежності в загальному потоці автомобілів, з урахуванням дорожніх знаків та розмітки. Однак через кілька десятків метрів його зупинили працівники патрульної поліції та повідомили про порушення ним ПДР України, про що було складено постанову. Позивач вказує, що проїхав відповідно дозволених ПДР та з врахуванням дорожніх знаків і розміток.
Інспектор незаконно розглянув справу на місці зупинки транспортного засобу, не давши можливості йому скористатися своїми правами, передбаченими ст. 286 КУпАП у повному обсязі, проігнорувавши вимоги ст. 33 КУпАП. Після висловлювання звинувачень, поліцейський одразу виніс постанову. При цьому будь-якої підготовки до розгляду справи, як і самого її розгляду не було; не були вирішені клопотання, не були досліджені докази, не надано доступу до захисника для забезпечення права на захист.
В судове засідання позивач не прибув, у прохальній частині позовної заяви просить проводити розгляд справи без його участі.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином. Від відповідача не надходив відзив на позов протягом встановленого судом строку.
Вивчивши матеріали справи, приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що постановою інспектора роти № 1 Управління патрульної поліції м. Івано-Франківська старшого сержанта ОСОБА_3, серії АР № 417338 від 02.02.2018 року, позивача визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП та на нього накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 425,00 грн. (а.с. 7)
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Порядок притягнення осіб до адміністративної відповідальності встановлений Кодексом України про адміністративні правопорушення.
Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до ч.ч. 1, 4-5 ст.9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи. Суд повинен запропонувати особам, які беруть участь у справі, подати докази або з власної ініціативи витребувати докази, яких, на думку суду, не вистачає.
Частиною 1 ст. 72 КАС України передбачено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
Згідно з частинами 1, 2 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Дослідженими в судовому засіданні обставинами справи встановлено, що відповідач прийняв рішення про притягнення позивача до адміністративної відповідальності при відсутності належних доказів, з порушенням вимог КУпАП, не врахувавши при цьому пояснення водія.
На підставі викладеного, суд оцінюючи зібрані по справі докази в їх сукупності, дійшов висновку, що в діях позивача відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП.
Таким чином враховуючи, що відповідачем не представлено належних та допустимих доказів порушення позивачем ОСОБА_4 дорожнього руху, суд вважає, що постанова про накладення на нього адміністративного стягнення підлягає скасуванню.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 9, 72, 77, 242-246, 250, 286 КАС України, суд,-
Позов задовольнити.
Скасувати постанову інспектора роти № 1 батальйону Управління патрульної поліції м. Івано-Франківська старшого сержанта ОСОБА_3, серії АР № 417338 від 02.02.2018 року про накладення на ОСОБА_2 адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 425 грн. Провадження у справі про адміністративне правопорушення закрити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення.
Суддя Антоняк Т.М.