Справа № 592/13626/14-к
Провадження № 1-кп/592/53/18
21 березня 2018 року м.Суми
Ковпаківський районний суд м. Суми в складі:
головуючого: судді ОСОБА_1 ,
за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурорів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,
потерпілої: ОСОБА_6 ,
представника потерпілої: адвоката ОСОБА_7 ,
захисника обвинуваченого: адвоката ОСОБА_8 ,
обвинуваченого: ОСОБА_9 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в приміщенні суду в м. Суми кримінальне провадження № 12014200440006100, відомості за яким 03.11.2014 року були внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, за обвинуваченням:
ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Суми, який проживає та зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , який працює без офіційного працевлаштування водієм таксі, РНОКПП НОМЕР_1 , одруженого, який має на утриманні малолітню дитину: сина - ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який має професійно-технічну освіту, громадянина України, українця, раніше не судимого,
у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, -
02.11.2014 року близько 10 години 30 хвилин, керуючи автомобілем ВАЗ-211440, реєстраційний номер НОМЕР_2 , ОСОБА_9 рухався в м. Суми по проїзній частині площі Горького з боку вул. Н. Холодногірська в напрямку вул. Горького. Під час руху зі швидкістю 74,5 км/год, на заокругленні проїзної частини в районі буд. 23/1 по пл. Горького в м. Суми, ОСОБА_9 перевищив дозволену в населених пунктах швидкість руху, при виникненні небезпеки для руху не вжив своєчасних заходів для зупинки транспортного засобу або безпечного об'їзду перешкоди, виїхав за межі проїзної частини та допустив наїзд на пішоходів ОСОБА_11 та ОСОБА_6 , які у порушення вимог п. 4.7. , підпунктів “а” , “г” п. 4.14. Правил дорожнього руху, перетинали проїзну частину поза межами пішохідного переходу, зліва направо відносно напрямку руху автомобіля. Внаслідок дорожньо-транспортної події потерпілий ОСОБА_11 , згідно висновку судово-медичної експертизи № 786 від 22.12.2014 року, отримав тілесні ушкодження: сполучену травму тіла, забій правої легені, закритий перелом шийки правого стегна, які на тлі перенесеного оперативного втручання - метало-остеосинтезу, привели до розвитку масивної тромбоемболії легеневої артерії та ускладнились розвитком гострої легенево-серцевої недостатності, від яких ІНФОРМАЦІЯ_3 об 11 годині він помер в ортопедичному відділенні № 1 Сумської міської лікарні № 1. Тілесні ушкодження: забій правої легені, перелом шийки правого стегна кваліфікуються як тяжкі, що викликали небезпечний для життя стан і знаходяться в причинно-наслідковому зв'язку з настанням смерті. При керуванні автомобілем ВАЗ-211440, реєстраційний номер НОМЕР_2 , ОСОБА_9 порушив вимоги Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року № 1306, введених в дію 01.01.2002 року, передбачених пунктами: - п. 10.1. Перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху; - п. 12.3. У разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об'єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об'їзду перешкоди; - п. 12.4. У населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється із швидкістю не більше 60 км/год. Порушення п. п. 10.1. , 12.3 , 12.4. Правил дорожнього руху, допущені водієм ОСОБА_9 , знаходяться в прямому причинному зв'язку з подією дорожньо-транспортної події та наслідками, що настали. Дії водія ОСОБА_9 по порушенню Правил дорожнього руху - умисні, а форма вини до наслідків, що наступили, - необережна (злочинна самовпевненість) . Своїми діями, що виразилися в порушенні правил безпеки дорожнього руху, передбачених п. п. 10.1. , 12.3. , 12.4. Правил дорожнього руху, при керуванні 02.11.2014 року приблизно о 10 годині 30 хвилин в м. Суми на пл. Горького поблизу буд. 23/1 автомобілем BAЗ-211440, реєстраційний номер НОМЕР_2 , що призвело до наїзду на потерпілого ОСОБА_11 , який від отриманих тілесних ушкоджень помер ІНФОРМАЦІЯ_3 в ортопедичному відділенні № 1 Сумської міської клінічної лікарні № 1, ОСОБА_9 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 286 КК України, тобто порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило смерть потерпілого.
Допитаний у відкритому судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_9 свою вину у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, не визнав та пояснив суду про те, що його вина у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, відсутня. Дорожньо-транспортна подія відбулася з вини потерпілих ОСОБА_11 та ОСОБА_6 , смерть ОСОБА_11 настала не в наслідок його дій. Цивільний позов він не визнав, просив відмовити у його задоволенні. Він просив суд застосувати до нього положення Закону України “Про амністію у 2016 році” .
