Постанова від 20.03.2018 по справі 805/3252/17-а

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 березня 2018 року справа № 805/3252/17-а

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ, вул. Марата, 15

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Гайдара А.В., суддів: Арабей Т.Г., Василенко Л.А., при секретареві судового засідання Святодух О.Б., за участю представника позивача ОСОБА_1, представника відповідача Груєнко С.Л., розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління державної фіскальної служби у Донецькій області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 07 грудня 2017 року у справі № 805/3252/17-а (головуючий І інстанції Кошкош О.О.), складену в повному обсязі 07 грудня 2017 року в м. Слов'янську Донецької області за позовом ОСОБА_3 до Головного управління державної фіскальної служби у Донецькій області про скасування податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИВ:

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 07 грудня 2017 року у справі № 805/3252/17-а позовні вимоги задоволено, внаслідок чого: скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Донецькій області від 22.06.2017 №19-13; стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Донецькій області на користь ОСОБА_3 судові витрати у розмірі 551 (п'ятсот п'ятдесят одна) грн. 20 коп. (арк.справи 60,61)

Не погодившись з таким рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить постанову місцевого суду скасувати та прийняти нову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні підтримав доводи апеляційної скарги, просив її задовольнити.

Представник позивача в судовому засіданні заперечувала проти доводів апеляційної скарги, просила залишити її без задоволення та рішення суду першої інстанції без змін.

Відповідно до вимог частини 1 статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Колегія суддів, заслухавши суддю - доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, встановила наступне.

Позивач - ОСОБА_3 є власником автомобіля Porsche Macan, реєстраційний номер НОМЕР_1, 2015 р.в., об'єм двигуна 2997 см-3, тип пального - бензин, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу.

22 червня 2017 року відповідачем згідно з п.п. 54.3.3. п. 54.3. ст. 54 та відповідно до п.п. 267.6.2. п. 267.6. ст. 267 Податкового кодексу України винесено податкове повідомлення-рішення форми "Ф" № 19-13, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання за платежем "транспортний податок з фізичних осіб" в сумі 25000,00 грн.

Колегія суддів зазначає, що статтею 265 Податкового кодексу України визначено, що податок на майно складається з: податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки; транспортного податку; плати за землю.

Отже, транспортний податок є складовим податку на майно.

Відповідно до п.п.10.1.1 п. 10.1 ст. 10 Податкового кодексу України до місцевих податків належить податок на майно.

Як передбачено п.п. 267.1.1 п. 267.1 ст. 267 Податкового кодексу України, платниками транспортного податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні легкові автомобілі, що відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 цієї статті є об'єктами оподаткування.

Відповідно до п.п. 267.2.1 п. 267.2 ст. 267 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування є легкові автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п'яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року. Така вартість визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику економічного, соціального розвитку і торгівлі, за методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України, станом на 1 січня податкового (звітного) року виходячи з марки, моделі, року випуску, об'єму циліндрів двигуна, типу пального. Щороку до 1 лютого податкового (звітного) року центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику економічного, соціального розвитку і торгівлі, на своєму офіційному веб-сайті розміщується перелік легкових автомобілів, з року випуску яких минуло не більше п'яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, який повинен містити такі дані щодо цих автомобілів: марка, модель, рік випуску, об'єм циліндрів двигуна, тип пального.

Згідно з п.п. 267.3.1 п. 267.3 ст. 267 Податкового кодексу України базою оподаткування є легковий автомобіль, що є об'єктом оподаткування відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 цієї статті.

У п. 267.4 ст. 267 Податкового кодексу України зазначено, що ставка податку встановлюється з розрахунку на календарний рік у розмірі 25000 гривень за кожен легковий автомобіль, що є об'єктом оподаткування відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 цієї статті.

Як передбачено п.п. 267.5.1 п. 267.5 ст. 267 Податкового кодексу України, базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року.

Законом України "Про Державний бюджет України на 2017 рік" мінімальна заробітна плата станом на 01.01.2017 визначена у розмірі 3200 гривень.

Таким чином, об'єктом оподаткування у 2017 році є легкові автомобілі, середньоринкова вартість яких становить понад 1 200 000,00 грн. (3200,00 грн. х 375).

Механізм визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів для цілей їх віднесення до об'єктів оподаткування транспортним податком встановлений "Методикою визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів", затвердженою 18.02.2016 року постановою Кабінету Міністрів України № 66 (надалі "Методика визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів").

Відповідно до п. 2 "Методики визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів" середньоринкова вартість автомобіля розраховується за методом аналогії цін ідентичних автомобілів за такою формулою: Сср = Цн х (Г / 100), де Цн - ціна нового транспортного засобу в Україні з урахуванням марки, моделі, обєму циліндрів двигуна, типу пального; Г - коефіцієнт коригування ринкової ціни транспортних засобів з урахуванням строку експлуатації транспортних засобів у роках згідно з додатком 1 до "Порядку визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів, мотоциклів, мопедів", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10.04.2013 за №403 (Офіційний вісник України, 2013 рік, № 44, ст.1576).

Як передбачено п. 13 "Методики визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів", Мінекономрозвитку відповідно до цієї Методики розраховує середньоринкову вартість автомобіля та щороку до 1 лютого податкового (звітного) року розміщує на своєму офіційному веб-сайті перелік легкових автомобілів, з року випуску яких минуло не більше п'яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, який повинен містити такі дані щодо зазначених автомобілів: марка, модель, рік випуску, об'єм циліндрів двигуна, тип пального. У разі відсутності на офіційному веб-сайті Мінекономрозвитку інформації про марку, модель легкового автомобіля, що має ознаки об'єкта оподаткування транспортним податком, Мінекономрозвитку за зверненням ДФС та/або власника зазначеного легкового автомобіля визначає його середньоринкову вартість, доповнює перелік, зазначений в абзаці першому цього пункту, такою інформацією та розміщує її на своєму офіційному веб-сайті.

Мінекономрозвитку забезпечує роботу офіційного веб-сайту в режимі, який дає змогу отримати інформацію про середньоринкову вартість автомобіля шляхом введення даних про їх марку, модель, рік випуску, об'єм циліндрів двигуна та тип пального (п.14 "Методики визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів, мотоциклів, мопедів").

При здійснені калькуляції (розрахунку) на офіційному веб-сайті Міністерства економічного розвитку і торгівлі України (http://www.me.gov.ua/Vehicles/CalculatePrice?lang=uk-UA) середньоринкова вартість автомобіля Porsche Macan, 2015 року випуску, з об'ємом двигуна 2997 куб.см, тип палива - бензин станом на 01 січня 2017 року є меншою ніж 375 розмірів мінімальної заробітної плати, тобто менше 1200000,00 грн.

Колегія суддів погоджує висновок суду першої інстанції щодо застосування до спірних правовідносин "Переліку легкових автомобілів, з року випуску яким минуло не більше п'яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня 2017 (звітного) року", що розташований на офіційному веб-сайті Міністерства економічного розвитку і торгівлі України (http://www.me.gov.ua/Vehicles/CalculatePrice?lang=uk-UA), при цьому, до цього переліку не входить Porsche Macan, 2015 року випуску, з об'ємом двигуна 2997 куб.см, тип палива - бензин, отже він не є об'єктом оподаткування.

Колегія суддів вважає неприйнятними доводи апеляційної скарги щодо посилання на зазначену Територіальним сервісним центром 1443 РСЦ МВС в Донецькій області вартість вищевказаного транспортного засобу, яка становить 2193006 грн. та зазначена в довідці-рахунку ВІА№285704 від 14.10.2015, з огляду на те, що для визначення об'єкта оподаткування враховується середньоринкова вартість транспортного засобу станом на 1 січня 2017 року, а не вартість зазначена при реєстрації транспортного засобу.

Враховуючи викладене, з урахуванням приписів ст. 267 Податкового кодексу України, вказаний транспортний засіб не є об'єктом оподаткування транспортним податком у 2017 році.

Таким чином, відповідачем не доведено правомірність дій податкового органу, а позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.

Статтею 316 КАС України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на наведене, судова колегія дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. У зв'язку з викладеним доводи апеляційної скарги не приймаються до уваги, тому апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.

Керуючись статтями 23, 33, 292, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління державної фіскальної служби у Донецькій області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 07 грудня 2017 року у справі № 805/3252/17-а - залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 07 грудня 2017 року у справі № 805/3252/17-а - залишити без змін.

Повний текст постанови виготовлено 20 березня 2018 року.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому статтею 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя А.В. Гайдар

Судді Т.Г.Арабей

Л.А.Василенко

Попередній документ
72861058
Наступний документ
72861060
Інформація про рішення:
№ рішення: 72861059
№ справи: 805/3252/17-а
Дата рішення: 20.03.2018
Дата публікації: 22.03.2018
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Донецький апеляційний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації податкової політики та за зверненнями податкових органів із деякими видами вимог, зокрема зі спорів щодо:; адміністрування окремих податків, зборів, платежів у тому числі:; місцевих податків і зборів, крім єдиного податку