Олевський районний суд Житомирської області
Справа № 287/100/18-к
20 березня 2018 року м. Олевськ
Олевський районний суд Житомирської області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1
з участю:
секретаря ОСОБА_2
прокурора ОСОБА_3
обвинуваченого ОСОБА_4
потерпілої ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Олевську кримінальне провадження про обвинувачення:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Кам'янка Олевського району Житомирської області, українця, громадянина України, освіта середня, не працюючого, не інваліда, не депутата, не одруженого, на утриманні має неповнолітню дитину 2017 року народження, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 164 КК України,
В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_4 , відповідно до рішення Олевського районного суду Житомирської області № 2-91/11 від 27.07.2011 року, зобов'язаний сплачувати аліменти на користь ОСОБА_5 на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі 1/4 частки всіх видів заробітку (доходу) щомісячно, починаючи з 03.11.2010 року і до досягнення дитиною повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Однак, ОСОБА_4 , в порушення вимог ст. 180 Сімейного Кодексу України, (батьки зобов'язанні утримувати дитину до досягнення нею повноліття), ст.181 ч. З (за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частині від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі), ст. 191 ч. 1 (аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову), ст. 199 (батьки зобов'язані утримувати повнолітніх дітей, які продовжують навчання до досягнення ними двадцяти трьох років) та ст. 195 ч. 4 (розмір заборгованості за аліменти обчислюється державним виконавцем, а у разі спору - судом), в період з 01.01.2012 року по 31.12.2017 року злісно ухилявся від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання повнолітньої дитини, не виконуючи рішення суду про сплату аліментів.
Так, ОСОБА_4 за вищевказаний період неодноразово перебував на сезонних заробітках в м. Москва Російської Федерації та в м. Києві, маючи періодичні види доходів від виконання сезонних робіт, умисно, з метою ухилення від сплати аліментів, достовірно знаючи про відкрите відділом Державної виконавчої служби Олевського районного управління юстиції виконавче провадження № 27852034 від 27.07.2011, державного виконавця про тимчасові заробітки та отримані доходи при цьому не повідомив, добровільно з отриманого доходу аліменти не сплачував, тим самим поставив неповнолітню дитину у скрутне матеріальне становище.
Крім цього, ОСОБА_4 в період січня - червня 2012 року працював у фізичного підприємця ОСОБА_7 на сільськогосподарських роботах в с. Кам'янка, Олевського району, Житомирської області, де маючи постійний дохід від виконуваної роботи, умисно, з метою ухилення від сплати аліментів, державного виконавця про сезонний період роботи та отримані доходи не повідомив, самостійно з отриманих грошових сум кошти на утримання неповнолітньої дитини не сплачував, тим самим ставив неповнолітню дитину в скрутне матеріальне становище.
Заборгованість ОСОБА_4 по аліментах на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_6 в період з 01.01.2012 року по 31.12.2017 року становить 62402, 25 гривень.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину в інкримінованому злочині визнав повністю та надав пояснення, які в повній мірі відповідають обставинам, викладеним в описовій частині вироку. У вчиненому щиро розкаюється та просить суд суворо його не карати.
Прокурор в судовому засіданні просить суд призначити покарання обвинуваченому у виді трьох місяців арешту, вважає, що зазначена міра покарання є справедливою та сприятиме виправленню обвинуваченого. Просить продовжити обвинуваченому запобіжний захід у виді особистого зобов'язання до вступу вироку в законну силу.
Потерпіла ОСОБА_5 просить обрати обвинуваченому міру покарання згідно закону.
Враховуючи те , що обвинувачений ОСОБА_4 свою вину у вчиненому кримінальному правопорушенні, передбаченому ч. 1 ст. 164 КК України визнав повністю, суд допитав обвинуваченого, в повному обсязі дослідив характеризуючі дані на обвинуваченого, про що не заперечував прокурор та обвинувачений.
Крім повного визнання своєї вини обвинуваченим ОСОБА_4 , його вина у вчиненні інкримінованого злочину повністю та об'єктивно стверджується іншими зібраними по справі доказами, однак суд визнає недоцільним дослідження цих доказів стосовно фактичних обставин справи, оскільки цього не заперечують учасники судового розгляду і такі ніким не оспорюються. При цьому суд з'ясував в обвинуваченого, а також інших учасників процесу, чи правильно вони розуміють зміст фактичних обставин справи, чи немає сумнівів у добровільності та істинності їх позицій, а також роз'яснив обвинуваченому та іншим учасникам процесу, що вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини справи у апеляційному порядку.
Оцінюючі зібрані по справі докази в їх сукупності, суд вважає доведеним, що обвинувачений ОСОБА_4 , своїми умисними діями, які виразились в злісному ухиленні від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання неповнолітньої дитини (аліментів), вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 164 КК України.
Обираючи вид та міру покарання обвинуваченому ОСОБА_4 , суд враховує характер та ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, особу обвинуваченого: за місцем проживання характеризується задовільно, раніше не судимий, не одружений, має на утриманні одну неповнолітню дитину 2017 року народження, наобліку у нарколога та психіатра не перебуває.
Обставиною, що пом'якшує покарання ОСОБА_4 згідно ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття.
Обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_4 згідно ст. 67 КК України, судом не встановлено.
Цивільний позов по даній справі не був заявлений, судові витрати та речові докази у справі відсутні.
Арешт на майно обвинуваченого ОСОБА_4 не накладався.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 50, 65 , 66, 67, ч. 1 ст. 164 КК України; ст.ст. 370, 373, 374, 376, 392, 393, 395 КПК України; суд, -
Визнати винним ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 164 КК України та призначити йому покарання у виді 120 (сто двадцять годин) громадських робіт.
Вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним, відповідно до положень частини третьої статті 349 КПК України. З інших підстав вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Житомирської області через Олевський районний суд Житомирської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Суддя: ОСОБА_1