Незважаючи на те, що обвинувачений ОСОБА_9 свою вину не визнав, його вина у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, повністю підтверджується сукупністю доказів, які є наявними в кримінальному провадженні, що були досліджені, оголошені, оглянуті та перевірені в судовому засіданні, а обвинувачення визнається судом доведеним в законному порядку, а саме:
Показаннями потерпілої ОСОБА_6 , допитаної у відкритому судовому засіданні, яка пояснила суду про те, що обставини вчинення ОСОБА_9 злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, відповідають фактичним обставинам, викладеним в обвинувальному акті. Вона просила суд призначити обвинуваченому ОСОБА_9 максимальне покарання та задовольнити її позов у повному обсязі.
Показаннями експерта ОСОБА_12 , допитаного у відкритому судовому засіданні, який пояснив суду про те, що він разом із судовим експертом ОСОБА_13 провів комісійну судову автотехнічну експертизу. В судовому засіданні, після оголошення комісійної судової автотехнічної експертизи, він підтвердив її висновки та зазначив про те, що мінімальна швидкість руху автомобіля ВАЗ-211440 під керуванням обвинуваченого ОСОБА_9 складала 74,5 км/год, що в даній дорожній ситуації водій автомобіля ВАЗ-211440 ОСОБА_9 мав технічну можливість уникнути наїзду на пішоходів ОСОБА_11 та ОСОБА_6 , що в даній дорожній ситуації в діях водія автомобіля ВАЗ-211440 ОСОБА_9 вбачаються невідповідності вимогам п. п. 10.1. , 12.3. Правил дорожнього руху, які з технічної точки зору знаходяться з причинному зв'язку з дорожньо-транспортною подією. Оголосивши та дослідивши висновок експерта, допитав експерта ОСОБА_12 , у суду не виникло сумнівів щодо компетентності, об'єктивності та незаінтересованості експерта в результатах розгляду справи. Також судом було встановлено, що експерт не вийшов за межі своєї компетенції, а його висновки ґрунтуються на одержаних ним відомостях, що самим експертом самостійно не відбиралися вихідні дані, що вказаних даних було достатньо для зроблених ним висновків. Також у суду не виникло сумнівів наукової обґрунтованості висновку, правильності застосування конкретних методик, їх дозволеність. Судом також було враховано, що висновки експерти є логічними, послідовними, а також те, що на всі питання експертом були дані відповіді. Судом були зіставлені висновки експерта з установленими у справі фактичними даними. Після дослідження висновку експерта судом не була встановлена наявність суперечностей між його висновками з установленими у справі фактичними даними, відтак підстави для призначення повторної експертизи у суду відсутні.
Показаннями експерта ОСОБА_14 , допитаного у відкритому судовому засіданні, який пояснив суду про те, що він провів судову-медичну експертизу трупа ОСОБА_11 . В судовому засіданні, після оголошення судово-медичної експертизи трупа, він підтвердив її висновки та зазначив про те, що смерть ОСОБА_11 наступила в результаті сполученої тупої травми тіла, що супроводжувалася забоєм правої легені, закритим переломом шийки правого стегна, яка на тлі перенесеного оперативно втручання - метало-остеосинтезу, призвела до розвитку масивної тромбоемболії легеневої артерії, ускладнилася розвитком гострої легенево-серцевої недостатності. При судово-медичній експертизі трупа були виявлені тілесні ушкодження: на зовнішній поверхні правого стегна в верхній третині нерівномірно виражений синець багрово-фіолетового кольору; на внутрішній поверхні лівого передпліччя в середній його третині нерівномірно виражений синець блідо-синього кольору; в ділянці правого ліктьового суглобу по внутрішній його поверхні овоїдної форми синець блідо-жовто-коричневого кольору; множинні двобічні переломи ребер; забій правої легені; перелом шийки правого стегна. Ушкодження могли виникнути в умовах дорожньо-транспортної події. Ушкодження знаходяться в причинно-наслідковому зв'язку з настанням смерті. Оголосивши та дослідивши висновок експерта, допитав експерта ОСОБА_14 , у суду не виникло сумнівів щодо компетентності, об'єктивності та незаінтересованості експерта в результатах розгляду справи. Також судом було встановлено, що експерт не вийшов за межі своєї компетенції, а його висновки ґрунтуються на одержаних ним відомостях, що самим експертом самостійно не відбиралися вихідні дані, що вказаних даних було достатньо для зроблених ним висновків. Також у суду не виникло сумнівів наукової обґрунтованості висновку, правильності застосування конкретних методик, їх дозволеність. Судом також було враховано, що висновки експерти є логічними, послідовними, а також те, що на всі питання експертом були дані відповіді. Судом були зіставлені висновки експерта з установленими у справі фактичними даними. Після дослідження висновку експерта судом не була встановлена наявність суперечностей між його висновками з установленими у справі фактичними даними, відтак підстави для призначення повторної експертизи у суду відсутні.
