ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
м. Київ
19 березня 2018 року № 826/9676/17
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі колегії суддів: головуючого судді Федорчука А.Б., суддів Качура І.А., Келеберди В.І., розглянувши в письмовому провадженні адміністративну справу
за позовом Державного підприємства «Центр державного земельного кадастру»
до Міністерства юстиції України,
Державного підприємства «Національні інформаційні системи»
про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії
Позивач, в особі Державного підприємства «Центр державного земельного кадастру» (надалі - Позивач), звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з адміністративним позовом до Міністерства юстиції України (надалі - Відповідач-1), Державного підприємства «Національні інформаційні системи» (надалі - Відповідач-2), в якому просить визнати протиправним та скасувати наказ Міністерства юстиції України від 05.07.2017 року №2169/5 «Про скасування акредитації суб'єкта державної реєстрації - державного підприємства «Центр державного земельного кадастру»; визнати протиправним та скасувати висновок Комісії з питань акредитації суб'єктів державної реєстрації та моніторингу відповідності таких суб'єктів вимогам акредитації про скасування акредитації суб'єкта державної реєстрації - Державного підприємства «Центр державного земельного кадастру» від 29.06.2017 року; зобов'язати Державне підприємство «Національні інформаційні системи» Міністерства юстиції України розблокувати доступ державним реєстраторам Державного підприємства «Центр державного земельного кадастру» та його філій до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва 04.08.2017 р., відкрито провадження в адміністративній справі та призначено судове засідання на 01.11.2017 р.
В судовому засіданні 01.11.2017 р., Судом прийнято рішення про відкладення розгляду справи до 29.11.2017 р. для надання часу представнику Позивача ознайомитись з матеріалами справи.
В обґрунтування позовних вимог Позивач зазначає, що наказ від 05.07.2017 року №2169/5 «Про скасування акредитації суб'єкта державної реєстрації - державного підприємства «Центр державного земельного кадастру», підставною для видання якого став висновок від 29.06.2017 року, ґрунтується на довідці від 08.06.2017 року із недостовірними та безпідставними відомостями. Отже, спірні наказ та висновок підлягають скасуванню.
Представник Відповідач-1 в судове засідання не з'явився, хоча був належним чином повідомлений про розгляд справи.
Представник Відповідача-2 заперечував проти задоволення позовних вимог, зазначивши, що не здійснює будь-яких управлінських функцій та не приймає будь-яких управлінських рішень, а діє виключно для задоволення суспільних потреб шляхом систематичного здійснення господарської діяльності.
Враховуючи не прибуття представника Відповідача-1 в судове засідання 29.11.2017 року судом прийнято рішення про розгляд справи в письмову провадженні на підставі частини шостої статті 128 КАС України (в редакції станом на листопад 2017 р.).
Враховуючи те, що 15.12.2017 року набрала чинності нова редакція КАС України, суд зазначає, що відповідно до ч. 3 ст. 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи. Беручи до уваги те, що станом на дату прийняття рішення у справі вона знаходить на стадії розгляду у письмовому провадженні, відповідно справа розглянута з урахуванням положень п. 10 ч. 1 ст. 4, ч. 4 та ч. 5 ст. 250 КАС України в редакції з 15.12.2017 року.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд м. Києва зазначає наступне.
З матеріалів справи вбачається, що на підставі наказу Міністерства юстиції України від 26.04.2017 р. №15097 «про проведення моніторингу реєстраційних дій у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Єдиному державному реєстрі юридичних, фізичних осіб підприємців та громадських формувань» головним спеціалістом відділу акредитації, контролю та моніторингу суб'єктів державної реєстрації Департаменту державної реєстрації та нотаріату ОСОБА_1 проведено моніторинг.
За результатами проведення моніторингу реєстраційних дій у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державних реєстраторів державного підприємства «Центр державного земельному кадастру» Відповідачем 1 складено акт від 16.05.2017 року.
У висновках вказаного акту зазначено, що у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно виявлено порушення вимог Закону України, Порядку №1127, Порядку №1141 вчинених Державним підприємством «Центр державного земельного кадастру».
В подальшому за результатами проведення перевірки ДП «Центр державного земельного кадастру» складено довідку від 08.06.2017 року, відповідно до якої запропоновано тимчасово заблокувати доступ до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно державних реєстраторів ДП «Центр державного земельного кадастру» ОСОБА_2 строком на 3 місяці; ОСОБА_3 строком на шість місяців; ОСОБА_4 строком на шість місяців; ОСОБА_5 строком на шість місяців; ОСОБА_6 строком на шість місяців; ОСОБА_7 строком на шість місяців та зобов'язано направити матеріали проведеної камеральної перевірки щодо державного підприємства "Центр державного земельного кадастру" до постійно діючої комісії з питань акредитації суб'єктів державної реєстрації та моніторингу стосовно відповідності останнього вимогам акредитації для розгляду та прийняття рішення відповідно до законодавства.
