Апеляційний суд Житомирської області
Справа №295/2772/18 Головуючий у 1-й інст. ОСОБА_1
Категорія ст. 176 КПК України Доповідач ОСОБА_2
16 березня 2018 року
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Житомирської області в складі:
головуючого - судді: ОСОБА_2 ,
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
за участю секретаря: ОСОБА_5 ,
прокурора: ОСОБА_6 ,,
підозрюваного: ОСОБА_7 ,
захисника: ОСОБА_8
розглянула у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі матеріали кримінального провадження за апеляційними скаргами прокурора Житомирської місцевої прокуратури ОСОБА_6 та захисника ОСОБА_8 в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Богунського районного суду м. Житомира від 07 березня 2018 року, -
У провадженні слідчого перебувають матеріали досудового розслідування, внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12017060020003114 від 13.06.2017 р. стосовно ОСОБА_7 з посиланням на те, що останній як матеріально відповідальна особа неодноразово вчинив розтрату майна TOB «Ділі Ейр Газ».
20.10.2017 року ОСОБА_7 оголошено в розшук, 06.03.2018 року фактично затримано.
Слідчий за погодженням з прокурором звернувся до суду з клопотанням про застосування стосовно підозрюваного запобіжного заходу у виді тримання під вартою. Своє клопотання слідчий обґрунтовує тим, що підозрюваний обгрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 191 КК України.
Ухвалою слідчого судді Богунського районного суду м. Житомира від 07 березня 2018 року застосовано щодо підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжній захід у виді тримання під вартою.
Строк дії ухвали про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою - до 04.05.2018 року включно.
Визначено заставу, достатню для забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_7 обов'язків, передбачених ст. 194 КПК України, - 10 розмірів прожиткового мінімуму (сімнадцять тисяч грн.).
Покладено на підозрюваного ОСОБА_7 у разі внесення застави, обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме:
-не відлучатись із населеного пункту, в якому він проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора;
-повідомляти слідчого, прокурора про зміну свого місця проживання.
Ухвалено роз'яснити підозрюваному ОСОБА_7 що у разі невиконання ним покладених обов'язків, застава буде звернена в дохід держави та до нього може бути застосований запобіжній захід у виді тримання під вартою.
В апеляційній скарзі прокурор просить ухвалу слідчого судді скасувати та постановити нову ухвалу, якою клопотання задовольнити та застосувати до підозрюваного ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою тривалістю 60 днів. На підставі ч.3 ст.183, ч.4 ст.182 КПК України встановити підозрюваному ОСОБА_7 заставу в розмірі 20 прожиткових мінімумів для осіб працездатного віку, що становить 35 тис. 240 грн., поклавши на підозрюваного, у разі внесення застави, обов'язки, передбачені п.п. 2, 3 ч. 5 ст. 194 КПК України. Посилається на те,що ухвала слідчого судді підлягає скасуванню у зв'язку з необґрунтованістю розміру застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним процесуальних обов'язків. Зазначає, що ОСОБА_7 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину передбаченого ч.3 ст.191 КК України санкцією якої передбачає максимальне покарання за вказаний злочин у вигляді позбавлення волі на строк від трьох до восьми років. Згідно ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного та обвинуваченого, інших даних про його особу, ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу. Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави визначається в таких межах: щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Формулювання положень ч. 5 ст. 182 КК України, на думку сторони обвинувачення, свідчить про імперативний характер відповідної норми, яка позбавляє слідчого суддю, суд можливості застосувати заставу щодо підозрюваного, обвинуваченого у вчиненні тяжкого злочину в розмірі меншому, ніж двадцять прожиткових мінімумів для працездатних осіб. Крім того, визначаючи заставу в розмірі 10 прожиткових мінімумів, слідчим суддею зазначено, що у грошовому виразі відповідна сума становитиме 17 тис. грн. Разом з тим, відповідно до ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2018 рік» прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01.01.2018 становить 1762 грн. Таким чином, застава в розмірі 10 прожиткових мінімумів для працездатних осіб становить 17 тис. 620 грн. Таким чином, слідчим суддею, при визначенні розміру застави, допущено істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, що, відповідно до ст. 409 КПК України, є підставою для скасування судового рішення.