Висновком комісійної судової автотехнічної експертизи № 1928 від 19.12.2014 року, згідно висновкам якої: 1. В даній дорожній ситуації, мінімальна швидкість руху автомобіля ВАЗ-211440, реєстраційний номер НОМЕР_2 , виходячи з довжини сліду гальмування 31,0 м до переднього колеса автомобіля ВАЗ-211440, зафіксованого при огляді місця дорожньо-транспортної події від 02.11.2014 року, складала 74,5 км/год. 2. В даній дорожній ситуації, водій автомобіля ВАЗ-211440, реєстраційний номер НОМЕР_2 , ОСОБА_9 мав технічну можливість уникнути наїзду на пішоходів ОСОБА_11 та ОСОБА_6 , шляхом виконання ним вимог п. п. 10.1. , 12.3. Правил дорожнього руху. 3. В даній дорожній ситуації, в діях водія автомобіля ВАЗ-211440, реєстраційний номер НОМЕР_2 , ОСОБА_9 вбачаються невідповідності вимогам п. п. 10.1. , 12.3. Правил дорожнього руху, які з технічної точки зору знаходяться з причинному зв'язку з дорожньо-транспортною подією. 4. В даній дорожній ситуації, в діях водія автомобіля ВАЗ-211440, реєстраційний номер НОМЕР_2 , ОСОБА_9 вбачаються невідповідності вимогам п. 12.4. Правил порожнього руху, але які, з технічної точки зору, не знаходяться в причинному зв'язку з дорожньо-транспортною подією, оскільки водій ОСОБА_9 мав технічну можливість запобігти наїзд на пішоходів, як при допустимій швидкості руху Vд = 47,7 км/год, так і при розрахунковій швидкості руху Va = 74,5 км/год. 4. Оцінка дій пішоходів ОСОБА_11 та ОСОБА_6 щодо відповідності або невідповідності їх вимогам Правил дорожнього руху, в даній дорожній ситуації, не потребує застосування спеціальних технічних знань і може бути надана самостійно слідчими органами або судом, відповідно до вимог п. 4.7. , п/п “а” п. 4.14. Правил дорожнього руху (т. 1 а. с. 76 - 82) .
Висновком експерта № 786 від 22.12.2014 року, згідно підсумкам якого на підставі даних судово-медичної експертизи трупа ОСОБА_11 , 1950 року народження, приймаючи в увагу обставини справи, судово-медичний експерт дійшов до наступних висновків. 1. Смерть ОСОБА_11 , 1950 року народження, наступила в результаті сполученої тупої травми тіла, що супроводжувалася забоєм правої легені, закритим переломом шийки правого стегна, яка на тлі перенесеного оперативно втручання - метало-остеосинтезу, призвела до розвитку масивної тромбоемболії легеневої артерії, ускладнилася розвитком гострої легенево-серцевої недостатності. 2. При судово-медичній експертизі трупа знайдені наступні ушкодження: 2.1. Вертикальну лінійну хірургічну рану довжиною 24 см, ушиту 16-ма вузловими швами, навколо рани шкіра фарбована має блідо-жовтий колір. 2.2. На 2 см назад від вказаної рани та на висоті 84 см від опорної поверхні стопи, виявлено хірургічну рану невизначеної форми, 2-ма вузловими швами, навколо рани шкіра має блідо-жовтий колір. 2.3. На 4 см назад від вказаної рани та на висоті 93 см від опорної поверхні стопи, виявлено рану округлої форми з відносно рівними підсохлими краями, розміром 0,4 см в діаметрі, з отвору якої витікає рідка темна кров. 2.4. На межі з трупними плямами, на зовнішній поверхні правого стегна в верхній третині, на висоті 75 см від опорної поверхні стопи, мається нерівномірно виражений синець багрово-фіолетового кольору, з нечіткими нерівними краями розміром 13 x 3,5 см. 2.5. На внутрішній поверхні лівого передпліччя в середній його третині мається нерівномірно виражений синець блідо-синього кольору, з нечіткими нерівними краями розміром 3 x 2,5 см. 2.6. В ділянці правого ліктьового суглобу по внутрішній його поверхні мається овоїдної форми синець блідо-жовто-коричневого кольору з нечіткими краями, овоїдної форми, розміром 1,2 x 0,7 см. 2.7. На передній її поверхні праворуч та ліворуч від проекції грудної кістки, маються скупчення множинних циркулярних саден, які накладаються одне на одне, розмірами до 9 см в діаметрі. 2.8. Множинні двобічні переломи ребер. 2.9. Забій правої легені. 2.10. Переломи шийки правого стегна. Ушкодження вказані в п. п. 2.1. - 2.3. , 2.7. , 2.8. виникли внаслідок медичних маніпуляцій (оперативного втручання та реанімаційних заходів) . Ушкодження вказані в п. п. 2.4 - 2.6. , 2.9. , 2.10. могли виникнути в умовах дорожньо-транспортної події. Ушкодження вказані в п. п. 2.4. - 2.6. виникли в результаті дії ударної тупих предметів (характеристичні ознаки яких в ушкодженнях не відобразились) задовго до моменту настання смерті і по ступеню тяжкості кваліфікуються як, такі що мають ознаки - легких, вказані п. п. 2.9. (виникло внаслідок струсу) - тяжких, та 2.10. (виникло внаслідок дії тупого предмета, характеристичні ознаки яких в ушкодженнях не відобразились, в ділянці перелому с заду наперед) - тяжких, як таких, що викликали небезпечний для життя стан, і знаходяться в причинно-наслідковому зв'язку з настанням смерті. 3. При проведенні токсикологічного дослідження 07.11.2014 року № 85 в крові та сечі етанол не виявлено. При судово-токсикологічному дослідженні крові трупа група спиртів не виявлена. 4. Смерть ОСОБА_11 , 1950 року народження, наступила, судячи з записів в наданій медичній документації 11.11.2014 об 11 годині 00 хвилин (т. 1 а. с. 83 - 87) .
Протоколом огляду місця дорожньо-транспортної події та схемою до нього від 02.11.2014 року, в яких зафіксовані: погодні умови: похмуро, без опадів; напрямок проведення огляду: до вул. Горького; за орієнтир прийнято: електрична опора розташована на узбіччі справа; вид дорожньо-транспортної події: наїзд на пішохода; місце дорожньо-транспортної події: м. Суми, вул. Холодногірська, 22/1; проїзна частина: горизонтальна ділянка пряма в плані; вид покриття: асфальтобетонне (монолітна поверхня сіро-чорного кольору) ; стан покриття: сухе чисте (відсутня волога, пил, бруд, пісок, нафтопродукти) ; дорожнє покриття загальною шириною 13,85 м призначене для руху в двох напрямках; число смуг для руху: у напрямку проведення огляду - 1, зустрічного напрямку - 1; лінії горизонтальної розмітки: білого кольору; до проїзної частини примикають: справа: бордюрний камінь 15 см, зліва: бордюрний камінь 15 см; зліва розташований буд. 22/1; спосіб регулювання руху на ділянці дорожньо-транспортної події: не регулюється; умови освітлення на ділянці шляху: світле; розташування транспортного засобу на місці дорожньо-транспортної події: ВАЗ-211440, реєстраційний номер НОМЕР_2 , розташований на проїзній частині, передньою частиною в напрямку правого краю дороги, переднє праве колесо розташоване на відстані 0,5 м від правого краю дороги (на узбіччі) та на відстані 11,0 м від рівня орієнтиру, заднє праве колесо розташоване на відстані 0,3 м від правого краю дороги; додатково складено протокол огляду транспортного засобу; слід гальмування L1 розташований на проїзній частині з початком в 9,2 м від правого краю дороги та в 41,4 м від рівня орієнтиру, закінчення сліду розташоване у переднього лівого колеса автомобіля ВАЗ-211440, довжина L1 = 31,0 м, слід гальмування L2 розташований на проїзній частині з початком в 3,5 м від правого краю дороги, закінчення сліду розташоване у переднього правого колеса автомобіля ВАЗ-211440, довжина L2 = 16,0 м; з місця дорожньо-транспортної події нічого не вилучалося (т. 2 а. с. 46 - 50) .
Фототаблицею до протоколу огляду місця дорожньо-транспортної події від 02.11.2014 року, в якій зафіксовані розташування транспортного засобу ВАЗ 211440, реєстраційний номер НОМЕР_2 (т. 2 л. д. 51 - 54) .
Протоколом огляду та перевірки технічного стану транспортного засобу від 02.11.2014 року, в якому зафіксовано огляд транспортного засобу ВАЗ-211440, реєстраційний номер НОМЕР_2 , який належить ОСОБА_15 , АДРЕСА_2 . Огляд проводився у зв'язку з дорожньо-транспортною подією. При зовнішньому огляді було виявлено: ліве дзеркало заднього виду змінено з кріплення, в 1,45 м від передньої частини (т. 2 а. с. 55) .