Наказом Міністерства юстиції України від 13.06.2017 року №1883/5 тимчасово заблоковано доступ до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно державних реєстраторів ДП «Центр державного земельного кадастру» ОСОБА_2 строком на 3 місяці; ОСОБА_3 строком на шість місяців; ОСОБА_4 строком на шість місяців; ОСОБА_5 строком на шість місяців; ОСОБА_6 строком на шість місяців; ОСОБА_7 строком на шість місяців.
На підставі матеріалів камеральної перевірки Комісією з питань акредитації суб'єктів державної реєстрації та моніторингу відповідності таких суб'єктів вимогам акредитації прийнято висновок від 29.06.2017 року, згідно з яким зазначено про чисельні порушення вимог державної реєстрації державними реєстраторами ДП «Центр державного земельного кадастру», а тому наявність підстав для скасування акредитації Державного підприємства «Центр державного земельного кадастру» як суб'єкта державної реєстрації.
Наказом Міністерства юстиції України від 05.07.2017 року №2169/5, скасовано акредитацію суб'єкта державної реєстрації - Державного підприємства «Центр державного земельного кадастру» - у зв'язку з тим, що за результатами проведення камеральної перевірки встановлено чисельні порушення вимог державної реєстрації державними реєстраторами, які перебувають у трудових відносинах з акредитованим суб'єктом державної реєстрації.
Позивач вважає, що висновки моніторингу та спірний Наказ прийнято з порушенням вимог законодавства, а тому звернувся до суду з відповідним позовом.
Повно та всебічно дослідивши наявні матеріали справи, а також, норми чинного законодавства, Суд прийшов до висновку про необґрунтованість позовних вимог, виходячи з наступного.
Відносини, що виникають у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, визнання та захисту державою таких прав врегульовані Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 01.07.2004 № 1952-IV (надалі - Закон № 1952-IV).
Відповідно до частини 1 статті 6 Закону № 1952-IV, організаційну систему державної реєстрації прав становлять: 1) Міністерство юстиції України та його територіальні органи; 2) суб'єкти державної реєстрації прав: виконавчі органи сільських, селищних та міських рад, Київська, Севастопольська міські, районні, районні у містах Києві та Севастополі державні адміністрації; акредитовані суб'єкти; 3) державні реєстратори прав на нерухоме майно (далі - державні реєстратори).
Частиною 3 статті 6 Закону № 1952-IV передбачено, що акредитованим суб'єктом може бути юридична особа публічного права, у трудових відносинах з якою перебуває не менше ніж три державні реєстратори, та яка до початку здійснення повноважень у сфері державної реєстрації прав уклала: (1) договір страхування цивільно-правової відповідальності з мінімальним розміром страхової суми у тисячу прожиткових мінімумів для працездатних осіб, встановлених станом на 1 січня календарного року; (2) договір з іншим суб'єктом державної реєстрації прав та/або нотаріусом (у разі коли акредитований суб'єкт здійснює повноваження виключно в частині забезпечення прийняття та видачі документів у сфері державної реєстрації прав).
Акредитація суб'єктів та моніторинг відповідності таких суб'єктів вимогам акредитації здійснюються Міністерством юстиції України у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Згідно з частиною 1 статті 7 Закону № 1952-IV, Міністерство юстиції України: 1) забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері державної реєстрації прав; 2) здійснює нормативно-правове регулювання у сфері державної реєстрації прав; 3) забезпечує створення та функціонування Державного реєстру прав, є його держателем;4) організовує роботу, пов'язану із забезпеченням діяльності з державної реєстрації прав; 5) здійснює контроль за діяльністю у сфері державної реєстрації прав, у тому числі шляхом проведення моніторингу реєстраційних дій відповідно до цього Закону та приймає обов'язкові до виконання рішення, передбачені цим Законом; 6) забезпечує доступ до Державного реєстру прав державних реєстраторів, суб'єктів державної реєстрації прав, визначених цим Законом, інших суб'єктів, право доступу яких визначено цим Законом, та приймає рішення про тимчасове блокування або анулювання такого доступу у випадках, передбачених цим Законом; 7) розглядає скарги на рішення, дії або бездіяльність державних реєстраторів, суб'єктів державної реєстрації прав, територіальних органів Міністерства юстиції України та приймає обов'язкові до виконання рішення, передбачені цим Законом; 8) складає протоколи про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених Кодексом України про адміністративні правопорушення; 9) організовує роботу з підготовки та підвищення кваліфікації державних реєстраторів; 9-1) надає узагальнені роз'яснення щодо застосування законодавства з питань державної реєстрації прав; 10) здійснює інші повноваження, передбачені цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.
Основні засади контролю у сфері державної реєстрації прав визначені статтею 37-1 Закону № 1952-IV.
Так, відповідно до частини 1 статті 37-1 Закону № 1952-IV, контроль у сфері державної реєстрації прав здійснюється Міністерством юстиції України, у тому числі шляхом моніторингу реєстраційних дій у Державному реєстрі прав з метою виявлення порушень порядку державної реєстрації прав державними реєстраторами, уповноваженими особами суб'єктів державної реєстрації прав.
За результатами моніторингу реєстраційних дій у Державному реєстрі прав у разі виявлення порушень порядку державної реєстрації прав державними реєстраторами, уповноваженими особами суб'єктів державної реєстрації прав Міністерство юстиції України проводить перевірки державних реєстраторів чи суб'єктів державної реєстрації прав.
У разі якщо в результаті проведеної перевірки державних реєстраторів чи суб'єктів державної реєстрації прав виявлено прийняття такими державними реєстраторами чи суб'єктами державної реєстрації прав рішень з порушенням законодавства, що має наслідком порушення прав та законних інтересів фізичних та/або юридичних осіб, Міністерство юстиції України вживає заходів до негайного повідомлення про це відповідних правоохоронних органів для вжиття необхідних заходів, а також заінтересованих осіб.
Частиною 2 статті 37-1 Закону № 1952-IV передбачено, що за результатами проведення перевірок державних реєстраторів чи суб'єктів державної реєстрації прав Міністерство юстиції України у разі виявлення порушень порядку державної реєстрації прав державними реєстраторами, уповноваженими особами суб'єктів державної реєстрації прав приймає вмотивоване рішення про:
1) тимчасове блокування доступу державного реєстратора, уповноваженої особи суб'єкта державної реєстрації прав до Державного реєстру прав;
2) анулювання доступу державного реєстратора, уповноваженої особи суб'єкта державної реєстрації прав до Державного реєстру прав;
3) притягнення до адміністративної відповідальності державного реєстратора, уповноваженої особи суб'єкта державної реєстрації прав;
4) направлення до Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату при Міністерстві юстиції України подання щодо анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю;
5) скасування акредитації суб'єкта державної реєстрації прав.
Отже, виявлення Міністерством юстиції України за наслідками перевірки державних реєстраторів чи суб'єктів державної реєстрації прав рішень, прийнятих вказаними особами з порушенням законодавства, що має наслідком порушення прав та законних інтересів фізичних та/або юридичних осіб, є підставою для застосування до винних осіб перелічених у пунктах 1-5 частини 2 статті 37-1 Закону № 1952-IV форм відповідальності, у тому числі скасування акредитації суб'єкта державної реєстрації прав.
Рішення, передбачені пунктами 1 і 2 частини другої статті 37-1 Закону № 1952-IV виконуються негайно технічним адміністратором Державного реєстру прав у день їх надходження (частина 3 статті 37-1 Закону).
Таким чином, відповідна комісія уповноважена на проведення камеральної перевірки державних реєстраторів та/або суб'єктів державної реєстрації, встановивши, що державним реєстратором (уповноваженими особами суб'єктів державної реєстрації прав) порушено порядок державної реєстрації прав складає довідку, яка, у свою чергу, є підставою для прийняття суб'єктом розгляду рішення, зокрема, тимчасове блокування доступу державного реєстратора, уповноваженої особи суб'єкта державної реєстрації прав до Державного реєстру прав у формі наказу.
При цьому, висновок (довідка), в якому відображено узагальнений опис виявлених перевіркою порушень законодавства, що, у свою чергу, відповідає встановленим правилам складання висновку, не є правовим документом, який встановлює відповідальність суб'єкта та, відповідно, не є актом індивідуальної дії у розумінні статті 17 КАС України. Даний висновок є лише носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог чинного законодавства суб'єктами у сфері державної реєстрації, документом, на підставі якого приймається відповідне рішення органу.
