ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
м. Київ
19 березня 2018 року № 826/10726/17
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Федорчука А.Б., розглянувши в письмовому провадженні адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1
до Реєстраційної служби Коропського районного управління юстиції
Чернігівської області
про визнання протиправними дії, зобов'язання вчинити дії
Позивач, в особі ОСОБА_1 (надалі - Позивач), звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з адміністративним позовом до Реєстраційної служби Коропського районного управління юстиції Чернігівської області (надалі - Відповідач), в якому просить визнати неправомірними дії відділу державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Коропського районного управління юстиції Чернігівської області щодо прийняття висновку від 06.12.2014 року відповідно до поданої заяви ОСОБА_2 про внесення змін до актового запису про смерть ОСОБА_3 №2, складеного 22 квітня 1945 року виконкомом Савинської сільської ради Коропського району Чернігівської області, а саме, у графі 7 вік померлої «минуло 48 років» виправлено на «минуло 45 років» та скасувати зміни, внесені 6 грудня 2014 року реєстратором Відділу державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Коропського районного управління юстиції до відомостей актового запису про смерть ОСОБА_3 №2, складеного 22 квітня 1945 року виконкомом Савинської сільської ради Коропського району Чернігівської області, внесені на підставі висновку про внесення змін до актового запису цивільного стану від 6 грудня 2014 року, а саме в графі 7 залишити вік померлої «минуло 48 років».
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва 14.09.2017 р., відкрито провадження в адміністративній справі та призначено судове засідання на 21.11.2017 р.
В обґрунтування позовних вимог Позивач зазначає, що внесені зміни до відомостей актового запису про смерть ОСОБА_3 на підставі висновку про внесення змін до актового запису цивільного стану від 06.12.2014 року є непоґрунтованими та безпідставними.
В судовому засіданні Позивач підтримав позовні вимоги в повному обсязі та просив їх задовольнити.
Представник Відповідача в судове засідання не з'явився, хоча був належним чином повідомлений про розгляд справи.
Представник Відповідача письмово надав пояснення, в яких зазначено що оскаржувані зміни було здійснено на підставі належних документів з підтверджуючими доказами.
Крім того, представник Відповідача в письмових поясненнях просив розглянути справу за відсутності останнього.
В судовому засіданні 21.11.2017 року Судом прийнято рішення про розгляд справи в письмову провадженні на підставі частини шостої статті 128 КАС України (в редакції станом на листопад 2017 р.).
Враховуючи те, що 15.12.2017 року набрала чинності нова редакція КАС України, суд зазначає, що відповідно до ч. 3 ст. 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи. Беручи до уваги те, що станом на дату прийняття рішення у справі вона знаходить на стадії розгляду у письмовому провадженні, відповідно справа розглянута з урахуванням положень п. 10 ч. 1 ст. 4, ч. 4 та ч. 5 ст. 250 КАС України в редакції з 15.12.2017 року.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд м. Києва зазначає наступне.
До Коропського районного відділу державної реєстрації актів цивільного стану 10.10.2014 року надійшла заява ОСОБА_2 про внесення змін до актового запису про смерть її матері ОСОБА_3 №02 від 22.04.1945 року, складеного виконкомом Савинської сільської ради Коропського району.
Заявницею на посвідчення особи та підтверджуючих родинних стосунків надала наступні документи: паспорт громадянина України ОСОБА_2 НОМЕР_1, виданий Коропським РВ УМВС України в Чернігівській області 03.12.2002 року; свідоцтво про смерть ОСОБА_3 НОМЕР_2, повторно видане відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Коропського районного управління юстиції Чернігівської області 14.07.2009 року; архівну довідку про народження ОСОБА_3 №Л-706 від 29.04.2010 року, видану Державним архівом Чернігівської області; свідоцтво про народження ОСОБА_4 НОМЕР_3 повторно видане відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Коропського районного управління юстиції Чернігівської області 05.05.2975 року; свідоцтво про шлюб ОСОБА_5 та ОСОБА_4 НОМЕР_4, видане виконкомом Оболонської сільської ради Коропського району Чернігівської області.
Відповідачем задоволено заяву ОСОБА_2 та внесено зміни до актового запису про смерть ОСОБА_3 №02 від 22.04.1945 року, складеного виконкомом Савинської сільської ради Коропського району, а саме виправлено вік померлої з 48 років на 45 років.
Позивач вважає дії Відповідача протиправними щодо внесення відповідних змін, а тому звернувся до суду з відповідним позовом.
Повно та всебічно дослідивши наявні матеріали справи, а також, норми чинного законодавства, Суд прийшов до висновку про необґрунтованість позовних вимог, виходячи з наступного.
Спірні правовідносини, які виникли між сторонами щодо проведення державної реєстрації актів цивільного стану, внесенням до актових записів цивільного стану змін, їх поновленням і анулюванням, засад діяльності органів державної реєстрації актів цивільного стану регулюються правовими нормами Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» від 01.07.2010 № 2398-VI (надалі - Закон № 2398-VI), що були чинні на час виникнення спору.
Державна реєстрація актів цивільного стану проводиться з метою забезпечення реалізації прав фізичної особи та офіційного визнання і підтвердження державою фактів народження фізичної особи та її походження, шлюбу, розірвання шлюбу, зміни імені, смерті. Державна реєстрація актів цивільного стану проводиться шляхом складення актових записів цивільного стану.
Згідно із частиною першою статті 12 Закону №2398-VI, внесення відомостей про народження фізичної особи та її походження, шлюб, розірвання шлюбу, зміну імені, смерть здійснюється відділами державної реєстрації актів цивільного стану шляхом складання актового запису цивільного стану в електронному вигляді у Державному реєстрі актів цивільного стану громадян та на паперових носіях.
Відповідно до статті 2 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» актами цивільного стану є події та дії, які нерозривно пов'язані з фізичною особою і започатковують, змінюють, доповнюють або припиняють її можливість бути суб'єктом цивільних прав та обов'язків.
Державній реєстрації відповідно до цього Закону підлягають народження фізичної особи та її походження, шлюб, розірвання шлюбу у випадках, передбачених законом, зміна імені, смерть.
Згідно пункту 2 частини першої статті 4 Закону №2398-VI органами державної реєстрації актів цивільного стану є відділи державної реєстрації актів цивільного стану Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, головних управлінь юстиції в областях, містах Києві та Севастополі, районних, районних у містах, міських (міст обласного значення), міськрайонних управлінь юстиції (далі - відділи державної реєстрації актів цивільного стану).
Частиною першою статті 6 Закону України №2398-VI відділи державної реєстрації актів цивільного стану проводять державну реєстрацію народження фізичної особи та її походження, шлюбу, розірвання шлюбу, зміни імені, смерті, вносять зміни до актових записів цивільного стану, поновлюють та анулюють їх; формують Державний реєстр актів цивільного стану громадян, ведуть його, зберігають архівний фонд; здійснюють відповідно до законодавства інші повноваження.
Відповідно до частин першої п'ятої статі 9 Закону №2398-VI державна реєстрація актів цивільного стану проводиться з метою забезпечення реалізації прав фізичної особи та офіційного визнання і підтвердження державою фактів народження фізичної особи та її походження, шлюбу, розірвання шлюбу, зміни імені, смерті.
Державна реєстрація актів цивільного стану проводиться шляхом складення актових записів цивільного стану.
Актовий запис цивільного стану - це документ органу державної реєстрації актів цивільного стану, який містить персональні відомості про особу та підтверджує факт проведення державної реєстрації акта цивільного стану.
Приписами частини першої статті 22 Закону № 2398-VI визначено, що внесення змін до актового запису цивільного стану проводиться відповідним органом державної реєстрації актів цивільного стану за наявності достатніх підстав. За наслідками перевірки зібраних документів орган державної реєстрації актів цивільного стану складає обґрунтований висновок про внесення змін до актового запису цивільного стану або про відмову в цьому. У разі відмови у внесенні змін до актового запису цивільного стану у висновку вказуються причини відмови та зазначається про можливість її оскарження в судовому порядку.
Аналогічні правові норми викладені в Правилах внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 12.01.2011 №96/5 (далі - Правила), які передбачають, що внесення змін до актового запису цивільного стану проводиться за заявою, зокрема, особи, щодо якої складено актовий запис.
Внесення змін до актового запису цивільного стану проводиться за заявою: особи, щодо якої складено актовий запис; одного з батьків, опікуна, піклувальника дитини; опікуна недієздатної особи; спадкоємців померлого; представника органу опіки та піклування під час здійснення повноважень з опіки та піклування стосовно особи, яка має право на подання такої заяви.
Заява про внесення змін до актового запису цивільного стану подається до відповідного органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем проживання заявника, а у випадках, передбачених законодавством, - за місцем зберігання актового запису цивільного стану.
Зміни до актового запису цивільного стану вносяться відділом державної реєстрації актів цивільного стану за місцем зберігання відповідного актового запису.
Після внесення змін до актового запису цивільного стану заявнику повторно видається свідоцтво про державну реєстрацію акта цивільного стану.
Відповідно до пункту 1.10. Правил №96/5 питання про внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання розглядається у тримісячний строк з дня подання відповідної заяви до відділу державної реєстрації актів цивільного стану.
Пунктом 2.1. Правил №96/5 визначено, що заява про внесення змін до актового запису цивільного стану за формою, наведеною в додатку 1, подається до відділу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем проживання заявника, а у випадках, передбачених статтею 53 Сімейного кодексу України, також до відділу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем зберігання першого примірника актового запису про шлюб (крім випадків, коли актовий запис про шлюб складено дипломатичним представництвом або консульською установою України) при пред'явленні паспорта або паспортного документа.
Згідно пункту 2.5. Правил №96/5 заява про внесення змін до актового запису цивільного стану подається: особою, щодо якої складено актовий запис; одним із батьків неповнолітнього (малолітнього); піклувальником неповнолітнього та опікуном малолітнього; опікуном недієздатної особи; спадкоємцем померлого; представником органу опіки та піклування під час здійснення повноважень з опіки та піклування стосовно особи, яка має право на подання такої заяви.
Відповідно до пункту 2.6. Правил №96/5 разом із заявою про внесення змін до актового запису цивільного стану заявником подаються: свідоцтва про державну реєстрацію актів цивільного стану, у яких зазначені неправильні, неповні відомості або відомості, які підлягають зміні; інші документи, необхідні для розгляду заяви та вирішення питання по суті.
Пунктом 2.7 Правил №96/5 передбачено що на підтвердження достовірності представлених заявником документів про державну реєстрацію актів цивільного стану відділом державної реєстрації актів цивільного стану, дипломатичним представництвом чи консульською установою України додаються до матеріалів справи повні витяги з Державного реєстру актів цивільного стану громадян, копії відповідних актових записів цивільного стану, на підставі яких вирішується питання щодо необхідності внесення змін або відмови в цьому.
Так, за результатом розгляду питання щодо внесення змін до актового запису відомостей про вік смерті ОСОБА_3 Відповідачем прийнято висновок про внесення змін до актового запису цивільного стану від 06.12.2014 року.
Із вказаного висновку вбачається, що Відповідач вирішив задовольнити прохання ОСОБА_4 і внести зміни в актовий запис про смерть ОСОБА_3 №02, складений 22 квітня 1945 року виконкомом Савинської сільської ради Коропського району Чернігівської області, а саме в графі 7 вік померлої «минуло 48 років» виправити на «минуло 45 років».
Для вирішення питання додатково Відповідачем було зібрано наступні документи: повний витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян №14800638 щодо актового запису про смерть та копія актового запису про смерть ОСОБА_3 №02 від 22.04.1945 року, складеного виконкомом Савинської сільської ради Коропського району Чернігівської області; повний витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян №14802277 щодо актового запису про шлюб та копія актового запису про шлюб ОСОБА_5 та ОСОБА_4 №16 від 18.07.1975 року, складеного виконкому Оболонської сільської ради Коропського району Чернігівської області; копія актового запису про народження ОСОБА_4 №301 від 11.12.1920 року, складеного виконкомом Оболонської сільської ради Коропського району Чернігівської області; копія актового запису про народження ОСОБА_3 №26 від 17.07.1899 року по селу Оболоння Коропського району Чернігівської області; експертний висновок Українського бюро лінгвістичних експертиз від 01.12.2014 року.
У повному витязі з Державного реєстру актів цивільного стану громадян №14800638 щодо актового запису про смерть та копії актового запису про смерть ОСОБА_3 №02 від 22.04.1945 року, складеного виконкомом Савинської сільської ради Коропського району Чернігівської області, в якому зазначено, що вона померла у віці 48 років.
Заявником щодо реєстрації смерті у актовому записі про смерть зазначено ОСОБА_4 і вказано, що вона є дочкою померлої.
У копії актового запису про народження ОСОБА_4 №301 від 11.12.1920 року, складеного виконкомом Оболонської сільської ради Коропського району Чернігівської області, зазначено матір'ю ОСОБА_3. Відповідно до цього актового запису видано у 1975 році свідоцтво про народження дитини ОСОБА_4, яке вказано у актовому записі про шлюб як пред'явлений документ, а в подальшому паспорт на ім'я ОСОБА_4 (після одруження ОСОБА_4), ІНФОРМАЦІЯ_1. Тобто ці документи належать одній людині.
Повний витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян №14802277 щодо актового запису про шлюб та копія актового запису про шлюб ОСОБА_5 та ОСОБА_4 №16 від 18.07.1975 року, складеного виконкомом Оболонської сільської ради Коропського району Чернігівської області, підтверджують зміну прізвища заявниці з ОСОБА_4 на ОСОБА_4. В актовому записі про шлюб зазначено, що вона вперше вступає в шлюб, до того ж змінює родове прізвище ОСОБА_4 на прізвище чоловіка ОСОБА_4 На актовому записі відміток про розірвання шлюбу немає. Перевіркою по алфавітних книгах та книгах архіву відділу та Державному реєстру актів цивільного стану громадян актового запису про розірвання шлюбу ОСОБА_2 не виявлено.
Отже, Суд погоджується з висновком Відповідача, що із документів, наданих заявницею, та документів, зібраних відділом, вбачається, що ОСОБА_2 дійсно є дочкою померлої ОСОБА_3.
Так, з матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_3 народилась ІНФОРМАЦІЯ_3 року, а померла ІНФОРМАЦІЯ_4 року. Отже при реєстрації смерті було неправильно вирахувати вік померлої: у актовому записі вказано, що вона померла у віці 48 років, натомість з документів вбачається, що вона померла у віці 45 років.
Крім того, Суд звертає увагу, що в Рішенні Шевченківського районного суду м. Києва від 28 вересня 2017 року по справі № № 761/23524/14-ц зазначено наступне: «Також, під час розгляду справи № 2-861/11, Апеляційний суд міста Києва встановив, що відповідно до архівної довідки Державного архіву Чернігівської області та копії актового запису №26 від 17.07.1899 (т1ас159,185,185зворот) ІНФОРМАЦІЯ_8 року народилася ОСОБА_3, її батьки «ОСОБА_8 и ОСОБА_7». Відповідно до наданої представником ОСОБА_2 копії свідоцтва про смерть матері позивача ОСОБА_3 остання померла ІНФОРМАЦІЯ_5 року. За таких обставин на момент смерті матері позивача ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, було: ІНФОРМАЦІЯ_6 року - ІНФОРМАЦІЯ_7 року = 45 років 7 місяців, проте у Свідоцтві про смерть записано «померла у віці 48 років».».
У відповідності до ч. 4 ст. 78 КАС України (в редакції, яка діє з 15.12.2017 р.), обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
З аналізу матеріалів справи, Суд приходить до висновку, що дійсно в Свідоцтві про смерть ОСОБА_3, (ІНФОРМАЦІЯ_2) містилося помилка у віці, коли остання померла.
Згідно пункту 2.12. на підставі зібраних документів та за наслідками перевірки відділ державної реєстрації актів цивільного стану, дипломатичне представництво чи консульська установа України складає обґрунтований висновок про внесення змін до актового запису (або декількох актових записів) цивільного стану або про відмову в цьому за формою, наведеною в додатку 2.
Отже, Відповідачем на підставі наданих документів прийнято рішення про задоволення заяви ОСОБА_2 та внесено зміни до актового запису про смерть її матері ОСОБА_3 №02 від 22.04.1945 року, складеного виконкомом Савинської сільської ради Коропського району, а саме виправлено вік померлої з 48 років на 45 років.
Суд звертає увагу, що під час розгляду справи не встановлення підроблення документів поданих ОСОБА_2 для внесення спірних змін.
Позивач в позовній заяві зазначає, що в Висновку про внесення змін до актового запису відомостей містяться інші відомості, зокрема зазначено: «ОСОБА_3», а не «ОСОБА_3»; зазначено: «звернулася з заявою ОСОБА_2», а не «задовольнити прохання ОСОБА_4».
В письмових поясненнях Відповідач зазначає, що у висновку, складеному відділом зазначено про внесення змін до актового запису про смерть ОСОБА_3, а не ОСОБА_3, за заявою ОСОБА_4, допущено технічна помилка працівником відділу при написанні висновку.
Судом досліджено матеріали справи та встановлено, що в даному випадку дійсно містилася описка в імені (зазначено ОСОБА_3, замість ОСОБА_3) та прізвищі заявника (зазначено дівоче Прізвище заявника), оскільки по тексту Висновку зазначено дані (свідоцтва, актові записи, витяги з Державного реєстру актів цивільного стану громадян, їх номери та дати складання) відносно імені - ОСОБА_3, а не ОСОБА_3.
Крім того, Суд звертає увагу, що Позивачем не надано суду належних доказів, які б свідчили про те, що внесені зміни до актового запису цивільного стану від 6 грудня 2014 року, порушують його права.
Також, Суд звертає увагу, що встановлення фактів в тому числі родинних зав'язків підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Враховуючи вищевикладене, Суд приходить до висновку, що позовні вимоги Позивача є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку. Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві.
Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
З урахуванням викладеного, Суд приходить до висновків про відмову в задоволенні позовних вимог.
Керуючись положеннями статей 2, 7, 9, 11, 44, 72-78, 79, 139, 194, 241-246, 250, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 (адреса: 02154, АДРЕСА_1) відмовити повністю.
Відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Згідно ч. 1 ст. 295 Кодексу адміністративного судочинства України. апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
У відповідно до пп. 15.5 п. 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Суддя А.Б. Федорчук