Ухвала від 20.03.2018 по справі 826/4187/18

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

20 березня 2018 року м. Київ № 826/4187/18

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Келеберда В.І., ознайомившись з позовною заявою та доданими до неї матеріалами

ОСОБА_1

до Військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України

про визнання протиправними дій, зобов'язати вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва, (також далі - суд), надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , в якій просить:

- визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_1 щодо нарахування та виплати мені згідно пункту 4 наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 09.06.2017 № 118 (по стройовій частині) одноразової грошової допомоги у разі звільнення з військової служби, передбаченої пунктом 2 статті 15 Закону України від 20 грудня 1991 року № 2011-XII "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", пунктом 38.1 розділу XXXVIII Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженої наказом Міністра оборони України від 11 червня 2008 року № 260, без урахування щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України від 22 вересня 2010 року № 889 "Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби, Національної гвардії, Служби зовнішньої розвідки та осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Державної служби з надзвичайних ситуацій";

- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 , що виразилася у відмові на моє звернення від 11.08.2017 щодо здійснення перерахунку та виплати мені одноразової грошової допомоги у разі звільнення з військової служби, передбаченої пунктом 2 статті 15 Закону України від 20 грудня 1991 року № 2011-XII "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", пунктом 38.1 розділу XXXVIII Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженої наказом Міністра оборони України від 11 червня 2008 року № 260, з урахуванням всіх складових мого місячного грошового забезпечення на час звільнення з військової служби (а саме - щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України від 22 вересня 2010 року № 889 "Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби, Національної гвардії, Служби зовнішньої розвідки та осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Державної служби з надзвичайних ситуацій"), та зобов'язати військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок та виплату мені, з урахуванням раніше виплаченої суми, зазначеної одноразової грошової допомоги у разі звільнення з військової служби, включивши до мого місячного грошового забезпечення, з якого нараховується зазначена грошова допомога, щомісячну додаткову грошову винагороду, передбачену Постановою Кабінету Міністрів України від 22 вересня 2010 року № 889 "Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби, Національної гвардії, Служби зовнішньої розвідки та осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Державної служби з надзвичайних ситуацій";

- у разі задоволення вимог, викладених у пунктах 2, 3 позовної заяви, зобов'язати військову частину НОМЕР_1 виплатити мені рівноцінну та повну компенсацію втрат доходів за сплату відповідно до розділу IV Податкового кодексу України суми податку на доходи фізичних осіб, що утримуються з одержаного перерахунку одноразової грошової допомоги у разі звільнення з військової служби, як таку, що не компенсується відповідно до пункту 168.5 статті 168 Податкового кодексу України з вини відповідача через несвоєчасний розрахунок та виплату мені зазначеної грошової допомоги з урахуванням всіх складових мого місячного грошового забезпечення на час звільнення з військової служби;

- у разі вмотивованої відмови у визнанні мене особою, яка відповідно до вимог пункту 12 частини першої статті 5 Закону України від 08 липня 2011 року № 3674-VI "Про судовий збір" звільняється від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях, на підставі статті 8 Закону України від 08 липня 2011 року № 3674-VI "Про судовий збір", статті 133 Кодексу адміністративного судочинства України, відстрочити сплату судового збору на певний строк на підставі того, що предметом позову є захист моїх соціальних справ, передбачених пунктом 2 статті 15 Закону України від 20 грудня 1991 року № 2011-XII "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей";

- розгляд справи по суті здійснити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами;

- поновити пропущений процесуальний строк звернення до адміністративного суду, встановлений законом. Відповідно до частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).

Ознайомившись з позовною заявою та доданими матеріалами, суд прийшов до наступних висновків.

Відповідно до ч. 1 ст. 160 КАС України, у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.

Разом з тим, згідно з п. 4 ч. 5 вказаної статті КАС України, в позовній заяві зазначається зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.

Під змістом позовних вимог розуміються запропоновані позивачем способи судового захисту свого права, свободи чи інтересу, які повинні формулюватися максимально чітко і зрозуміло. Обставинами, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, є конкретні юридичні факти з настанням яких суб'єкти публічного права вступають між собою у спірні правовідносини. Позовні вимоги і обставини в їх обґрунтування мають викладатися лаконічно, чітко, зрозуміло, з використанням прийнятої юридичної термінології. Обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, складають підставу позову. Підстава позову перебуває у нерозривному логічному взаємозв'язку із змістом позовних вимог (з предметом позову). Виклад обставин підстави позову необхідний для визначення тотожності позову та визначення предмета доказування в спорі між сторонами.

Частиною 1 статті 5 КАС України встановлено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист, зокрема, шляхом:

1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень;

2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;

3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій;

Разом з тим, відповідно до ч. 1 ст. 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема:

1) спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

При цьому, суд вважає за необхідне зазначити, що поняття «дії» передбачає певні активні вчинки, а «бездіяльність» - пасивну поведінку суб'єкта владних повноважень, невчинення будь-яких дій ані правомірних, ані протиправних.

Таким чином, суд наголошує, що позовна заява повинна містити максимально чітко і зрозуміло сформовані позовні вимоги.

Втім, прохальна частина позову ОСОБА_1 не містить чіткого визначення способу судового захисту.

