07 березня 2018 року справа № 323/2869/17(2-а/323/72/17)
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді - доповідача: Олефіренко Н.А.,
суддів: Білак С.В. Шальєвої В.А. ,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Оріхівського районного суду Запорізької області від 18 січня 2018 р. (суддя Гуцал О.П.) в адміністративній справі № 323/2869/17(2-а/323/72/17) за позовом ОСОБА_1 до Головного інспектора будівельного нагляду інспекційного відділу №1 Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції Запорізької області ОСОБА_2 про скасування постанов про адміністративне правопорушення, -
У листопаді 2017 року ОСОБА_1 звернулася до суду з адміністративним позовом до головного інспектора будівельного нагляду інспекційного відділу № 1 Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Запорізькій області ОСОБА_2 про скасування постанов № 117 від 12.10.2017 року та № 118 від 13.10.2017 року у справах про адміністративне правопорушення про притягнення її до адміністративної відповідальності за ч.1ст. 96 КУпАПу вигляді штрафу в розмірі 1700,00 грн. та за ч.9 ст.96 КУпАП у вигляді штрафу у розмірі 10200,00 грн.
Рішенням Оріхівського районного суду Запорізької області від 18 січня 2018 року у задоволені адміністративного позову відмовлено.
Не погоджуючись з рішенням суду ОСОБА_1 звернулася до суду з апеляційною скаргою, у якій зазначено, що рішення винесено з порушенням норм матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим апелянт просив скасувати оскаржуване рішення та прийняте нове про задоволення позовних вимог у повному обсязі.
В обґрунтування апеляційної скарги позивачем зазначено, що дані постанови позивач вважає необґрунтованими та незаконними, оскільки вона не виступала ані замовником, ані підрядником реконструкції вищезазначеного приміщення та не приймала його в експлуатацію. Також вона не була повідомлена про час та місце розгляду зазначених справ, справи розглянуті без її участі, відповідач не з'ясував, чи було вчинено порушення у сфері містобудівної діяльності, чи винен відповідний суб'єкт містобудування в його вчиненні, чи підлягає він притягненню до відповідальності. Крім того, в постановах не викладені всі обставини справи, передбачені законодавством, зокрема час вчинення адміністративного правопорушення. У постановах невірно вказано місце народження позивача та її місце проживання, не зазначено відомості про правопорушника (розмір доходу, пом'якшуючі або обтяжуючі обставини). Також, рішення про проведення планової перевірки позивачу не направлялося, акт перевірки складений без її участі. У її присутності не складалися протоколи про адміністративні правопорушення.
Відповідно до п.2 ч.1 ст.311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодного з учасників справи у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.
Зважаючи на те, що сторони та їх представники не з'явилися, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними матеріалами справи.
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено під час апеляційного перегляду, що 20.09.2017 року, на підставі звернення ОСОБА_3, заступник директора Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Запорізькій області видав направлення № 551 про проведення позапланової перевірки кафе-магазину «Едем» за адресою: Запорізька область, Оріхівський район, смт. Комишуваха, вул. Богдана Хмельницького, 33г, щодо дотримання суб'єктом містобудування ОСОБА_1 вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил.
Відповідно до направлення для проведення позапланової перевірки від 20.09.2017 року № 551 відповідачем було проведено позапланову перевірку вказаного об'єкту будівництва, за результатами якої складено акт № 146 від 04.10.2017 року. Згідно до розділу VI акту перевірки, встановлено наступні порушення: виконано реконструкцію шляхом демонтажу лоджії, а також виконано будівельно-монтажні роботи з влаштування зовнішньої огороджувальної стіни з черепашнику замість скління, що спричинило до зменшення площі приміщення та створення підсобного приміщення без затвердженої згідно чинного законодавства проектної документації; вказаний об'єкт експлуатується без належного прийняття його в експлуатацію в установленому законодавством порядку, а саме без декларації про готовність об'єкта до експлуатації.
Згідно до відміток на вказаному акті перевірки, позивач з актом ознайомлена, однак від отримання та підпису відмовилася.
05.10.2017 року позивачу було видано приписи № 117 і № 118 про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил. У вказаних приписах міститься відмітка про ознайомлення позивача з їх змістом та відмову від їх підпису та отримання.
05.10.2017 року в смт. Комишуваха за вищевказаними виявленими перевіркою фактами відповідачем було складено два протоколи про адміністративне правопорушення відносно позивача, а саме за ч.1 ст.96 КУпАП та ч.9 ст.96 КУпАП, в яких вказано про дати та час розгляду справи (12.10.2017 року о 10-00 годині, та 13.10.2017 року о 10-00 годині відповідно). На вказаних протоколах також міститься відмітка про ознайомлення позивача з їх змістом та відмову від їх підпису та отримання.
Не погоджуючись з вищевказаними протоколами та постановами відповідача, позивач звернулась до суду з вищевказаним позовом.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем здійснювалася експлуатація реконструйованого (перевіряємого) об'єкту будівництв до прийняття його до експлуатації та без зареєстрованої декларації про готовність об'єкту до експлуатації, що свідчить про порушення позивачем вимог ч. 8, 10 ст. 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», п. 12 Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, затвердженого постановою КМУ від 13.04.2011 року № 461.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів зазначає наступне.
Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з ч. 1, 3, 4 ст. 41 Закону № 3038-VI державний архітектурно-будівельний контроль - сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.
Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Орган державного архітектурно-будівельного контролю розглядає відповідно до закону справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності.
Посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки мають право: 1) безперешкодного доступу до місць будівництва об'єктів та до об'єктів, що підлягають обов'язковому обстеженню; 2) складати протоколи про вчинення правопорушень, акти перевірок та накладати штрафи відповідно до закону; 3) видавати обов'язкові для виконання приписи щодо: а) усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил; б) зупинення підготовчих та будівельних робіт, які не відповідають вимогам законодавства, зокрема будівельних норм, містобудівним умовам та обмеженням, затвердженому проекту або будівельному паспорту забудови земельної ділянки, виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт.
Відповідно до п. 7, 12, 13 постанови КМУ «Про затвердження Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю» № 533 від 23.05.2011 року (далі - Порядок № 553) під час проведення позапланової перевірки посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю зобов'язана пред'явити службове посвідчення та направлення для проведення позапланової перевірки.
Посадові особи органу державного архітектурно-будівельного контролю під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю зобов'язані: у повному обсязі, об'єктивно та неупереджено здійснювати державний архітектурно-будівельний контроль у межах повноважень, передбачених законодавством; дотримуватися ділової етики у взаємовідносинах із суб'єктами господарювання та фізичними особами; ознайомлювати суб'єкта містобудування чи уповноважену ним особу з результатами державного архітектурно-будівельного контролю у строки, передбачені законодавством; за письмовим зверненням суб'єкта містобудування надавати консультативну допомогу у здійсненні державного архітектурно-будівельного контролю.
Суб'єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, має право: вимагати від посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю дотримання вимог законодавства; перевіряти наявність у посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю службових посвідчень; бути присутнім під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю; за результатами перевірки отримувати та ознайомлюватись з актом перевірки, складеним органом державного архітектурно-будівельного контролю; подавати в письмовій формі свої пояснення, зауваження або заперечення до акта перевірки, складеного органом державного архітектурно-будівельного контролю за результатами перевірки.
Відповідно до п. 16 Порядку № 553 за результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком.
Згідно до п. 17 Порядку № 553 у разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, крім акта перевірки, складається протокол разом з приписом про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил або приписом про зупинення підготовчих та будівельних робіт, які виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт.
Відповідно до п. 18 Порядку № 533 акт перевірки складається у двох примірниках. Один примірник надається суб'єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, а другий залишається в органі державного архітектурно-будівельного контролю.
Акт перевірки підписується посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю, яка провела перевірку та суб'єктом містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль.
Згідно до п. 19 Порядку № 533 припис складається у двох примірниках. Один примірник припису залишається в органі державного архітектурно-будівельного контролю, а інший надається суб'єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль.
Припис підписується посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю, яка провела перевірку.
Відповідно до п. 20 Порядку № 533 протокол протягом трьох днів після його складення та всі матеріали перевірки подаються керівникові відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю або його заступникові для винесення постанови про накладення штрафу, передбаченої законодавством України.
Згідно до п. 21 Порядку № 533 якщо суб'єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, не погоджується з актом перевірки, він підписує його із зауваженнями, які є невід'ємною частиною такого акта. У разі відмови суб'єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, підписати акт перевірки та припис, посадова особа інспекції робить у акті відповідний запис. У разі відмови суб'єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, від отримання акта та припису, вони надсилаються йому рекомендованим листом з повідомленням.
Судом першої інстанції встановлено, що позивач відмовилась від підписання та отримання акту перевірки, приписів, протоколів про адміністративне правопорушення, про що зроблені відповідні записи в акті перевірки, приписах, протоколах про адміністративне правопорушення.
Також, колегія судів, не приймає до уваги посилання позивачки на те, що вона не вчиняла дій щодо реконструкції належного їй приміщення, а зазначені реконструкції були вчинені орендарем цього приміщення, оскільки в судовому засіданні в суді першої інстанції втсановлено, що на час укладення договору оренди спірного приміщення, лоджія вже була перебудована.
Таким чином, враховуючи все вищенаведене, колегія суддів приходить до висновку, що позовні вимоги про визнання дій відповідача неправомірними та скасування постанов є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
Отже, рішення суду першої інстанції викладено достатньо повно, висновки обґрунтовані з посиланням на конкретні норми Законів України та відповідають чинному законодавству.
Також, колегія суддів не може погодитися з посиланням апелянта на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, тому що всі процесуальні норми, передбачені адміністративним судочинством були виконані без порушень прав кожної сторони при розгляді справи.
За таких обставин, підстав для скасування рішення суду першої інстанції та задоволення апеляційної скарги не вбачається.
Керуючись ст.308, 311,315, 316, 321,322, 325 КАС України, суд -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення,
Рішення Оріхівського районного суду Запорізької області від 18 січня 2018 року в адміністративній справі № 323/2869/17(2-а/323/72/17) - залишити без змін.
Постанова суду набирає законної сили в порядку та в строки, передбачені ст. 325 КАС України та оскарженню не підлягає відповідно до частини 3 статті 272 КАС України.
Суддя - доповідач: Н.А. Олефіренко
Суддя: С.В. Білак
Суддя: В.А. Шальєва