Протоколом проведення слідчого експерименту від 10.12.2014 року за участю свідка ОСОБА_9 , із змісту якого вбачається, що перед початком слідчого експерименту всі його учасники зібралися біля буд. 23/1 по вул. Горького в м. Суми. Всі погодилися з тим, що дорожні умови відповідають тим, які були під час дорожньо-транспортної події. В якості орієнтиру була обрана електроопора № 5, яка була прийняти за орієнтир під час проведення огляду місця дорожньо-транспортної події 02.11.2014 року. Далі ОСОБА_9 було запропоновано розказати, а потім показати на проїзній частині за яких обставин сталася дорожньо-транспортна подія, на що він дав свою згоду та пояснив про те, що 02.11.2014 року близько 10 години 30 хвилин він керував автомобілем ВАЗ-211440, реєстраційний номер НОМЕР_2 , та рухався по вул. Н. Холодногірська в напрямку вул. Горького. Швидкість автомобіля становила близько 70 км/год. При виїзді з повороту проїзної частини він побачив пішоходів, чоловіка та жінку, які переходили проїзну частину зліва направо відносно напрямку його руху. Побачивши пішоходів, він подав звуковий сигнал та почав гальмувати та рухатись праворуч. Однак, не дивлячись на прийняті заходи, стався наїзд автомобілем на чоловіка. Контактування відбулося лівим дзеркалом заднього виду. Автомобіль відразу зупинився. Потім ОСОБА_9 було запропоновано вказати місце розташування пішоходів на момент їх виявлення, де в цей момент знаходився його автомобіль, де розташоване місце наїзду на пішохода, а також вказати темп руху пішоходів, на що він дав свою згоду. Так, відповідно до проведених замірів, місце, де знаходились пішоходи в момент їх виявлення, розташоване на відстані 4,4 м від лівого бордюру по вул. Горького та в 15,4 м до рівня орієнтиру. Автомобіль в цей момент, відповідно до проведених замірів, розташовувався на відстані 5,1 м від лівого бордюру вул. Горького до лівого краю автомобіля, та на відстані 51,0 м до рівня орієнтиру. Місце наїзду на пішохода, відповідно до проведених замірів, розташоване не відстані 2,1 м від правого бордюру вул. Горького та в 13,0 м до рівня орієнтиру. Замірами було встановлено, що пішоходи, від місця де їх виявив водій та місця наїзду, подолали 7,9 м. З метою визначення темпу руху пішоходів, на тротуарі відмічена ділянка довжиною 7,9 м, що відповідає відстані руху пішоходів з моменту виявлення до місця наїзду. ОСОБА_9 пояснив про те, що сам зможе вказати темп, яким рухались пішоходи на цій ділянці і як вони себе вели, так як після того як він їх побачив, він подав звуковий сигнал, і пішоходи на мить затримались, а потім, прискорив крок, рухались далі. Після цього ОСОБА_9 декілька разів пройшов відмічену ділянку в 7,9 м та при проведенні контрольних замірів було встановлено, що час руху пішоходів, з урахуванням затримки, становить Т1 = 5,9 с, Т2 = 4,9 с, Т3 = 5,2 с (т. 2 а. с. 56, 57) .
Схемою до протоколу проведення слідчого експерименту від 10.12.2014 року за участю свідка ОСОБА_9 , в якій зафіксовано місце дорожньо-транспортної пригоди (т. 2 а. с. 58) .
Протоколом проведення слідчого експерименту від 10.12.2014 року за участю потерпілої ОСОБА_6 , із змісту якого вбачається, що перед початком слідчого експерименту всі його учасники зібралися біля буд. 23/1 по вул. Горького в м. Суми. Всі погодилися з тим, що дорожні умови відповідають тим, які були під час дорожньо-транспортної події. В якості орієнтиру була обрана електроопора № 5, яка була прийняти за орієнтир під час проведення огляду місця дорожньо-транспортної події 02.11.2014 року. Слідчим було запропоновано потерпілій ОСОБА_6 розказати, а потім на проїзній частині показати за яких обставин сталася дорожньо-транспортна подія, на що вона дала свою згоду та повідомила про те, що 02.11.2014 року близько 11 години вона разом із своїм чоловіком шли від свого будинку по лівому тротуару вул. Н. Холодногірська в напрямку вул. Горького. Біля буд. 23/1 по вул. Горького вони вирішили перейти через дорогу в тому місці, де на протилежній стороні до проїзної частини примикає доріжка. Перед початком переходу вони подивились по сторонам, автомобілів не було, тому швидким кроком почали переходити проїзну частину. Чоловік йшов ліворуч від неї та на крок попереду. Коли до краю проїзної частини залишилось невелика відстань, на них здійснив наїзд легковий автомобіль, який на великій швидкості рухався з боку вул. Н. Холодногірська в напрямку вул. Горького. Потім потерпілій ОСОБА_6 було запропоновано вказати розташування місця звідки вони з чоловіком почали рух через проїзну частину, місце наїзду автомобілем на її чоловіка та на неї, місце де вона виявила автомобіль та де в цей час знаходився автомобіль, на що вона дала свою згоду та зорієнтувавшися на місці вказала ці положення. Так, відповідно до проведених замірів, місце, звідки вона з чоловіком почали переходити проїзну частину, розташоване в 8,3 м до рівня орієнтиру. Місце наїзду, відповідно до проведених замірів розташоване на відстані 13,1 м від лівого бордюру по напрямку до вул. Горького та в 7,7 м до рівня орієнтиру. Місце, де вона знаходилась, коли виявила автомобіль, розташоване в 2,4 м до правого бордюру по напрямку до вул. Горького, на тому ж рівні до орієнтиру, що і місце наїзду. В цей момент автомобіль знаходився на рівні електроопори, розташованої перед орієнтиром, відстань між якими склала 38,0 м. Відстань, яку подолали пішоходи від лівого бордюру вул. Горького до місця наїзду становить 13,1 м. Потерпіла ОСОБА_6 зауважила, що вказані нею положення по відношенню до орієнтиру є досить приблизними. Потім потерпілій ОСОБА_6 було запропоновано вказати темп їх руху під час переходу проїзної частини, на що вона дала свою згоду. На тротуарі була відмічена ділянка довжиною 13,1 м, яка відповідає відстані, яку подолали пішоходи до місця наїзду від краю проїзної частини, а потерпіла ОСОБА_6 проходила цю ділянку тричі в тому темпі, в якому вона переходила на час дорожньо-транспортної події. При проведенні замірів було встановлено, що час руху на ділянці 13,1 м становить Т1 = 6,89 с, Т2 = 6,83 с, Т3 = 7,02 с. Під час проведення слідчого експерименту було проведено заміри смуг для руху транспортних засобів. Так, ширина смуги для руху в напрямку вул. Н. Холодногірська становить 4,4 м, в зустрічному напрямку 5,0 м. Загальна ширина проїзної частини становить 13,95 м, на рівні розташування місця переходу пішоходами. Також було проведено заміри заокруглення проїзної частини, при цьому було встановлено, що при довжині хорди в 20,0 м її висота становить 1,6 м (т. 2 а. с. 59, 60) .
Схемою до протоколу проведення слідчого експерименту від 10.12.2014 року за участю потерпілої ОСОБА_6 , в якій зафіксовано місце дорожньо-транспортної пригоди (т. 2 а. с. 61) .
Керуючись законом, даючи остаточну оцінку вказаним дослідженим доказам, які підтверджують вину обвинуваченого ОСОБА_9 у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, суд категорично встановив їхню належність, допустимість, достовірність, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку, для повного та правильного вирішення питань, зазначених в ст. 368 КПК України, при ухваленні вироку.
Крім того, суд критично відноситься до правової позиції обвинуваченого ОСОБА_9 , який своєї вини у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, не визнав. Невизнання обвинуваченим ОСОБА_9 своєї вини у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, суд розцінює як бажання обвинуваченого ОСОБА_9 уникнути кримінальної відповідальності та піти від невідворотного кримінального покарання.
Згідно ч. 1 ст. 62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.
Згідно ст. 68 Конституції України кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.
Згідно п. 2 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.
Оцінюючи вказані досліджені докази в сукупності, суд визнає доведеним обвинувачення ОСОБА_9 у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, у повному обсязі.
Зіставивши ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, і встановлені судом ознаки злочинного діяння, вчиненого обвинуваченим ОСОБА_9 , суд дійшов висновку про те, що вони відповідають один одному.
Таким чином, суд визнає доведеним обвинувачення ОСОБА_9 у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, а, отже, його злочинні дії необхідно кваліфікувати як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило смерть потерпілого.
Призначаючи обвинуваченому ОСОБА_9 покарання, суд врахував ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винної та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Злочин, передбачений ч. 2 ст. 286 КК України, вчинений обвинуваченим ОСОБА_9 , згідно ч. 4 ст. 12 КК України, відповідно до класифікації злочинів, відноситься до категорії тяжких злочинів.
Крім того, суд бере до уваги положення абз. 3 п. 3 постанови Пленуму Верховного Суду України “Про практику призначення судами кримінального покарання” № 7 від 24.10.2003 року, згідно якому, досліджуючи дані про особу підсудного, суд повинен з'ясувати його вік, стан здоров'я, поведінку до вчинення злочину як у побуті, так і за місцем роботи чи навчання, його минуле (зокрема, наявність не знятих чи не погашених судимостей, адміністративних стягнень) , склад сім'ї (наявність на утриманні дітей та осіб похилого віку) , його матеріальний стан тощо.
Як особа обвинувачений ОСОБА_9 характеризується наступним чином.
Позитивно характеризується за колишнім місцем роботи (т. 1 а. с. 49) .
Має постійне місце реєстрації та постійне місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 (т. 1 а. с. 92, 93) .
Раніше не судимий, до кримінальної відповідальності притягається вперше (т. 1 а. с. 94) .
Згідно довідці диспансерного відділення комунального закладу Сумської обласної ради “Обласний наркологічний диспансер” № б/н від 20.12.2014 року ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , на диспансерному обліку не перебуває (т. 1 а. с. 95) .
