Апеляційний суд Житомирської області
Справа №285/3704/16-ц Головуючий у 1-й інст. Савицька Л. Й.
Категорія 24 Доповідач Миніч Т. І.
20 березня 2018 року Апеляційний суд Житомирської області у складі:
головуючого - судді: Миніч Т.І.
суддів: Трояновської Г.С.
Павицької Т.М.
секретаря
судового засідання Ковальської Я.В.
з участю сторін
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Житомирі апеляційну скаргу ОСОБА_3
на рішення Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 07 грудня 2017 року під головуванням судді Савицької Л.Й.
у справі №285/3704/16-ц за позовом Комунального підприємства Новоград-Волинської міської ради «Новоград-Волинськ-теплокомуненерго» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за централізоване опалення, -
У грудні 2016 року КП Новоград-Волинської міської ради «Новоград-Волинськтеплокомуненерго» (надалі - Теплокомуненерго) звернулося до суду з позовом. З урахуванням уточнених позовних вимог від 25.04.2017 року позивач просив стягнути з відповідача заборгованість по оплаті за централізоване опалення в сумі 8913,99 грн. за період з 22.10.2014 року по 01.04.2017 року та понесені судові витрати за подання позовної заяви в сумі 1378 грн. В обґрунтування заявлених вимог зазначав, що між Теплокомуненерго та ОСОБА_3, як власником квартири АДРЕСА_1 було укладено договір про надання послуг з централізованого опалення. Обов'язком споживача є своєчасна, у встановлений договором термін оплата отриманих послуг з теплопостачання. Проте відповідач в порушення умов вказаного договору не здійснював оплату за надані йому послуги, у зв'язку з чим утворилась вказана вище заборгованість.
Рішенням Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 07 грудня 2017 року позов задоволено.
У поданій апеляційній скарзі ОСОБА_3, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати зазначене рішення та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позову. На думку апелянта, судом першої інстанції не взято до уваги, що його не було повідомлено належним чином про день та час слухання справи, чим позбавлено можливості подати в судове засідання документи, які спростовують позовні вимоги щодо оплати за теплову енергію. Крім того, із змісту судового рішення він дізнався, що позивачем були подані уточнюючі вимоги, які судом розглянуті без його участі та не отримані ним і досі, у зв'язку з чим у нього виникає сумнів щодо правильності нарахованої суми заборгованості. Також суд в рішенні посилається на те, що кримінальне провадження щодо підроблення підпису у договорі про надання послуг енергії, закрито. При цьому зазначено, що відповідно до висновку експерта підпис в договорі виконаний ним особисто. Проте зазначений висновок в його присутності не досліджувався.
Розглянувши справу в межах доводів, викладених в апеляційній скарзі, суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
З матеріалів справи вбачається, що 15.01.2007 року між ОСОБА_3 та Орендним підприємством теплових мереж «Новоград-Волинськтеплокомуенерго», правонаступником якого є КП Новоград-Волинської міської ради «Новоград-Волинськ-теплокомуненрго», укладено договір №20282 про надання послуг централізованого опалення та постачання гарячої води, який є чинним (а.с.10).
Згідно з пунктом 1.1. вказаного договору теплопостачальна організація (виконавець) бере на себе зобов'язання надати ОСОБА_3 (споживачеві) вчасно та відповідної якості послуги з централізованого опалення, постачання гарячої води, а споживач зобов'язується своєчасно оплачувати надані послуги - встановленими тарифами у строки і на умовах, передбачених договором.
Розрахунковим періодом є календарний місяць. Загальна сума цього договору складається із сум вартості місячних постачань теплової енергії. У разі застосування щомісячної системи оплати послуг платежі вносяться не пізніше 30-31 числа розрахункового місяця. Розрахунки за теплову енергію, що споживаються, проводяться на основі платіжних документів (розрахункової книжки, платіжної квитанції), які виписуються виконавцем, в грошовій формі відповідно до встановлених тарифів. Послуги оплачуються готівкою (п.п. 5.1,5.2,5.3,5.5 Договору).
Відповідно до п.6.2 Договору споживач зобов'язаний оплачувати послуги в установлені договором строки та несе відповідальність згідно із законодавством і цим договором за недотримання вимог нормативно-правових актів у сфері житлово-комунальних послуг та порушення зобов'язань, встановлених договором або законодавством (п.7.1).
У зв'язку з порушенням відповідачем умов вказаного договору щодо своєчасної оплати наданих послуг за період з 22.10.2014 року по 07.04.2016 року включно позивачем нараховано заборгованість в сумі 3719,83грн., що підтверджується розрахунком (а.с.7-8).
Оскільки відповідач сплачувати заборгованість в добровільному порядку відмовлявся, у вересні 2016 року КП Новоград-Волинської міської ради «Новоград-Волинськтеплокомуненерго» звернулося до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_3 3719,83 грн. заборгованості за централізоване опалення та 689 грн. судових витрат.
10.11.2016 року Новоград-Волинським міськрайонним судом Житомирської області було видано судовий наказ про стягнення вказаної заборгованості.
Ухвалою Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 28.11.2016 року судовий наказ скасовано за заявою ОСОБА_3, оскільки між заявником та стягувачем існує спір щодо суми заборгованості і підстав нарахування боргу (а.с.19). У зв'язку з чим, КП Новоград-Волинської міської ради «Новоград-Волинськтеплокомуненерго» звернулося до суду в порядку позовного провадження.
Із змісту розрахунку заборгованості від 20.04.2017 року №708 вбачається, що за період з 22.10.2014 року по 01.04.2017 року заборгованість за надані послуги з централізованого опалення квартири загальною площею 73,1 кв.м. становить 8913,99 грн.(а.с.27-28). При цьому оплату за надані послуги у спірний період відповідач взагалі не здійснював.
Розмір нарахованої заборгованості ОСОБА_3 належними доказами не спростований. Опалювальна площа відповідає розміру квартири.
Незважаючи на неодноразові попередження про виникнення заборгованості за отриману теплову енергію та необхідності її погашення, відповідач суму заборгованості не погасив (а.с.9).
Вирішуючи спір, суд першої інстанції обгрунтовано виходив з того, що між позивачем та відповідачем виникли правовідносини по наданню, з одного боку, та споживанню, з іншого боку, комунальних послуг централізованого опалення та гарячого водопостачання, які врегульовано Законом України „Про житлово-комунальні послуги", Законом України „Про теплопостачання", Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, які затверджені Постановою КМУ України №630 від 21.07.2005 року.
Згідно до п.1 ч.1 ст.20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач має право одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг.
Статтями 11 та 509 Цивільного кодексу України визначено, що однією з підстав виникнення цивільних прав і обов'язків, які мають виконуватись належним чином і в установлений строк, є договір.
Згідно зі ст.24 Закону України «Про теплопостачання» серед основних обов'язків споживача є додержання вимог договору та нормативно-правових актів. Відповідно до ст.19 зазначеного Закону споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.
Окрім того, обов'язок відповідача своєчасно вносити плату за комунальні послуги, в тому числі і за теплову енергію, випливає зі ст.68 Житлового кодексу України.
Частиною 1 ст.530 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання повинні виконуватись у встановлений договором чи законом строк. Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст.629 ЦК України).
Відповідно до статті 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Пунктом 18 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року №630 (із змінами), передбачено, що розрахунковим періодом для оплати послуг є календарний місяць. Плата за послуги вноситься не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим, якщо договором не встановлено іншого строку.
Стаття 25Закону України «Про теплопостачання» передбачає, що у разі відмови споживача оплачувати споживання теплової енергії, заборгованість стягується в судовому порядку.
За наведених обставин суд обгрунтовано стягнув з відповідача заборгованість за надані послуги.
Доводи апеляційної скарги про позбавлення відповідача участі в судовому засіданні та можливості захисту своїх прав на правильність висновків суду не впливають, оскільки ці недоліки могли бути усунуті в ході апеляційного розгляду справи. Проте, надані відповідачем докази висновків суду не спростовують.
Оскаржуване рішення постановлено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Підстав для його зміни чи скасування апеляційний суд не вбачає.
Керуючись ст.ст. 258,259,367,374,375,381-384 ЦПК України, суд,
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.
Рішення Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 07 грудня 2017 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржене в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту постанови.
Головуючий: Судді:
Повний текст постанови складений 21.03.2018 року.