14 березня 2018 року
справа № 804/7548/17
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючий суддя: Мельника В.В.
судді: Чепурнова Д.В. Сафронової С.В.
за участю секретаря судового засідання: Царьової Н.П.
розглянувши у відкритому
судовому засіданні в м. Дніпрі
апеляційну скаргу Марганецької загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 3 Марганецької міської ради Дніпропетровської області
на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11 грудня 2017 року (суддя - Рябчук О.С.) у справі № 804/7548/17
за позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області
до Марганецької загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 3 Марганецької міської ради Дніпропетровської області
про застосування заходів реагування, -
Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області (далі по тексту - Позивач) звернулось до суду з позовом до Марганецької загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 3 Марганецької міської ради Дніпропетровської області (далі по тексту - Відповідач), в якому просило застосувати заходи реагування застосування заходів реагування у вигляді повного зупинення експлуатації (роботи) об'єкта, а саме: будівлі Марганецької Загальноосвітньої школи I-III ступенів № 3 Марганецької міської ради Дніпропетровської області за адресою: Дніпропетровська область, м. Марганець, вул. Лермонтова, будинок 2, до повного усунення порушень, шляхом заборони експлуатації та зобов'язання зупинити експлуатацію вищезазначеного об'єкта.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16 листопада 2017 року відкрито провадження по справі № 804/7548/17.
В обґрунтування адміністративного позову Позивач зазначав, що подальша експлуатація підприємства Позивача із виявленими за наслідками перевірки порушеннями пожежної та техногенної безпеки, цивільного захисту створюють загрозу життю та/або здоров'ю людей.
Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11 грудня 2017 року у справі № 804/7548/17 адміністративний позов Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області до Марганецької Загальноосвітньої школи I-III ступенів № 3 Марганецької міської ради Дніпропетровської області про застосування заходів реагування - задоволено в повному обсязі.
Застосувано заходи реагування у вигляді повного зупинення експлуатації (роботи) об'єкта, а саме: будівлі Марганецької Загальноосвітньої школи I-III ступенів № 3 Марганецької міської ради Дніпропетровської області (код ЄДРПОУ - 35342034) за адресою: Дніпропетровська область, м. Марганець, вул. Лермонтова, будинок 2, до повного усунення порушень, шляхом заборони експлуатації та зобов'язання зупинити експлуатацію вищезазначеного об'єкта.
Постанова суду першої інстанції обґрунтована тим, що порушення, які були виявлені під час позапланової перевірки Марганецької Загальноосвітньої школи I-III ступенів № 3 Марганецької міської ради Дніпропетровської області, є такими, що створюють загрозу життю та/або здоров'ю людей, що є неприпустимим, при цьому доказів усунення встановлених порушень надано не було.
Відповідач - Марганецької Загальноосвітньої школи I-III ступенів № 3 Марганецької міської ради Дніпропетровської області, не погодившись з вищезазначеною постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11 грудня 2017 року у справі № 804/7548/17 та прийняти нову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
Вимоги апеляційної скарги мотивовано тим, що судом першої інстанції було допущено порушення норм процесуального права, оскільки прийняте рішення стосувалось прав інтересів та обов'язків територіальної громади м. Марганця в особі Марганецької міської ради, яка не була залучена до участі у справі. Зауважено, що Відповідачем усунуто майже всі порушення, виявлені під час проведення перевірки. Наголошено на тому, що судове засідання у справі відбулось без участі представника Відповідача.
Позивач відзив на апеляційну скаргу до суду не направив.
Представник Позивача направив до суду апеляційної інстанції клопотання про зупинення розгляду справи та перенесення розгляду справи на іншу дату, з огляду на те, що представник Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області перебуває у черговій відпустці.
Розглянувши вказане клопотання, колегія суддів апеляційного суду приходить до висновку, що останнє задоволенню не підлягає, оскільки приписи ст. 236 КАС України не містять такої підстави для зупинення провадження по справі, як перебування у відпустці представника сторони по справі. Також відсутні і підстави для відкладення розгляду справи, оскільки відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 2016 КАС України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки. Так, Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області було повідомлено про дату, час та місце наступного розгляду справи 09.03.2017 року. При цьому до клопотання про перенесення розгляду справи на іншу дату не було долучено жодних доказів на підтвердження факту перебування представника Позивача у відпустці, як і не надано доказів відсутності можливості у іншого представника чи начальника управління взяти участь у розгляду справи судом апеляційної інстанції.
Таким чином, причини, наведені у клопотанні про зупинення і перенесення розгляду справи, визнаються колегією суддів апеляційного суду неповажними.
За таких обставин, колегія суддів ухвалила розглянути справу без участі представника Позивача у відповідності до ч. 2 ст. 313 КАС України.
Представник Відповідача у судовому засіданні підтримав вимоги апеляційної скарги, просив скасувати постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11 грудня 2017 року у справі № 804/7548/17 та прийняти нову про відмову в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
У судовому засіданні, заслухавши представника Відповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали справи в їх сукупності, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до матеріалів справи, 25.08.2017 року на виконання Кодексу цивільного захисту України, Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 20.09.2017 р. № 643 «Деякі питання державного нагляду (контролю) у сфері техногенної та пожежної безпеки», з метою перевірки стану техногенної і пожежної безпеки у загальноосвітніх навчальних закладах, Марганецьким міським відділом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області прийнято Наказ №8 «Про проведення позапланової перевірки».
У період з 02.10.2017 року по 11.10.2017 року відповідно до наказу від 25.08.2017 р. № 8, посвідчення на перевірку № 42 від 02.10.2017р., фахівцем Марганецького міського відділу Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області проведено позапланову перевірку додержання вимог законодавства у сферах цивільного захисту, пожежної і техногенної безпеки Марганецькою Загальноосвітньою школою I-III ступенів № 3 Марганецької міської ради Дніпропетровської області за адресою: Дніпропетровська область, м. Марганець, вул. Лермонтова, будинок 2.
За результатами перевірки складено акт № 41 від 11.10.2017 р.
В акті перевірки встановлено низку порушень, допущених Марганецькою Загальноосвітньою школою I-III ступенів № 3 Марганецької міської ради Дніпропетровської області, в тому числі щодо забезпечення пожежної безпеки, техногенної безпеки та захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій.
Зокрема, було виявлено ряд порушень, що створюють загрозу життю та здоров'ю людей та зумовили необхідність звернення позивача до суду з вимогами, що заявлені.
Зміст даних порушень зафіксований в акті та полягає в наступному:
- будівля школи не обладнана системами протипожежного захисту відповідно до ДБН В.2.5-56:2014 «Системи протипожежного захисту», а саме:системою пожежної сигналізації; системою оповіщення про пожежу та управління евакуацією людей, що є порушенням п. 1.2 гл. 1 розд. VППБУ;п. 7.3 табл. А1 дод. А; п. 5.1 табл. Б1 дод. БДБН В.2.5-56-2014;
- не виконано вогнезахисне обробляння дерев'яних конструкцій горищного покриття будівлі школи та майстерні, що є порушенням п. 2.5. глави 2 розділу ІII ППБУ;
- не здійснена перевірка та огляд пристроїв блискавкозахисту будівель школи з оформленням акту, що є порушенням п. 1.21 гл.1 розд. ІV ППБУ; п.9.3.2ДСТУ Б В.2.5-38:2008;
- не забезпечено ведення комплекту експлуатаційно-технічної документації блискавкозахисту будівель школи, що є порушенням п. 1.21, гл. 1 р..IV ППБУ; пп. 9.1.1., 9.1.2, 9.2.7ДСТУ Б В.2.5-38:2008;
- не проведено технічне обслуговування і перевірка на працездатність шляхом пуску води пожежних кран-комплектів, що є порушенням пп. 10 п. 2.2 глави 2 розділу V ППБУ;
- двері електричної щитової не виконані сертифікованими протипожежними з нормованою межею вогнестійкості, що є порушенням п.1.24 гл. 1 розд. ІV ППБУ; пп. 6.4, 6.16ДБН В.1.1-7-2016;
- люки, що ведуть на горище будівлі не виконані протипожежним, з нормованою межею вогнестійкості, що є порушенням п. 2.3 глави 2 розділу ІІІ ППБУ; п. 6.4, 8.6ДБН В.1.1-7-2016;
- посадова особа (директор) не пройшла спеціальне навчання за програмою пожежно-технічного мінімуму з отриманням спеціального посвідчення, що є порушенням п.п. 15.,16 розд. II ППБУ; п.11ПКМУ №444;
- елементи з'єднання пожежних кран-комплектів № 1,2,3,4,5,6,7,8,9,10 не виконані однотипними з пожежними рукавами, що є порушенням пп. 3, п.2.2, гл.2 розд. V ППБУ;
- допущено встановлення на вікнах приміщень їдальні, де перебувають люди незнімні грати, які повинні розкриватися, розсуватися або зніматися, що є порушенням п.2.16 гл.2 розд. III ППБУ;
- пожежні кран-комплекти №1,2,3,4,5,6,7,8,9,10 не укомплектовані пожежними рукавами однаковими з ним діаметра та стволами, що є порушенням пп. 3 п.2.2.гл. 2розд. V ППБУ;
- допущено замикання дверей евакуаційних виходів які відкриваються зсередини ключем, при наявності людей у приміщеннях, що є порушенням п.2.27 гл.2 розд. III ППБУ;
- переносні вогнегасники не розміщені шляхом навішування на вертикальні конструкції на висоті не більше 1,5 м від рівня підлоги до нижнього торця вогнегасника у їдальні, що є порушенням п.3.10.гл. 3 розд. V ППБУ;
- на дверцятах пожежної шафи №6 не вказаний номер виклик у пожежно-рятувального підрозділу, що є порушенням пп. 9, п. 2.2,. гл. 2, розд. V ППБУ;
- не забезпечено автономним пристроєм електричного захисту лінії живлення кондиціонеру у кабінеті медіатеки незалежно від наявності захисту на загальній лінії, що є порушенням п.2.26 гл. 2 розд. ІV ППБУ;
- допущено зберігання у тамбурі виходу тимчасового інвентарю та будівельних матеріалів, що є порушенням п.2.37 гл.2 розд. III ППБУ.
Копію акту вручено директору школи Куржановій Н.І.11.10.2017 року (а.с.14).
Згідно з відміткою на акті - заперечень або зауважень на акт перевірки не було.
Застосування заходів реагування у вигляді повного зупинення експлуатації (роботи) об'єкта Відповідача і було предметом судового розгляду.
Надаючи правову оцінку діям суб'єкта владних повноважень, колегія суддів виходить з наступного.
Відповідно до положень частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 1 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" від 05.04.2007 року № 877-V (надалі - Закон № 877-V) державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.
Згідно з пунктом 1 Положення про Державну службу України з надзвичайних ситуацій, Державна служба України з надзвичайних ситуацій (ДСНС) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра внутрішніх справ і який реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій та запобігання їх виникненню, ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб, а також гідрометеорологічної діяльності.
Згідно п. 4 Розділу І Правил пожежної безпеки в Україні пожежна безпека повинна забезпечуватися шляхом проведення організаційних заходів та технічних засобів, спрямованих на запобігання пожежам, забезпечення безпеки людей, зниження можливих майнових втрат і зменшення негативних екологічних наслідків у разі їх виникнення, створення умов для успішного гасіння пожеж.
Відповідно до ст. 2 Закону України "Про пожежну безпеку" забезпечення пожежної безпеки підприємств, установ та організацій покладається на їх керівників і уповноважених ними осіб, якщо інше не передбачено відповідним договором.
Згідно ч. 7 ст. 7 Закону № 877-V на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду.
Частиною 4 статті 4 Закону № 877-V визначено, що виключно законами встановлюються вичерпний перелік підстав для зупинення господарської діяльності.
Відповідно до пунктів 1, 4 частини 1 статті 70 Кодексу цивільного захисту України підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є зокрема недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами та нездійснення заходів щодо захисту персоналу від шкідливого впливу ймовірних надзвичайних ситуацій.
Згідно ч. 2 ст. 70 Кодексу цивільного захисту України повне або часткове зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду.
Відповідно до частини 3 статті 55 Кодексу цивільного захисту України забезпечення пожежної безпеки суб'єкта господарювання покладається на власників та керівників таких суб'єктів господарювання.
Згідно підпункту 12 частини 1 статті 67 Кодексу цивільного захисту України до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об'єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров'ю людей.
Частиною 2 ст. 68 Кодексу цивільного захисту України встановлено, що у разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров'ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.
Отже, орган, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, у разі виявлення факту недотримання вимог пожежної безпеки, на підставі акту, складеного за результатами здійснених заходів (перевірок тощо), має право звернутися до суду із позовом про застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення експлуатації будівель, споруд.
Так, перевірка проводилась у відповідності до вимог Кодексу цивільного захисту України, Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», розпорядження Кабінету Міністрів України № 643-р від 20.09.2017 року «Деякі питання державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», наказу № 4 від 04.10.2017 року «Про проведення перевірок», посвідчення на проведення перевірки № 74 від 06.11.2017 року.
В ході позапланової перевірки Марганецької загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 3 Марганецької міської ради Дніпропетровської області було встановлено, що будівля школи експлуатується з порушенням вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створюють загрозу життю та здоров'ю людей, що підтверджується актом за результатами проведення планової (позапланової) перевірки щодо додержання суб'єктом господарювання вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки № 41 від 11.10.2017 року.
Згідно вимог пункту 24 частини 1 статті 2 Кодексу цивільного захисту України надзвичайна ситуація - обстановка на окремій території чи суб'єкті господарювання на ній або водному об'єкті, яка характеризується порушенням нормальних умов життєдіяльності населення, спричинена катастрофою, аварією, пожежею, стихійним лихом, епідемією, епізоотією, епіфітотією, застосуванням засобів ураження або іншою небезпечною подією, що призвела (може призвести) до виникнення загрози життю або здоров'ю населення, великої кількості загиблих і постраждалих, завдання значних матеріальних збитків, а також до неможливості проживання населення на такій території чи об'єкті, провадження на ній господарської діяльності.
Відповідно до вимог пункту 3.1 Національного класифікатору ДК 019:2010 "Класифікатор надзвичайних ситуацій", затвердженого наказом Держспоживстандарту України від 11.10.2010 року № 457 (далі - Класифікатор) "Надзвичайна ситуація - порушення нормальних умов життя та діяльності людей на окремій території чи об'єкті на ній або на водному об'єкті, спричинене аварією, катастрофою, стихійним лихом чи іншою небезпечною подією, зокрема епідемією, епізоотією, епіфітотією, пожежею, що призвело (може призвести) до виникнення великої кількості постраждалих, загрози життю та здоров'ю людей, їх загибелі, значних матеріальних утрат, а також до неможливості проживання населення на території чи об'єкті, ведення там господарської діяльності".
Згідно вимог пункту 4 частини 1 статті 2 Кодексу цивільного захисту України аварія - небезпечна подія техногенного характеру, що спричинила ураження, травмування населення або створює на окремій території чи території суб'єкта господарювання загрозу життю або здоров'ю населення та призводить до руйнування будівель, споруд, обладнання і транспортних засобів, порушення виробничого або транспортного процесу чи спричиняє наднормативні, аварійні викиди забруднюючих речовин та інший шкідливий вплив на навколишнє природне середовище.
Згідно вимог пункту 25 частини 1 статті 2 Кодексу цивільного захисту України небезпечна подія - подія, у тому числі катастрофа, аварія, пожежа, стихійне лихо, епідемія, епізоотія, епіфітотія, яка за своїми наслідками становить загрозу життю або здоров'ю населення чи призводить до завдання матеріальних збитків.
У розділі 6 Класифікатору зазначені коди надзвичайних ситуацій у наслідок пожеж та вибухів.
Згідно визначення ДСТУ 2272-06 "Пожежна безпека. Терміни та визначення основних понять" небезпечним чинником пожежі є прояв пожежі, що призводить чи може призвести до опечення, отруєння леткими продуктами згоряння або піролізу, утравмування чи загибелі людей та (або) до заподіяння матеріальних, соціальних, екологічних збитків. До небезпечних факторів пожежі належать: підвищена температура, задимлення, погіршення складу газового середовища.
Згідно з вимогами пункту 33 частини 1 статті 2 Кодексу цивільного захисту України пожежна безпека - пожежна безпека - відсутність неприпустимого ризику виникнення і розвитку пожеж та пов'язаної з ними можливості завдання шкоди живим істотам, матеріальним цінностям і довкіллю.
Таким чином, пожежі відносяться до надзвичайних ситуацій, а загроза життю та здоров'ю людей виникає не лише при наявності порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що безпосередньо можуть до неї призвести, але й за наявності інших порушень по нездійсненню заходів щодо захисту людей від шкідливого впливу небезпечних чинників при вже виниклій пожежі.
Відповідно до ч. 2 ст. 17 Кодексу цивільного захисту України центральний орган виконавчої влади, який забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері цивільного захисту здійснює прогнозування спільно із центральними та місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями імовірності виникнення надзвичайних ситуацій, визначає показники ризику та здійснює районування території України щодо ризику виникнення надзвичайних ситуацій.
Приписами пункту 4 «Положення про Державну службу України з надзвичайних ситуацій», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1052 від 16.12.2015 року, встановлено, що ДСНС відповідно до покладених на неї завдань зокрема здійснює разом із центральними та місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями прогнозування імовірності виникнення надзвичайних ситуацій, визначає показники ризику та здійснює районування території України щодо ризику виникнення надзвичайних ситуацій.
Отже, позивач у даній справі є органом, який здійснює прогнозування імовірності виникнення надзвичайних ситуацій, визначає показники ризику та здійснює районування підвідомчій йому території щодо ризику виникнення надзвичайних ситуацій.
Колегія суддів апеляційного суду погоджується з висновком суду першої інстанції, що подальша робота об'єкта Відповідача з виявленими порушеннями створює реальну та невідворотну загрозу життю та здоров'ю людей. Не усунення виявлених перевіркою порушень прямою дією впливає на ризик виникнення надзвичайної ситуації, аварії чи пожежі, що спричинить загрозу життю та здоров'ю людей, оскільки впливає: на забезпечення безпеки роботи школи, безпеки школярів, вчителів та співробітників у відповідності з вимогами протипожежних норм, техногенної безпеки та цивільного захисту; на своєчасність виявлення надзвичайної ситуації, пожежі; на ліквідацію пожежі, надзвичайної ситуації та ліквідації її наслідків; на евакуацію людей та їх захисту від наслідків пожежі, надзвичайної ситуації, тощо.
При цьому посилання Відповідача на усунення порушень, визнаються колегією суддів апеляційного суду безпідставними, оскільки Відповідачем самостійно зазначено, що ними ведуться роботи з розробки проектно-кошторисної документації на встановлення системи автоматичної пожежної сигналізації, системи сповіщення про пожежу та управління евакуацією людей та оброблення дерев'яних конструкцій горищного покриття будівлі школи вогнезахисною сумішшю, виділено кошти на здійснення заходів протипожежного призначення, передбачено укладання договорів для проведення робіт щодо встановлення системи автоматичної пожежної сигналізації, системи оповіщення про пожежу та управління евакуацією людей, оброблення дерев'яних конструкцій горищного покриття будівлі школи вогнезахисною сумішшю, проведення технічного обслуговування і перевірку на працездатність пуску води пожежних кранів-комплектів, здійснення перевірки та огляду пристроїв блискавко захисту будівель школи після затвердження кошторису на 2018 рік, в той же час, вказані обставини свідчать про не усунення встановлених перевіркою порушень в повному обсязі, що створює реальну та невідворотну загрозу життю та здоров'ю людей.
При цьому факт укладення Відповідачем договору № 24 від 22.02.2018 року щодо виготовлення проектно-кошторисної документації на монтаж автоматичної пожежної сигналізації та мовленнєвої системи оповіщення людей про пожежу, встановлення приймально-контрольного приладу АПС для виведення сигналу на пульт централізованого пожежного спостереження Відповідача, договору № 2 про надання платної послуги по перевірці та випробуванню внутрішніх пожежних кранів, договору № 22 від 22.02.2018 року щодо виготовлення проектно-кошторисної документації на проведення вогнезахисної обробки дерев'яних конструкцій покрівлі ЗОШ № 3, договору № 23 від 22.02.2018 року про надання послуг з проведення вогнезахисної обробки дерев'яних конструкцій покрівлі ЗОШ № 3, за відсутності актів здачі-прийняття виконаних робіт, якими б був зафіксований факт встановлення відповідних систем та проведення не свідчать про усунення допущених порушень.
З приводу посилань заявника апеляційної скарги на розгляд справи судом першої інстанції за відсутності представника Відповідача, колегія суддів апеляційного суду зазначає, що ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16 листопада 2017 року було відкрито скорочене провадження у справі № 804/7548/17, яке у відповідності до приписів ч. 5 ст. 183-2 КАС України (в редакції, що діяла станом на час розгляду справи судом першої інстанції), яка передбачала розгляд справи без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі, про що Відповідач був повідомлений відповідно до повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с.26), в той же час, Відповідачем не було направлено до суду жодних обгрунтованих клопотань про розгляд справи за їх участю.
В той же час, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що відповідно до ухвали Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.11.2017 року судом першої інстанції було відстрочено Позивачу сплату судового збору до ухвалення судового рішення, при цьому, мотивувальна частина оскаржуваної постанови містить висновок суду першої інстанції про стягнення судового збору з позивача за рахунок бюджетних асигнувань Позивача.
Статтею 88 КАС України (в редакції, станом на дату ухвалення судового рішення судом першої інстанції), яка кореспондується із ст. 8 Закону України «Про судовий збір» (в редакції, станом на дату ухвалення судового рішення судом першої інстанції) передбачено, що суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Якщо у строк, встановлений судом, судові витрати не будуть оплачені, позовна заява залишається без розгляду або витрати розподіляються між сторонами відповідно до судового рішення у справі, якщо оплату судових витрат розстрочено або відстрочено до ухвалення судового рішення у справі.
Відповідно до приписів ч. 4 ст. 94 КАС України (в редакції, станом на дату ухвалення судового рішення судом першої інстанції) передбачено, що у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.
Правила розподілу судових витрат, які передбачені ст. 94 КАС України (в редакції, станом на дату ухвалення судового рішення судом першої інстанції), не передбачають стягнення сплаченого судового збору з відповідача, який не є суб'єктом владних повноважень. Також КАС України не передбачено повернення судового збору суб'єкту владних повноважень у разі задоволення його адміністративного позову.
Таким чином, оскільки сплату судового збору Позивачу було відстрочено, то правомірно його було стягнуто саме з Позивача, незважаючи на постановлення рішення на його користь.
В той же час, резолютивна частини оскаржуваного рішення суду першої інстанції не містить висновку про стягнення судового збору з Позивача за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області.
У відповідності до приписів п. 3 ч.1 ст. 252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
З огляду на вказане, колегія суддів апеляційного суду зауважує, що суд першої інстанції може за власної ініціативи ухвалити додаткове судове рішення, яким вирішити питання про розподіл судових витрат у резолютивній частині рішення.
За даних обставин колегія суддів вважає, що суд першої інстанції під час розгляду даної справи об'єктивно, повно, всебічно дослідив обставини, які мають суттєве значення для вирішення справи, застосував до правовідносин, які виникли між сторонами у справі, норми права які регулюють саме ці правовідносини, зроблені судом першої інстанції висновки відповідають фактичним обставинам справи та підтверджуються належними письмовими доказами, які зібрані та досліджені судом у судовому засіданні під час розгляду даної адміністративної справи, рішення суду першої інстанції у даній справі про задоволення адміністративного позову прийнято без порушення норм процесуального та матеріального права, і тому постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11 грудня 2017 року у справі № 804/7458/17 необхідно залишити без змін.
Доводи апеляційної скарги Відповідача спростовуються дослідженими у справі доказами і не можуть бути підставою для скасування постанови суду, а тому апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 243, 250, 315, 316, 321, 322, 328, 329 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Марганецької загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 3 Марганецької міської ради Дніпропетровської області - залишити без задоволення.
Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11 грудня 2017 року у справі № 804/7458/17 - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
В повному обсязі постанова складена 19 березня 2018 р.
Головуючий суддя: В.В. Мельник
Суддя: Д.В. Чепурнов
Суддя: С.В. Сафронова