Згідно довідці комунального закладу Сумської обласної ради “Сумський обласний клінічний психоневрологічний диспансер” № б/н від 15.12.2014 року звернення ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , з приводу надання психіатричної допомоги в закладі відсутні (т. 1 а. с. 96) .
За місцем проживання обвинувачений ОСОБА_9 характеризується позитивно (т. 1 а. с. 97) .
Має на утриманні малолітню дитину: сина - ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (т. 1 а. с. 99) .
Обставин, що пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_9 , згідно ст. 66 КК України, судом встановлено не було.
Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_9 , згідно ст. 67 КК України, судом встановлено не було.
Враховуючи вищенаведене, а також відсутність обставин, що пом'якшують та обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_9 , переслідуючи мету забезпечення пропорційності соціально виправданих цілей покарання, реалізуючи принцип справедливості покарання, при призначенні обвинуваченому ОСОБА_9 покарання за ч. 2 ст. 286 КК України, керуючись ст. 63 КК України, суд дійшов висновку про доцільність, можливість та необхідність призначити обвинуваченому ОСОБА_9 основного покарання у виді позбавлення волі на певний строк з позбавленням права керувати транспортними засобами. Вид покарання суд визначає, враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_9 вчинив хоч і необережний, але тяжкий злочин, враховуючи те, що призначення обвинуваченому ОСОБА_9 додаткового покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами в даному випадку є доцільним, оскільки, на думку суду, воно має на меті в подальшому дисциплінування водія.
Отже, враховуючи тяжкість злочину, особу винного та інші обставини справи, думку прокурора, думку потерпілої, думку представника потерпілої, думки захисника обвинуваченого адвоката ОСОБА_8 та обвинуваченого ОСОБА_9 , які наполягали на застосуванні до останнього положень п. “в” ст. 1 Закону України “Про амністію у 2016 році” № 1810-VIII від 22.12.2016 року, який набрав чинності 07.09.2017 року, як до особи, яка не позбавлена батьківських прав, яка на день набрання чинності цим Законом має дитину, якій не виповнилося 18 років, виклавши це в письмовому клопотанні (т. 3 а. с. 161) , суд дійшов висновку про можливість і доцільність призначення обвинуваченому ОСОБА_9 покарання, необхідного й достатнього для його виправлення та попередження вчинення ним нових злочинів, у виді позбавлення волі на певний строк з позбавленням права керувати транспортними засобами.
Але оскільки обвинувачений ОСОБА_9 є особою не позбавленою батьківських прав, яка на день набрання чинності цим Законом має дитину, якій не виповнилося 18 років, тобто на день ухвалення вироку він має на утриманні малолітню дитину: сина - ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , тобто він є суб'єктом амністії, враховуюче те, що застосування амністії є обов'язком, а не правом суду, враховуючи те, що особи, на яких поширюється дія закону про амністію, можуть бути звільнені від відбування основного і додаткового покарання, призначеного судом, відтак суд дійшов висновку про необхідність звільнення ОСОБА_9 від відбування основного та додаткового покарання на підставі п. “в” ст. 1, ст. 15 Закону України “Про амністію у 2016 році” № 1810-VIII від 22.12.2016 року, який набрав чинності 07.09.2017 року, ст. 1 Закону України “Про застосування амністії в Україні” № 392/96-ВР від 01.10.1996 року (із змінами і доповненнями) .
Старшим прокурором прокуратури м. Суми ОСОБА_16 26.12.2014 року в ході досудового розслідування був заявлений цивільний позов про стягнення з відповідача: ОСОБА_9 в інтересах держави в особі позивача: Управління фінансів, економіки і бюджету Сумської міської ради, 40030, м. Суми, вул. Нижньохолодногірська, 10, р/р 31414544700002 в УДК в Сумській обл. , МФО 837013, код 37970593, код бюджетної класифікації доходів 24060300 “Інші надходження” на відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілого від злочину в сумі 1327 (одна тисяча триста двадцять сім) грн. 23 коп. . Оскільки матеріали даної кримінальної справи містять документальне підтвердження вказаних витрат, відтак суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги старшого прокурора прокуратури м. Суми ОСОБА_16 є законним, обґрунтованими та таким, що підлягають задоволення у повному обсязі (т. 1 а. с. 6, 7) .
Потерпілою ОСОБА_6 08.01.2015 року був заявлений цивільний позов, в якому вона просила стягнути з ОСОБА_9 завдану матеріальну шкоду в розмірі 12406,08 грн. та завдану моральну шкоду в розмірі 150000 грн. (т. 1 а. с. 26, 40 - 46) .
На підтвердження матеріальної шкоди потерпілою надано: - договори замовлення про надання ритуальних послуг КП “Спецкомбінат” від 12.11.2014 року на суму 933,32 грн. та 2334,54 грн. ; - копії фіскальних чеків, квитанцій аптечних пунктів за період з 02.11.2014 року до 09.11.2014 року на придбання ліків і медичних препаратів на загальну суму 2561,98 грн. ; - товарний чек кафе “Смакота” від 13.11.2014 року на суму 3018 грн. . Отже, позивачкою підтверджено матеріальну шкоду на загальну суму 8847,84 грн. . Враховуючи вказане, суд вважає за необхідне стягнути з обвинуваченого ОСОБА_9 на користь потерпілої ОСОБА_6 в рахунок відшкодування матеріальної шкоди, завданої злочином, суму в розмірі 6747,84 грн. , з урахуванням 2100 грн. , сплачених обвинуваченим ОСОБА_9 під час перебування потерпілого ОСОБА_11 в лікарні (8847,84 грн. - 2100 грн. ) .
Що стосується стягнення з обвинуваченого ОСОБА_9 завданої моральної шкоди в розмірі 150000 грн. , то суд дійшов наступного висновку.
Згідно абз. 2 п. 5 постанови Пленуму Верховного Суду України “Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди” № 4 від 31.03.1995 року (із змінами і доповненнями) , відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору. Судом був встановлений факт заподіяння обвинуваченим ОСОБА_9 моральних страждань потерпілій ОСОБА_6 . При цьому судом було враховано тривалість моральних страждань потерпілої ОСОБА_6 (з 02.11.2014 року і до теперішнього часу) . Крім того, нею додаються значні зусилля для відновлення стану свого здоров'я. Крім того, судом були враховані погіршення стану її здоров'я і пов'язані із цим неврівноваженість, роздратованість, втрата чоловіка. Таким чином, виходячи із засад справедливості, добросовісності та розумності, враховуючи, що розмір грошового відшкодування має бути співмірний із заподіяною шкодою, суд вважає позовні вимоги про відшкодування моральної шкоди частково обґрунтованими та такими, що підлягають частковому задоволенню, з урахуванням положень ч. 3 ст. 23 ЦК України та роз'яснень, наданих в п. 27 постанови Пленуму Верховного Суду України “Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи” № 1 від 27.02.2009 року, а саме: в розмірі 100000 грн.
Документально підтверджені процесуальні витрати у справі на залучення експерта, згідно довідці № 1928 від 19.12.2014 року, пов'язані з проведенням судової автотехнічної експертизи в сумі 1722 (одна тисяча сімсот двадцять дві) грн. 00 коп. , слід відшкодувати за рахунок обвинуваченого ОСОБА_9 на користь держави (т. 1 а. с. 75) .
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 62, 63 Конституції України; ст. ст. 368 - 371, 373, 374, 376 КПК України; ст. ст. 11, 12, 50 - 52, 55, 63, 65 - 67, 286 КК України, -
Визнати ОСОБА_9 винуватим у пред'явленому йому обвинуваченні у вчиненні ним злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.
Призначити ОСОБА_9 покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п'ять) років з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 3 (три) роки.
На підставі п. “в” ст. 1, ст. 15 Закону України “Про амністію у 2016 році” , ст. 1 Закону України “Про застосування амністії в Україні” звільнити ОСОБА_9 від відбування призначеного судом основного та додаткового покарання.
Цивільний позов старшого прокурора прокуратури м. Суми ОСОБА_16 про стягнення з відповідача ОСОБА_9 в інтересах держави в особі позивача Управління фінансів, економіки і бюджету Сумської міської ради, 40030, м. Суми, вул. Нижньохолодногірська, 10, р/р 31414544700002 в УДК в Сумській обл. , МФО 837013, код 37970593, код бюджетної класифікації доходів 24060300 “Інші надходження” на відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілого від злочину в сумі 1327 (одна тисяча триста двадцять сім) грн. 23 коп. задовольнити та стягнути з ОСОБА_9 на користь Управління фінансів, економіки і бюджету Сумської міської ради 1327 (одну тисяча триста двадцять сім) грн. 23 коп. на відшкодування витрат, понесених на стаціонарне лікування потерпілого ОСОБА_11 в Сумській міській клінічній лікарні № 1.
Цивільний позов потерпілої ОСОБА_6 до ОСОБА_9 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди задовольнити частково та стягнути з ОСОБА_9 на користь потерпілої ОСОБА_6 в рахунок відшкодування матеріальної шкоди, завданої злочином, суму в розмірі 6747,84 грн. , та моральної шкоди в розмірі 100000 грн. .
Документально підтверджені процесуальні витрати у справі на залучення експерта, згідно довідці № 1928 від 19.12.2014 року, пов'язані з проведенням судової автотехнічної експертизи в сумі 1722 (одна тисяча сімсот двадцять дві) грн. 00 коп. , відшкодувати за рахунок ОСОБА_9 на користь держави.
Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Сумської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляції через Ковпаківський районний суд м. Суми, який постановив вирок.
Вирок суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.
Головуючий: ОСОБА_1