21.03.2018
Справа № 664/2366/17
21 березня 2018 року Цюрупинський районний суд
Херсонської області
В складі : судді Заславець Н.В.
при секретарі Степановій С.К.
без участі сторін,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Олешки Херсонської області цивільну справу в порядку загального позовного провадження за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -
24.10.2017 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом про розірвання шлюбу з відповідачем ОСОБА_2, в якому зазначено, що 22 листопада 2003 року він з відповідачем зареєстрував шлюб у Раденській сільській раді Цюрупинського району, про що було зроблено актовий запис № 38. Від шлюбу мають неповнолітню дочку - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1. Сімейні відносини припинені у листопаді 2016 року через несумісність характерів та різні погляди на життя. Майновий спір відсутній. На розірванні шлюбу наполягає, на примирення не згоден.
21.03.2018 року від позивача ОСОБА_1 надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, позов підтримує в повному обсязі.
16.01.2018 року від відповідача ОСОБА_2 надійшла заява про визнання позовних вимог та розгляд справи за її відсутності.
Відповідно до ч.3 ст. 211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.
Крім того, у відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у зв'язку з розглядом справи за відсутності сторін фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Розглянувши матеріали справи, беручи до уваги заяви позивача та відповідача, суд вважає, що позов обґрунтований і на підставі ст. 110 СК України підлягає задоволенню.
Судом встановлено, що 22 листопада 2003 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було укладено шлюб, зареєстрований у Раденській сільській раді Цюрупинського району, про що було зроблено актовий запис № 38, що підтверджується свідоцтвом про шлюб НОМЕР_3 (а.с.5). Від шлюбу сторони мають неповнолітню дочку - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується свідоцтвом про народження НОМЕР_4 (а.с. 6).
Відповідно до положень ст. 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається. Таке положення національного законодавства України відповідає ст.16 Загальної декларації прав людини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 року, згідно з якою чоловіки і жінки, які досягли повноліття, мають право без будь-яких обмежень за ознакою раси, національності або релігії одружуватися і засновувати сім'ю. Вони користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання. Позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя, що передбачено ст. 110 СК України. Оскільки позивач наполягає на розірванні шлюбу, то відповідно відмова в розірванні шлюбу буде примушенням до шлюбу та шлюбним відносинам, що є неприпустимим.
Відповідно до ч. 3 ст. 105 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду відповідно до статті 110 Сімейного кодексу України. Згідно зі ст. 110 Сімейного кодексу України позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя.
Відповідно до ч. 2 ст. 112 Сімейного кодексу України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхньої дитини, що мають істотне значення, тому шлюб слід розірвати.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить висновку, що заява про розірвання шлюбу відповідає дійсній волі дружини та чоловіка, оскільки позивач наполягає на його розірванні, а відповідач проти його розірвання не заперечує, подружні стосунки між сторонами припинені з листопада 2016 року, що свідчить про тривалість його формального існування, після розірвання шлюбу не будуть порушені особисті та майнові права сторін, а також права їхньої малолітньої дитини, спору з приводу виховання та утримання якої не вбачається, тому шлюб між сторонами необхідно припинити шляхом його розірвання.
Враховуючи те, що відповідач ОСОБА_2 у своїй заяві не ставить питання щодо зміни прізвища, суд приходить до висновку про залишення відповідачеві її чинного прізвища.
На пiдставi викладеного, керуючись ст.ст. 10, 211, 247, 259, 265, 294, 354, 355 ЦПК України, ст.ст. 105, 110, 112 Сімейного кодексу України, суд
ухвалив:
Позов ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженця с. Раденськ Цюрупинського району Херсонської області, РНОКПП: НОМЕР_1, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, до ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_5, РНОКПП: НОМЕР_2, проживаюча за адресою: АДРЕСА_1, про розірвання шлюбу задовольнити.
Шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, зареєстрований 22 листопада 2003 року Раденською сільською радою Цюрупинського району, актовий запис № 38, розірвати.
Після розірвання шлюбу ОСОБА_2 залишити чинне прізвище «ОСОБА_2».
На рішення протягом тридцяти днів з дня вручення копії рішення може бути подана апеляційна скарга до Апеляційного суду Херсонської області через Цюрупинський районний суд.
Суддя підпис Н.В. Заславець
Згідно з оригіналом
Суддя Заславець Н.В.