В довідці від 08.06.2017 року за результатами камеральної перевірки зазначено наступне: за заявою №20675434 встановлено, що під час реєстрації права власності на об'єкт нерухомого майна державний реєстратор ОСОБА_2, як документ, що встановлює право власності, зазначає лише довідку про сплату членських внесків, а відповідно до п.81 Порядку №1127 право власності в даному випадку виникає на підставі переліку документів; за заявами №№20817771, 21032905, 21159906, 21159905, 21537156, 21538933, 21540035, 21546047, 21608924, 21609788, 21610845, 21611277, 21611877, 21612328, 21612712, 21613127, 21660539, 21660769, 21720789 встановлено порушення державним реєстратором ОСОБА_3 вимог статей 3, 18 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»; за заявами №№20906862, 20881695, 21017309, 21017658, 21057877, 21059254, 21086486, 21087068, 21101538, 21104589, 21171557, 21115862, 21205154, 21186066 встановлено порушення процедури реєстрації, оскільки державним реєстратором ОСОБА_8 не сформовано відомості за результатом пошуку інформації за ідентифікаційними даними фізичної особи, що передбачено пунктом 11 Порядку №1141, в заявах №№20785625, 22190043 встановлено порушення державним реєстратором ОСОБА_5 вимог законодавства щодо встановлення черговості заяв та пошуків за ідентифікаторами пошуку в Державному реєстрі прав до прийняття рішення за заявами статті 18 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», пункти 12, 13 Порядку 31127, пунктів 10, 11, 12, 13 Порядку №1141; встановлено порушення законодавства щодо формування рішення про державну реєстрацію прав та його змісту встановлені при перевірці реєстраційних дій державного реєстратора ОСОБА_6 щодо заяв №№22195425, 22254895, 22255455, 22352352, 22335837, 22354357, 22522667, 22545073 та за заявами №№22132235, 22352352, 22335837, 22354357, 22522667, 22545073 встановлено відсутність пошуків у державному реєстрі прав відомостей про нерухоме майно, прав власності та суб'єкта цього права, інші речові права та суб'єкта цих прав, іпотек та суб'єкта цього права, обтяження прав на нерухоме майно та суб'єкта цих прав державним реєстратором ОСОБА_6, чим порушено вимоги статті 18 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та пунктів 10, 11 Порядку №1141; державна реєстрація права оренди земельної ділянки за заявами №21015423, 21016595, 21017058, 21017511, 21017720, 21017908, 21021294, 21023975, 21024472 державним реєстратором ОСОБА_7 проведена без державної реєстрації права власності на відповідні земельні ділянки, чим порушено ст.29 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», за заявами №№21015423, 21016595, 21017058, 21017511, 21017720, 21017908 державним реєстратором ОСОБА_7 порушено вимоги ст.19 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» щодо строків проведення державної реєстрації прав, за заявами №№21015423, 21016595, 21017058, 21017511, 21017720, 21017908, 21021294, 21023975, 21024472, 21161820 встановлено порушення державним реєстратором ОСОБА_7 щодо прийняття оплати адміністративного збору та за відкликання заяви, які не відповідають нормам ст.32, 34 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».
Отже, враховуючи ці порушення, Відповідачем-1 наказом від 13.06.2017 року №1883/5 тимчасово заблоковано доступ до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно державних реєстраторів ДП «Центр державного земельного кадастру» ОСОБА_2 строком на 3 місяці; ОСОБА_3 строком на шість місяців; ОСОБА_4 строком на шість місяців; ОСОБА_5 строком на шість місяців; ОСОБА_6 строком на шість місяців; ОСОБА_7 строком на шість місяців.
Суд зазначає, що відповідно до пункту 1 Порядку акредитації суб'єктів державної реєстрації та моніторингу відповідності таких суб'єктів вимогам акредитації, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 № 1130 (далі також Порядок акредитації), цей порядок визначає умови, підстави та процедуру проведення акредитації суб'єктів державної реєстрації, визначених Законами України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» і «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань», моніторингу відповідності таких суб'єктів вимогам акредитації і перелік документів, необхідних для її проведення.
Згідно з пунктом 13 Порядку акредитації, у разі встановлення за результатами моніторингу порушення акредитованим суб'єктом державної реєстрації вимог, передбачених пунктом 8 та абзацом п'ятим пункту 12 цього Порядку, декларування у заяві чи повідомленні недостовірних відомостей, виявлених під час розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність відповідного акредитованого суб'єкта державної реєстрації, а також у разі отримання комісією матеріалів проведеної камеральної перевірки щодо акредитованого суб'єкта державної реєстрації та/або державного реєстратора, що перебуває у трудових відносинах з таким суб'єктом, комісія у строк, що не перевищує п'яти робочих днів з дня такого встановлення (отримання), ініціює розгляд справи щодо скасування акредитації суб'єкта державної реєстрації.
Аналіз вимог пункту 13 Порядку акредитації дає підстави для висновку, що комісія, отримавши матеріали проведеної камеральної перевірки щодо акредитованого суб'єкта державної реєстрації та/або державного реєстратора, що перебуває у трудових відносинах з таким суб'єктом, зобов'язана ініціювати розгляд справи щодо скасування акредитації суб'єкта державної реєстрації.
Тобто, пунктом 13 Порядку акредитації визначені підстави, наявність яких дозволяє Міністерству юстиції України як суб'єкту, на якого покладений обов'язок з контролю у сфері державної реєстрації прав, порушити питання про скасування акредитації суб'єкта державної реєстрації.
При цьому, враховуючи встановленні чисельні порушення вимог державної реєстрації державними реєстраторами, які перебувають у трудових відносинах з акредитованим суб'єктом державної реєстрації Державним підприємством «Центр державного земельного кадастру», Комісією обґрунтовано прийнято висновок від 29.06.2017 року про скасування акредитації суб'єкта державної реєстрації - державного підприємства «Центр державного земельного кадастру» та в подальшому Міністерством юстиції України правомірно та вмотивовано прийнято спірний наказ від 05.07.2017 року №2169/5 «Про скасування акредитації суб'єкта державної реєстрації - державного підприємства «Центр державного земельного кадастру».
Слід зауважити, що висновок комісії містить лише обставини, встановлені в ході перевірки відповідних обставин скарги, і не створює для суб'єкта оскарження правових наслідків, тому, згідно з положеннями КАС України, не є рішенням суб'єкта владних повноважень.
Посилання Позивача на те, що Відповідачем-1 до Позивача було двічі застосовано різні санкції за одне і те ж саме порушення Суд відхиляє, оскільки ДП «Центр державного земельного кадастру» помилково трактує вказані обставини.
Так, зокрема, Суд наголошує, що першими санкціями щодо тимчасового блокування доступу до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно державних реєстраторів ОСОБА_2 строком на 3 місяці; ОСОБА_3 строком на шість місяців; ОСОБА_4 строком на шість місяців; ОСОБА_5 строком на шість місяців; ОСОБА_6 строком на шість місяців; ОСОБА_7 строком на шість місяців було застосовано саме до державних реєстраторів, які перебувають у трудових відносинах з ДП «Центр державного земельного кадастру», а не ДП «Центр державного земельного кадастру» в цілому.
Таким чином до Позивача притягнуто до відповідальності один раз, зокрема, застосовано тільки санкцію у вигляді скасування акредитації суб'єкта державної реєстрації - Державного підприємства «Центр державного земельного кадастру».
Щодо посилання Позивача про застосування відповідальності у вигляді скасування акредитації таким, що не відповідає принципу пропорційності та співрозмірності вчиненого порушення, Суд зазначає, що встановлені порушення ДП «Центр державного земельного кадастру» не спростовано, натомість, як зазначалось вище, порушень було встановлено вагому кількість, а тому в даному випадку Відповідачем прийнято вмотивовані висновки на підставі достовірних даних та правомірно застосовано п.5 ч. 2 статті 37-1 Закону № 1952-IV.
Позовні вимоги до Відповідача-2 не підлягають задоволенню, оскільки наказ на підставі якого ДП «НАІС» тимчасово заблоковано доступ державним реєстраторам до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань у встановленому законом порядку не скасовано, є чинним та правомірним, а тому підстави для зобов'язання Державне підприємство «Національні інформаційні системи» Міністерства юстиції України розблокувати доступ державним реєстраторам Державного підприємства «Центр державного земельного кадастру» та його філій до відповідних реєстрів - відсутні.
З аналізу матеріалів справи та норм права, Суд приходить до висновку, що позовні вимоги Позивача є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
З урахуванням викладеного, Суд приходить до висновків про відмову в задоволенні позовних вимог.
Керуючись положеннями статей 2, 7, 9, 11, 44, 72-78, 79, 139, 194, 241-246, 250, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
У задоволенні адміністративного позову Державного підприємства «Центр державного земельного кадастру» (03151, м. Київ, вул. Народного ополчення, 3) відмовити повністю.
Відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Згідно ч. 1 ст. 295 Кодексу адміністративного судочинства України. апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
У відповідно до пп. 15.5 п. 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Головуючий суддя А.Б. Федорчук
Судді І.А. Качур
В.І. Келеберда