В апеляційній скарзі захисник підозрюваного просить ухвалу слідчого судді скасувати та постановити нову ухвалу, якою обрати ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання поклавши на підозрюваного ОСОБА_7 обов'язки відповідно до ст. 194 КПК України. Посилається на те, що обрання такого запобіжного заходу у вигляді взяття під варту щодо ОСОБА_7 являється невиправдано суворим, не відповідає вимогам кримінально-процесуального законодавства України. Вказує, що стороною обвинувачення жодним чином не доведено існування хоча б одного ризику, передбаченого ст.177 КПК України та того, що жоден інший менш суворий запобіжний захід не зможе запобігти зазначеним ризикам. Крім того, свою вину у вчиненні злочину ОСОБА_7 визнав, щиро розкаявся, навіть готовий відшкодувати збитки потерпілому. Вважає, що менш суворий запобіжний захід - а саме особисте зобов'язання здатний в повній мірі забезпечити належну поведінку його підзахисного.
Заслухавши доповідь судді, підозрюваного та його захисника, які підтримали свою апеляційну скаргу та заперечили проти апеляційної скарги прокурора, прокурора, який підтримав свою апеляційну скаргу та заперечив проти апеляційної скарги захисника в інтересах підозрюваного, перевіривши доводи апеляційних скарг та ухвалу в межах ст.404 КПК України, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга прокурора підлягає частковому задоволенню, а апеляційна скарга захисника в інтересах підозрюваного не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до ч.2 ст.177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений може здійснити дії передбачені ч.1 ст.177 КПК України.
Відповідно до ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосований до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчинені злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини "розумна підозра у вчиненні кримінального злочину, про яку йдеться у ст. 5 параграфу 1(c) Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, передбачає "наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила злочин" (рішення O'Hara v. United Kingdom of 16 October 2001, n. 34).
Розумна підозра не означає, що винуватість підозрюваного має бути встановлена на цій стадії. Саме у чіткому доведенні як події, так і характеру того злочину, у якому підозрюється особа, і полягає мета розслідування. Стаття 5 § 1(c) навіть не передбачає, що поліція має одержати достатні докази для висунення обвинувачення як на час арешту, так і під час перебування апелянта під вартою (N.C. v. Italy of 11 January 2001, §45).
Слідчий суддя зазначених вимог закону дотримався. Предметом дослідження слідчим суддею при розгляді клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу були ті обставини, з якими закон пов'язує можливість обрання запобіжного заходу.
ОСОБА_7 обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за який передбачено покарання від 3 до 8 років позбавлення волі. Враховуючи тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винним у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, його вік, соціальні зв'язки, відсутність постійного місця проживання, наявність не погашеної судимості, перебування його у розшуку не зможе запобігти ризикам. передбаченим ст. 177 КПК України, а також його спробам переховуватися від органів досудового розслідування та суду, вчинити інше кримінальне правопорушення, а також, зважаючи на доведеність прокурором наявності всіх обставин, передбачених ч. 1 ст. 194 КПК України, тому слідчий суддя правильно прийшов до висновку, що застосування більш м'якого запобіжного заходу не забезпечить можливість запобігання ризикам зазначеним в ч.1 ст.177 КПК України. Слідчим суддею перевірено вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення.
Зазначені обставини в своїй сукупності свідчать про доведеність слідчим та прокурором можливих ризиків, передбачених ст.177 КПК України, а також про доведеність недостатності в даному випадку більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою.
Доводи апеляційної скарги захисника про те, що ухвала слідчого судді є незаконною оскільки прокурором не доведено, що підозрюваний може переховуватись від органів досудового розслідування, незаконно впливати на свідків та вчиняти інші кримінальні правопорушення є безпідставними та не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду провадження, оскільки підозрюваний раніше засуджений за вчинення корисливих злочинів, переховувався від органів досудового слідства, у зв'язку з чим був оголошений у розшук. При цьому підозрюваний в судовому засіданні пояснив, що знав про наявність кримінального провадження, однак не з'являвся до слідчого, оскільки працював у м.Києві, змінив мобільний телефон, у зв'язку з чим не міг повідомити слідчого про неможливість явки за його викликами. В підтвердження зазначених обставин ОСОБА_7 та його захисник ніяких доказів не надали.
Крім того під час розгляду клопотання слідчого слідчим суддею перевірено доводи про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_7 кримінального правопорушення та наявність ризиків, пов'язаних з застосуванням запобіжного заходу, а також враховані всі обставини, які мають вагоме значення для визначення запобіжного заходу для обвинуваченого у даному кримінальному провадженні.
За наведених обставин, підстав скас4ування ухвали в цій частині та обрання для підозрюваного ОСОБА_7 іншого запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання, як про те просить захисник в апеляційній скарзі, колегія суддів не вбачає.
Разом з тим ухвала слідчого судді підлягає зміні в частині визначення розміру застави, призначеної слідчим суддею у відповідності до положень ст. 182 КПК України
Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом.
Згідно ч.4 ст.182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного та обвинуваченого, інших даних про його особу, ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Відповідно до п.2 ч.5 ст. 182 КПК України розмір застави визначається в таких межах: щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до ч.4 ст.182 КПК України, розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу.
На думку колегії суддів, слідчим суддею обгрунтовано прийнято рішення про задоволення клопотання слідчого про обрання підозрюваному запобіжного заходу у виді тримання під вартою, разом з тим при вирішенні питання про встановлення розміру застави зазначені вище норми закону у повному обсязі дотримано не було, оскільки законом не передбачено право слідчого суддів визначати розмір застави менший ніж розмір, передбачений відповідним пунктом ч.5 ст. 182 КПК України. Тому доводи апеляційної скарги прокурора є слушними.
Так, з матеріалів, доданих до клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою вбачається, що ОСОБА_7 , в межах кримінального провадження №12017060020003114 від 13.06.2017 року, підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 3 ст. 191 КК України.
Санкцією ч.3 ст.191 КК України визначено максимальне покарання за вказаний злочин у вигляді позбавлення волі на строк від трьох до восьми років.
Таким чином, ОСОБА_7 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, і розмір застави, який йому може бути визначено у відповідності до п.2 ч.5 ст. 182 КПК України в межах від 20 до 80 прожиткових мінімумів .
Крім того, визначаючи заставу в розмірі 10 прожиткових мінімумів, слідчим суддею зазначено, що у грошовому виразі відповідна сума становитиме 17 000 грн.
Разом з тим, відповідно до ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2018 рік» прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01.01.2018 становить 1762 грн.
Отже, застава в розмірі 10 прожиткових мінімумів для працездатних осіб становить 17 тис. 620 грн.
Таким чином, слідчим суддею, при визначенні розміру застави, допущено істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, що, відповідно до ст. 409 КПК України, є підставою для скасування судового рішення в цій частині..
Враховуючи недотримання слідчим суддею у повному обсязі вимог ст.182 КПК України, ухвала не може залишатися в силі та підлягає скасуванню у відповідності до положень п.2 ч.3 ст. 407 КПК України з постановленням нової ухвали про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з визначенням розміру застави в межах , передбачених п.2 ч.5 ст. 182 ККПК України .
Керуючись ст. ст. 404, 407 КПК України колегія суддів, -
Апеляційну скаргу прокурора Житомирської місцевої прокуратури ОСОБА_6 задовольнити, а апеляційну скаргу захисника ОСОБА_8 в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Богунського районного суду м.Житомира від 07 березня 2018 року скасувати.
Постановити нову ухвалу, якою клопотання слідчого задовольнити.
Застосувати до ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб, тобто до 04 травня 2018 року включно.
Визначити підозрюваному ОСОБА_7 заставу в розмірі 20 прожиткових мінімумів для осіб працездатного віку, що становить 35 тис. 240 грн., поклавши на підозрюваного, у разі внесення застави, обов'язки, передбачені п.п. 2, 3 ч. 5 ст. 194 КПК України.
У разі внесення застави на підозрюваного ОСОБА_7 покласти такі обов'язки:
1)прибувати до слідчого в провадженні якого буде перебувати кримінальна справа за першим викликом на визначений ним час та до суду за кожною вимогою;
2)не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
Роз'яснити підозрюваному ОСОБА_7 , що у разі невиконання ним покладених на нього обов'язків, застава буде звернена в дохід держави та до нього може бути застосований запобіжній захід у виді тримання під вартою.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді: