14 березня 2018 рокусправа № 804/4895/17
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючий суддя: Мельника В.В.
судді: Сафронової С.В. Чепурнова Д.В.
за участю секретаря судового засідання: Царьової Н.П.
розглянувши у відкритому
судовому засіданні в м. Дніпрі
апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Криворізька теплоцентраль»
на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11 грудня 2017 року (суддя - Коренев А.О.) у справі № 804/4895/17
за позовом Публічного акціонерного товариства «Криворізька теплоцентраль»
до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області
про визнання протиправними та скасування рішень, -
Публічне акціонерне товариство «Криворізька теплоцентраль» (далі по тексту - Позивач) звернулось до суду з позовом до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області (далі по тексту - Відповідач), в якому просило визнати протиправним та скасувати рішення № НОМЕР_1 від 11.07.2017 року та податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_2 від 11.07.2017року.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16 серпня 2017 року відкрито провадження по справі № 804/4895/17.
В обґрунтування адміністративного позову Позивач зазначав, що оскільки ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 23.03.2017 року у справі №904/128/17 порушено провадження у справі про банкрутство ПАТ «Криворізька теплоцентраль» та відповідно до ст.19 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, то протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів не нараховується неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші фінансові санкції за невиконання чи неналежне виконання зобов'язань із задоволення всіх вимог, на які поширюється мораторій.
Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11 грудня 2017 року у справі № 804/4895/17 у задоволенні адміністративного позову Публічного акціонерного товариства "Криворізька теплоцентраль" до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про скасування податкового повідомлення-рішення - відмовлено.
Постанова суду першої інстанції обґрунтована тим, що фактично Позивачем обставини несвоєчасності сплати податків не заперечувались. При цьому ведення мораторію на задоволення вимог кредиторів не забороняє контролюючим органам нараховувати як поточні податкові зобов'язання та штрафні (фінансові) санкції за ними, так і податкові зобов'язання, що виникли до, а виявлені після порушення провадження у справі про банкрутство платника податку, а також штрафи за їх невиконання.
Позивач - Публічне акціонерне товариство «Криворізька теплоцентраль», не погодившись з вищезазначеною постановою суду першої інстанції, подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11 грудня 2017 року у справі № 804/4895/17 та прийняти нову, якою задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Вимоги апеляційної скарги мотивовано тим, що судом першої інстанції було залишено поза увагою те, що запровадження мораторію на задоволення вимог кредиторів, яким передбачено заборону на нарахування штрафних санкцій та пені за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань, що виникли до введення мораторію. При цьому зауважено, що будь-яке податкове зобов'язання є грошовим. Наголошено на тому, що за наслідками проведеної перевірки податковим органом не донараховувалось поточне податкове зобов'язання, а несвоєчасна сплата податку на доходи фізичних осіб та військового збору до бюджету відбулась до прийняття господарським судом ухвали про порушення провадження у справі про банкрутство, тобто обов'язок зі своєчасної сплати вказаних платежів існував до введення мораторію.
Відповідач відзив на апеляційну скаргу до суду не направив.
Представник Позивача у судовому засіданні підтримав вимоги апеляційної скарги, просив скасувати постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11 грудня 2017 року у справі № 804/4895/17 та прийняти нову про задоволення позовних вимог в повному обсязі.
Представник Відповідача у судовому засіданні заперечував проти задоволення апеляційної скарги та просив залишити останню без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін, як законну та обґрунтовану.
У судовому засіданні, заслухавши представників Позивача та Відповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали справи в їх сукупності, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до матеріалів справи, на підставі наказу № 2167-п від 14.04.2017 року та направлення Головного управління ДФС в Дніпропетровській області було проведено документальну позапланову виїзну перевірку підприємства з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2015 р. по 14.04.2017р.. Згідно наказу № 2167-п від 14.04.2017 р. перевірку призначено у зв'язку з отриманням відомостей (рішень суду) про порушення проваджень у справах про визнання банкрутом ПАТ «Криворізька теплоцентраль». Перевірка проводилась з 03.05.2017р. по 12.06.2017р.
За результатами проведеної перевірки складено Акт № 6535/04-36-14-21-08/00130850 від 19.06.2017 про результати позапланової виїзної перевірки ПАТ «Криворізька теплоцентраль» (код ЄДРПОУ 00130850).
Відповідно до висновків, перевіркою встановлено порушення ПАТ «Криворізька теплоцентраль», зокрема:
1) п.п.168.1.1, п.п.168.1.2, п.п.168.1.5 п.168.1 ст.168; п.176.2 ст.176 ПКУ - несвоєчасно сплачено до бюджету податок з доходів фізичних осіб із заробітної плати
працівників у сумі 15 112 884,25 грн.;
2) п.п.168.1.1, п.п.168.1.2, п.п.168.1.5 п.168.1 ст.168; п.п.1.4п.1б підр.10 розд. XX; п.176.2 ст.176 ПКУ - несвоєчасно сплачено до бюджету військовий збір із заробітної плати працівників у сумі 1 400 957,76 грн.
На підставі вказаних актів перевірки Головним управління ДФС у Дніпропетровській області винесено податкові повідомлення-рішення:
- від 11.07.2017 року № НОМЕР_1 від 11.07.2017року (форма «Д»), про застосування фінансових санкцій за платежем податок на доходи фізичних осіб, за кодом платежу 11010100 на суму 9 066 502,64грн;
- від 11.07.2017 року № НОМЕР_2 від 11.07.2017року (форма «Д»), про застосування фінансових санкцій з податків та зборів, за платежем військовий збір, за кодом платежу 11011000 на суму 825 054,41грн.
Визнання протиправними та скасування вказаних податкових повідомлень-рішень і було предметом судового розгляду.
Надаючи правову оцінку діям суб'єкта владних повноважень, колегія суддів виходить з наступного.
Відповідно до положень частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
В той же час, відповідно до пункту 1.3 статті 1 Податкового кодексу України цей Кодекс не регулює питання погашення податкових зобов'язань або стягнення податкового боргу з осіб, на яких поширюються судові процедури, визначені Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», з банків, на які поширюються норми Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», та погашення зобов'язань зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, зборів на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій.
Умови та порядок відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом та застосування ліквідаційної процедури з метою повного або часткового задоволення вимог кредиторів встановлені Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», який є спеціальним відносно інших законодавчих актів України у цих правовідносинах.
Статтею 19 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” встановлено, що мораторій на задоволення вимог кредиторів це - зупинення виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до дня введення мораторію.
Згідно частин 3, 5 статті 19 Закону № 2343 протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів, зокрема:
- не нараховується неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші фінансові санкції за невиконання чи неналежне виконання зобов'язань із задоволення всіх вимог, на які поширюється мораторій;
- дія мораторію на задоволення вимог кредиторів не поширюється на вимоги поточних кредиторів; на виплату заробітної плати та нарахованих на ці суми страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування; відшкодування шкоди, заподіяної здоров'ю та життю громадян; на виплату авторської винагороди, аліментів, а також на вимоги за виконавчими документами немайнового характеру, що зобов'язують боржника вчинити певні дії чи утриматися від їх вчинення.
Дія мораторію поширюється лише на задоволення вимог конкурсних кредиторів, що ж стосується зобов'язань поточних кредиторів, то за цими зобов'язаннями згідно із загальними правилами нараховується неустойка (штраф, пеня), застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків та зборів (обов'язкових платежів).
Таким чином, мораторій не зупиняє виконання боржником грошових зобов'язань, які виникли після введення мораторію, але зупиняє виконання тих грошових зобов'язань, що виникли до моменту введення мораторію.
Наведена позиція закріплена й в пункті 17 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 15 від 18 грудня 2009 року «Про судову практику в справах про банкрутство», в якому зазначено, що за змістом статті 12 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» мораторій не зупиняє виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), які виникли після введення мораторію; їх виконання для боржника є обов'язковим, але пеня, штраф та інші фінансові санкції за невиконання чи неналежне виконання зобов'язань зі сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), що застосовуються до платника податків за порушення податкового законодавства, не нараховуються, оскільки ця норма визначає конкретний проміжок часу, який відповідає строку дії мораторію на задоволення вимог кредиторів, але ніяк не пов'язаний із його суттю.
При цьому, як вбачається з визначення терміну «мораторій», його режим поширюється на ті зобов'язання, термін виконання яких (за визначенням частини 2 статті 251 ЦК України, термін - певний момент у часі) настав (розпочався строк виконання) до дня введення мораторію, тобто якщо початок строку виконання зобов'язань припадає на дату, яка передує введенню мораторію.
Отже, зупинення виконання вимог здійснюється лише в тому випадку, коли термін виконання таких зобов'язань настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на виконання таких зобов'язань, застосованих лише до дня введення мораторію.
Так, ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 23.03.2017 року порушено провадження у справі №904/128/17 про банкрутство ПАТ «Криворізька теплоцентраль» та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів боржника. Також, даною ухвалою введено процедуру розпорядження майном (а.с. 9-12).
За своєю правовою природою фінансові та економічні санкції є додатковими зобов'язаннями, похідними від основного зобов'язання та невиконання таких зобов'язань є правопорушенням.
Отже, нарахування санкцій, застосування заходів забезпечення за невиконання зазначених зобов'язань та примусове стягнення на підставі виконавчих документів коштів на виконання таких грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), а також штрафних санкцій ґрунтується на законі.
Як вбачається з матеріалів справи та не спростовується податковим органом, відповідно до розрахунків штрафних санкцій, доданих до оскаржуваних податкових повідомлень-рішень (а.с.14, 16), Відповідачем штрафні санкції було нараховано виключно по грошовим зобов'язанням, по яким строки сплати яких виникли до введення стосовно Позивача мораторію. При цьому відповідно до акту перевірки від 19.06.2017 року № 6535/04-36-14-21-08/00130850 перевіряючими не встановлено заниження податкового зобов'язання в періоді, що перевірявся, тобто, нового податкового зобов'язання, яке могло б отримати статус поточного , не виникло.
Таким чином, в даному випадку штрафні санкції було нараховано Відповідачем по грошовим зобов'язанням, які виникли до дати введення мораторію, тому у відповідності до приписів ст. 19 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», дані вимоги відносяться до вимог конкурсних кредиторів та мають вирішуватися у встановленому законом порядку.
Посилання суду першої інстанції в даному випадку на приписи ч. 5 ст. 19 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» є помилковими, оскільки предметом спору є не поточне податкове зобов'язання та нараховані на нього штрафні санкції, а нарахування штрафних санкцій за неналежне виконання податкового зобов'язання у періоді до введення мораторію на задоволення вимог кредиторів.
При цьому колегія суддів апеляційного суду зауважує, що обов'язок зі сплати податку на доходи фізичних осіб та військового збору у періодах 2015, 2016 років, та за січень, лютий 2017 року не є таким, що виник після введення мораторію, адже обов'язок щодо своєчасної сплати вказаних платежів виник до 23.03.2017 року, що помилково не було враховано судом першої інстанції.
Виходячи з викладеного, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що судом першої інстанції під час розгляду даної справи були порушені норми матеріального права, неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, і тому вимоги апеляційної скарги підлягають задоволенню, а постанова Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11 грудня 2017 року у справі № 804/4895/17 - скасуванню із прийняттям нової про задоволення позовних вимог.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 243, ст. 310, 317, 321, 322, 328, 329 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Криворізька теплоцентраль» - задовольнити.
Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11 грудня 2017 року у справі № 804/4895/17 - скасувати та прийняти нову.
Адміністративний позов Публічного акціонерного товариства «Криворізька теплоцентраль» - задовольнити.
Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення № НОМЕР_1 від 11.07.2017 року та № НОМЕР_2 від 11.07.2017року.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Дніпропетровській області на користь Публічного акціонерного товариства «Криворізька теплоцентраль» сплачену суму судового збору за подання адміністративного позову та апеляційної скарги у розмірі 370933 грн. (триста сімдесят тисяч дев'ятсот тридцять три гривні) 38 коп.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
В повному обсязі постанова складена 19 березня 2018 р.
Головуючий суддя: В.В. Мельник
Суддя: С.В. Сафронова
Суддя: Д.В. Чепурнов