Відтак, позивачу необхідно уточнити позовні вимоги шляхом зазначення, що саме позивач просить суд визнати протиправними: дії чи бездіяльність відповідача.

Крім цього, у відповідності до положень частини 5 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в позовній заяві зазначаються, зокрема, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України).

В порушення п. 2 ч. 5 ст. 160 КАС України, позивачем не зазначено ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України).

Відповідно до ч. 3 ст. 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Згідно частини 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір" (далі Закон) судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно з підпунктом 1 пункту 3 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 року №3674-VI за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою сплачується судовий збір: 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який визначається законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява подається до суду (частина 1 статті 4).

Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2018 рік» передбачено, що з 01.01.2018 року встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб в розмірі 1762 гривні.

Таким чином, сума судового збору, яка підлягає сплаті за подання до суду даного адміністративного позову становить 704,80 грн.

Позивачем при подачі позову не сплачено судовий збір з посиланням на п. 12 ч. 1 ст. 5 ЗУ "Про судовий збір".

Відповідно до п. 12 ч. 1 ст. 5 ЗУ "Про судовий збір" від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються військовослужбовці, військовозобов'язані та резервісти, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, - у справах, пов'язаних з виконанням військового обов'язку, а також під час виконання службових обов'язків.

Зважаючи на викладене, суд приходить до висновку, що посилання позивача на п. 12 ч. 1 ст. 5 ЗУ "Про судовий збір" є безпідставними, оскільки справа не пов'язана з виконанням військового обов'язку.

Враховуючи викладене, позивачу необхідно подати до суду квитанцію про сплату судового збору у встановленому законодавством розмірі.

Щодо клопотання позивача про відстрочення сплати судового збору, суд зазначає наступне.

Згідно з ч. 1 ст. 133 КАС України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Вищий адміністративний суд України у постанові Пленуму від 23 січня 2015 року №2 "Про практику застосування адміністративними судами положень Закону України від 8 липня 2011 року №3674-VI "Про судовий збір" зазначив, що визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою на відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати.

Зазначена позиція узгоджується з позицією Верховного Суду України, викладеною в ухвалах від 28.09.2015 року по справі № 21-5496а15 та від 18.02.2016 року по справі 826/6756/15.

Таким чином, зменшення розміру судового збору або звільнення від його сплати, відстрочення або розстрочення сплати судового збору є правом суду, заява сторони розглядається виходячи з наведених в ній обставин, які підтверджені належними доказами.

З вищевикладеного вбачається, що єдиною підставою для задоволення клопотання є врахування майнового стану сторони, обґрунтування цих обставин, які свідчать про неможливість оплати судового збору, покладається на сторону, яка звертається з заявою.

Позивачем не надано до матеріалів позовної заяви доказів на підтвердження свого незадовільного майнового стану, відсутності будь-яких інших джерел для існування тощо, а тому пропонує позивачу сплатити судовий збір або надати відповідні докази майнового стану на підтвердження неможливості сплати судового збору при зверненні до суду.

Відповідно до частини першої статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Вказані судом недоліки повинні бути усунені шляхом подання до суду:

1) позовної заяви, оформленої у відповідності до вимог статей 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України, зокрема, ідентифікаційного коду юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України);

2) уточнення позовних вимог;

3) оригіналу документу про сплату судового збору у розмірі 704,80 грн.

Судовий збір підлягає сплаті на наступні реквізити:

Отримувач коштів - УДКСУ у Печерському р-ні м. Києва

Код отримувача (код ЄДРПОУ) - 38004897

Рахунок отримувача - 31218206784007

Банк отримувача - ГУ ДКСУ у м. Києві

Код банку отримувача - 820019

Код класифікації доходів бюджету - 22030101

Призначення платежу: *;101;__________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом ___________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Окружний адміністративний суд міста Києва (назва суду, де розглядається справа)

або документи, які підтверджують підстави звільнення позивача від сплати судового збору відповідно до закону.

Зазначені документи подати через канцелярію суду (або надіслати поштою) з посиланням на реквізити даної ухвали.

Керуючись положеннями статей 5, 133, 160, 161, 169, 241-243, 248Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

УХВАЛИВ:

1. Залишити позовну заяву ОСОБА_1 без руху.

2. Встановити позивачу 10-денний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання ухвали.

3. Попередити позивача, що у разі, якщо недоліки, зазначені в ухвалі, не будуть усунуті у встановлений судом строк, позовна заява буде залишена без розгляду на підставі частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвала про залишення позовної заяви без руху згідно з частиною 2 статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили з моменту її підписання.

Згідно зі статтею 294 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала не може бути оскаржена в апеляційному порядку окремо від рішення суду.

Суддя В.І. Келеберда

Попередній документ
72860370
Наступний документ
72860372
Інформація про рішення:
№ рішення: 72860371
№ справи: 826/4187/18
Дата рішення: 20.03.2018
Дата публікації: 21.09.2022
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Окружний адміністративний суд міста Києва
Категорія справи: Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та спорів у сфері публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо:; управління, нагляду та інших владних управлінських функцій (призначення, перерахунку та здійснення страхових виплат) у сфері відповідних видів загальнообов’язкового державного соціального страхування, у тому числі: